Рішення № 12181678, 04.10.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2010 р. Справа № 13/125-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфамед”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Артур-К”, с. Чайки, Києво-Святошинський район. Київська область

про стягнення 280231,38 грн.

                     Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача: Мойсеєнко Н.Д. - довіреність б/н від 04.08.2010 р.;

від відповідача: Олійник С.О. - довіреність №448 від 26.05.2010 р.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфамед” (далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Артур-К” (далі –відповідач) про стягнення 280231,38 грн., з яких 207696,36 грн. основний борг, 49013,81 грн. пеня, 7274,17 грн. –3% річних, 16247,04 грн. збитки від інфляції.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач не оплатив поставлений йому товар.

В судовому засіданні 30.08.2010 р. представник відповідача надав суду відзив на позов в якому зазначає, що оплатив суму основного боргу в сумі 142616,25 грн., а нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат вважає безпідставним, так як строк виконання зобов’язання у відповідності до пунктів 4.1 та 4.2. Договору відповідачем не порушений оскільки звіти про хід реалізації товару відповідачем надані не були.

30.09.2010 р. позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог згідно якої позивачем зменшено суму основного боргу, розмір 3% річних, збитків від інфляції, в зв’язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 106528,84 грн. основного боргу, 11400,04 грн. пені, 1278,34 грн. - інфляційних збитків, 2206,46 грн. - 3% річних.

Судом встановлено, що заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а отже подальший розгляд справи здійснюється щодо вимог позивача зазначених в заяві про уточнення позовних вимог.

Також представником позивача 30.09.2010 р. надано суду заяву про повернення 1588,31 грн. зайво сплаченого державного мита згідно платіжного доручення №314 від 05.08.2010 р.

В судовому засіданні 20.09.2010 р. оголошувалась перерва до 04.10.2010 р. на 10.50, про що сторони були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу № 07/09/1338ю від 25.12.2008 року (далі - Договір), згідно пункту 1.1. якого Продавець (Позивач) зобов’язався передати товар для продажу, а Покупець (Відповідач) - прийняти і провести його оплату на умовах цього Договору за кількістю, номенклатурою і цінами, зазначеними в накладній, що є невід’ємною частиною Договору.

Згідно додаткової угоди №1 від 10.12.2009 р. дію договору № 07/09/1338ю від 25.12.2008 року продовжено до 31.12.2010 р. включно.

В пункті 2.3. договору вказано, що загальна вартість товару , що передається вказується в накладній.

Згідно пункту 4.1. договору відповідач зобов’язаний до 8 числа кожного місяця надавати позивачу письмову інформацію у вигляді звіту про хід реалізації товару та його залишки.

Як зазначено в пункті 4.2. договору розрахунок за товар проводиться протягом 30 робочих днів з моменту надання звіту про хід реалізації.

Відповідно до п. 5.1 договору товар вважається зданим позивачем і прийнятим відповідачем за якістю у відповідності з Паспортом і іншими документами, наданими позивачем, а за кількістю –згідно накладної, після її підписання відповідачем.

Судом встановлено, що на виконання умов договору з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог позивач поставив відповідачу товар за період з 05.01.2009 р. по 09.11.2009 р. на загальну суму 482485,83 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями, які містяться в матеріалах справи та перелік яких наведений у заяві про уточнення позовних вимог.

В порушення умов договору відповідач оплату отриманого товару повністю не здійснив, у зв’язку з чим на день розгляду справи згідно заяви про уточнення позовних вимог у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 106528,84 грн., яка визнана відповідачем та підтверджена консигнаційними звітами за вересень, серпень, липень, жовтень, 2009 р.

Враховуючи, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що строк виконання зобов’язання за договором в частині його оплати ще не настав, суд дійшов висновку про порушення відповідачем умов договору в частині оплати товару, що є підставою для покладення на нього обов’язку по сплаті боргу.

Зазначена правова позиція відповідає позиції, викладеній у постанові Вищого господарського суду України від 24.02.2010 р. у справі № 54/101-09.

Таким чином, на день розгляду справи основний борг, який підлягає стягненню з відповідача становить 106528,84 грн.

Також за неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов’язань за договором, позивач заявляє до стягнення з відповідача з урахування заяви про уточнення позовних вимог 11400,04 грн. пені з 11.01.1010 р. за 252 дні, 1278,34 грн. - інфляційних збитків за серпень 2010 р., 2206,46 грн. - 3% річних з 11.01.2010 р. за 252 дні.

В пункті 6.3. договору передбачено, що у випадку, якщо відповідач не розрахується за товар в строки, обумовлені Договором, він зобов’язаний сплатити позивачу штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом досліджено умови договору, зокрема розділ 4 “Порядок розрахунків”, та встановлено, що строк реалізації товару сторонами у договорі не погоджений, а момент виникнення зобов’язання відповідача по оплаті товару згідно пунктів 4.1., 4.2. Договору залежить від обсягів і термінів його реалізації.

Як вбачається з матеріалів справи та з пояснень відповідача в порушення умов договору відповідач звітів про хід реалізації товару позивачу не надавав.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України конкретного моменту виникнення у відповідача зобов’язання по оплаті товару, отриманого по вищевказаним накладним, а тому розрахунок заявлених до стягнення сум пені 3% річних, збитків від інфляції за зазначений позивачем період є непідтвердженим документально, у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині є безпідставними і відповідно задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог в частині основного боргу на відповідача, в іншій частині позовних вимог на відповідача.

Також суд враховую, що виходячи з ціни позову згідно заяви про уточнення позовних вимог сума зайво сплаченого державного мита, яке підлягає поверненню позивачу згідно довідки на повернення державного мита становить (2802,31 грн. –1214,14 грн.) 1588,17 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Артур-К” (Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. Чайки 4; код ЄДРПОУ 21643699) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфамед” (м. Київ, вул. Софійська, 4; код ЄДРПОУ 31926842) 106528 (сто шість тисяч п’ятсот двадцять вісім) грн. 84 коп. заборгованості, а також судові витрати: 1065 (одну тисячу шістдесят п’ять) грн. 29 коп. державного мита та 207 (двісті сім) грн. 07 коп. витрат за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення 11400,04 грн. пені, 1278,34 грн. - інфляційних збитків, 2206,46 грн. - 3% річних відмовити.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                 С.Ю. Наріжний