Рішення № 12181638, 28.09.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2010 р. Справа № 44/408/12/010-10

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:судді Дьоміної С.Ю.

секретар:Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до товариства з додатковою відповідальністю “Страхова Компанія ”Провіта”

про стягнення заборгованості у розмірі 17 331,63 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 представник (довіреність від 06.11.2009р.);

від відповідача: Вовчко К.Я. представник (довіреність №553-16/1 від 16.09.2009р.),

ВСТАНОВИВ:

11 серпня 2010 року до господарського суду Київської області надійшли матеріали справи № 44/408 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю “Страхова Компанія ”Провіта” про стягнення заборгованості у розмірі 17 331,63 грн., які були передані за підсудністю господарським судом міста Києва.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору суборенди № 12 від 01.05.2009 року (далі договір), згідно з яким ОСОБА_1 (далі позивач) передав в строкове платне користування (суборенду) нежитлове приміщення, а саме приміщення загальною площею 31,30 кв.м., розташоване за адресою: вул. Незалежності, 3, м. Рівне, а «Страхова Компанія «Провіта»(далі відповідач) прийняв зазначене приміщення, зобовязувався сплачувати орендну плату, а також відшкодовувати вартість наданих комунальних послуг.

Відповідач орендну плату за передані позивачем приміщення з липня 2009 року по грудень 2009 року не сплатив, вартість комунальних послуг не відшкодував.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача крім суми основного боргу у розмірі 14 422,04 грн., суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням інфляції, у розмірі 966,28 грн., пеню у розмірі 1663,16 грн., а також 3 проценти річних у розмірі 280,15 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.08.2010 року справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 31 серпня 2010 року.

31 серпня 2010 року представник відповідача у судовому засіданні надала письмове заперечення проти позову, в якому посилалась на те, що орендоване приміщення було звільнено відповідачем після закінчення договору суборенди, вважала позовні вимоги безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Розгляд справи було відкладено на 09 вересня 2010 року.

09 вересня 2010 року, у звязку з необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи був відкладений на 21 вересня 2010 року.

21 вересня 2010 року розгляд справи був відкладений на 28 вересня 2010 року.

28 вересня 2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечувала.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку:

01 січня 2009 року між відкритим акціонерним товариством “Рівнефармація” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір оренди нежитлового приміщення, загальною площею 525,28 кв.м., розташованого за адресою: майдан Незалежності, 3, м. Рівне.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 Господарського кодексу України, орендар має право передати окремі обєкти оренди в суборенду, якщо інше не передбачено законом або договором оренди.

П. 5.1. договору передбачено, що орендар може передавати свої зобовязання, що випливають з даного договору, третім особам, а також здавати орендоване приміщення в суборенду як фізичним так і юридичним особам.

01 травня 2009 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - “орендар”) та товариством з додатковою відповідальністю “Страхова Компанія “Провіта” (далі - “суборендар”) був укладений договір суборенди № 12 (далі - договір), відповідно до якого орендар (далі - позивач) передав, а суборендар (далі - відповідач) прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 31,30 кв.м., яке розташоване за адресою: майдан Незалежності, 3, м. Рівне, зобовязувався сплачувати орендну плату та відшкодовувати вартість комунальних послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України передбачено, що істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно з п. 4.1. договору, сума орендної плати за користування приміщенням становить 2 191,00 грн. в місяць.

Відповідно до п. 4.2. договору, орендна плата нараховується з дня підписання сторонами акту прийому-передачі майна і вноситься суборендарем щомісячно до 25 числа поточного місяця.

П. 4.5. договору передбачено, що додатково до кінця поточного місяця проводиться плата згідно виставлених рахунків: за споживання води та каналізацію, за теплопостачання сплачується пропорційно займаної площі.

Позивачем були виписані та надані відповідачу рахунки на сплату орендної плати та вартості комунальних послуг з липня 2009 року по грудень 2009 року на загальну суму 14422,04 грн.

Пунктом 8.1. договору передбачено, що договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 30 червня 2009 року.

Згідно з п. 8.2. договору, якщо жодна із сторін в місячний строк після закінчення договору не заявить про намір його розірвати, або укласти на нових умовах, договір автоматично пролонгується на аналогічний строк.

Згідно зі ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Таким чином, оскільки жодна із сторін не заявила про намір розірвати договір, він вважається поновленим на аналогічний строк.

З метою досудового врегулювання спору, 30 вересня 2010 року позивач направив відповідачу претензію, в якій просив сплатити заборгованість за період з липня 2009 року по вересень 2009 року у сумі 6 807,91 грн.

20 жовтня 2009 року відповідачем була надіслана відповідь на вищевказану претензію, у якій відповідач вважав вимоги позивача безпідставними, оскільки приміщення було ним звільнено 30 червня 2009 року, цього ж дня направлено факсограмне повідомлення з підписаним актом прийому-передачі орендованого приміщення позивачу.

Проте, доводи відповідача спростовуються розшифровкою міжміських та міжнародних телефонних розмов Рівненської філії Центру телекомунікаційних послуг «Укртелеком»про відсутність вхідних або вихідних дзвінків з міста Києва.

Крім цього, відповідач посилався на попередження позивача 02 червня 2009 року в усній формі про припинення договору суборенди.

Разом з тим, п. 8.6. договору передбачено припинення дії договору за ініціативою однієї із сторін за умови письмового попередження про це іншої сторони не менше, як за 1 (один) місяць до дати припинення договору.

Крім цього, копії факсограмного повідомлення або акту прийому-передачі орендованого приміщення, а також інших доказів, що підтверджують звільнення відповідачем орендованого приміщення 30 червня 2009 року, представником відповідача надано не було.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Разом з тим, п. 6.3. договору закріплено право орендаря розірвати договір у 3-х денний термін, зокрема, у разі порушення термінів перерахування платежів.

Позивач отримав відповідь на претензію 26 жовтня 2009 року, що підтверджується врученням йому поштового відправлення.

Враховуючи те, що у зазначеній відповіді відповідач відмовляється сплатити заборгованість, бажання продовжувати договір суборенди приміщення не висловлює, суд вважає нарахування позивачем орендної плати та відшкодування витрат за комунальні послуги у листопаді 2009 року та грудні 2009 року безпідставними.

Крім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 966, 28 грн., пеню у розмірі 1663,16 грн. та 3 проценти річних у розмірі 280,15 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що індекс інфляції за період з 25 липня 2009 року по 09 червня 2010 року становив у 2009 році: у серпні-99,8% (Урядовий курєр (далі УК) №164 від 09.09.09р.), вересні-100,8% (УК №185 від 08.10.09р.), жовтні-100,9% (УК №208 від 10.11.09р.), листопаді-101,1% (УК №228 від 08.12.09р.), грудні-100,9% (УК №3 від 09.01.10р.); у 2010 році: у січні-101,8% (УК №24 від 09.02.10р.), лютому-101,9% (УК №44 від 10.03.10р.), березні-100,9% (УК №64 від 08.04.10р.), квітні-99,7% (УК №83 від 08.05.10р.), травні-99,4% (УК №102 від 08.06.10р.), червні-99,6% (УК №123 від 08.07.10р.), а також те, що розмір заборгованості становив:

25.07.2009 року по 24.08.2009 року 2358,89 грн.;

25.08.2009 року по 24.09.2009 року 4585,59 грн.;

25.09.2009 року по 24.10.2009 року 6807,91 грн.;

25.10.2009 року по 09.06.2010 року 9047,76 грн., то сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за період з 25 липня 2009 року по 09 червня 2010 року, становить 710,63 грн.

Що стосується трьох процентів річних, то враховуючи 31 день прострочення з 25.07.09р. по 24.08.09р. у розмірі 2358,89 грн., 31 день прострочення з 25.08.09р. по 24.09.09р. у розмірі 4585,59 грн., 30 днів прострочення з 25.09.09р. по 24.10.09р. у розмірі 6807,91 грн., то три проценти річних становлять 34,48 грн.

Враховуючи вищезазначені періоди та розміри заборгованості, розмір пені становить 237,36 грн., враховуючи, що облікова ставка Національного банку України становила з 15.06.09р. 11,0%, а з 12.08.09р. 10,25%.

Таким чином, відповідач повинен сплатити на користь позивача 9047,76 грн. основного боргу, 710,63 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість за період прострочення з урахуванням інфляції, 3 проценти річних у розмірі 34,48 грн., а також пеню у розмірі 237,36 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 124 Конституцій України, ч. 1 ст. 283, ч. 1 ст. 284, ч. 1 ст. 286, ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 764 , ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 82-85, 116, ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Провіта»про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Провіта»(вул. Набережна, 7, м. Вишгород, Вишгородський район, Київська обл., 07300, ідентифікаційний код 31704186) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 9047,76 грн. (девять тисяч сорок сім грн. 76 коп.) основного боргу; суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 710,63 грн.(сімсот десять грн. 63 коп.); пеню у розмірі 237,36 грн.(двісті тридцять сім грн. 36 коп.); три проценти річних у розмірі 34,48 грн.(тридцять чотири грн. 48 коп.) 59,03 грн. (пятдесят девять грн. 03 коп.) витрат на сплату державного мита; 136,58 грн. (сто тридцять шість грн. 58 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня проголошення.

Суддя С.Ю. Дьоміна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 01.10.2010 року.