Рішення № 12181630, 04.10.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2010 р. Справа № 26/404/15/372-08/4

Суддя Щоткін О.В., розглянувши справу

За позовом Приватного підприємства “Легіонер”, м. Вінниця

до Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта”, Київська обл., м. Вишгород

про стягнення 12119,15 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Усов А.Ю. предст., дов. від 21.06.2010р.

від відповідача: Бойко С.М. предст., дов. № 456-15/1 від 18.01.2010р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа №26/404/15/372-08/4 за позовом Приватного підприємства “Легіонер”, м. Вінниця до Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта”, Київська область, м. Вишгород, про стягнення 12119,15 грн. заборгованості, які складаються з 8313 грн. страхових відшкодувань та 758,03 грн. пені.

Даний позов обґрунтований тим, що 27.04.2007р. між ПП “Легіонер” та ТДВ СК “Провіта” був укладений договір за № 31/02-00680 добровільного страхування наземного транспорту. Обєктом страхування за вказаним договором був LEXUS-LX 470, державний номерний знак АВ2222АМ, який є власністю ПП “Легіонер”.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.02.2009р. справу №26/404/15/372-08 прийнято до провадження суддею Щокіним О.В.

Ухвалою господарського суду від 02.04.2009р. розгляд справи було зупинено та призначено судову товарознавчу експертизу.

12.08.2009 року на адресу суду з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи з повідомленням експерта про неможливість дачі судового висновку, розгляд справи призначено на 01.10.2009р.

20.10.2009р. через загальний відділ господарського суду (вх.. номер 12177) позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої останній просить стягнути з відповідача просить стягнути з відповідача 4257, 17 грн. суми страхового відшкодування, 2405,75 грн. інфляційних втрат, 324,23 грн. 3% річних, 771, 17 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.06.2010р., у звязку з неможливістю вирішення спору по суті без висновку експертної установи, було призначено судову автотоварознавчу експертизу.

26.08.2010р. на адресу суду з експертної установи надійшов висновок № 5181/10-18 від 19.08.2010р.

Ухвалою господарського суду від 30.08.2010р. провадження у справі було поновлено, розгляд призначено на 04.10.2010р.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 20.10.2009р.

Відповідач проти позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд,

встановив:

27 квітня 2007 року між Приватним підприємством “Легіонер” (страхувальник) та Товариством з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта” (страховик) було укладено договір № 31/02-00680 добровільного страхування наземного транспорту, відповідно до умов якого та додаткової угоди № 1 від 13.06.2007 р. відповідач гарантував відшкодування прямого збитку заподіяного позивачу в результаті настання події (страховими випадками), а позивач згідно п.п. 8.2.5. зобов'язався сплачувати страхові платежі на умовах п.п. 4.5., 4.6. договору страхування.

На підставі рахунку фактури, наданого відповідачем, позивач платіжним дорученням № 994 від 28.04.2007р. здійснив страховий платіж в розмірі 24421,80 грн. (оригінал в матеріалах справи)

27.09.2007р. на Барському шосе в м. Вінниці сталось ДТП за участю застрахованого автомобіля LEXUS-LX 470, державний № НОМЕР_1 та невідомого вантажного автомобіля, а саме з-під колес зазначеного вантажного автомобіля, що їхав попереду, вилетів камінець та потрапив в лобове скло застрахованого автомобіля LEXUS-LX 470, державний № НОМЕР_1, внаслідок, чого було ушкоджено лобове скло зазначеного вище автомобіля.

Відповідності до п.п. 10.1.1. договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 31/02-00680 від 27.04.2007 р. у разі настання обставин, що можуть бути визнані страховим випадком, страхувальник зобовязаний негайно повідомити правоохоронні або інші компетентні органи про подію та її обставини, викликати компетентні органи на місце пригоди. Невиконання цієї умови за відсутності поважних на це причин, звільняє страховика від обовязку здійснювати виплату страхового випадку.

Як зазначив позивач, він повідомив ДАІ м. Вінниці про подію і обставини та викликав компетентні органи на місце події. Однака, представник ДАІ не прибув, у звязку з чим позивач повідомив про ДТП найближчий правоохоронний орган, а саме Ленінський РВ Вінницького МУ УМВС України у Вінницькій області, на що останній видав довідку про повідомлення про ДТП.

Одночасно, позивач повідомив представника відповідача про страхову подію в телефонному режимі, на що представник Страхової Компаній повідомив, що згідно п.п.11.2. договору страхування при пошкодженні або знищенні скляних деталей ТЗ надання довідки ДАЇ не є обов'язковим, але при цьому протягом трьох робочих днів з'явитись в Вінницьке представництво відповідача для складання повідомлення про пошкодження транспортного засобу.

Згідно наданих роз'яснень представником відповідача та у відповідності до п.п. 10.1.4 договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 31/02-00680 від 27.04.2007 р. позивач звернувся до відповідача в особі Вінницького представництва, що знаходиться за адресою: 21000, м. Вінниця, проспект Юності 18, кімнати 512, 513, для складання повідомлення про пошкодження транспортного засобу та надання відповідних документів.

Відповідно до п. 8.3.7 страховик має право виплатити страхове відшкодування згідно актом/звітом авто товарознавчого дослідження, складеного експертом автотоварознавцем або рахунків, калькуляцій, кошторисів, наряд-заказів, актів виконаних робіт наданих ремонтним підприємством (СТО). В будь-якому разі положення акту/звіту авто товарознавчого дослідження мають пріоритетне значення при визначенні розміру збитку.

Якщо в п. 5.6 цього договору зазначено: «Ні», страховик сплачує страхове відшкодування за середніми ринковими цінами, встановлені на ремонтні роботи та деталі, які підлягають заміні.

Згідно зі звітом № 06/2335 від 24.10.2007р., складеним представником «Українського центру після аварійного захисту «Експрес-Сервіс»СПД ОСОБА_1 про визначення матеріального збитку завданого власнику автомобіля LEXUS-LX 470 державний № НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, станом на 22.10.2007 р. на загальну суму 8313,77 грн.

05.11.2007 р. оригінал зазначеного вище звіту було направлено за вказаною представником відповідача Бойко М. адресою: 02100, м. Київ, вул. Дубового, 18.

07.12.2007р. позивач листом № 250 від 07.12.2007 р. звернувся до відповідача з вимогою щодо здійснення страхової виплати.

17.01.2008р. позивач листом № 5 від 17.01.2008 р. повторно звернувся до відповідача з вимогою щодо здійснення страхової виплати, що підтверджується повідомленням про вручення № 19044, вручене 21.01.2008 р. представнику Відповідача, однак відповідач вказані листи залишив без задоволення та належного реагування.

Відповідач дану суму не визнає, оскільки про проведення товарознавчого дослідження його не повідомили і, як наслідок, його представник не був присутній при цьому дослідженні.

Також він зазначає, що ним було зроблено запити на СТО, які обслуговують TOYOTA, LEXUS з метою визначення вартості пошкодженого лобового скла. За прайсами цих СТО сума значно менша.

З метою визначення матеріального збитку, завданого власнику авто LEXUS-LX 470 станом на 22.10.2007р., ухвалою господарського суду Київської області від 27.10.2009р. провадження у справі було зупинено та призначено судову автотоварознавчу експертизу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.06.2010р. було призначено судову автотоварознавчу експертизу, на виконання якої поставлено наступне питання: «Визначити матеріальний збиток завданого власнику автомобіля LEXUS-LX 470 державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті пошкодження лобового скла при ДТП за середніми ринковими цінами, станом на 22.10.2007р.»

26.08.2010р.на адресу суду надійшов висновок судової автотоварознавчої експертизи № 5181/10-18 від 19.08.2010р., відповідно до якого експертом визначено, що матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу-автомобіля LEXUS-LX 470 державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті пошкодження лобового скла станом на 22.10.2007р. може складати 8463,44 грн.

Відповідно до заявлених позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 8313,77 грн., що не перевищує суми встановленої експертом у висновку.

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог № 100 від 20.10.2009 року, позивач просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 4257,17 грн. (8313,77грн. -4056,60 грн.), оскільки відповідачем було здійснено часткову оплату в розмірі 4056,60 грн. відповідно до платіжного доручення № 23454 від 28.05.2008р., про що зазначає і сам відповідач.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Кодексу).

Відповідно до статті 612 Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що суд при винесенні рішення не має права виходити за межі позовних вимог, крім випадків встановлених п. 2 ч. 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу, задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 4257, 17 грн.

Крім суми основного боргу позивачем також заявлено вимогу про стягнення 771, 17 грн. пені.

Статтею 992 Цивільного кодексу України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Згідно пункту 9.2 Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 31/02-00680 від 27.04.2007 р. за несвоєчасне проведення розрахунків винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені, встановив, що заявлена до стягнення пеняв розмірі 771,77 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати складають 2405,75 грн., три проценти річних з простроченої суми складають 324,23 грн.

Розрахунок позивача трьох процентів річних та інфляційних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення трьох процентів річних з простроченої суми в розмірі 2405,75 грн. та 324,23 грн. інфляційних підлягає задоволенню.

Згідно приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта” (07300, Київська обл.., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул.. Набережна, 7, код ЄДРПОУ 31704186) на користь Приватного підприємства “Легіонер” (21000, м. Вінниця, вул.. Л.Ратушної, 79б, код ЄДРПОУ 31836419) 4257 (чотири тисячі двісті пятдесят сім) грн.. 17 коп. суми страхового відшкодування, 771 (сімсот сімдесят одну) грн.. 17 коп. пені, 2405 (дві тисячі чотириста пять) грн.. 75 коп. інфляційних втрат, 324 (триста двадцять чотири) грн.. 23 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн.. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн.. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн.. 52 коп. суми, сплаченої за проведення судової експертизи.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Щоткін О.В.

Дата підписання повного тексту рішення: 15.10.2010р.