Рішення № 12181603, 21.09.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2010 р. Справа № 22/169-10

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Техновіт Агро», м. Київ

до відкритого акціонерного товариства «Березанський комбікормовий завод», Київська обл., м. Березань

про стягнення 2122776,64 грн.

Суддя О.О.Третьякова

за участю представників:

від позивача: Кривошей Ю.І., довіреність б/н від 05.08.2010р.

від відповідача: не з'явився

Обставини справи:

До господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Техновіт Агро»(далі - ТОВ «Техновіт Агро»/позивач) до відкритого акціонерного товариства «Березанський комбікормовий завод»(далі - ВАТ «Березанський комбікормовий завод»/відповідач) про стягнення 2122776,64 грн., з яких: 1039015,09 грн. заборгованості за договором №26/0510-БК від 26.05.2010р., 39978,90 грн. пені, 10792,20 грн. 5% річних та 47673,87 грн. штрафу; 924000,00 грн. заборгованості за договором №28/0510-с від 28.05.2010р., 24707,50 грн. пені, 7088,21 грн. 5% річних та 29520,87 грн. штрафу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов’язання щодо оплати за поставлений позивачем товар за договором №26/0510-БК від 26.05.2010р. та договором №28/0510-с від 28.05.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.08.2010р. порушено провадження у справі №22/169-10 та призначено її до розгляду на 08.09.2010р. о 11:00 год.

У відзиві на позовну заяву б/н б/д, поданому в судовому засіданні 08 вересня 2010 року, Відповідач позовні вимоги в частині наявності 1039015,09 грн. заборгованості за договором №26/0510-БК від 26.05.2010р. визнав та просив суд зменшити суму штрафних санкцій

В судовому засіданні 08.09.2010р. оголошувалась перерва до 21.09.2010р.

Відповідач в судове засідання 21.09.2010 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, явка Відповідача обов’язковою не визнавалась і його відсутність не перешкоджає всебічному, повному та об’єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21 вересня 2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

26.05.2010р. між ТОВ «Техновіт Агро»(далі-продавець) та ВАТ «Березанський комбікормовий завод»(далі-покупець) укладено договір №26/0510-БК (далі - Договір-1).

Пунктами 1.1, 3.5, 3.7 та 6.1 Договору-1 передбачено, що продавець зобов’язується передати у власність покупцеві, а покупець – прийняти і оплатити сільськогосподарські культури (далі-товар), яке належить продавцю на праві власності і зберігається на ВАТ «Березанський комбікормовий завод».

Право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту надання продавцем належним чином оформлених документів на поставку товару.

Термін оплати поставленого товару –покупець сплачує за поставлений товар протягом 5 календарних днів на поточний рахунок продавця в безготівковій формі з моменту отримання продавця рахунку-фактури на оплату товару.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 30.12.2010р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором.

Судом встановлено, що позивач свої обов’язки за Договором-1 в частині передачі товару виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договору-1, позивачем передано, а відповідачем прийнято товар загальною вартістю 1589129,92 грн., що підтверджується підписами сторін та відбитками печатки позивача на видатковій накладній №РН-069 від 28.05.2010р. на суму 1589129,91 грн., копія якої міститься в матеріалах справи.

Отримання покупцем товару згідно Договору-1 підтверджується також і довіреністю на отримання цінностей №63 від 28.05.2010р., яка видана відповідачем відповідно до вищезазначеної накладної.

Про належне виконання позивачем своїх зобов’язань за Договором-1 свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення продавцем умов Договору-1.

З метою оплати вартості поставленого товару за зазначеною накладною позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру №СФ-00056 від 28.05.2010р., яка отримана відповідачем 28.05.2010р., що підтверджується підписом представника відповідача на названому рахунку.

30.06.2010р. між сторонами укладено угоду про припинення взаємних однорідних вимог, відповідно до якої 550114,83 грн. були зараховані позивачем в рахунок погашення заборгованості за Договором-1 у якості заліку однорідних зобов’язань сторін, внаслідок чого розмір заборгованості відповідача за Договором-1 становить 1039015,09 грн.

Проте, відповідач решту своїх зобов’язань за Договором-1 в частині своєчасної оплати вартості переданого товару належним чином не виконав.

Факт несплати відповідачем вартості переданого позивачем товару за вищезазначеною накладною підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою №033/227-10 від 07.09.2010р., яка підписана керуючим КВ ПАТ «Універсал Банк»та скріплена відбитком печатки банківської установи.

Наявність 1039015,09 грн. заборгованості відповідача за Договором підтверджується довідкою, яка підписана директором і головним бухгалтером ТОВ «Техновіт Агро»і скріплена відбитком печатки Товариства; підписами та відбитками печаток сторін на Акті звірки взаєморозрахунків станом на 06.09.2010р. Зазначені документи містяться в матеріалах справи.

28.05.2010р. між ТОВ «Техновіт Агро»(далі-продавець) та ВАТ «Березанський комбікормовий завод»(далі-покупець) укладено договір №28/0510-с (далі-Договір 2).

Пунктами 1.1, 3.6, 3.8 та 6.1 Договору-2 передбачено, що продавець зобов’язується передати у власність покупцеві, а покупець – прийняти і оплатити сільськогосподарські культури (далі-товар).

Право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту надання продавцем належним чином оформлених документів на поставку товару.

Термін оплати поставленого товару –покупець сплачує за поставлений товар протягом 5 календарних днів на поточний рахунок продавця в безготівковій формі з моменту отримання продавця рахунку-фактури на оплату товару.

Договір-2 набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 30.12.2010р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором.

Судом встановлено, що позивач свої обов’язки за Договором-2 в частині передачі товару виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договору-2, позивачем передано, а відповідачем прийнято товар загальною вартістю 924000,00 грн., що підтверджується підписами сторін та відбитками печатки позивача на видатковій накладній №РН-077 від 04.06.2010р. на суму 924000,00 грн., копія якої міститься в матеріалах справи.

Отримання покупцем товару згідно Договору-2 підтверджується також і довіреністю на отримання цінностей №63 від 28.05.2010р., яка видана відповідачем відповідно до вищезазначеної накладної.

Про належне виконання позивачем своїх зобов’язань за Договором-2 свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення продавцем умов Договору-2.

З метою оплати вартості поставленого товару за зазначеною накладною позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру №СФ-00064 від 04.06.2010р., яка отримана відповідачем 04.06.2010р., що підтверджується підписом представника відповідача на названому рахунку.

Проте, відповідач свої зобов’язання за Договором-2 в частині своєчасної оплати вартості переданого товару належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилось 924000,00 грн. заборгованості.

Факт несплати відповідачем вартості переданого позивачем товару за вищезазначеною накладною підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою №033/227-10 від 07.09.2010р., яка підписана керуючим КВ ПАТ «Універсал Банк»та скріплена відбитком печатки банківської установи.

Наявність 924000,00 грн. заборгованості відповідача за Договором-2 підтверджується довідкою, яка підписана директором і головним бухгалтером ТОВ «Техновіт Агро»і скріплена відбитком печатки Товариства; підписами та відбитками печаток сторін на Акті звірки взаєморозрахунків станом на 06.09.2010р. Зазначені документи містяться в матеріалах справи.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 1039015,09 грн. заборгованості по сплаті вартості переданого товару за накладною №РН-069 від 28.05.2010р. згідно Договору-1 та стягнення з відповідача 924000,00 грн. заборгованості по сплаті вартості переданого товару за накладною №РН-077 від 04.06.2010р. згідно Договору-2.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога є обґрунтованою виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 пункту 1 статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 1.1 Договору-1 продавець зобов’язується передати у власність покупцеві, а покупець –прийняти і оплатити сільськогосподарські культури (далі-товар), яке належить продавцю на праві власності і зберігається на ВАТ «Березанський комбікормовий завод».

Пунктом 1.1 Договору-2 передбачено, що продавець зобов’язується передати у власність покупцеві, а покупець –прийняти і оплатити сільськогосподарські культури (далі-товар).

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.7 Договору-1 покупець сплачує за поставлений товар протягом 5 календарних днів на поточний рахунок продавця в безготівковій формі з моменту отримання продавця рахунку-фактури на оплату товару.

Відповідно до п. 3.8 Договору-2 покупець сплачує за поставлений товар протягом 5 календарних днів на поточний рахунок продавця в безготівковій формі з моменту отримання продавця рахунку-фактури на оплату товару.

За таких обставин, підписання відповідачем видаткових накладних №РН-069 від 28.05.2010р. та №РН-077 від 04.06.2010р. без будь-яких заперечень щодо обсягу чи якості поставленого товару свідчить про прийняття відповідачем цього товару, та відповідно породжує в останнього обов’язок щодо оплати товару у повному обсязі у строки, визначені умовами Договору-1 та Договору-2 відповідно.

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, як це передбачено статтею 193 Господарського кодексу України

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач не сплатив вартість переданого товару за Договором-1, зазначений факт визнається відповідачем у повному обсязі, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 1039015,09 грн. заборгованості по сплаті вартості переданого товару за накладною №РН-069 від 28.05.2010р. згідно Договору-1 підлягає задоволенню.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач не сплатив вартість переданого товару за Договором-2, зазначений факт відповідачем не спростований, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 924000,00 грн. заборгованості по сплаті вартості переданого товару за накладною №РН-077 від 04.06.2010р. згідно Договору 2 підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов’язку за Договором-1 в частині своєчасної оплати вартості переданого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача 39978,90 грн. пені та 10792,20 грн. 5% річних, нарахованих за періоди: з 02.06.2010р. по 30.06.2010р. на 1589129,92 грн. заборгованості, з 01.07.2010р. по 02.08.2010р. на 1039015,09 грн. заборгованості.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов’язку за Договором-2 в частині своєчасної оплати вартості переданого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача 24707,50 грн. пені та 7088,21 грн. 5% річних, нарахованих за період: з 09.06.2010р. по 02.08.2010р. на 924000,00 грн. заборгованості.

Як зазначено в статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що рахунок-фактуру №СФ-00056 від 28.05.2010р. відповідач отримав 28.05.2010р., а рахунок-фактуру №СФ-00064 від 04.06.2010р. - 04.06.2010р., що підтверджується підписами представника відповідача на вищевказаних рахунках.

За таких обставин, згідно пункту 3.7. Договору-1 та пункту 3.8. Договору-2 накладну №РН-069 від 28.05.2010р. відповідач мав оплатити до 03.06.2010р., а накладну №РН-077 від 04.06.2010р. до 10.06.2010р.

Таким чином, право на нарахування пені та 5% річних, у зв'язку з несвоєчасною оплатою накладної №РН-069 від 28.05.2010р. у позивача виникло лише 03.06.2010р., а накладної №РН-077 від 04.06.2010р. - лише 10.06.2010р.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частина 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В частині 2 статті 217 Господарського кодексу України зазначається, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Пунктами 5.2 Договору-1 та Договору-2 передбачено, що за несвоєчасну оплату вартості поставленого в строк товару покупцем, на користь продавця, сплачується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочки розрахунку.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Враховуючи кінцеві терміни оплати за накладною №РН-069 від 28.05.2010р., положення Договору-1, а також період нарахування пені, заявлений позивачем, суд здійснив розрахунок пені за наступні періоди: з 03.06.2010р. по 30.06.2010р. на 1589129,92 грн. заборгованості, з 01.07.2010р. по 02.08.2010р. на 1039015,09 грн. заборгованості.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

1589129.9203.06.2010 - 07.06.2010510.2500 %0.056 %*4462.63

1589129.9208.06.2010 - 30.06.2010239.5000 %0.052 %*19026.02

1039015.0901.07.2010 - 07.07.201079.5000 %0.052 %*3786.00

1039015.0908.07.2010 - 02.08.2010268.5000 %0.047 %*12582.05

Оскільки вірна сума пені за прострочення виконання зобов’язання за Договором-1 за вищевказані періоди, за розрахунком суду, становить 39856,70 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача 39978,90 грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 39856,70 грн.

Враховуючи кінцеві терміни оплати за накладною №РН-077 від 04.06.2010р., положення Договору-2, а також період нарахування пені, заявлений позивачем, суд здійснив розрахунок пені за період: з 10.06.2010р. по 02.08.2010р. на 924000,00 грн. заборгованості.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

924000.0010.06.2010 - 07.07.2010289.5000 %0.052 %*13467.62

924000.0008.07.2010 - 02.08.2010268.5000 %0.047 %*11189.26

Оскільки вірна сума пені за прострочення виконання зобов’язання за Договором-2 за вищевказаний період, за розрахунком суду, становить 24656,88 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача 24707,50 грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 24656,88 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктами 5.2 Договору-1 та Договору-2 передбачено, що за несвоєчасну оплату вартості поставленого в строк товару покупцем, на користь продавця, сплачується 5% річних за кожен день прострочки розрахунку.

Враховуючи кінцеві терміни оплати за накладною №РН-069 від 28.05.2010р., положення Договору-1, а також період нарахування 5% річних, заявлений позивачем, суд здійснив розрахунок 5% річних за наступні періоди: з 03.06.2010р. по 30.06.2010р. на 1589129,92 грн. заборгованості, з 01.07.2010р. по 02.08.2010р. на 1039015,09 грн. заборгованості.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

1589129.9203.06.2010 - 30.06.2010285 %6095.29

1039015.0901.07.2010 - 02.08.2010335 %4696.92

Оскільки вірна сума 5% річних за прострочення виконання зобов’язання за Договором-2, за вищевказаний період, за розрахунком суду, складає 10792,21 грн., а суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, вимога позивача про стягнення з відповідача 10792,20 грн. 5% річних підлягає задоволенню.

Враховуючи кінцеві терміни оплати за накладною №РН-077 від 04.06.2010р., положення Договору-2, а також період нарахування 5% річних, заявлений позивачем, суд здійснив розрахунок 5% річних за період: з 10.06.2010р. по 02.08.2010р. на 924000,00 грн. заборгованості.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

924000.0010.06.2010 - 02.08.2010545 %6835.07

Оскільки вірна сума 5% річних за прострочення виконання зобов’язання за Договором-2 за вищевказаний період, за розрахунком суду, становить 6835,07 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача 7088,21 грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 6835,07 грн.

Крім того, у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання за Договором-1 позивач просить суд на підставі п. 5.1 Договору-1 стягнути з відповідача штраф у сумі 47673,87 грн. та у зв’язку з простроченням виконання грошового зобов'язання за Договором-2 на підставі п. 5.1 Договору-2 стягнути з відповідача штраф у сумі 29520,87 грн.

Пунктами 5.1 Договору-1 та Договору-2 передбачено, що за прострочку розрахунку за поставлений товар в строк –покупець зобов’язаний сплатити на користь продавця штраф у розмірі 3% від загальної суми поставки по цьому договору.

Втім, статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання.

Як встановлено частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Передбачена частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафна санкція за своєю правовою природою є пенею.

В розумінні статті 230 Господарського кодексу Україништрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми, зокрема штрафу, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Тобто, з системного аналізу зазначених норм вбачається, що підставою для застосування штрафу може бути будь-яке порушення господарського зобов'язання, за виключенням прострочення виконання грошового зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 29.04.2010р. у справі №11/267-09.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 47673,87 грн. штрафу за Договором-1 та 29520,87 грн. штрафу за Договором-2.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача за неналежне виконання грошових зобов’язань за Договором-1 та Договором-2 1963015,09 грн. основного боргу, 64513,58 грн. пені, 17627,27 грн. 5% річних є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Березанський комбікормовий завод»(07541, Київська обл., м. Березань, вул. Маяковського, 12, код 04529944) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Техновіт Агро»(04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 5, кв. 48, код 34429213) 1963015,09 грн. (один мільйон дев’ятсот шістдесят три тисячі п'ятнадцять гривень дев’ять копійок) основного боргу; 64513,58 грн. (шістдесят чотири тисячі п’ятсот тринадцять гривень п’ятдесят вісім копійок) пені, 17627,27 грн. (сімнадцять тисяч шістсот двадцять сім гривень двадцять сім копійок) 5% річних; 20451,56 грн. (двадцять тисяч чотириста п’ятдесят одну гривню п’ятдесят шість копійок) державного мита; 227,37 грн. (двісті двадцять сім гривень тридцять сім копійок)т витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В інших вимогах у позові відмовити.

4.          Копію рішення надіслати сторонам.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя О.О.Третьякова

Повне рішення складено «08»жовтня 2010 року.