Рішення № 12181599, 21.09.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2010 р. Справа № 22/154-10

За позовом приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», м. Київ

до 1) акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», Київська обл., м. Фастів

2) приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес», м. Київ

про стягнення 37607,11 грн.

Суддя Третьякова О.О.

Представники сторін :

Позивач Строєнко Н.Ф., довіреність № ГО-10/127 від 12 квітня 2010 року,

Відповідача 1) не зявився

2) Лисенко С.В., довіреність №474/09 від 04 грудня 2009 року

Обставини справи :

До господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС»(далі - Позивач) до акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»(далі Відповідач-1) та приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» (далі Відповідач-2) про стягнення 37607,11 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі заяви страхувальника гр. ОСОБА_1, та з урахуванням того, що 25 серпня 2009 року сталась дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю транспортного засобу «Мазда3», реєстраційний номер НОМЕР_1, орендарем якого є гр. ОСОБА_1 (договір оренди легкового автомобіля №30/08 від 30 серпня 2008 року), під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Деу Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_2, власником якого є приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Брокбізнес», яким керував ОСОБА_3., Позивачем було виплачене страхове відшкодування у розмірі 37607,11 грн. Транспортний засіб «Мазда3», реєстраційний номер НОМЕР_1, застрахований приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС». Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» № 85/96 від 07 березня 1996 року Позивач набув право на відшкодування збитків в порядку регресу.

Посилаючись на те, що цивільна відповідальність Відповідача-2 була застрахована шляхом укладення відповідного договору із Відповідачем-1, Позивач просить стягнути з Відповідача-1 24990,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу в межах ліміту відповідальності страховика за полісом та з Відповідача-2 12617,11 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, що є різницею між фактичною шкодою та страховим відшкодуванням згідно полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02 серпня 2010 року порушено провадження у справі № 22/154-10 та призначено її до розгляду на 25 серпня 2010 року о 12:15 год.

В судовому засіданні 25 серпня 2010 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва на 07 вересня 2010 року о 10:00 год.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07 вересня 2010 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 21 вересня 2010 року о 10:45 год.

У судове засідання 21 вересня 2010 року Відповідач-1 не зявився, відзив на позовну заяву та витребувані господарським судом документи не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що Відповідач-1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що зокрема підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103225615598 від 10 вересня 2010 року, явка Відповідача-1 обовязковою не визнавалась і його відсутність не перешкоджає всебічному, повному та обєктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21 вересня 2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника Позивача, суд

встановив:

25 серпня 2009 року в м. Києві на вул. Жилянській відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) за участю транспортного засобу «Мазда3», реєстраційний номер НОМЕР_1, володільцем якого є гр. ОСОБА_1, під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Деу Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_2, власником якого є приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Брокбізнес», яким керував ОСОБА_3., внаслідок якої (ДТП) автомобіль «Мазда 3»зазнав пошкоджень.

Обставини зазначеної дорожньо-транспортної пригоди підтверджуються Постановою Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 3-10733/09, якою винними у скоєнні вказаної ДТП визнано гр. ОСОБА_3., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Судом встановлено, що на момент скоєння ДТП майнові інтереси гр. ОСОБА_1 повязані із володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом - автомобілем «Мазда3», реєстраційний номер НОМЕР_1, були застраховані згідно договору добровільного комплексного страхування транспортного засобу та супутніх ризиків ДКТЗ/21/44/48 №009811 від 29 серпня 2008 року, укладеного між гр. ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством «Страхова група «ТАС», правонаступником якого є Позивач. Відповідно до пункту 15 вказаного Договору вигодо набувачем є ВАТ КБ «Надра».

Згідно Звіту № 2836 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу Mazda 3 (державний номер НОМЕР_1) від 14 вересня 2009 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Мазда 3»внаслідок його пошкодження при ДТП складає 37607,11 грн. (без ПДВ).

Відповідно до умов договору страхування, на підставі заяви про настання страхового випадку вх. №0131794021 від 26 серпня 2009 року, листа вигодонабувача №01-9/8940 від 21 вересня 2009 року, страхового акту № 22425В/40/2009 від 01 жовтня 2009 року, Позивачем було виплачено вигодонабувачу ВАТ КБ «Надра»страхове відшкодування у розмірі 37607,11 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 753 від 21 жовтня 2009 року.

Регулювання відносин страхування здійснюється Цивільним кодексом України, Законом України „Про страхування”, Законом України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” та іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором страхування, правилами страхування, затвердженими страховою компанією.

Згідно статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Статтею 993 Цивільного кодексу України закріплено положення, згідно з яким до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно приписів статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Статтею 27 Закону України “Про страхування” встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З урахуванням того, що, як було зазначено вище, винним у заподіянні шкоди транспортному засобу «Мазда 3», володільцем якого є гр. ОСОБА_1, внаслідок ДТП є гр. ОСОБА_3., суд дійшов висновку, що у звязку із виплатою страхового відшкодування у розмірі 37607,11 грн. відповідно до умов договору добровільного комплексного страхування транспортного засобу та супутніх ризиків ДКТЗ/21/44/48 №009811 від 29 серпня 2008 року, до Позивача перейшло право вимоги виплаченого страхового відшкодування до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес», так як автомобіль «Деу Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_2, є його власністю.

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність Відповідача-2, як власника транспортного засобу автомобіля «Деу Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія»згідно Полісу № ВС/4906052 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 13 лютого 2009 року, укладеного між Відповідачем-1 та Відповідачем-2. Ліміт відповідальності за цим договором за шкоду, завдану майну (на одного потерпілого), становить 25500 грн., франшиза 510,00 грн.

Згідно підпункту 33.1.2. пункту 33.1. ст. 33 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” учасники дорожньо-транспортної пригоди зобовязані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається із матеріалів справи, Відповідач-2 листом вих.№ 2608/06 від 26 серпня 2009 року, надісланим шляхом факсимільного звязку Відповідачу-1, повідомив останнього про настання 25 серпня 2009 року страхового випадку, в результаті якого пошкоджено службовий автомобіль «Деу Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_2. Зазначений лист зареєстрований Відповідачем-1 за вх. №1130 від 26 серпня 2010 року.

Згідно п. 22.1. ст. 22 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” № 1961- IV від 1 липня 2004 року при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

У відповідності до п. 37.4. ст. 37 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, повязані з відшкодуванням збитків.

Позивач звернувся до Відповідача-1 з претензією №Г2600/1510 від 18 лютого 2010 року з вимогою відшкодувати в порядку регресу суму страхового відшкодування в розмірі 25500,00 грн., яку Відповідач отримав 22 лютого 2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 6943087, однак залишив без відповіді та без задоволення.

Згідно статті 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, особами, відповідальними за завдані гр. ОСОБА_1 збитки у даному випадку є Відповідач-1 відповідно до положень Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” в межах лімітів відповідальності та обумовленої франшизи в розмірі 510,00 грн., передбачених полісом № ВС/4906052 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 13 лютого 2009 року, на суму 24990,00 грн. та Відповідач-2 відповідно до вимог положень статті 1187 та 1194 Цивільного кодексу України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія»як страховиком, а саме на суму 12617,11 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

За таких обставин, суд вважає, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача-1 в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 24990,00 грн. та про стягнення з Відповідача-2 в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 12617,11 грн. є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, а тому підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»(08500, Київська обл., м. Фастів, пл. Перемоги, буд. 1, код 20602681) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»(03062, м. Київ, проспект Перемоги, б. 65, код 30115243) 24990,00 грн. (двадцять чотири тисячі девятсот девяносто гривень) страхового відшкодування в порядку регресу; 249,90 грн. (двісті сорок девять гривень девяносто копійок) державного мита; 156,82 грн. (сто пятдесят шість гривень вісімдесят дві копійки) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес»(01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 115-А, код 20344871) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»(03062, м. Київ, проспект Перемоги, б. 65, код 30115243) 12617,11 грн. (дванадцять тисяч шістсот сімнадцять гривень одинадцять копійок) страхового відшкодування в порядку регресу; 126,17 грн. (сто двадцять шість гривень сімнадцять копійок) державного мита; 79,18 грн. (сімдесят девять гривень вісімнадцять копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Копію рішення надіслати сторонам.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Третьякова О.О.

Повне рішення складено «08»жовтня 2010 року.