Рішення № 12181542, 04.06.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну (Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2010 р. Справа № 17/005-10/14

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача (за первісним позовом): не зявились;

від відповідача (за первісним позовом): Поліщук В. А. (довіреність від 16.03.2010 р. зареєстрована в реєстрі за № 728);

розглянувши матеріали справи

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерджі-груп”, м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Біла Церква

про стягнення 11091, 63 грн.

та

за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Біла Церква

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерджі-груп”, м. Київ

про розірвання договору поставки товару та стягнення 3257, 22 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Енерджі-груп” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 9893, 78 грн. основної заборгованості, 754, 15 грн. пені, 110, 36 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем (за первісним позовом) невиконанням відповідачем (за первісним позовом) свого обовязку щодо оплати у повному обсязі за товар згідно договору № 56 поставки товару від 12.08.2009 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.01.2010 р. (суддя Суховий В. Г.) порушено провадження у справі № 17/005-10 за позовом ТОВ „Енерджі-груп” до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 11091, 63 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 18.02.2010 р.

Розпорядженням Голови господарського суду Київської області від 23.02.2010 р., у звязку із обранням судді господарського суду Київської області Сухового В. Г. на посаду судді Київського міжобласного апеляційного господарського суду безстроково, справу № 17/005-10 передано із провадження судді Сухового В. Г. до провадження судді Бацуци В. М.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.02.2010 р. (суддя Бацуца В. М.) прийнято до провадження справу № 17/005-10 за позовом ТОВ „Енерджі-груп” до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 11091, 63 грн. та присвоєно їй номер № 17/005-10/14 і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 19.03.2010 р.

18.03.2010 р. до загального відділу суду від відповідача (за первісним позовом) надійшов зустрічний позов б/н від 09.03.2010 р., у якому відповідач (за первісним позовом) просить суд розірвати договір поставки товару № 56 від 12.08.2009 р., укладений між сторонами, та стягнути з відповідача (за зустрічним позовом) на свою користь 3257, 22 грн., і відмовити позивачу (за первісним позовом) у задоволенні позову у повному обсязі.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані позивачем (за зустрічним позовом) невиконанням відповідачем (за зустрічним позовом) свого обовязку щодо поставки якісного товару згідно договору № 56 поставки товару від 12.08.2009 р.

19.03.2010 р. у судовому засіданні представник позивача (за первісним позовом) надав заяву б/н від 17.02.2010 р. про уточнення позовних вимог, згідно якої він просив суд стягнути з відповідача (за первісним позовом) на свою користь також 333, 34 грн. інфляційних збитків.

Заява позивача (за первісним позовом) б/н від 17.02.2010 р. про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

19.03.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 14.04.2010 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.03.2010 р. прийнято зустрічний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 для спільного розгляду з первісним позовом ТОВ „Енерджі-груп” у справі № 17/005-10/14 і призначено його розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 14.04.2010 р.

14.04.2010 р. у судовому засіданні представник відповідача (за зустрічним позовом) надав суду відзив б/н від 14.04.2010 р. на зустрічну позовну заяву, у якому відповідач (за зустрічним позовом) просить суд відмовити позивачу (за зустрічним позовом) у задоволенні зустрічного позову у повному обсязі і задовольнити первісний позов повністю.

14.04.2010 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 14.05.2010 р.

14.05.2010 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 04.06.2010 р.

03.06.2010 р. до загального відділу суду від представника позивача (за первісним позовом) надійшло клопотання б/н від 03.06.2010 р. про відкладення розгляду справи, призначеного на 04.06.2010 р., у звязку із його участю в цей же час у іншій справі, що розглядається Апеляційним судом м. Києва.

04.06.2010 р. у судовому засіданні представник відповідача (за первісним позовом) надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти первісного позову, просив суд відмовити в задоволенні первісного позову повністю з підстав, зазначених у зустрічній позовній заяві. Також представник позивача (за зустрічним позовом) відповідача (за первісним позовом) надав усні пояснення щодо своїх зустрічних позовних вимог, зустрічні позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в зустрічній позовній заяві. Також представник відповідача (за первісним позовом) заперечував проти задоволення клопотання позивача (за первісним позовом) про відкладення розгляду справи. При цьому представником відповідача (за первісним позовом) жодних клопотань, що б перешкоджали розгляду справи, не заявлялось.

Представник позивача (за первісним позовом) у судове засідання не зявився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином.

За наслідками розгляду клопотання позивача (за первісним позовом) про відкладення розгляду справи, суд, враховуючи закінчення строків розгляду спору, відмовив у його задоволенні так, як позивач (за первісним позовом) не надав суду належних доказів, що б підтверджували вказані у клопотанні обставини. До того ж, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач (за первісним позовом) не обмежений у праві на направлення у судове засідання для представництва його інтересів будь-якого іншого представника. Крім того, його неявка не перешкоджає вирішенню спору.

За наслідками судового засідання за згодою представників учасників процесу судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

12.08.2009 р. між ТОВ „Енерджі-груп” і ФОП ОСОБА_1. було укладено договір № 56 поставки товару, згідно з умовами п. 1.1. якого постачальник на протязі строку дії даного договору зобовязується передавати у власність покупця, а покупець зобовязується приймати і оплачувати товар у кількості, асортименті і в строки вказані у даному договорі.

Відповідно до п. 1.2. договору предметом поставки є продукти харчування. Конкретний асортимент поставки визначається в видаткових накладних за погодженням сторін.

Згідно п. 2.2. договору постачальник надає покупцю якісний товар відповідно до санітарних, гігієнічних стандартів, якісному посвідченню, технічним умовам, які надаються постачальником.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що перехід права власності на товар та перехід ризиків на товар відбувається в момент фактичної передачі товару після підписання сторонами видаткових накладних.

Пунктом 2.5. договору передбачено, що претензії щодо якості, кількості та асортименту товару приймаються від покупця тільки та виключно на місці та в момент приймання товару. В разі прийняття товару без заявлення претензій, товар вважається прийнятим, і покупець в майбутньому не може посилатись на недоліки товару.

Згідно п. 3.1. договору ціни на товари, які поставляються по даному договору, вказуються в приймально-здавальних документах.

Відповідно до п. 4.1. договору оплата отриманого товару провадиться покупцем в гривнях шляхом перерахування грошових коштівна поточний рахунок постачальника, вказаний у розділі 8 договору, на протязі двадцяти одного календарних днів з моменту фактичної передачі товару, що підтверджується видатковими та податковими накладними.

Пунктом 5.1. договору визначено термін дії договору, згідно з яким даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

На виконання умов договору позивачем (за первісним позовом) 12.08.2009 р. було передано у власність (продано) відповідачу товар крабові палички на загальну суму 13151, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000097 від 12.08.2009 р. на суму 2400, 00 грн., видатковою накладною № РН-0000100 від 12.08.2009 р. на суму 10751, 00 грн.

За період дії договору та на його виконання відповідачем (за первісним позовом) було лише частково виконано свій обовязок по оплаті товару та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 3257, 22 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача (за первісним позовом) за 13.11.2009 р. на суму 3257, 22 грн.

09.12.2009 р. позивач (за первісним позовом) звернувся до відповідача (за первісним позовом) із претензією № 09/12 від 09.12.2009 р., якою просив відповідача (за первісним позовом) оплатити заборгованість за проданий товар у розмірі 9893, 78 грн., 654, 13 грн. пені, 95, 72 грн. 3 % річних, 224, 51 грн. інфляційних збитків. Факт направлення позивачем (за первісним позовом) претензії відповідачу (за первісним позовом) підтверджується фіскальним чеком № 2686 від 09.12.2009 р. про відправлення цінного листа і описом вкладення до нього від 09.12.2009 р.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 673 цього ж кодексу передбачено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобовязаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Частиною 1 ст. 675 цього ж кодексу передбачено, що товар, який продавець передає або зобовязаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач (за первісним позовом) обовязок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем (за первісним позовом) складає 9893, 78 грн., що підтверджується вищевказаними документами, наявними у матеріалах справи.

Як вбачається із матеріалів справи, сторонами у договорі не було визначено конкретну мету придбання відповідачем (за первісним позовом) товару.

Крім того, у процесі розгляду справи судом встановлено, що за видатковою накладною № РН-0000097 від 12.08.2009 р. та за видатковою накладною № РН-0000100 від 12.08.2009 р. товар в момент його передачі сторонами по якості не перевірявся і не передавався, а тому у відповідності до п. 2.5. договору безпідставним є посилання відповідача (за первісним позовом) щодо неякості товару після його прийому-передачі.

Акт № 38 від 02.03.2010 р. перевірки додержання вимог стандартів, норм і правил ДП „Київоблстандартметрологія”, акт відбору зразків продукції від 01.03.2010 р., що були надані відповідачем (за первісним позовом), не підтверджують неякість товару, що є предметом договору, та не приймаються судом до уваги, оскільки перевірка додержання вимог стандартів, норм і правил проводилась без участі позивача (за первісним позовом), така перевірка проводилась із спливом значного періоду часу з моменту передачі товару та після звернення позивача (за первісним позовом) із позовом в суд до відповідача (за первісним позовом), такі акти не підтверджують проведення перевірки щодо якості товару, проданого саме позивачем (за первісним позовом). До того ж, вказана перевірка не встановила неякість товару, а виявила лише його невідповідність правилам маркування товарів.

Припис про усунення порушень додержання стандартів, норм і правил № 4019 від 02.03.2010 р., приписи про заборону реалізації партії продукції № 1004 від 02.03.2010 р., № 1005 від 02.03.2010 р., № 1006 від 02.03.2010 р., № 1009 від 02.03.2010 р., № 1011 від 02.03.2010 р., № 2010 від 02.03.2010 р., що були надані відповідачем (за первісним позовом), також не підтверджують неякість товару, що є предметом договору, та не приймаються судом до уваги. Вказані приписи забороняють реалізацію товару, що не відповідає правилам маркування товарів, однак не усуває можливості для відповідача (за первісним позовом) використовувати товар для власного споживання і для власних цілей так, як було зазначено вище, договором не визначено конкретну мету придбання відповідачем (за первісним позовом) товару.

Отже, вимоги позивача (за первісним позовом) про стягнення із відповідача (за первісним позовом) заборгованості у розмірі 9893, 78 грн. за договором № 56 поставки товару від 12.08.2009 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач (за первісним позовом) просить стягнути із відповідача (за первісним позовом) пеню, передбачену договором № 56 поставки товару від 12.08.2009 р., за період прострочення відповідачем (за первісним позовом) виконання обовязку по оплаті товару з 04.09.2009 р. по 12.11.2009 р. у розмірі 509, 65 грн., з 13.11.2009 р. по 25.12.2009 р. у розмірі 244, 50 грн., всього на загальну суму 754, 15 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату порушення строків, передбачених п. 4.1. даного договору, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочки.

Розрахунок пені, виконаний позивачем (за первісним позовом), є невірним.

Правильний розрахунок пені від суми заборгованості наступний:

- період заборгованості - з 04.09.2009 р. по 12.11.2009 р., сума заборгованості 13 151, 00 грн., кількість днів заборгованості 70 днів, розмір облікової ставки НБУ 10, 25 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

1315104.09.2009 - 12.11.20097010.2500 %0.056 %*517.03

13 151, 00 грн. х 10, 25 % х 2 х 70/365 = 517, 03 грн.

- період заборгованості - з 13.11.2009 р. по 25.12.2009 р., сума заборгованості 9 893, 78 грн., кількість днів заборгованості 43 дні, розмір облікової ставки НБУ 10, 25 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

9893.7813.11.2009 - 25.12.20094310.2500 %0.056 %*238.94

9 893, 78 грн. х 10, 25 % х 2 х 43/365 = 238, 94 грн.

Отже, загальний розмір пені за договором № 56 поставки товару від 12.08.2009 р. становить 755, 97 грн.

Оскільки, розмір пені від суми заборгованості, на яку претендує позивач (за первісним позовом), є меншою ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача (за первісним позовом) в частині стягнення із відповідача (за первісним позовом) пені від суми заборгованості у розмірі 754, 15 грн.

Також, позивач (за первісним позовом) просить стягнути із відповідача (за первісним позовом) інфляційні збитки від суми заборгованості за договором № 56 поставки товару від 12.08.2009 р. за період прострочення відповідачем (за первісним позовом) виконання обовязку по оплаті товару з 04.09.2009 р. по 31.10.2009 р. у розмірі 224, 51 грн., з 13.11.2009 р. по 30.11.2009 р. у розмірі 108, 83 грн., всього на загальну суму 333, 34 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми заборгованості, виконаний позивачем (за первісним позовом), є невірним.

Правильний розрахунок інфляційних збитків від суми заборгованості наступний:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

04.09.2009 - 31.10.2009131511.017223.5713374.57

13151, 00 грн. х 1, 017 = 13 374, 57 грн.; 13 374, 57 грн. - 13151, 00 грн. = 223, 57 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

13.11.2009 - 30.11.20099893.781.011108.8310002.61

9893, 78 грн. х 1, 011 = 10 002, 61 грн.; 10 002, 61 грн. - 9893, 78 грн. = 108, 83 грн.

Отже, загальний розмір інфляційних збитків від суми заборгованості становить 332, 40 грн.

Суд дійшов до висновку про часткове задоволення вимог позивача (за первісним позовом) в частині стягнення із відповідача (за первісним позовом) інфляційних збитків від суми заборгованості у розмірі 332, 40 грн.

Крім того, позивач (за первісним позовом) просить стягнути із відповідача (за первісним позовом) 3 % річних від суми заборгованості за договором № 56 поставки товару від 12.08.2009 р. за періоди прострочення відповідачем (за первісним позовом) виконання зобовязання по оплаті товару з 04.09.2009 р. по 12.11.2009 р. у розмірі 74, 58 грн., з 13.11.2009 р. по 25.12.2009 р. у розмірі 35, 78 грн., всього на загальну суму 110, 36 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3 % річних від суми заборгованості, виконаний позивачем (за первісним позовом), є невірним.

Правильний розрахунок 3 % річних від суми заборгованості наступний:

- період заборгованості - з 04.09.2009 р. по 12.11.2009 р., сума заборгованості 13 151, 00 грн., кількість днів заборгованості 70 днів, розмір річних 3 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

1315104.09.2009 - 12.11.2009703 %75.66

13 151, 00 грн. х 0, 03 х 70/365 = 75, 66 грн.

- період заборгованості - з 13.11.2009 р. по 25.12.2009 р., сума заборгованості 9 893, 78 грн., кількість днів заборгованості 43 дні, розмір річних 3 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

9893.7813.11.2009 - 25.12.2009433 %34.97

9 893, 78 грн. х 0, 03 х 43/365 = 34, 97 грн.

Отже, загальний розмір 3 % річних від суми заборгованості становить 110, 63 грн.

Оскільки, розмір 3 % річних від суми заборгованості, на яку претендує позивач (за первісним позовом), є меншою ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача (за первісним позовом) в частині стягнення із відповідача (за первісним позовом) 3 % річних від суми заборгованості у розмірі 110, 36 грн.

Крім того, позивач (за первісним позовом) просить суд покласти на відповідача (за первісним позовом) понесені ним витрати на послуги адвоката у розмірі 2100, 00 грн.

Пунктом 10 Розяснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, повязані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських обєднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною пятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Понесені позивачем (за первісним позовом) витрати на послуги адвоката у розмірі 2100, 00 грн. підтверджуються договором № 02/12-9 про надання правової допомоги від 02.12.2009 р., платіжним дорученням № 221 від 02.02.2010 р., свідоцтвом про реєстрацію адвокатського обєднання № 495 від 03.04.2006 р., свідоцтвом про державну реєстрацію адвокатського обєднання серії А01 № 374675, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 391 від 26.11.2005 р.

Що стосується зустрічних позовних вимог ФОП ОСОБА_1 до ТОВ „Енерджі-груп” про розірвання договору поставки товару та стягнення 3257, 22 грн., викладених у зустрічній позовній заяві, то необхідно зазначити наступне.

ФОП ОСОБА_1, що є позивачем за зустрічним позовом, просить суд розірвати договір поставки товару № 56 від 12.08.2009 р., укладений між сторонами, та стягнути з відповідача (за зустрічним позовом) на свою користь 3257, 22 грн.

Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною 1 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 2 ст. 678 цього ж кодексу передбачено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи зявилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

В процесі розгляду справи судом не встановлено істотного порушення умов договору поставки товару № 56 від 12.08.2009 р. за період його дії з боку ТОВ „Енерджі-груп”, у звязку із чим у позивача (за зустрічним позовом) не виникло право на розірвання договору поставки товару № 56 від 12.08.2009 р., а тому суд не вбачає підстав для задоволення зустрічного позову в цій частині.

Що стосується позовної вимоги позивача (за зустрічним позовом) в частині стягнення з відповідача (за зустрічним позовом) на свою користь 3257, 22 грн., сплачених за неякісний товар, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що предметом первісного позову є вимога позивача (за первісним позовом) про стягнення з відповідача (за первісним позовом) основної заборгованості за договором поставки товару № 56 від 12.08.2009 р. у розмірі 9893, 78 грн., а предметом зустрічного позову є вимога позивача (за зустрічним позовом) про стягнення (повернення) з відповідача (за зустрічним позовом) 3257, 22 грн., сплачених за неякісний товар відповідно до договору поставки товару № 56 від 12.08.2009 р.

Суд дійшов висновку, що вказана позовна вимога за первісним позовом та вказана позовна вимога за зустрічним позовом є взаємовиключними.

Отже, у звязку із тим, що задоволення позовної вимоги за первісним позовом в частині стягнення основної заборгованості повністю виключає задоволення позовної вимоги за зустрічним позовом в частині повернення грошових коштів, сплачених за неякісний товар, то така зустрічна вимога ФОП ОСОБА_1 є безпідставною, а тому суд не вбачає підстав для задоволення зустрічного позову в цій частині.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню частково, а позовні вимоги за зустрічним позовом є необґрунтованими і незаконними, а тому підлягають відхиленню.

Судові витрати за розгляд первісного позову відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати за розгляд зустрічного позову відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача (за первісним позовом) позивача (за зустрічним позовом).

Керуючись ст. ст. 44, 49, 60, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Первісний позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерджі-груп” (ідентифікаційний код 36292194) 9893 (девять тисяч вісімсот девяносто три) грн. 78 (сімдесят вісім) коп. заборгованості, 754 (сімсот пятдесят чотири) грн. 15 (пятнадцять) коп. пені, 332 (триста тридцять дві) грн. 40 (сорок) коп. інфляційних збитків, 110 (сто десять) грн. 36 (тридцять шість) коп. 3 % річних та судові витрати 2 079 (дві тисячі сімдесят девять) грн. 00 (нуль) коп. витрат на послуги адвоката, 110 (сто десять) грн. 91 (девяносто одна) коп. державного мита і 233 (двісті тридцять три) грн. 64 (шістдесят чотири) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Відмовити в задоволенні інших позовних вимог первісного позову.

4.Відмовити у задоволенні зустрічного позову повністю.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

28 липня 2010 р.