ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" квітня 2010 р. Справа № 14/042-10
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.
за участю представників учасників процесу:
від позивача: Норик М. В. (довіреність № 60 від 18.05.2009 р.);
від відповідача: не з’явились;
розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Девілон”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Бебі Бум”, с. Трушки, Білоцерківський район
про стягнення 31903, 02 грн.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
ТОВ „Девілон” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Бебі Бум” про стягнення 31 903, 02 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем свого обов’язку щодо оплати за поставлений товар.
Ухвалою господарського суду Київської області від 09.03.2010 р. порушено провадження у справі № 14/042-10 за позовом ТОВ „Девілон” до ТОВ „Бебі Бум” про стягнення 31 903, 02 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 26.03.2010 р.
26.03.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 21.04.2010 р.
21.04.2010 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву, письмові пояснення, заяви, клопотання та інші документи, витребувані судом, не надав.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.
За наслідками судового засідання за згодою представників учасників процесу судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –
ВСТАНОВИВ:
Протягом періоду з січня по лютий (включно) 2008 р. ТОВ „Девілон” було передано у власність (поставлено) ТОВ „Бебі Бум” товар на загальну суму 43 530, 57 грн. Факт передачі у власність даного товару підтверджується наступними видатковими накладними: видатковою накладною № К/42 від 09.01.2008 р. на суму 2 033, 33 грн.; видатковою накладною № К/189 від 16.01.2008 р. на суму 17125, 38; видатковою накладною № К/1115 від 22.05.2008 р. на суму 24371, 86.
Згідно матеріалів справи, відповідач повернув частину нереалізованого товару на загальну суму 860, 02 грн., що підтверджується відповідними документами на повернення товару, а саме прибутковою накладною (повернення) № ПА-00713s1 від 08.05.2008 р. на суму 227, 26 грн. та прибутковою накладною № ПА-01591к1 від 25.02.2008 р. на суму 632, 76 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов’язання щодо передачі у власність товару, а відповідач не повністю виконав свої зобов’язання щодо оплати за отриманий товар, оскільки відповідачем була проведена лише часткова оплата суми заборгованості. А саме відповідачем було перераховано на рахунок позивача 10 767, 45 грн., що підтверджується довідкою № 72 від 28.04.2010 р., виданою ТОВ „Девілон” для пред’явлення в господарський суд Київської області по даній справі.
19.12.2009 р. позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу № 142 від 17.12.2009 р. про оплату отриманого товару, у якій він просив відповідача погасити існуючу перед позивачем заборгованість у розмірі 31903, 10 грн.
Однак відповідач до цього часу не виконав свої зобов’язання по оплаті отриманого товару і його заборгованість перед позивачем станом на час розгляду справи складає 31 903, 10 грн. (42 670, 55- 10 767, 45).
Регулювання відносин, що виникають у зв’язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором, у разі його підписання.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
В ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається із матеріалів справи договір купівлі-продажу товару у письмовій формі між сторонами не підписувався. Отже, виходячи із вищевказаних норм, обов’язок відповідача щодо оплати товару виник після закінчення семиденного строку від дня пред’явлення вимоги, а саме з 30.12.2009 р.
У встановлений законом строк і станом на час розгляду справи відповідач обов’язок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 31 903, 10 грн., що підтверджується вищевказаними видатковими накладними.
Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 31 903, 02 грн. згідно вищезазначених видаткових накладних є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача понесені витрати на послуги адвоката у розмірі 2800, 00 грн.
Пунктом 10 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, пов’язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об’єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п’ятою статті 49 ГПК.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
Понесені позивачем витрати на послуги адвоката у розмірі 2800, 00 грн. підтверджуються договором № 01/2010 про юридичне обслуговування від 01.02.2010, Актом про надання консультаційних послуг за договором № 01/2010 від 01.02.2010 р. від 16.02.2010 р., випискою з банківського рахунку від 19.02.2010 р., свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 2713/10 від 25.11.2004 р.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Бебі Бум” (ідентифікаційний код 32445055) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Девілон” (ідентифікаційний код 30178883) 31 903 (тридцять одну тисячу дев’ятсот три) грн. 02 (дві) коп. заборгованості та судові витрати 2 800 (дві тисячі вісімсот) грн. 00 (нуль) коп. витрат на послуги адвоката, 319 (триста дев’ятнадцять) грн. 03 (три) коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 (нуль) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя В. М. Бацуца
Повний текст рішення підписаний
31 травня 2010 р.
Судове рішення № 12181535, Господарський суд Київської області було прийнято 21.04.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 14/042-10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: