Рішення № 12181487, 13.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/39013.10.10 За позовомПриватного підприємства «Мобілочка»

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

простягнення 32044,77 грн. СуддяСташків Р.Б. Представники: від позивача Голтвянська Ю.Є., представник за дов. б/н від 06.05.2008; від відповідача не зявився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2010 року Приватне підприємство «Мобілочка»(далі позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 32044,77 грн., яка складається з: 31500 грн. основного боргу, 473,57 грн. пені, 71,20 грн. 3% річних за договором суборенди від 28.09.2009 (далі Договір).

Позовні вимоги мотивовані наступним:

- 28.09.2009 року між ПП «Мобілочка»та ФОП ОСОБА_1 був укладений Договір, за умовами якого позивач як Орендар зобов'язувався передати в строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 13, загальною площею 45 м кв., а відповідач як Суборендар зобов'язувався сплачувати позивачеві суборендну плату в строк та на умовах, визначених в Договорі;

- зазначений Договір було укладено строком на 6 місяців з моменту прийняття Суборендарем нежитлового приміщення за актом здачі-приймання (п. 4.1. Договору), який було підписано Сторонами 07.10.2009, тобто Договір мав припинити свою дію 07.04.2010;

- при цьому відповідач як Суборендар відповідно до п.3.3, 7.1.10 Договору протягом двох днів був зобов'язаний повернути приміщення за складеним ним актом приймання-передачі (п.3.4 Договору);

- однак, зазначені дії з передачі приміщення відповідачем здійснені не були, станом на сьогоднішній день відповідач продовжує користуватися приміщенням;

- оскільки протягом одного місяця після закінчення строку дії Договору (а саме: з 07.04.2010 до 07.05.2010) ані від позивача, ані від відповідача не надходило заяв про припинення або зміну умов Договору, останній вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах, тобто до 07.10.2010;

- сума заборгованості по сплаті відповідачем суборендної плати на день подання позовної заяви становить 31500 грн.;

- в зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань в частині строків оплати суборендної плати, встановлених в Договорі, у відповідності до п.8.1, 8.3 Договору, ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. 625 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) позивач нарахував пеню в сумі 473,57 грн. та 3% річних в сумі 71,20 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.09.2010 порушено провадження у справі №34/390 та призначено її до розгляду на 27.09.2010.

В звязку з неявкою представника відповідача в судове засідання, ухвалою суду від 27.09.2010 відкладено розгляд справи на 13.10.2010.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання 13.10.2010 повторно не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, про що зокрема свідчить наявне повідомлення про вручення поштового відправлення за №09502495 від 25.09.2010.

Тобто, відповідач завчасно був повідомлений про судове засідання, і у разі наміру подати письмові заперечення на позовну заяву чи додаткові документи мав достатнього часу для цього.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.09.2009 року між ПП «Мобілочка»(Орендар) та ФОП ОСОБА_1 (Суборендар) був укладений Договір, за умовами якого позивач зобов'язувався передати в строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 13, загальною площею 45 м кв., а відповідач зобов'язувався сплачувати позивачеві суборендну плату в строк та на умовах, визначених в Договорі.

Пунктом 5.1 Договору сторони погодили, що Суборендар сплачує щомісячну суборедну плату у розмірі 15750 грн., в т.ч. ПДВ, що складає 350 грн. за один 1 кв.м. за місяць, в т.ч. ПДВ. Розмір суборендної плати корегується на індекс інфляції щомісячно, згідно офіційних даних Кабінету Міністрів України. Перший суборенд ний платіж здійснюється за перший та за останній місяці оренди.

Зазначений Договір було укладено строком на 6 місяців з моменту прийняття Суборендарем нежитлового приміщення за актом здачі-приймання (п.4.1 Договору), який було підписано Сторонами 07.10.2009.

Тобто, Договір мав припинити свою дію 07.04.2010, при цьому відповідач, у відповідності до п.3.3, 7.1.10 Договору протягом двох днів був зобов'язаний повернути приміщення за складеним ним актом приймання-передачі (п.3.4 Договору) в належному стані із врахуванням фізичного зносу.

Однак, зазначені дії з передачі приміщення відповідачем здійснені не були, станом на сьогоднішній день відповідач продовжує користуватися приміщенням.

Відповідно до ст.764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно ч.4 ст.284 ГК України у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Оскільки, протягом одного місяця після закінчення строку дії Договору (а саме: з 07.04.2010 до 07.05.2010) ані від позивача, ані від відповідача не надходило заяв про припинення або зміну умов Договору, останній вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах, тобто до 07.10.2010.

Підтвердженням волевиявлення відповідача на продовження строку дії Договору є також сплата ним суборендної плати за квітень 2010 року згідно рахунку №МВ-0000211 від 01.04.2010, копія якого наявна в матеріалах справи.

У відповідності до п.п.5.1, 5.2, 7.1.1 Договору відповідач зобов'язаний своєчасно в строк до 5-го числа поточного місяця здійснювати перерахування щомісячної суборендної плати Орендареві на підставі Договору.

В порушення умов Договору, відповідач черговий суборендний платіж за травень 2010 року в розмірі 15 750 грн. не сплатив, у зв'язку з чим позивачем було направлено відповідачеві претензію від 19.05.2010 №1/19-05 з вимогою про сплату зазначеної суми.

21.05.2010 від Відповідача отримано відповідь на претензію, якою відповідач наявність боргу по суборендній платі за травень 2010 року не визнав, мотивуючи бажанням припинити дію Договору з 01.06.2010 та сплатою ним при підписанні Договору суборендного платежу за останній місяць Договору.

Однак, з зазначеними доводами відповідача не можна погодитися з огляду на наступне:

- дію Договору було продовжено до 07.10.2010 на тих же умовах. Щодо наміру Відповідача про розірвання Договору з 01.06.2010, то згідно п.7.2.4 діючого Договору Суборендар має право достроково припинити його дію, попередивши про це Орендаря не менш як за два місяці. Попередження відповідача надійшло за 10 днів до бажаної дати припинення договору. А тому пропозиція відповідача була відхилена позивачем, про що відповідача з посиланням на відповідні норми було повідомлено листом від 25.05.2010 №5/25-05;

- Суборендарем відповідно до п.5.1 Договору сплачено суборендний платіж за останній місяць суборенди. Оскільки травень 2010 року не є останнім місяцем суборенди за Договором, внесений за останній місяць суборендний платіж не може служити оплатою користування за травень 2010 року.

Відтак, відповідачем залишається несплаченими орендні платежі за травень та червень 2010 в сумі 31500 грн.

Основні засади господарювання в Україні визначає ГК України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Згідно до п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 31 500 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а отже позов в частині стягнення основної суми боргу підлягає задоволенню.

Позивач також просив стягнути з відповідача пеню в сумі 473,57 грн.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п.8.3 Договору за порушення строків оплати будь-яких платежів за даним Договором, Суборендар зобовязаний сплатити Орендарю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Перевіривши здійсненний позивачем розрахунок пені за прострочення оплати вартості поставленого товару, суд дійшов висновку, що він відповідає вимогам законодавства, у т.ч. і вищезазначеним нормам, та умовам Договору, а відтак позовна вимога про стягнення з відповідача 473,57 грн. заборгованості по пені визнається судом законною та обґрунтованою, і такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 71,20 грн. 3% річних. Розрахунок 3% річних відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та умовам Договору.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Мобілочка»(юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, пр-т Газети Правда, 35, р\р 26004050106920 в ПАТ КБ Приватбанк в м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 33474548, свідоцтво платника ПДВ № 100071077, ІПН 334745404613) 31500 (тридцять одну тисячу пятсот) грн. основного боргу, 473 (чотириста сімдесят три) грн. пені, 71 (сімдесят одну) грн. 20 коп. 3% річних, а також 320 (триста двадцять) грн. 45 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 22.10.2010