Рішення № 12181477, 25.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/29925.10.10 За позовомПриватного підприємства «ФРЕШ ЛАЙН»

доВідкритого акціонерного товариства Банку «БІГ Енергія»

третя особаяка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк»

провизнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 13.08.009 та стягнення 28000 000 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники сторін

від позивача –Денисова О.В. (довіреність від 27.09.2010);

від відповідача –не з’явився;

від третьої особи –Мельник М.А. (довіреність №346 від 16.06.2010). СУТЬ СПОРУ:

У травня 2010 року Приватне підприємство «ФРЕШ ЛАЙН»(далі –ПП «ФРЕШ ЛАЙН»або позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Банку «БІГ Енергія»(далі –Банк «БІГ Енергія»або відповідач) про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 17.03.2009 із застосуванням наслідків, встановлених ст. 230 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а саме стягнути з Банку «БІГ Енергія»завдані позивачу збитки у подвійному розмірі, що становить 28000000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що при укладенні Договору про відступлення права вимоги від 17.04.2009 (далі –Договір або спірний Договір) відповідачем було введено позивача в оману щодо обставин, які мають істотне значення. За спірним договором позивач на виконання договору застави майнових прав №34/412/МП від 17.09.2008 відступив відповідачу право вимоги депозитних коштів за договором банківського вкладу №840/27-04-07 від 27.04.2007, що виступало забезпеченням виконання зобов’язань Відкритого акціонерного товариства «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк»(далі –«Укргазбанк»або третя особа) перед відповідачем по Генеральних договорах про проведення міжбанківських операцій №060420/ГС від 20.04.2006 укладених між відповідачем та третьою особою в сумі 11000000 грн. та №060420/ГС від 20.04.2006 укладених між відповідачам та третьою особою в сумі 221564,11 грн. Підставою для укладення спірного договору стало повідомлення відповідача про невиконання третьою особою Генерального договору про проведення міжбанківських операцій №060420/ГС від 20.04.2006 та договору застави майнових прав №35/412/МП від 17.09.2008. Звернувшись до третьої особи з регресною вимогою позивачу було повідомлено, що 16.03.2009 припинилося основне зобов’язання забезпечене договором застави майнових прав №35/412/МП від 17.09.2008 та відповідно і застава, тому у позивача на момент укладення оскаржуваного договору був відсутній обов’язок виконання договору застави майнових прав №35/412/МП від 17.09.2008. Таким чином, при укладенні спірного договору відповідачем навмисно було введено позивача в оману щодо обставин, які мають істотне значення, а саме невиконання третьою особою Генерального договору про проведення міжбанківських операцій №060420/ГС від 20.04.2006 виконання якого забезпечено договором застави майнових прав №35/412/МП від 17.09.2008, що є підставою для визнання договору недійсним на підставі статей 230, 215 та 203 ЦК України, а також відшкодування завданих позивачу цим збитків.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання були надіслані на фактичну та юридичну адреси відповідача зазначену в позовній заяві та довідці з Єдиного державного реєстру.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Ухвалою суду від 23.06.2010 до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк».

Представник третьої особи у судовому засіданні підтвердив обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Між третьою особою та відповідачем було укладено договори застави майнових прав №4 від 13.08.2007 та №5 від 24.01.2008, відповідно до яких відповідач передав у заставу розміщені Банком «БІГ Енергія»на депозитних рахунках в «Укргазбанк»на загальну суму 14000000 грн. в рахунок забезпечення виконання зобов'язань позичальника «Укргазбанк»- Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГТРАНСМАШ»(далі –ТОВ «ТОРГТРАНСМАШ») по кредитному договору № 27 від 21.02.2007.

Станом на 13.03.2009 ТОВ «ТОРГТРАНСМАШ»свої зобов'язання за кредитним договором №27 від 21.02.2007 перед «Укргазбанк»не виконав, у зв'язку із чим, «Укргазбанк»направив Банку «Біг Енергія»повідомлення про порушення забезпеченого згідно договорів застави майнових прав №4 від 13.08.2007 та №5 від 24.01.2008 обтяженням зобов'язання від 16.03.2009 №13422/1815/2009. З метою погашення простроченої заборгованості ТОВ «ТОРГТРАНСМАШ»за кредитним договором № 27 від 21.02.2007 року на підставі договору № 4 про заставу майнових прав (грошових коштів по депозитному договору) від 13.03.2007 року та договору № 5 про заставу майнових прав (грошових коштів по депозитному договору) від 24.01.2008, 16 березня 2009 року «Укргазбанк»звернув стягнення, шляхом зарахування грошових коштів розміщених Банком «Біг Енергія»на депозитних рахунках в «Укргазбанк»на загальну суму 14000000 гривень, в рахунок погашення заборгованості ТОВ «ТОРГТРАНСМАШ»за кредитним договором №27 від 21.02.2007, у зв'язку із чим зобов'язання «Укргазбанк», які виникли на підставі генерального договору про проведення міжбанківських операцій № 060420/ГС від 20.04.2006 згідно тікета № 42490 від 13.08.2007 та форми MT320№DP070813/24226 від 13.08.2007 та тікета № 24433 від 24.01.2008 та форми МТ320№24433 від 24.01.2008 перед Банком «БІГ Енергія»припинилися. Таким чином, оскільки основне зобов’язання забезпечене договором застави майнових прав №34/412/МП від 17.09.2008 припинилося 16.03.2009, то відповідно до ст. 28 Закону України «Про заставу»припинилась і застава.

Отже, укладаючи спірний договір відповідач ввів позивача в оману приховавши факт припинення основного зобов’язання за договором застави майнових прав №34/412/МП від 17.09.2008.

Розгляд справи відкладався.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

17.09.2007 між відповідачем (Заставодержатель), позивачем (Заставодавець) та третьою особою (Боржник) було укладено Договір застави майнових прав №35/412/МП від 17.09.2008.

Відповідно до п. 1.1 Договору застави майнових прав №35/412/МП від 17.09.2008 застава за цим договором забезпечує вимоги Заставодержателя за:

- Генеральним договором про проведення міжбанківських операцій укладеним між відповідачем та третьою особою 20.04.2006 №060420/ГС (далі –Генеральний договір), за умовами якого третя особа має повернути відповідачу в рамках Генерального договору депозит у сумі 11000000 грн. та сплатити проценти за користування коштами в сумі 749826,34 грн. і штрафні санкції у разі і у випадках передбачених Генеральним договором;

- Генеральним договором, за умовами якого третя особа має повернути відповідачу в рамках Генерального договору депозит у сумі 3000000 грн. та сплатити проценти за користування коштами в сумі 221564,11 грн. і штрафні санкції у разі і у випадках передбачених Генеральним договором;

Предметом застави сторони визначили майнові права за Договором банківського вкладу №840/24-04-07 від 27.04.2007, укладеним між позивачем та відповідачем, що полягає у праві відповідача вимагати повернення коштів в розмірі 14971390,45 грн. не раніше настання строку виконання зобов’язань за договорами, вказаними в п. 1.1. цього Договору. Предмет застави сторони оцінюють у 15000000 грн. (пункти 1.2 та 1.3 Договору застави майнових прав №35/412/МП від 17.09.2008).

Відповідно до пунктів 4.1.1 та 4.2 Договору застави майнових прав №35/412/МП від 17.09.2008 відповідач набуває права звернути стягнення та реалізувати предмет застави, зокрема, якщо у момент настання строку виконання зобов’язань, зазначених п. 1.1 цього Договору, вони не були виконані належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні депозитних коштів. У разі виникнення у Заставодержателя права на звернення стягнення на предмет застави, Заставодержатель має право вимагати від Заставодавця: в судовому порядку переводу на Заставодавця заставлених прав в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави або укладення договору про уступку Заставодавцем Заставодержателю права вимоги за Депозитом.

У зв’язку з невиконанням третьою особою своїх зобов’язань за Генеральним договором відповідач звернувся до позивача з вимогою повернення відповідачу в рамках Генерального договору депозит в сумі 14000000.

17 березня 2009 року між ПП «ФРЕШ ЛАЙН»(позивач або Заставодавець) та Банком «БІГ Енергія»(відповідач або Заставодержатель), на виконання Договору застави майнових прав №35/412/МП від 17.09.2008, був укладений Договір про відступлення права вимоги (далі –Договір або спірний Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору на виконання умов Договору застави майнових прав №35/412/МП від 17.09.2008 позивач відступив відповідачу право вимоги депозитних коштів за Договором банківського вкладу №840/27-04-07 від 27.04.2007, які належать позивачу, та виступають забезпеченням виконання зобов’язань третьої особи («Укргазбанк») перед відповідачем по Генеральному договору про проведення міжбанківських операцій №060420/ГС від 20.04.2006. Майнові права, що передаються, включають в себе майнові права на суму депозиту в розмірі 1818181,82 доларів США, що за офіційним курсом іноземних валют НБУ, який станом на дату укладення цього договору встановлений 7,7 грн. за 1 долар США, складає 14000000 грн. (п. 1.2 Договору). Боржником позивача за умовами Договору банківського вкладу №840/27-04-07 від 27.04.2007 виступає Банк «БІГ Енергія»(відповідач) (п. 1.4. Договору).

Сторони домовились, що відповідно до умов Договору з моменту підписання цього Договору до відповідача переходить право вимоги грошових коштів в розмірі 1818181,82 доларів США, що за офіційним курсом іноземних валют НБУ, який станом на дату укладення цього договору встановлений 7,7 грн. за 1 долар США, складає 14000000 грн. з Боржника по Договору банківського вкладу №840/24-04-07 від 27.04.2007, яким є відповідач, та відповідно до положень ст. 606 ЦК України частково припиняються зобов’язання відповідача перед позивачем по Договору банківського вкладу №840/27-04-07 від 27.04.2007 на суму 1818181,82 долари США.

24.03.2009 на виконання спірного Договору з особового рахунку відповідача позивачем було списано заборгованість відповідача в розмірі 1818181,82 долари США, яка складає 14000000 грн., що підтверджується банківською випискою за період з 27.04.2007 до 30.04.2009, а також листом відповідача №715/05 від 26.03.2009 про списання коштів в рахунок погашення заборгованості згідно з Генеральним договором.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 20 Закону України «Про заставу»передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 512 ЦК України Кредитор у зобов’язанні може були замінений іншою особою внаслідок виконання обов’язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

30.12.2009 позивач звернувся до третьої особи («Укргазбанк») з проханням відшкодувати позивачу понесені витрати у зв’язку з виконанням Договору застави майнових прав №35/412/МП.

15.02.2010 на адресу «Укргазбанк»позивачем було надіслано претензією щодо виконання вимоги в порядку регресу на загальну суму 14000000 грн. №809 від 15.02.2010, у якій запропонував у строк до 05.03.2010 відшкодувати позивачу понесені витрати у зв’язку із виконанням солідарного обов’язку за третю особу зобов’язання за Генеральним договором в розмірі 14000000 грн.

У відповідь на Претензію №809 від 15.02.2010 «Укргазбанк»було надіслано позивачу лист №11413/1550 від 02.03.2010, відповідно до якого повідомили про відсутність на момент укладення спірного Договору (17.03.2009) заборгованості третьої особи перед відповідачем згідно з Генеральним договором щодо повернення 14000000 грн., яка припинилася 16.03.2009, та повідомив про факт припинення з 16.03.2009 всіх зобов’язань за Договором застави майнових прав «35/412/МП від 17.09.2008.

З наданих сторонами доказів та пояснень вбачається, що між третьою особою (Заставодержатель) та відповідачем (Заставодавець) було укладено договори застави майнових прав (грошових коштів по депозитному договору) №4 від 13.08.2007 (далі –Договір застави №4) та №5 від 24.01.2008 (далі –Договір застави №5).

Відповідно до п. 1.1 Договорів застави №4 та №5, з врахуванням змін внесених згідно зі змінами та доповненнями №1 від 17.09.2007, №2 від 25.12.2007, №3 від 24.01.2008, №4 від 17.03.2008, №5 від 17.09.2008 до Договору застави №4, а також зі змінами та доповненнями №1 від 17.03.2008, №2 від 17.09.2008 до Договору застави №5, даними Договорами було забезпечено всі вимоги третьої особи, як кредитора за умовами Кредитного договору №27 від 21.02.2007, Змін та доповнень №1 від 13.08.2007, №2 від 17.09.2007, №3 від 24.12.2007, №4 від 24.01.2008, №5 від 14.03.2008, №6 від 15.09.2008 до Кредитного договору №27 від 21.02.2008, укладених між Заставодавцем (третьою особою) та Позичальником - ТОВ «ТОРГТРАНСМАШ», код ЄДРПОУ 34424021, за умовами якого Позичальник зобов’язаний Заставодержателю не пізніше 13.03.2009 повернути кредит у розмірі 33000000 грн., наданий на поповнення оборотних коштів, в тому числі для придбання цінних паперів, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 16% річних в наступні строки: щомісячно, один раз на місяць, не пізніше 5-го числа місяця,наступного за місяцем користування кредитом, в останній день закінчення строку, на який надано кредит, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору, а по простроченій заборгованості сплатити проценти в розмірі 26% річних, а також штрафи та пені у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договорами, з врахуванням змін та доповнень до кредитного та цього договору, якщо такі будуть прийняті.

Згідно п. 1.2 Договору застави №4 відповідачем було передано в заставу третій особі право вимоги грошових коштів в сумі 11000000 грн., які розміщені на вкладному (депозитному) рахунку №1612300051958 у відповідності з умовами Генерального договору №060420/ГС від 20.04.2006, тікет №64638 від 17.09.2008 та форми МТ 320 №DP080917/27771 від 17.09.2008, укладеного відповідачем та третьою особою. Боржником відповідача є «Укргазбанк»(третя особа).

Згідно п. 1.2 Договору застави №5 відповідачем було передано в заставу третій особі право вимоги грошових коштів в сумі 3000000 грн., які розміщені на вкладному (депозитному) рахунку №1612000061958 у відповідності з умовами Генерального договору №060420/ГС від 20.04.2006, тікет №24433 від 24.01.2008 та форми МТ 320 №DP080917/27770 від 17.09.2008, укладеного відповідачем та третьою особою. Боржником відповідача є «Укргазбанк»(третя особа).

Сторонами погоджено, що Заставодержатель набуває право вимоги по депозитному договору в разі невиконання Заставодавцем (Позичальником) забезпечених дійсним договором зобов’язань по Кредитному договору №27 від 21.02.2007 в повному обсязі або в частині у встановлені зазначеним Кредитним договором строки. У випаду виконання Заставодавцем (Позичальником) зобов’язань по Кредитному договору №27 від 21.02.2007 не в повному обсязі, застава зберігає силу в повному обсязі (пункти 2.2 та 2.3 Договорів застави №4та №5).

Згідно з п. 2.4 та п. 2.5 Договорів застави №4 та №5 звернення стягнення на предмет застави згідно даних договорів здійснюється шляхом відступлення Заставодавцем Заставодержателю права вимоги на грошові кошти, майнові права на отримання яких є предметом застави. За рахунок заставлених майнових прав Заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи суму кредиту, процентів, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом, кредитним чи іншими договорами –пеню), в тому числі видатки по внесенню відомостей до Державного реєстру застав рухомого майна та одержання витягів з нього.

У випадку невиконання або неналежного виконання Заставодавцем/Позичальником умов, а також з інших підстав, передбачених даним договором Заставодавець відступає Заставодержателю право вимоги згідно з умовами цього договору, а Заставодержатель зобов’язаний прийняти зазначене право вимоги (п. 4.2.5 Договорів застави №4 та №5).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 20 Закону України «Про заставу»передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Станом на 13.03.2009 ТОВ «ТОРГТРАНСМАШ»свої зобов'язання за кредитним договором №27 від 21.02.2007 перед «Укргазбанк»не виконав (загальна заборгованість ТОВ «ТОРГТРАНСМАШ»становила 15592824,08 грн.), у зв'язку із чим, третьою особою було направлено відповідачу повідомлення про порушення забезпеченого згідно Договорів застави №4 та №5 обтяженням зобов'язання від 16.03.2009 №13422/1815/2009. Зазначене повідомлення було отримано відповідачем 16.03.2009.

Відповідно до ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не було надано доказів на спростування факту виконання ТОВ «ТОРГТРАНСМАШ»зобов’язань за Кредитним договором №27 від 21.02.2007.

Таким чином, у третьої особи виникло право вимоги повернення заборгованості, яка виникла за Кредитним договором №27 від 21.02.2007 за рахунок звернення стягнення на предмет застави згідно Договорів застави №4 та №5, тобто отримання права вимоги повернення «Укргазбанк»(третьою особою) грошових коштів у сумі 14000000 грн. за Генеральним договором.

З метою погашення простроченої заборгованості ТОВ «ТОРГТРАНСМАШ»за кредитним договором № 27 від 21.02.2007 року на підставі Договору застави № 4 та № 5 16 березня 2009 року «Укргазбанк»звернув стягнення, шляхом зарахування грошових коштів розміщених Банком «Біг Енергія»(відповідачем) на депозитних рахунках в «Укргазбанк»на загальну суму 14000000 гривень, в рахунок погашення заборгованості ТОВ «ТОРГТРАНСМАШ»за кредитним договором №27 від 21.02.2007, у зв'язку із чим зобов'язання третьої особи, які виникли на підставі Генерального договору згідно тікета № 42490 від 13.08.2007 та форми MT320№DP070813/24226 від 13.08.2007 та тікета № 24433 від 24.01.2008 та форми МТ320№24433 від 24.01.2008 перед відповідачем припинилися. Факт проведення 16.03.2009 зазначеного зарахування підтверджується банківською випискою, що долучена до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про заставу»застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.

Отже, оскільки з моменту зарахування зустрічних однорідних вимог за Договорами застави №4 та №5 та Генеральним договором у сумі 14000000 грн. забезпечене заставою згідно Договору застави майнових прав №34/412/МП від 17.09.2008 зобов’язання третьої особи припинилися, то застава припинилася, а отже у позивача з 16.03.2009 припинилися всі зобов’язання щодо виконання Договору застави майнових прав №35/412/МП від 17.09.2008.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 512 ЦК України передбачено можливість зміни кредитора у зобов’язанні, зокрема, в наслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

При зміні кредитора у зобов’язання, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Відповідно до ст. 202 ЦК України Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 215 ЦК України Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 229 ЦК України встановлено, що якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною 1 статті 20 Закону України «Про заставу»передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Підставою для укладення спірного договору стало повідомлення відповідача про невиконання третьою особою Генерального договору про проведення міжбанківських операцій №060420/ГС від 20.04.2006 та Договору застави майнових прав №35/412/МП від 17.09.2008.

Укладаючи спірний Договір про відступлення права вимоги від 17.03.2009 позивач добросовісно вважав, що у нього існує заборгованість перед відповідачем згідно Договору застави майнових прав №35/412/МП від 17.09.2008.

Судом встановлено, що факт припинення основного зобов’язання за Договором застави майнових прав №35/412/МП від 17.09.2008 16.03.2009 був відомий відповідачу, однак останній не повідомив про це позивачу при укладенні спірного Договору. Замовчення відповідачем факту припинення застави у даному випадку є замовченням обставини, яка могла перешкодити вчиненню спірного правочину, в розуміння ст. 230 ЦК України.

Частиною 3 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Аналогічні норми містяться у ч. 6 ст. 3 ЦК України.

Позивач при укладанні спірного Договору помилявся, щодо наявності у нього обов’язку укладення договору про уступку Заставодавцем Заставодержателю права вимоги за депозитом (п.4.2 Договору застави майнових прав №35/412/МП від 17.09.2008), а отже в цьому випадку його волевиявлення не відповідало його справжньому наміру. Таким чином, при укладенні спірного Договір було допущено порушення ч. 3 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 230 ЦК України сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частинами 1 та 2 статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (частина 2 статті 224 Господарського кодексу України).

Згідно із ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна.

Відповідно до ст. 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема, невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів тощо.

Згідно із ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

У ст. 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Як зазначалося вище, відповідачем було замовчено факт припинення застави, який міг перешкодити укладенню спірного Договору, через що, 24.08.04.2009 було здійснено списання коштів у сумі 1818181,82 долари США, що за офіційним курсом іноземних валют НБУ станом на день укладення спірного Договору складало 14000000 грн., з депозитного рахунку №2610900001757 відкритого згідно договору банківського вкладу №840/27-04-07 від 27.04.2007, в рахунок погашення простроченої заборгованості «Укргазбанк»перед відповідачем.

Таким чином, позивачем доведено причинно-наслідковий зв’язок між діями відповідача та втраченими позивачем коштами у сумі 14000000 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 230 ЦК України сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину. Враховуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованим розмір заявлених збитків у сумі 28000000 грн., що підлягають стягненню.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Зважаючи на встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та можливість їх задоволення.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, а також вищезазначеними нормами законодавства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги від 17.03.2009, укладений між Відкритим акціонерним товариством Банк «БІГ Енергія»(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 15. код ЄДРПОУ 20023463) та Приватним підприємством «ФРЕШ ЛАЙН»(01133, м. Київ, вул. Щорса, 29, код ЄДРПОУ 31239927).

3. Застосувати юридичні наслідки визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 17.03.2009, укладений між Відкритим акціонерним товариством Банк «БІГ Енергія»(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 15. код ЄДРПОУ 20023463) та Приватним підприємством «ФРЕШ ЛАЙН»(01133, м. Київ, вул. Щорса, 29, код ЄДРПОУ 31239927) згідно з ч. 2 ст. 230 Цивільного кодексу України: стягнути з Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія»(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 15. код ЄДРПОУ 20023463) на користь Приватного підприємства «ФРЕШ ЛАЙН» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 29, код ЄДРПОУ 31239927) збитки у розмірі 28000000 (двадцять вісім мільйонів) гривень.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія»(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 15. код ЄДРПОУ 20023463) на користь Приватного підприємства «ФРЕШ ЛАЙН»(01133, м. Київ, вул. Щорса, 29, код ЄДРПОУ 31239927) 25585 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот вісімдесят п’ять) гривень державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

СуддяСташків Р.Б.