Рішення № 12181412, 21.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/39321.10.10 За позовомДержавного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»

про стягнення 342570,60 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Корнілова О.В. (довіреність № 01-01/1802 від 06.09.2010р.);

Рожков Й.М. (довіреність № 01-01/1868 від 15.09.2010р.);

від відповідача: Білокриницький О.В. (довіреність № 0110-184 від 27.04.2010р.).

В судовому засіданні 21 жовтня 2010 року по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Державне підприємство «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України (позивач) звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»(відповідач) про стягнення суми страхового відшкодування в сумі 342570,60 грн. з них страхового відшкодування 239 875,00 грн., пені 36 461,00 грн., інфляційних нарахувань 53 222,20 грн. та 3% річних 13 012,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зобов'язаний виконати умови договору добровільного страхування №28-3001-0375 від 02 червня 2008 року та відшкодувати суму страхового відшкодування в розмірі 239 875,00 грн. внаслідок страхового випадку, що відбувся у позивача 10 жовтня 2008 року, а також сплатити суму нарахованих штрафних санкцій, за неналежне виконання взятого на себе зобовязання по виплаті страхового відшкодування.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, участь свого представника в судові засідання забезпечив частково. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»N 02-5/289 від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалою від 01.10.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 12.10.2010р. Розгляд справи призначений на 12.10.2010р. у звязку з неявкою представника відповідача було відкладено до 21.10.2010р.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/289 від 18.09.1997 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2008 року між позивачем (надалі - Страхувальник) та відповідачем (далі по тексту - Страховик) (разом - сторони), було укладено договір добровільного страхування № 28-3001-0375 «Класик»(належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту Договір або Договір добровільного страхування), згідно п. 1 якого Страхувальник передає, а Страховик приймає на страхування ризики, повязані з: володінням, користуванням та розпорядженням транспортними засобами.

Пунктом 2 Договору встановлено, що об'єктом страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з: володінням, користуванням та розпорядженням транспортними засобами.

Обєктом Договору добровільного страхування є, в тому числі, транспортний засіб «БМВ Х5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що вбачається з додатку № 1 до Договору (копія додатку в справі).

Судом встановлено, що транспортний засіб «БМВ Х5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було передано Страхувальнику по договору найму транспортного засобу від 03.10.2007р. у тимчасове платне користування Головним управлінням юстиції в Київській області (належним чином засвідчена копія договору найму міститься в матеріалах справи), що підтверджується актом приймання-передачі транспортного засобу «БМВ Х 5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (копія акту в справі).

Відповідний страховий випадок настав 10 жовтня 2008 року на вул. Шевченка, 155 в с. Тарасівка, Києво - Святошинського району, Київської області, а саме: невідомою особою було викрадено автомобіль «БМВ Х5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

На час настання страхового випадку автомобіль «БМВ Х5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 перебував в експлуатації громадянина ОСОБА_1, який мав законне право на керування авто, що підтверджується посвідченням водія, виданого на його імя, подорожнім листом службового легкового автомобіля та наказом Страхувальника про приймання-передачу та закріплення транспортного засобу № 2 від 09.01.2008р. (копії документів в справі).

Позивач зазначає, а з матеріалів справи вбачається, що про відповідний страховий випадок з застрахованим транспортним засобом «БМВ Х5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідача було повідомлено належним чином, що підтверджується його вх. № 21776 від 14 жовтня 2008 року про отримання заяви Страхувальника № 01-20/2001 (копії листів в справі). З листа № 21776 від 14 жовтня 2008 року також вбачається, що Страхувальник, одночасно звертався до Страховика з вимогою виплати страхового відшкодування внаслідок страхового випадку, що стався 10 жовтня 2008 року з застрахованим транспортним засобом «БМВ Х5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Страхувальник зазначає, що відповідно до умов Договору, сума страхового відшкодування, яку має сплатити Страховик, внаслідок настання конкретного страхового випадку становить: 239875,00 грн. = 252 500,00 грн. 12 625,00 грн., тобто: дійсна вартість транспортного засобу 5% франшизи за Договором, що зазначено в п. 16 додатку № 1 до Договору добровільного страхування.

Відповідно до положень п. 5.4.9. Договору добровільного страхування Страховик зобовязаний прийняти рішення про виплату (скласти Страховий акт) страхового відшкодування (страхової виплати) або прийняти рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування (страхової виплати) в термін не пізніше 5 (пяти) робочих днів від дати отримання від Страхувальника всіх необхідних документів, зазначених в розділі 8 Договору, що підтверджують факт настання Страхового випадку та розмір збитків.

У разі відмови у виплаті страхового відшкодування (страхової виплати) протягом 10 (десяти) робочих днів від дати прийняття рішення, письмово повідомити про це Страхувальника та Вигодонабувача з обґрунтуванням причин відмови.

Судом встановлено, що в своєму листі № 03/02/30 від 16.02.2010р. Страховик повідомив Страхувальника про відмову у виплаті останньому суми страхового відшкодування, внаслідок страхової події, що мала місце 10 жовтня 2008 року та сталася із застрахованим транспортним засобом «БМВ Х5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Позивач зазначає, що взяті на себе зобовязання за Договором Страховик належним чином не виконав, внаслідок чого, у останнього утворилась заборгованість по виплаті страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку з транспортним засобом «БМВ Х5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в розмірі 239875,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Пунктом 1.29. Правил страхування Страховика (належним чином засвідчена копія правил міститься в матеріалах справи, далі Правила страхування) визначено, що викрадення (крадіжка, грабіж, розбій) незаконне заволодіння ТЗ з будь-якою метою у власника чи користувача всупереч їх волі.

Розділом 12 Правил страхування, зокрема, абзацом 4 п. 12.1.7. встановлено, що для підтвердження факту настання, причин та наслідків страхового випадку Страхувальник зобовязаний надати Страховику, по ризику «викрадення»ТЗ у разі порушення кримінальної справи довідку, копію постанови з органів МВС про порушення кримінальної справи та про зупинення або закінчення досудового слідства.

З матеріалів справи вбачається, що за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом «БМВ Х5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було порушено кримінальну справу за ч. 3 ст. 289 Кримінального кодексу України, про що було винесено відповідну постанову (копія постанови в справі). Постановою від 21.12.2009р. досудове слідство по кримінальній справі було зупинено до встановлення особи, яка скоїла злочин (копія постанови від 21.12.2009р. в справі). Станом на 07.10.2010р. досудове слідство по кримінальній справі не відновлювалось, що підтверджується довідкою № 19687 від 07.10.2010р. (копія довідки в справі).

Виплата страхового відшкодування проводиться Страховиком, згідно з вимогами Правил страхування, умов Договору та чинного законодавства України, на користь Страхувальника або Вигодонабувача (п. 13.1. Правил страхування).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 Закону України «Про страхування»при настанні страхового випадку страховик зобовязаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши подані позивачем та відповідачем матеріали, суд дійшов висновку про необґрунтованість відмови Страховика у виплаті страхового відшкодування Страхувальнику внаслідок настання страхового випадку, який мав місце 10 жовтня 2008 року та стався з застрахованим транспортним засобом «БМВ Х5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

На час розгляду справи сума страхового відшкодування Страхувальнику Страховиком не перерахована.

Таким чином, у Страховика утворилася заборгованість перед Страхувальником по виплаті страхового відшкодування в розмірі 239875,00 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 15.1 Договору добровільного страхування передбачено, що за невиконання або неналежне виконання обовязків за Договором сторони несуть майнову відповідальність шляхом сплати пені в розмірі 0,1% від простроченого платежу (крім страхового платежу) за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на кінцеву дату такого платежу.

Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхового відшкодування (страхової виплати) шляхом сплати Страхувальнику пені в розмірі 0,1% від суми несплаченого в строк страхового відшкодування (страхової виплати) за кожен день прострочення (п. 5.4.12. Договору).

У відповідності до ст. ст. 256, 257, 258 Цивільного кодексу України, строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права та інтересу, встановлюється, щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - тривалість в один рік.

Згідно із ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності чи право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення свого права.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було подано заяву на виплату страхового відшкодування 14.10.2008р., а отже, право вимоги, яке Страхувальник мав до осіб, що відповідальних за заподіяний збиток, враховуючи положеннями п.п. 5.4.9, 5.4.11. Договору добровільного страхування ( 5.4.9. страховик зобов'язаний протягом п'яти робочих днів прийняти рішення про виплату страхового відшкодування; 5.4.11. - страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування протягом 14 робочих днів від дати прийняття рішення про виплату страхового відшкодування), виникло у позивача саме 03.11.2008р., цим позивач скористався а тому строк позовної давності, щодо вимог позивача про стягнення неустойки (пені) закінчився 03 травня 2010 року. При цьому суд зазначає, що строк, з моменту якого закінчився час для вимог позивача щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) був розрахований керуючись положеннями Договору та ч. 6 ст. 232 ГК України, відповідно до положень якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позовна заява подана позивачем до господарського суду 28 вересня 2010 року, про що свідчить відмітка канцелярії суду на першій сторінці заяви, тобто вже після закінчення строку позовної давності.

У відповідності до частин 3 та 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В судовому засіданні 21.10.2010р. представником відповідача було завлено усне клопотання про застосування позовної давності, щодо стягнення неустойки у вигляді штрафу та/або пені.

За таких обставин суд застосовує позовну давність до вимог позивача про відшкодування збитку, викладених у позовній заяві, що є підставою для відмови у позові.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, стягненню з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України на користь позивача підлягає 3% річних за період з 03.11.2008р. по 20.08.2010р. у сумі 12 913,82 грн. та втрат від інфляції за період з листопада 2008 року по серпень 2010 року в розмірі 47 983,55 грн.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення 300 772,37 грн. з них страхового відшкодування в розмірі 239875,00 грн., 3% річних у розмірі 12 913,82 грн. та втрат від інфляції в сумі 47 983,55 грн.

Судові витрати позивача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 3 215,40 грн. (3 007,72 грн. державного мита та 207,68 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»(ідентифікаційний код: 30859524, адреса: 03038, м. Київ, Соломянський район, вул. Івана Федорова, будинок, 32, літера, «А», п/р 265040226353 в ВАТ «Укргазбанк»МФО 320478) на користь Державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України (ідентифікаційний код: 25287988, адреса: 04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Мельникова, будинок, 81, літера, «А», п/р 260093879 в ПАТ «Райффайзен банк «Аваль», МФО 300335) грошові кошти в сумі 300772,37 грн. (триста тисяч сімсот сімдесят дві гривні 37 копійок) та судові витрати у розмірі 3215,40 грн. (три тисячі двісті п'ятнадцять гривень 40 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяС.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення - 25.10.2010р.