Рішення № 12181357, 21.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/44321.10.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Діконт-сервіс» До

ПроФонду приватизації комунального майна Голосіївського району м. Києва

визнання договору купівлі-продажу дійсним Суддя Бондаренко Г.П. Представники: Від позивача Від відповідача Тимошенко В.В. не з’явився- представник(дов. від 20.09.10р.) Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Діконт-Сервіс”(далі по тексту позивач) до Фонду приватизації комунального майна Голосіївського району міста Києва (далі по тексту відповідач) про визнання Договору купівлі-продажу нежилих приміщень підвалу з №1 по №6 (групи приміщень №35) та нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщень №38) (в літера А), загальною площею 146,20 кв.м., що знаходяться в м. Києві по вул. Жилянській, №43 Б від 03.09.2010р., укладений між позивачем та відповідачем, дійсним.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 03.09.2010р. між ним та відповідачем був укладений Договір купівлі-продажу нежилих приміщень підвалу з №1 по №6 (групи приміщень №35) та нежилих приміщень з №1 по №8 (групи приміщень №38), (літера А), загальною площею 146,20 кв.м., що знаходяться в м. Києві по вул. Жилянській, №43 Б (літера А). У відповідності до умов цього Договору позивач сплатив повну вартість нежилих приміщень, а також сторонами був укладений 17.09.2007р. Акт прийому-передачі, згідно якого відповідач передав, а позивач прийняв у власність нежилі приміщення приватизовані шляхом викупу. Оскільки у відповідності до ст. 657 Цивільного кодексу України даний Договір підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, позивач звернувся до відповідача з листом про визначення часу та місця нотаріального посвідчення Договору. Так як відповідач ухилився від нотаріального посвідчення договору, на підставі ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України позивач просить суд визнати даний договір дійсним.

Відповідач 21.10.2010р. в судове засідання не з’явився, письмового відзиву на позов суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи від представника відповідача до суду не надходило, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить клопотання відповідача про розгляд справи за відсутності його повноважного представника, яке подане в судовому засіданні особою без належних повноважень.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами справи.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Діконт-Сервіс” та Фондом приватизації комунального майна Голосіївського району міста Києва, що діє від імені Голосіївської районної у місті Києві Ради, укладено Договір купівлі-продажу нежилих приміщень від 03.09.2010р. Відповідно до умов Договору відповідач зобов’язався передати майно –нежилі приміщення у власність позивача, а позивач зобов’язався прийняти майно –нежилі приміщення з №1 по №6 (групи приміщень №35) та нежилі приміщення з №1- по №8 (групи приміщень №38) загальною площею 146,20 кв.м., які знаходяться в м. Києві по вул. Жилянській, №43Б (в літері А).

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п. 2 Договору купівлі-продажу згідно Рішення №25/05 від 18.09.2008р. 25 сесії V скликання Голосіївської районної в м. Києві ради зазначені нежилі приміщення підлягають приватизації шляхом викупу Товариством з обмеженою відповідальністю «Діконт-Сервіс».

В пункті 3 Договору купівлі-продажу зазначено, що згідно наказу №69 від 30.08.2010р. Фонду приватизації комунального майна Голосіївського району м. Києва «Про затвердження оцінки нежилих приміщень за адресою: вул. Жилянська, 43Б»вартість нежилих приміщень, які є предметом цього договору згідно незалежної оцінки становить 475460,00 грн., ПДВ складає 95092,00 грн., всього 570552,00 грн.

Відповідно до п. 4 п. 5 укладеного сторонами Договору купівлі-продажу, вказані в цьому Договорі нежилі приміщення продані за ціну 570552,00 грн. Покупець (позивач по справі) зобов’язаний сплатити 570552,00 грн. за придбаний об’єкт протягом 30 календарних днів з моменту укладання цього Договору. Плата за об’єкт вноситься на підставі цього договору купівлі-продажу.

Пунктом 10 Договору визначено, що Продавець (відповідач по справі) зобов’язаний передати приміщення Покупцю у 3-денний термін після сплати повної ціни об’єкта приватизації та, у разі порушення терміну сплати, пені відповідно до п. 7 за цим Договором. Передача і прийняття об’єкта посвідчується актом прийму-передачі, який підписується сторонами.

Згідно Довідки №423 від 16.09.2010р. відповідача, виданої позивачеві, 16.09.2010р. позивач повністю розрахувався за приватизований об’єкт - нежилі приміщення за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 43Б.

17.09.2010р. сторони підписали Акт прийому-передачі нежилих приміщень, відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв приватизовані шляхом викупу позивачем нежилі приміщення з №1 по №6 (групи приміщень №35) та з №1 по №8 (групи приміщень №38) за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, №43Б, літера А., загальною площею 146,20 кв.м., які знаходяться в підвалі будинку.

У відповідності до ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Враховуючи названу вище статтю закону позивач звернувся до відповідача з листом від 16.09.2010р. про визначення часу та місця для нотаріального посвідчення даного Договору.

У відповіді на лист позивача відповідач зазначив, що немає можливості задовольнити прохання позивача про нотаріальне посвідчення Договору (лист вих. №424 від 16.09.2010р.).

Відповідно до ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно з ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до ч. 2 ст. 23 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” договір включає: назву підприємства, його адресу; відомості про продавця та покупця; остаточну ціну продажу об’єкта на аукціоні, за конкурсом або розмір викупу; взаємні зобов’язання продавця і покупця; номери їх розрахункових рахунків; назви і адреси банківських установ; умови внесення платежів.

З Договору вбачається, що сторонами досягнуто всіх істотних його умов, а матеріали справи підтверджують виконання сторонами Договору, як от повну оплату позивачем встановленої Договором вартості нежилих приміщень та передачу нежилих приміщень від відповідача до позивача згідно Акту прийому-передачі від 17.09.2010р.

Суд також зазначає, що при розгляді справи по суті необхідною умовою для визнання договору дійсним є дослідження обставин щодо законності угоди та наявності правовстановлюючих документів на майно, необхідних для нотаріального посвідчення договору.

Аналогічна позиція міститься у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 3 від 28 квітня 1978 року з наступними змінами "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними", де роз'яснено, що, щоб не допустити неправильного визнання дійсними угод, суд повинен перевірити, чи підлягала виконана угода нотаріальному посвідченню, чому вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов.

Судом досліджено, що відповідач є власником майна відповідно до наданої копії свідоцтва про право власності від 14.10.10р., а отже мав право укладати договір купівлі-продажу майна на підставі рішення Голосіївської районної ради від 18.09.08р. за № 25/05, яким було вирішено здійснити приватизацію шляхом викупу об’єктів комунальної власності району, зокрема п. 4 здійснити приватизацію шляхом викупу приміщення підвалу площею 149,7 кв.м. по вул. Жилянська, 43-Б у м. Києві ТОВ «Діконт-Сервіс».

Судом також встановлено, що наказом відповідача № 69 від 30.08.2010р. було затверджено оцінку вартості нежитлових приміщень, що є предметом договору, яка проведена суб’єктом оціночної діяльності належним чином сертифікованим (копія наказу та оцінки в матеріалах справи).

Суд також зазначає, що сторонами фактично проведено повне виконання спірного договору купівлі-продажу на момент розгляду справи, як то передача майна по акту приймання-передачі (копія в матеріалах справи) та позивачем здійснено повну оплату майна, що підтверджується платіжним дорученням № 18 від 16.09.10р. та довідкою відповідача про сплату повної вартості майна.

За таких обставин, судом встановлено, що відповідач має всі правовстановлюючі документи та підстави для укладення договору купівлі-продажу та посвідчення його нотаріально, сторонами договору купівлі-продажу фактично здійснено його повне виконання на момент розгляду справи.

Підставою ухилення відповідача від посвідчення договору нотаріально є відсутність коштів на оплату послуг нотаріуса, а також не вирішення між сторонами питання щодо сплати державного мита за вчинення нотаріальної дії.

З огляду на зазначене та на підставі ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України суд визнає Договір купівлі-продажу нежилих приміщень від 03.09.2010р., укладений між позивачем та відповідачем дійсним.

Ухилення відповідача від посвідчення договору нотаріально перешкоджає здійсненню державної реєстрації вказаного договору, при цьому судом встановлено, що за відповідачем на підставі свідоцтва про право власності здійснено реєстрацію вказаного нерухомого майна.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити2. Визнати Договір купівлі-продажу нежилих приміщень з №1 по №6 (групи приміщень №35) та нежилих приміщень з №1 по №8 (групи приміщень №38) загальною площею 146,20 кв.м., що знаходяться в м. Києві по вул. Жилянській, №43Б ( в літері А) від 03.09.2010р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Діконт-Сервіс” та Фондом приватизації комунального майна Голосіївського району м. Києва, дійсним.

3. Стягнути з Фонду приватизації комунального майна Голосіївського району м. Києва (03039, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 42, р/р 37185006001501 в ГУДК Голосіївського району м. Києва, МФО 820019, код ЄДРПОУ 22933301) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Діконт-Сервіс” (03150, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 100/2, п/р 26009011153001 в філії «Центральне РУ банк Фінанси і кредит банк Аваль», МФО 300937, код ЄДРПОУ 34933653) 85,00 (вісімдесят п’ять грн. 00 коп.) витрат по сплаті державного мита; 236,00 (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Рішення може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку, визначеному законодавством України.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяБондаренко Г.П.

Рішення підписано 22.10.10р.