Рішення № 12180998, 11.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/29511.10.10 За позовомАкціонерного банку «Київська Русь» доТовариства з обмеженою відповідальністю «МКЗ-Консалтинг»

простягнення 57952, 71 грн. Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:Гречін В.О. –представник за довіреністю № 149 від 16.04.2010 року;

від відповідача:не з’явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерного банку «Київська Русь»до Товариства з обмеженою відповідальністю «МКЗ-Консалтинг» про стягнення 49 200,00 грн. –основного боргу, 7170, 14 грн. –нарахованих відсотків, 454, 67 грн. –пені за несвоєчасну сплату відсотків та 3138, 70 грн. –пені за несвоєчасну сплату кредиту, з підстав порушення відповідачем умов кредитного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд на 27.09.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 27.09.2010 року подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 11124-20/7-1 від 03.05.2007 року у розмірі 60 221, 85, у тому числі: основна сума заборгованості за кредитом - 49200, 00 грн., нараховані відсотки –7380, 61 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків –460, 76 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту –3180, 48 грн.

Судом прийнята до розгляду подана позивачем заява про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання 27.09.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 27.09.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2010 року відкладено розгляд справи на 11.10.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 11.10.2010 року подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 11124-20/7-1 від 03.05.2007 року у розмірі 57 952, 71 грн., у тому числі: основну суму заборгованості за кредитом - 49200, 00 грн., нараховані відсотки –7658, 02 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків –265, 70 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту –828, 99 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, судом задоволена подана позивачем заява про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання 11.10.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 27.09.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Кореспонденція про час та місце проведення судового засідання надсилалася відповідачу за адресою його знаходження, вказаною в позовній заяві та витязі з ЄДРПОУ, а саме: 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, к. 414.

Згідно з статтею 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до частини 4 статті 89 ЦК України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Таким чином, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.

З огляду на вказане, суд вважає, що відповідач про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи зазначене, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

03.05.2007 року між Акціонерним банком «Київська Русь»(надалі –позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МКЗ-Консалтинг»(надалі –відповідач) укладено кредитний договір № 11124-20/7-1 (надалі –договір).

Згідно з пунктом 2.1 договору позивач відкриває відповідачу кредитну лінію строком дії з 03.05.2007 року по 03.05.2008 року зі сплатою 21 % відсотків річних.

Пунктом 2.2 договору сторони передбачили, що ліміт кредитної лінії встановлюється в сумі 100000,00 гривень.

Укладеним 03 травня 2008 року між позивачем та відповідачем договором про внесення змін до кредитного договору № 11124-20/7-1 від 03 травня 2008 року (надалі –додаток до договору) пункти 2.1, 2.2 та 5.2.1 договору викладено в новій редакції.

За новою редакцією позивач зобов’язався відкрити відповідачу відкличну кредитну лінію строком дії з 3 травня 2007 року по 30 квітня 2010 року зі сплатою 21 % річних. Ліміт кредитної лінії встановлено в сумі 150000,00 грн.

На виконання умов договору 03.05.2007 року позивач надав відповідачу кредит в сумі 100000,00 грн., 02.06.2008 року –в сумі 50000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками банку по особових рахунках.

Відповідно до п. 1 додатку до договору, відповідач зобов’язаний був повернути кредитні кошти у термін до 30.04.2009 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач обов’язку щодо повернення кредитних коштів у встановлений термін не виконав, та фактичний залишок заборгованості відповідача по кредиту становить 49200, 00 грн.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказів належного виконання зобов’язання щодо повернення кредитних коштів позивач до суду не надав.

Згідно з статтями 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З врахуванням зазначеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача основної суми заборгованості за кредитом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме - 49200, 00 грн.

Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення відсотків за користування кредитом з грудня 2009 року по вересень 2010 року у розмірі 7658, 02 грн.

Пунктом 6.1 договору сторони обумовили, що у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання відповідачем зобов’язань, взятих на себе за цим договором або договором застави (укладення договору застави передбачено статтею 4 договору з метою забезпечення кредитної лінії), позивач має право вимагати (незважаючи на те, що в цьому договорі можуть бути інші умови) негайного погашення кредиту та всіх нарахованих відсотків за користування кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають сплаті по цьому договору).

Пунктами 3.2-3.3 договору встановлено, що нарахування позивачем відсотків за користування кредитом починається з дати перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку по день повного його погашення на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом. В розрахунку суми відсотків приймається 360 днів в році. Відсотки за користування кредитом нараховуються позивачем щомісячно за період включно з 26 числа попереднього місяця по 25 число поточного місяця та сплачуються відповідачем щомісячно, до останнього числа поточного місяця та одночасно з повним погашенням кредитної лінії.

Виходячи з положень п. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором позичальник зобов’язується сплатити проценти.

Згідно п. 1 ст. 10561 розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно розрахунку суду, розмір відсотків за користування кредитом, нарахованих в період з грудня 2009 року по вересень 2010 року, становить

за грудень 2009 року:

49200, 00 грн. х 21 % х 31 (кількість днів у грудні) / 360 днів = 889, 70 грн.,

за січень 2010 року:

49200, 00 грн. х 21 % х 31 (кількість днів у січні) / 360 днів = 889, 70 грн.,

за лютий 2010 року:

49200, 00 грн. х 21 % х 28 (кількість днів у лютому) / 360 днів = 803, 60 грн.,

за березень 2010 року:

49200, 00 грн. х 21 % х 31 (кількість днів у березні) / 360 днів = 889, 70 грн.,

за квітень 2010 року:

49200, 00 грн. х 21 % х 30 (кількість днів у квітні) / 360 днів = 861, 00 грн.,

за травень 2010 року:

49200, 00 грн. х 21 % х 31 (кількість днів у травні) / 360 днів = 889, 70 грн.,

за червень 2010 року:

49200, 00 грн. х 21 % х 30 (кількість днів у квітні) / 360 днів = 861, 00 грн.,

за липень 2010 року:

49200, 00 грн. х 21 % х 31 (кількість днів у липні) / 360 днів = 889, 70 грн.,

за серпень 2010 року:

49200, 00 грн. х 21 % х 31 (кількість днів у серпні) / 360 днів = 889, 70 грн.,

за вересень 2010 року:

49200, 00 грн. х 21 % х 30 (кількість днів у квітні) / 360 днів = 861, 00 грн.

Таким чином, розмір нарахованих в період з грудня 2009 року по вересень 2010 року відсотків за користування кредитом, становить 8724, 8 грн.

Однак, 14.04.2010 року відповідач частково сплатив відсотки за користуванням кредитом, а саме у розмірі 1038, 08 грн.

Відповідно, розмір відсотків за користування кредиту, який підлягає стягненню з відповідача, становить 8724, 8 грн. - 1038, 08 грн. = 7686, 72 грн.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Позивач клопотання про вихід суду при прийнятті рішення за межі позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитом не заявляв.

Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом суд вважає такими, що підлягає задоволенню в обсязі, заявленому позивачем до стягнення, а саме - 7658, 02 грн.

До того ж, позивачем заявлена вимога про стягнення пені за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 828, 99 грн., та вимога про стягнення пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, у розмірі 265, 70 грн.

Пунктом 7.1 договору сторони обумовили, що за несвоєчасну сплату кредитних коштів та відсотків за користування кредитною лінією, відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Згідно з частиною 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом позивачем відповідачеві була нарахована з березня 2010 року по серпень 2010 року пеня у розмірі 265, 70 грн.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконане.

Як було встановлено судом, прострочення виконання обов’язку відповідача по сплаті кредиту починається з 01.05.2009 року.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату кредитних коштів у термін з 01.10.2009 року по 30.10.2009 року.

Таким чином позивач нараховував пеню за несвоєчасну сплату кредиту із дотриманням приписів ч. 6 ст. 232 ГК України.

Враховуючи розмір облікової ставки Національного банку України у зазначений період, суд дійшов до висновку про те, що пеня за несвоєчасну сплату кредитних коштів з 01.10.09 року по 30.10.2009 року дорівнює

49200, 00 грн. х 20, 5 % х 30 днів (з 01.10.2009 року по 30.10.2009 року) / 365 = 828, 99 грн.

Так, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату кредиту є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме, у розмірі 828, 99 грн.

Згідно п. 3.3 договору, відсотки за користування кредитом сплачуються щомісячно, до останнього числа поточного місяця.

Так, прострочення сплати відсотків за користуванням кредиту за березень 2010 року настає з 1 квітня 2010 року, за квітень 2010 року - з 01 травня 2010 року, за травень 2010 року - з 01 червня 2010 року, за червень 2010 року - з 01 липень 2010 року, за липень 2010 року - з 01 серпня 2010 року, за серпень 2010 року - з 01 вересня 2010 року.

Із врахуванням викладеного, пеня за несвоєчасну сплату відсотків становить:

за березень 2010 року:

889, 70 грн. х 20, 5 % х 68 днів (з 01.04.2010 по 07.06.2010 року) / 365 = 33, 98 грн.

889, 70 грн. х 19 % х 30 днів (з 08.06.2010 по 07.07.2010 року) / 365 = 13, 89 грн.

889, 70 грн. х 17 % х 33 дні (з 08.07.2010 по 09.08.2010 року) / 365 = 13, 67 грн.

889, 70 грн. х 15, 5 % х 52 дні (з 10.08.2010 по 30.09.2010 року) / 365 = 19, 65 грн.

за квітень 2010 року:

861, 00 грн. х 20, 5 % х 38 днів (з 01.05.2010 по 07.06.2010 року) / 365 = 18, 38 грн.

861, 00 грн. х 19 % х 30 днів (з 08.06.2010 по 07.07.2010 року) / 365 = 13, 45 грн.

861, 00 грн. х 17 % х 33 дні (з 08.07.2010 по 09.08.2010 року) / 365 = 13, 23 грн.

861, 00 грн. х 15, 5 % х 52 дні (з 10.08.2010 по 30.09.2010 року) / 365 = 19, 01 грн.

за травень 2010 року:

889, 70 грн. х 20, 5 % х 7 днів (з 01.06.2010 по 07.06.2010 року) / 365 = 3, 50 грн.

889, 70 грн. х 19 % х 30 днів (з 08.06.2010 по 07.07.2010 року) / 365 = 33, 89 грн.

889, 70 грн. х 17 % х 33 дні (з 08.07.2010 по 09.08.2010 року) / 365 = 13, 67 грн.

889, 70 грн. х 15,5 % х 52 дні (з 10.08.2010 по 30.09.2010 року) / 365 = 19, 65 грн.

за червень 2010 року:

861, 00 грн. х 19 % х 7 днів (з 01.07.2010 по 07.07.2010 року) / 365 = 3, 14 грн.

861, 00 грн. х 17 % х 33 дні (з 08.07.2010 по 09.08.2010 року) / 365 = 13, 23 грн.

861, 00 грн. х 15,5 % х 52 дні (з 10.08.2010 по 30.09.2010 року) / 365 = 19, 01 грн.

за липень 2010 року:

889, 70 грн. х 17 % х 9 днів (з 01.09.2010 по 09.09.2010 року) / 365 = 3, 73 грн.

889, 70 грн. х 15,5 % х 52 дні (з 10.08.2010 по 30.09.2010 року) / 365 = 19, 65 грн.

за серпень 2010 року:

889, 70 грн. х 15,5 % х 30 днів (з 01.09.2010 по 30.09.2010 року) / 365 = 11, 33 грн.

Таким чином судом встановлено, що пеня за несвоєчасну сплату відсотків з березня 2010 року по серпень 2010 року включно становить 286, 06 грн.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Позивач клопотання про вихід суду при прийнятті рішення за межі позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитом та пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом не заявляв.

Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату відсотків суд вважає такими, що підлягає задоволенню в обсязі, заявленому позивачем до стягнення, а саме 265, 70 грн.

Згідно з статтею 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МКЗ-Консалтинг»(03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, кімната 414, ідентифікаційний код: 33062315), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Акціонерного банку «Київська Русь» (04071, м. Київ, вул. Хорива, 11-А; ідентифікаційний код: 24214088) заборгованість за кредитом у розмірі 49200 (сорок дев’ять тисяч двісті) грн. 00 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 7658 (сім тисяч шістсот п’ятдесят вісім) грн. 02 коп., пеню за прострочення сплати відсотків у розмірі 265 (двісті шістдесят п’ять) грн. 70 коп., та пеню за прострочення сплати кредиту у розмірі 828 (вісімсот двадцять вісім) грн. 99 коп., 579 (п’ятсот сімдесят дев’ять) грн. 53 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання: 21.10.2010 року.