Рішення № 12180975, 19.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/23219.10.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана Люкс Логістик» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт»

Треті особи 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 - Імпорт»

2) Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1

Про відшкодування збитків у сумі 187975, 62 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

Від позивача: Люба А.М. представник за довіреністю від 18.05.2010 року;

Вітко О.Ю. представник за довіреністю від 18.05.2010 року;

Від відповідача: ОСОБА_2 представник за довіреністю від 01.07.2010 року;

ОСОБА_1 директор;

Від третіх осіб: 1) Дзюба Г.Є. представник за довіреністю від 04.01.2010 року;

2) ОСОБА_2 представник за довіреністю 20.09.2010 року;

ОСОБА_1

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана Люкс Логістик»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт»про відшкодування збитків у сумі 187975, 62 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем договору № 2-16/03/09-ТР від 16.03.2009 року на транспортно-експедиторське обслуговування, позивач передав відповідачеві вантаж для перевезення. Під час перевезення на складі відповідача частина товару була викрадена. Власник товару ТОВ «ОСОБА_3 імпорт»звернуся до позивача про відшкодування збитків, у звязку із втратою частини товару. Позивач здійснив відшкодування збитків у сумі 226861, 02 грн. Враховуючи зазначене позивач звернувся до відповідача з регресними вимогами про відшкодування зазначених збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд на 06.07.2010 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 06.07.2010 року заявив клопотання про здійснення технічної фіксації з допомогою звукозаписувального технічного засобу судового процесу та подав додаткові докази по справі. Крім того, відповідач заявив клопотання про припинення провадження у справі у звязку з відсутністю предмету спору. Своє клопотання він мотивував тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Крафт»не є належним відповідачем у даній справі. Суд відхилив клопотання відповідача про припинення провадження у справі, оскільки спір на даний час існує, позивач вважає свої права порушеними та не відмовляється від своїх вимог щодо відшкодування збитків з відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 06.07.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду та заперечував проти задоволення клопотання відповідача про припинення провадження у справі.

Згідно ч.7 ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу. Тому, судом задоволено клопотання відповідача.

У судовому засіданні 06.07.2010 року оголошено перерву до 19.07.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 19.07.2010 року подав клопотання про залучення субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (перевізника) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, оскільки він виступав перевізником втраченого вантажу. Крім того, позивач зазначив про те, що надавав послуги на виконання умов договору № 08-01/10/08 від 01.10.2008 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Діана Люкс Логістик»(виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 Імпорт»(замовник).

Представник відповідача у судовому засіданні 19.07.2010 року підтримав клопотання позивача про залучення третьої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обовязки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд залучив до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору субєкта підприємницької діяльності фізичну особу ОСОБА_1 на стороні відповідача та Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 Імпорт» (замовника комплексних логістичних послуг з організації перевезення, зберігання та обробки товару, який був втрачений) на стороні позивача.

Також, позивач разом з позовом подав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на основні засоби та кошти відповідача в сумі 250000, 00 грн.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Така позиція, зокрема, Вищого арбітражного суду України, викладена у Розясненні від 23.08.1994 року № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову».

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наведених норм права вбачається, що забезпечення позову допускається у разі, якщо невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, при цьому обґрунтування та доведення цього покладається на сторону, яка заявила відповідне клопотання.

Позивачем у поданій заяві не обґрунтовано, яким чином відсутність арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачу, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду згідно з заявленими позивачем позовними вимогами, а також не подано жодних доказів, підтверджуючих вищенаведене.

За вказаних обставин подана заява про забезпечення позову судом відхилена.

Крім того, сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.

Згідно з ч. 4 ст. 69 ГПК України за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

На підставі вищезазначеного, суд задовольнив заявлене сторонами клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою суду від 19.07.2010 року продовжено строк вирішення спору, залучено ТОВ «ОСОБА_3 Імпорт»та СПД ОСОБА_1 у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, та відкладено розгляд справи на 14.09.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 14.09.2010 року подав письмові пояснення з доказами по справі. Зокрема, позивач подав отриману від ТОВ «ОСОБА_3 Імпорт»претензію з вимогою відшкодування 225581, 40 грн. недостачі та платіжні доручення, якими було перераховано вищезазначені кошти у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.09.2010 року подав відзив на позов, відповідно до якого проти позовних вимог заперечував у повному обсязі, оскільки відповідач не приймав на себе відповідальність за доставку та збереження вантажу під час доставки, підтвердженням чого є відсутність його підпису на накладних на перевезення вантажу. А тому, заявлені позивачем, який не є власником та вантажовідправником частково втраченого товару, по сплаті йому збитків в сумі 187975, 62 грн., які виникли при виконанні договору перевезення, укладеного ТОВ «ОСОБА_3 Імпорт»та СПД ОСОБА_1, не передбачено жодною нормою законодавства України.

Представник третьої особи 1 у судовому засіданні 14.09.2010 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі та зазначив про те, що ТОВ «ОСОБА_3 Імпорт»було направлено претензію на адресу ТОВ «Діана Люкс Логістик»з вимогою відшкодувати недостачу на загальну суму 225581, 40 грн., що виникла внаслідок втрати переданих за договором № 08-01/10/08 від 01.10.20008 року алкогольних напоїв. На виконання вимог зазначеної претензії позивачем було перераховано кошти у розмірі 225581, 40 грн. на рахунок ТОВ «ОСОБА_3 Імпорт».

Представник третьої особи 2 у судовому засіданні 14.09.2010 року зазначив, що 09.12.2009 року ним було прийнято від ТОВ «ОСОБА_3 імпорт»до перевезення вантаж. В товарно-транспортних накладних, назва перевізника не вказана та стоїть підпис водія-експедитора, який працює у третій особі 2. З моменту підписання товарно-транспортних накладних відповідальність за збереження та доставку вантажу покладалася на СПД ОСОБА_1 За таких обставин, третя особа 2 вважає позовні вимоги до відповідача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 14.09.2010 року оголошено перерву до 21.09.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 21.09.2010 року подав докази по справі та підтримав позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.09.2010 року надав доповнення до заперечення, відповідно до яких зазначив, що ТОВ «Діана Люкс Логістик»несе відповідальність перед ТОВ «ОСОБА_3 імпорт»за дії та недогляд третіх особі, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, як за власні дії. Отже, відповідальність ТОВ «Діана Люкс Логістик»перед ТОВ «ОСОБА_3 імпорт»повністю виключає відповідальність ТОВ «Крафт»та СПД ОСОБА_1 перед позивачем.

Представник третьої особи 1 у судовому засіданні 21.09.2010 року підтримав позов у повному обсязі.

Представник третьої особи 2 у судовому засіданні 21.09.2010 року заперечував проти позовних вимог.

У судовому засіданні 21.09.2010 року оголошено перерву до 04.10.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 04.10.2010 року подав додаткові докази та витребувані судом документи, що були зазначені відповідачем у клопотанні про витребування додаткових доказів від третьої особи 1.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.10.2010 року подав письмові доповнення до заперечення на позовну заяву, відповідно до яких зазначив, що для стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення протиправної поведінки, збитків, причинного звязку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. При розгляді справи № 27/232 наявність у відповідача ТОВ «Крафт»викладених вище усіх елементів складу цивільного правопорушення позивач не довів.

Представник третьої особи 1 у судове засідання 04.10.2010 року не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи 2 у судовому засіданні 04.10.2010 року заперечував проти позовних вимог.

У судовому засіданні 04.10.2010 року оголошено перерву до 19.10.2010 року.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

01.10.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Проммаш-Бровари»(надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 - Імпорт»( надалі третя особа 1) уклали договір № 08-01/10/08 про надання логістичних послуг (надалі - договір про надання логістичних послуг).

Згідно рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Проммаш-Бровари»від 11.03.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Проммаш-Бровари»перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю «Діана Люкс Логістик». Відповідні зміни відображені в п. 1.1 нової редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана люкс Логістик».

Відповідно до п. 2.1 договору про надання логістичних послуг позивач зобов'язується надати третій особі 1 комплексні логістичні послуги самостійно або із залученням третіх осіб, зокрема, по організації перевезення, зберіганню та обробці товару за умови наявності заявки, наданої через інтерфейс обміну даними з дотриманням графіку, а третя особа 1 зобов'язується оплачувати послуги позивача в порядку та на умовах визначених договором.

Пунктом 1 договору про надання логістичних послуг сторони встановили, що під комплексним логістичним обслуговуванням (логістичні послуги) розуміється комплекс послуг пов'язаний із зберіганням, складським обслуговуванням, організацією та забезпеченням перевезення вантажів третьої особи 1. Включає, але не обмежується наступними видами робіт: прийом вантажу, складування, зберігання, накопичення, сортування, подрібнення, пакування, пакетування, навантаження/розвантаження, перевезення, здача, доставка документів.

Пунктом 3.1.1 договору про надання логістичних послуг встановлено, що третя особа 1 надає позивачеві заявку на прийом товару та здійснення його комплексного логістичного обслуговування.

09.12.2009 року третя особа 1 надала через інтерфейс обміну даними заявки на організацію перевезення алкогольних напоїв зі складу позивача (м. Бровари), до: ПП «ОСОБА_3»в м. Тернопіль, ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет»в м. Запоріжжя, ПП «ОСОБА_3»в м. Хмельницький, ПП «ОСОБА_3» в м. Дніпропетровськ. Алкогольні напої, перевезення яких мало організувати ТОВ «Діана Люкс Логістик»були попередньо передані ТОВ «ОСОБА_3 Імпорт»на склад позивача для зберігання, оскільки за умовами договору про надання логістичних послуг позивач зобов'язується надати окрім послуг по організації перевезення, також і послуги по зберіганню товарів. Так, п. 3.2.1 договору про надання логістичних послуг передбачено, що товар третьої особи 1 протягом часу здійснення комплексних логістичних послуг зберігається на складі позивача при стандартних умовах.

Відповідно до заявок на організацію перевезення алкогольних напоїв зроблених через інтерфейс обміну даними на товари, перевезення яких потрібно було організувати, третя особа 1 надала позивачеві видаткові накладні: № БІ-0009880 від 09 грудня 2009 року на загальну суму 20 210,40 грн., №БІ-0009884 від 09 грудня 2009 року на загальну суму 3 698,88 грн., №БІ-0009883 від 09 грудня 2009 року на загальну суму 73 898 грн., №БІ-0009854 від 09 грудня 2009 року на загальну суму 70 741,02 грн., №-БІ-0009861 від 09 грудня 2009 року на загальну суму 305 654,64 грн., які наявні в матеріалах справи.

З огляду на зміст укладеного договору № 08-01/10/08 про надання логістичних послуг від 01.10.2008 року він є договором про надання послуг, який відповідає вимогам статті 901 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 902 ЦК України передбачено, що у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Так, позивач виконуючи умови договору про надання логістичних послуг, 16.03.2009 року уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Крафт»(надалі - відповідач) договір № 2-16/03/09-ТР на транспортно - експедиторське обслуговування (далі - договір на транспортно - експедиторське обслуговування), за яким відповідач від свого імені та за рахунок позивача повинен забезпечувати здійснення перевезення вантажів позивача автомобільним транспортом у міському, приміському та міжміському сполученні.

Згідно із п. 1.2 договору на транспортно-експедиторське обслуговування, відповідач в інтересах позивача виконує повязані з перевезенням транспортно-експедиційні операції: розроблення маршруту перевезення; пошук перевізника; організацію забезпечення відправлення та одержання вантажу; а також інші операції, повязані з транспортно-експедиційним обслуговуванням.

Згідно із п. 2.2 договору на транспортно-експедиторське обслуговування, відповідач організовує перевезення вантажів на підставі письмових заявок встановленої форми, підписаних уповноваженим представником позивача.

Отримавши від третьої особи 1 заявки на організацію перевезення алкогольних напоїв через інтерфейс обміну даними та видаткові накладні на них, позивач оформив заявки на транспортування вантажу №8847, №8864, №8868, №8894 до договору №2-16/03/09-ТР. Відповідачем подані заявки були прийняті, що підтверджується підписом та відтиском печатки ТОВ «Крафт», та зазначено водія автомобіля марки «Камаз»д.н. НОМЕР_1, який буде здійснювати перевезення, ОСОБА_4

На підтвердження передання товару відповідачеві, позивач надав акти приймання-передачі, які наявні в матеріалах справи.

Так, за твердженням позивача відповідно до видаткової накладної № БІ-0009880 від 09 грудня 2009 року на загальну суму 20 210,40 грн. було складено та підписано між позивачем та відповідачем акт приймання-передачі №РН/09/008781, згідно видаткової накладної №БІ-0009884 від 09 грудня 2009 року на загальну суму 3698,88 грн., було складено і підписано акт приймання-передачі № РН/09/008777, відповідно до видаткової накладної №БІ-0009883 від 09 грудня 2009 року на загальну суму 73 898 грн. підписано акт приймання-передачі №РН/09/008776, по видатковій накладній №БІ-0009854 від 09 грудня 2009 року на загальну суму 70 741,02 грн. - акт приймання-передачі №РН/09/008774. а по накладній №-БІ-0009861 від 09 грудня 2009 року на загальну суму 305 654,64 грн. - акт приймання-передачі №РН/09/008779.

На кожну видаткову накладну було видано відповідні товарно-транспортні накладні на переміщення алкогольних напоїв, а саме: №903689 від 09 грудня 2009 року на видаткову накладну №БІ-0009880 (акт приймання-передачі № РН/09/008781); №903708 від 09 грудня 2009 року на видаткову накладну №БІ-0009884 (акт приймання-передачі № РН/09/008777); №903709 і №032153 від 09 грудня 2009 року на видаткову накладну №БІ-000988 (акт приймання-передачі № РН/09/008776); №903707 від 09 грудня 2009 року на видаткову накладну №БІ-0009854 (акт приймання-передачі № РН/09/008774); №903710 від 09 грудня 2009 року на видаткову накладну №БІ-0009861 (акт приймання-передачі № РН/09/008779). Крім того, були оформлені вантажні декларації № 25898 від 09.12.2009 року, № 25898 від 09.12.2009 року, № 25895 від 09.12.2009 року та № 25894 від 09.12.2009 року.

Зазначені товарно-транспортні накладні та інша супровідна документація на товар містять підпис водія ОСОБА_4

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що вищезазначені акти приймання-передачі, не можуть бути належними доказами передання позивачем товару для перевезення відповідачеві, оскільки вказано, що виконавець передав, а замовник прийняв з відповідального зберігання наступний товар. В свою чергу, відповідно до цих актів приймання-передачі під терміном «виконавець»розуміється ТОВ «Діана Люкс Логістик», а під терміном «замовник»- ТОВ «Баядера Імпорт».

До того ж, автомобіль марки «Камаз»д.н. НОМЕР_1 належить субєкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_1 (надалі третя особа 2), який має також ліцензію на автомобільні перевезення серії АВ № 211834 від 22.12.2004 року з терміном дії до 21.12.2009 року. Отже, перевізником вантажу виступала третя особа 2.

Водночас судом встановлено, що в актах приймання-передачі товару, які містяться в матеріалах справи зазначено, що замовником є ТОВ «Баядера-Імпорт», а виконавцем ТОВ «Діана Люкс Логістик». Крім того, в актах приймання-передачі вказано, що виконавець передав, а замовник прийняв з відповідального зберігання наступний товар.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, зазначені акти приймання-передачі товару не можуть бути належними та допустимими доказами передання позивачем відповідачеві товару для перевезення, оскільки вони не містять підписів останнього.

Однак, судом встановлено, що товарно-транспортні накладні та інша супровідна документація на товар містять підпис водія ОСОБА_4, який є працівником фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі третя особа 2), що підтверджується наданим трудовим договором між працівником і фізичною особою від 02.11.2009 року.

Зазначене свідчить, що для здійснення перевезення вантажу згідно укладеного між позивачем та відповідачем договору, було залучено третю особу фізичну особу підприємця ОСОБА_1 (надалі третя особа 2).

Відповідно до договору-доручення № 1/01/1-П від 01.01.2009 року (надалі договір-доручення), укладеного між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крафт», третя особа 2 доручає відповідачеві за винагороду здійснювати пошук і підбір вантажовласників (замовників або їхніх довірених осіб), з метою забезпечення вантажами транспортних засобів (перевізника) для транспортування їх в міжміському сполученні.

Відповідно до пояснень третьої особи 2, останній прийняв вантаж від власника товару ТОВ «Баядера-Імпорт»для здійснення перевезення згідно із договором № 08-01/10/08 про надання логістичних послуг від 01.10.2008 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що третьою особою 2 було прийнято товар від третьої особи 1 для здійснення перевезення на підставі договору № 08-01/10/08 про надання логістичних послуг від 01.10.2008 року укладеного між позивачем та третьою особою 1 та договору № 2-16/03/09-ТР на транспортно-експедиторське обслуговування від 16.03.2009 року укладеного між позивачем та відповідачем.

Після прийняття вантажу, третя особа 2 відвантажила товар на склад ТОВ «Крафт»для встановлення точного місця доставки кожної із палет.

10.12.2009 року представник ТОВ «Крафт»по телефону повідомив позивача про те, що до складу відповідача проникли невідомі особи та викрали товари, що в ньому знаходилися, серед яких була частина алкогольних напоїв, переданих ТОВ «Діана Люкс Логістик»для надання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних із їх транспортуванням.

У звязку із зазначеними обставинами, постановою Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області від 19.12.2009 року по факту крадіжки було порушено кримінальну справу.

11.12.2009 року представник відповідача передав позивачу ту частину алкогольних напоїв, яка збереглася, та яку не викрали із його складу, в результаті чого між ТОВ «Діана Люкс Логістик»та ТОВ «Крафт», по кожній видатковій накладній було складено акти виявлення невідповідностей, які наявні в матеріалах справи.

В свою чергу, 10.12.2009 року ТОВ «Діана Люкс Логістик»повідомило ТОВ «Бадера-Імпорт»про те, що у звязку із неналежним виконанням своїх обовязків ТОВ «Крафт», яке було залучене позивачем для безпосереднього здійснення перевезення алкогольних напоїв, ТОВ «Діана Люкс Логістик»не змогло належним чином здійснити організацію перевезення алкогольних напоїв, у звязку із їх частковим викраденням.

Відповідно до п. 2.5 договору про надання логістичних послуг ризик випадкової загибелі або пошкодження товару переходить до позивача з моменту отримання товару, згідно умов договору та до моменту його належної передачі:

- особі, яка уповноважена третьою особою 1 на отримання вантажу на складі відповідно до заявки або;

- одержувачу вантажу, якщо виконавець є виконавцем перевезення вантажу до одержувача або;

- третій особі 1, у випадку повернення їй вантажу.

23.02.2010 року третя особа 1, згідно умов договору про надання логістичних послуг, звернулася до позивача з претензією № 11 про відшкодування вартості втраченого товару у сумі 225 581, 40 грн.

Позивач здійснив відшкодування збитків третій особі 1 у розмірі 225581, 40 грн., що підтверджується платіжними дорученнями наявними в матеріалах справи.

22.12.2009 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 2212/09 про відшкодування збитків у звязку із викраденням вантажу у сумі 232251, 85 грн.

Відповідач здійснив часткове відшкодування збитків на загальну суму 50535, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи.

У звязку із частковим відшкодуванням відповідачем збитків позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з останнього 187975, 62 грн. збитків.

Статтею 929 ЦК України визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Відповідно до ч. 2 ст. 932 ЦК України у разі залучення експедитором до виконання своїх обовязків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Згідно із ч. 3 ст. 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначив, що встановлена законом відповідальність експедитора ТОВ «Діана Люкс Логістик»перед ТОВ «Баядера Імпорт»повністю виключає відповідальність ТОВ «Крафт»та СПД ОСОБА_1 перед ТОВ «Діана Люкс Логістик».

Суд не може погодитися з даними заперечення відповідача враховуючи наступне.

Як було зазначено вище між позивачем та третьою особою 1 на підставі договору № 08-01/10/08 про надання комплексних логістичних послуг від 01.10.2008 року виникли правовідносини щодо надання послуг, які регулюються главою 63 ЦК України.

Так, згідно ч. 2 ст. 902 ЦК України встановлено, що у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

На виконання вищезазначеного договору позивачем для здійснення транспортно-експедиторських послуг було залучено ТОВ «Крафт»(відповідача) на підставі договору № 2-16/03/09-ТР про транспортно-експедиторське обслуговування від 16.03.2009 року.

Отже, враховуючи вищезазначені положення законодавства, позивач є відповідальним перед третьою особою 1 за дії відповідача щодо виконання умов договору про надання комплексних логістичних послуг.

Водночас, між позивачем та відповідачем на підставі договору про транспортно-експедиторське обслуговування № 2-16/03/09-ТР від 16.03.2009 року виникли правовідносини за договором транспортного експедирування.

Відповідач, як експедитор у вищезазначених правовідносинах залучив для здійснення перевезення третю особу 2 СПД ОСОБА_1, при цьому, залишаючись відповідальним за дії останнього перед позивачем згідно ч. 2 ст. 932 ЦК України.

Судом встановлено, що перевізник СПД ОСОБА_1 перевезення вантажу належним чином не виконав, частина товару була викрадена.

Статтею 924 ЦК України встановлено, що Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 618 ЦК України боржник відповідає за порушення зобовязання іншими особами, на яких було покладено його виконання, якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця.

Отже, відповідач відповідальний за неналежне виконання умов договору про транспортно-експедиторське обслуговування перед позивачем.

Відповідно до ст. 934 ЦК України за порушення обовязків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього кодексу.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно із статтею 611 ЦК України, уразі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1)припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2)зміна умов зобовязання;

3)сплата неустойки;

4)відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Суд зазначає, що для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме:

- протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобовязання;

- наявність збитків;

- причинний звязок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобовязання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб;

- вина боржника.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у звязку із невиконанням відповідачем умов договору про транспортно-експедиторське обслуговування (згідно с. 618 ЦК України), позивач поніс збитки через задоволення претензії контрагентів (третьої особи 1) на суму 225 581, 40 грн., що підтверджується платіжними дорученнями наявними в матеріалах справи.

Таким чином, позивач має право вимагати відшкодування йому відповідачем понесених збитків у сумі 225581, 40 грн., а не 226861, 02 грн. як зазначає позивач згідно розрахунку доданому до позовних вимог.

Як зазначалося вище, відповідач здійснив часткову оплату збитків позивачеві у розмірі 50535, 00 грн.

Отже, позовні вимоги про стягнення збитків є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню у сумі 175046, 40 грн.

Крім того, за прострочення виконання зобовязання по відшкодуванню збитківпозивач нараховує 3% річних у сумі 2304, 32 грн. за період з 11.12.2009 року по 18.05.2010 року та збитки від інфляції у сумі 9345, 28 грн. за період з грудня 2009 року по квітень 2010 року.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вказано вище, позивач звернувся до відповідача з претензією № 2212/09 про відшкодування понесених ним збитків 22.12.2009 року.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, відповідач повинен був відшкодувати збитки позивачеві у строк до 29.12.2009 року включно.

За таких обставин, нарахування 3% річних починається з 30.12.2009 року.

Розрахунок 3% річних:

175046, 40 грн. * 3% * 140 (з 30.12.2009 року по 18.05.2010 року) / 365 = 2014, 23 грн.

Отже, за перерахунком суд 3% річних становлять 2014, 23 грн. та підлягають задоволенню у зазначеному розмірі.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Розмір збитків від інфляції становить:

175046, 40 грн. * 104,4% (зведений індекс за січень-квітень 2010 року) 175046, 40 грн. = 7702, 04 грн.

Таким чином, за перерахунком суду збитки від інфляції становлять 7702, 04 грн. та підлягають задоволенню у зазначеному розмірі.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 618, 901, 902, 929, 932 ЦК України, ст. 193, 224 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт» (02068, м. Київ, вул. Ревуцького, 27, кв. 224; код ЄДРПОУ 21630805) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана Люкс Логістик» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Кутузова, 134; код ЄДРПОУ 33212289) заборгованість у сумі 175046 (сто сімдесят пять тисяч сорок шість) грн. 40 коп., 3% річних у розмірі 2014 (дві тисячі чотирнадцять) грн. 23 коп., збитки від інфляції у сумі 7702 (сім тисяч сімсот дві) грн. 04 коп., 1 847 (одна тисяча вісімсот сорок сім) грн. 61 коп. державного мита та 231 (двісті тридцять одна) грн. 96 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДідиченко М.А. дата підписання 22.10.2010 року.