Рішення № 12180841, 06.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/45006.10.10 За позовом           Закритого акціонерного товариства «Променергоавтоматика»

до           Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайтел»

про                     стягнення 16 975,92 грн.

                                                                                 Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача:           Гончарук В.В. –предст. за довір. № б/н від 10.09.2010р.;

від відповідача:           не з‘явився.

У судовому засіданні 06.10.2010 р. на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство «Променергоавтоматика»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайтел»про стягнення 12 360,24 грн. основного боргу, 2 249,56 грн. пені, 865,22 грн. штрафу, 1 051,92 грн. інфляційних втрат та 448,98 грн. процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань по сплаті коштів за договором новації № 09/1Н від 01.05.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2010 порушено провадження у справі № 35/450, розгляд справи призначено на 15.09.2010.

У судове засідання, призначене на 15.09.2010, відповідач свого представника не направив, про причини неможливості його явки не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав та не надав витребуваних судом документів.

Ухвалою суду від 15.09.2010 р. розгляд справи відкладено на 06.10.2010 р.

У судове засідання, призначене на 06.10.2010 р., представник відповідача повторно не з’явився, при причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі була надіслана відповідачеві за адресою, вказаною у позовній заяві та у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців від 13.09.2010 р.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначена в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом на 13.09.2010р., а саме: 03038, м. Київ, вул. Федорова, 28.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 №01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 №01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” (із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судові засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

25.07.2008р. між Закритим акціонерними товариством «Променергоавтоматика»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скайтел»було укладено договір № 09/24 оренди нежилого приміщення в будинку ЗАТ «Променергоавтоматика»(надалі договір).

Відповідно до п.п.1.1., 2.1. договору позивач, як орендодавець, передає, а відповідач, як орендар, бере у тимчасове платне користування приміщення корисною площею 21,2 кв.м. на 4 поверсі будинку за адресою: 01042, м. Київ-42, б-р Дружби народів, 19, для розміщення персоналу (офісу).

Згідно із п.п.3.2., 8.1. договору передача приміщення і майна, що орендується, здійснюється за актом прийому-передачі, підписання якого сторонами свідчить про фактичну передачу такого приміщення і майна в оренду. Після закінчення терміну дії оренди орендар зобов’язаний передати орендодавцю приміщення, що орендується, протягом одного тижня з моменту закінчення терміну оренди за актом прийому-передачі.

Згідно із п. 4.1. договору термін оренди складає 11 місяців з моменту прийняття приміщення, що орендується, за актом (з 01.08.2008 р. по 30.06.2009 р.).

За актом приймання-передачі нежилого приміщення від 01.08.2008 р. позивач передав відповідачеві, а відповідач прийняв у користування нежиле приміщення, корисною площею 21,2 кв.м., що розташоване на 4 поверсі будинку за адресою 01042, м. Київ-42, б-р Дружби народів, 19.

Згідно із додатковою угодою від 30.09.2008 р. до договору сторони погодили передачу відповідачеві іншого офісного приміщення №203 на 2 поверсі вищезазначеного будинку. Передача вказаного приміщення у користування відповідачу оформлена сторонами актом приймання-передачі нежилого приміщення від 01.10.2008р.

20.04.2009 р. відповідач звернувся до позивача з листом № 20/04, яким просив провести реструктуризацію боргу за договором в сумі 13960,24 грн. з поетапним його погашенням протягом 6 місяців, а також просив достроково розірвати договір оренди.

30.04.2009 р. сторонами була укладена додаткова угода до договору згідно із якою сторони достроково розірвали договір з 30.04.2009 р. За актом приймання-передачі нежилого приміщення від 30.04.2009р. відповідач повернув позивачеві нежиле приміщення, що орендувалось відповідно до договору оренди № 09/24.

Як передбачено ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно із ст. 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

01.05.2009 р. між ЗАТ «Променергоавтоматика»та ТОВ «Скайтел»був укладений Договір новації №09/1Н, відповідно до умов якого відповідач підтвердив свій борг перед позивачем за договором оренди №09/24 від 25.07.2008 р. у розмірі 13 960,24 грн. Пунктом 1.2. договору новації сторони погодили, що згідно із ч. 2 ст. 604 Цивільного кодексу України зобов’язання за договором оренди нежилого приміщення в будинку ЗАТ «Променергоавтоматика»№09/24 від 25.07.2008 р. припинились за домовленістю сторін про заміну первісного зобов’язання новим зобов’язанням між тими ж сторонами щодо оплати підтвердженого боргу у розмірі 13 960,24 на умовах даного договору новації.

Відповідно до п. 2.1. договору новації на відповідача покладено обов’язок щомісяця з 01.05.2009 р. по 31.10.2009 р. сплачувати рівними частинами суму боргу в повному розмірі з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми в розмірі 211,12 грн.

Таким чином відповідач повинен був сплачувати по 2 326,71 грн. за таким графіком:

2326,71 грн. –у строк до 31.05.2009 р.

2326,71 грн. –у строк до 30.06.2009 р.

2326,71 грн. –у строк до 31.07.2009 р.

2326,71 грн. –у строк до 31.08.2009 р.

2326,71 грн. –у строк до 30.09.2009 р.

2326,71 грн. –у строк до 31.05.2009 р.

Як свідчать надані позивачем виписки з банківського рахунку відповідач частково оплатив суму боргу за договором новації, перерахувавши 1500 грн. 13.05.2009 р. та 100 грн. 10.08.2009 р.

Таким чином заборгованість відповідача за договором новації становить 12 360,24 грн.

03.03.2010р. позивач направив відповідачеві претензію про сплату суми заборгованості, яка була отримана відповідачем 05.03.2010р., що підтверджується копією фіскального чеку №8186 від 03.03.2010р. та повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак відповідач відповідь на претензію не надав, зобов’язання по сплаті суми боргу не виконав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з нижченаведеного.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом відповідач неналежним чином виконав зобов’язання по сплаті коштів за договором новації №09/1Н від 01.05.2009 р. і його заборгованість перед позивачем на дату звернення із позовом до суду становить 12 360,24 грн. Оскільки зазначені обставини відповідачем не спростовані, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення суми боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивач просить стягнути з відповідача за порушення строків оплати пеню у розмірі 2249,56 грн. за період з 01.11.2009 р. по 01.05.2010 р. та штраф у розмірі 865,22 грн., обґрунтовуючи свої вимоги посиланням на п. 3.1. договору новації, яким передбачено, що за несвоєчасне виконання зобов’язань по договору винна сторона сплачує іншій пеню у розмірі 0,1% від суми договору за кожен день прострочення. За прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості.

При цьому, як вбачається із наданого розрахунку, сума пені розраховується позивачем за період з 01.11.2009 р. по 01.05.2010 р., виходячи із суми заборгованості у розмірі 12 360,24 грн.

Суд вважає наведений позивачем розрахунок невірним виходячи з такого.

Згідно із ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. З наведеного вбачається, що початок перебігу строку нарахування пені за несвоєчасне виконання зобов’язання зі сплати періодичних платежів згідно із правилами обчислення строків, передбаченими ст. 253 Цивільного кодексу України, починається з наступного дня після дати, на яку зобов’язання мало бути виконане, і закінчується через 6 місяців від цієї дати.

Таким чином обчислення строків нарахування пені за договором новації здійснюється наступним чином:

за травень 2009 р., виходячи із суми боргу 2326,71 грн. –з 01.06.2009 р. по 01.12.2009 р.

за червень 2009 р., виходячи із суми боргу 2326,71 грн. –з 01.07.2009 р. по 01.01.2010 р.

за липень 2009 р., виходячи із суми боргу 2326,71 грн. –з 01.08.2009 р. по 01.02.2010 р.

за серпень 2009 р., виходячи із суми боргу 2326,71 грн. –з 01.09.2009 р. по 01.03.2010 р.

за вересень 2009 р., виходячи із суми боргу 2326,71 грн. –з 01.10.2009 р. по 01.04.2010 р.

за жовтень 2010 р., виходячи із суми боргу 2326,71 грн. –з 01.11.2009 р. по 01.05.2010 р.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до ст. 3 зазначеного закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із листом НБУ від 16.02.2009 р. N 14-011/778-2395 з 16.02.2009 р. встановлена облікова ставка у розмірі 12 %, з 15.06.2009 р. –11 % (постанова НБУ від 12.06.2009 р. N 343), а з 12.08.2009 р. –10,25 % (постанова НБУ від 10.08.2009 р. N 468).

Враховуючи, що погоджена сторонами ставка пені у розмірі 0,1% за кожен день (36,5 % річних) перевищує подвійну облікову ставку НБУ за вказаний період, розмір нарахованої позивачем суми пені має бути обмежений розміром подвійної облікової ставки НБУ.

Оскільки в силу вимог ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений права виходити за межі заявлених позовних вимог без відповідного клопотання позивача, в т.ч. змінювати строки нарахування сум штрафних санкцій, перебіг строку нарахування пені розпочинається з дати, заявленої позивачем (з 01.11.2009 р.), та закінчується у строки, визначені відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 809,78 грн. згідно із нижченаведеним розрахунком суду:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення

726.7101.11.2009 - 01.12.20093110.25 %12,65

2326.7101.11.2009 - 01.01.20106210.25 %81,02

2326.7101.11.2009 - 01.02.20109310.25 %121,53

2326.7101.11.2009 - 01.03.201012110.25 %158,12

2326.7101.11.2009 - 01.04.201015210.25 %198,63

2326.7101.11.2009 - 01.05.201018210.25 %237,83

809,78

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача 1 051,92 грн. інфляційних втрат станом на червень 2010 р. (включно) і 448,98 грн. процентів річних станом на 13.07.2010 р.

Позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та процентів річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 820,63 грн. та 327,49 грн. відповідно згідно із нижченаведеним розрахунком суду:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)К-ть днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентівІндекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу

01.06.2009 - 10.08.2009826.71713 %4.821.0086.61

11.08.2009 - 30.06.2010726.713373 %20.131.07050.87

01.07.2009 - 30.06.20102326.713783 %72.291.069160.54

01.08.2009 - 30.06.20102326.713473 %66.361.070162.87

01.09.2009 - 30.06.20102326.713163 %60.431.072167.52

01.10.2009 - 30.06.20102326.712863 %54.691.063146.58

01.11.2009 - 13.07.20102326.712553 %48.771.054125.64

327.49820.63

Позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 865,22 грн. підлягають задоволенню згідно із розрахунком позивача, яки перевірений судом.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів повної сплати суми боргу за договором новації та не навів підстав для звільнення від обов’язку її оплатити.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 15 183,36 грн.

З огляду на часткове задоволення позову витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно із ст. 49 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 626, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайтел» (03038, м. Київ, вул. Федорова, будинок 28, ідентифікаційний код 33778438), на користь Закритого акціонерного товариства «Променергоавтоматика»(01042, м. Київ, бульвар Дружби народів, будинок 19, ідентифікаційний код 01417222), 12360 (дванадцять тисяч триста шістдесят) гривень 24 коп. основного боргу, 809 (вісімсот дев’ять) гривень 78 коп. пені, 865 (вісімсот шістдесят п’ять) гривень 22 коп. штрафу, 820 (вісімсот двадцять гривень) 63 коп. інфляційних втрат, 327 (триста двадцять сім) гривень 49 коп. процентів річних, 151 (сто п’ятдесят одну) гривню 83 коп. державного мита та 211 (двісті одинадцять) гривень 07 коп. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження рішення оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не подано.

Суддя           М.Є. Літвінова

Дата підписання повного

тексту рішення: 20.10.2010.