Рішення № 121808383, 17.09.2024, Білогірський районний суд Хмельницької області

БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Шевченка, 42, смт Білогір`я, Шепетівський район, Хмельницька область, 30200 тел./факс (03841) 2-14-44, тел. 2-03-97, е-mail: inbox@bg.km.court.gov.ua, web:https://bg.km.court.gov.ua/sud2201/, код ЄДРПОУ 02886947

Справа № 149/1818/24

Провадження № 2/669/243/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2024 року смт.Білогір`я

Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі :

головуючого судді Бараболі Н.С.,

з участю: секретаря судового засідання Бабоян А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в селищі Білогір`я в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

10.06.2024 року ТОВ «Юніт капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 36868,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 18.09.2021 року між відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», правонаступником якого є ТОВ «Юніт Капітал», укладено кредитний договір №643664757 на суму 10000,00 грн. на умовах строковості, зворотності та платності. Кредитор своє зобов`язання по видачі кредиту, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача, виконав, але останнім кредит не погашається. У зв`язку з порушенням умов договору у ОСОБА_1 виникла заборгованість в розмірі 36868,00 грн., яка складається із: 10000,00 грн. заборгованості по кредиту та 26868,00 грн. заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом. У зв`язку із цим, позивач змушений звернутись з даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою Білогірського районного суду Хмельницької області від 12 липня 2024 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Встановлено відповідачеві 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву у встановлені судом строки, згідно ухвали Білогірського районного суду Хмельницької області від 12 липня 2024 року, не скористався.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 18.09.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали Договір №643664757 (далі кредитний договір), який позичальник підписав електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

Згідно з пунктом 4.1. кредитного договору, невід`ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті товариства: www.moneyveo.ua.

Договір №643664757 від 18.09.2021 року був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором №MNV3F23N.

Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти у загальній сумі 10000,00 грн. строком на 27 днів, а саме до 15.10.2021 року зі сплатою 1,39% за дисконтною процентною ставкою від суми кредиту за кожний день користування кредитом; у випадку користування кредитом понад вказаний строк, умови нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються у до взаємовідносин між сторонами застосовується індивідуальна процентна ставка у розмірі 1,39 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

28 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №643664757 від 18.09.2021 року, що, як вказує позивач, підтверджується витягом з реєстру прав вимоги від 28.11.2018 року.

Позивачем також надано Додаткову угоду №19 до вказаного договору, згідно якої строк дії договору закінчується 31.12.2020 року та копію Додаткової угоди №26 від 31 грудня 2020 року до вказаного договору, якою текст договору викладено у новій редакції, а також додаткову угоду №27 від 31 грудня 2021 року згідно якої строк дії договору закінчується 31.12.2022 року.

05 серпня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 06/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №643664757 від 18.09.2021 року.

Стороною позивача також надано копії додаткових угод до даного договору від 03.08.2021 року №2 згідно якої строк дії договору продовжено до 31.12.2022 року включно та від 30.12.2022 року №3 згідно якої строк дії договору продовжено до 30.12.2024 року.

В подальшому, 06 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 06/03/24.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №06/03/24 від 06.03.2024 року до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 36968,00 грн., яка складається із 10000,00 грн. заборгованості по кредиту та 26868,00 грн. заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Тобто відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

У статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому у зв`язку із заміною кредитора у зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише суб`єктний склад у частині кредитора.

За положеннями ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Такі висновки Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18.

Згідно з ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (ст.517 ЦК України).

Відповідно до ст.519 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 761/33403/17 (провадження № 61-12551св20).

Права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача (п.132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, п.90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі № 910/19199/21).

З наведених норм вбачається, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов`язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор.

За таких обставин згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №6-459цс17, яка є актуальною, що підтверджено ухвалою Великої Палати Верховного Суду у справі №761/33403/17 від 22 квітня 2021 року.

У розрізі викладеного, враховуючи сталу практику Верховного Суду, яка регулює правовідносини із відступлення права вимоги (цесії), вбачається, що саме на первісного кредитора покладено обов`язок представити новому кредитору всі документі, які слугували підставою виникнення боргового зобов`язання у боржника, оскільки правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Враховуючи викладене,-відступлення права вимоги може здійснюватися лише відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1, 7ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Звертаючись до суду з цим позовом, представник позивача посилався на те, що 18.09.2021 року між ТОВ «Манівео швидка допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір. ТОВ «Манівео швидка допомога» на підставі договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року передало своє право вимоги за даним кредитним договором ТОВ «Таліон плюс». ТОВ «Таліон плюс» на підставі договору факторингу №/0820-01 від 05 серпня 2020 року передало своє право вимоги за даним кредитним договором ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та в свою чергу ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» на підставі договору факторингу №06/03/24 від 06.03.2024 року передало своє право вимоги за даним кредитним договором позивачу ТОВ «Юніт Капітал»

Судом встановлено, що договір позики із відповідачем ОСОБА_1 від 18.09.2021 року станом на момент вчинення договорів факторингу від 28.11.2018 року за №28/1118-01 та від 05.08.2020 року №05/0820-01 не був укладений, у зв`язку з чим відступлення неіснуючих станом на 18.09.2021 року прав вимоги за договором позики від 18.09.2021 року на користь позивача ТОВ "Юніт капітал" суперечить ст.514 ЦК України, що так само суперечить даній нормі закону і подані суду реєстри прав вимоги від 16.11.2021 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року та від 31.07.2023 року до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року, тобто права кредитора за договором позики від 18.09.2021 року до позивача не перейшли, внаслідок чого позивач не набув прав кредитора по відношенню до відповідача ОСОБА_1 , що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Враховуючи відмову у позові відсутні підстави для стягнення на користь позивача в порядку ст.141 ЦПК України сплачених 3028 грн судового збору.

Керуючись ст.ст.12, 13, 19, 81, 141, 247, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

У задоволенні позовуТовариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: м. Київ, вул. Рогнідинська, 4-А, оф. 10;

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Наталія БАРАБОЛЯ