Рішення № 12180820, 21.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/38621.10.10 За позовом Закритого акціонерного товариства "Науково-виробнича фірма" ІНТЕРФЕЙС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІО-ДОКА"

про стягнення суми боргу 43 604, 84 грн,

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Гаврилюк М.Д. представник за довіреністю б/н від 03.06.10р.

від відповідача: не з’явився.

21.10.10, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Науково-виробнича фірма "ІНТЕРФЕЙС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІО-ДОКА" про стягнення суми боргу у розмірі 43 604, 84 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач систематично не виконує своїх обов'язків у частині внесення плати за оренду нежитлового приміщення відповідно до договору оренди № 01012/09 нежитлових приміщень від 01.12.09 р. Внаслідок чого, станом на 20.05.10 у Відповідача виникла заборгованість у розмірі 43 604,84 грн, з них 35 052,79 грн - сума боргу по орендній платі з урахуванням індексу інфляції, 5 311, 82 грн - сума боргу по оплаті комунальних платежів з урахуванням індексу інфляції, 2 949, 37 грн - пеня за прострочення орендної плати, 290, 86 грн - пеня за прострочення оплати комунальних послуг.

Ухвалою суду від 10.08.10 порушено провадження у справі №40/386 та призначено до розгляду на 21.09.10.

В судове засідання 21.09.10 представники сторін не з’явились, вимоги ухвали суду від 10.08.10 не виконали, враховуючи викладене, керуючись ст. 77, 86 ГПК України суд відклав розгляд справи на 05.10.10.

У судове засідання, призначене на 05.10.10, представник Позивача з’явився, вимоги ухвали суду виконав, надав довідку з органів статистики про знаходження в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України відповідача на час розгляду справи, з якої вбачається, що відповідач змінив місцезнаходження.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 10.08.10 не виконав.

Керуючись ст. 77 ГПК України суд відклав розгляд справи на 21.10.10. у зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

Представник відповідача в судове засідання 21.10.10 не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 10.08.10 не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адреси відповідача, що вказані в позовній заяві та в витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 425916.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов’язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи – учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

01.12.2009 між ЗАТ "Науково-виробнича фірма "Інтерфейс" (орендодавець, позивач) та ТОВ "Біо-Дока" (орендар, відповідач) було укладено договір оренди № 01012/09 нежитлових приміщень, відповідно до п.1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкову оренду на умовах даного договору нежитлове приміщення (будови, споруди), розташоване за адресою: м. Київ, вул. М.Вовчка, 16, що складається із складського приміщення, позначеного на плані літерою Д, загальною площею 725,0 кв.м.

Пунктом 2.1 договору оренди № 01012/09 від 01.12.09 встановлено, що приміщення передаються в оренду строком на 1 рік. Факт передачі приміщення в оренду підтверджується сторонами актом прийому-передачі приміщення, складеному і підписаному в двох примірниках, що містять відомості стосовно найменування приміщень, їх інженерно-технічного стану, наявності спеціального та іншого обладнання. Перебіг вказаного строку оренди починається з дня наступного за днем підписання акту прийому-передачі приміщень.

Кінцевою датою користування приміщенням є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту прийому-передачі приміщень (пункт 2.4 договору).

Згідно з п. 3.1 договору оренди № 01012/09 від 01.12.09 орендна плата за один квадратний метр приміщення, яке є об’єктом оренди, на дату укладення цього договору складає: 13,80 грн з урахуванням ПДВ за місяць. Щомісячна орендна плата за приміщення, на дату заключення даного договору складає 10005,00 грн. з урахуванням ПДВ. Орендна плата встановлена згідно даного договору не включає вартості водо, тепло і енергопостачання, освітлення, місць загального користування, обслуговування систем інженерного, освітлювального та іншого обладнання.

Оренда плата, встановлена згідно цього договору буде виплачуватись орендарем у вигляді авансових платежів до 05 числа поточного місяця відповідно до рахунків, які надаватимуться орендодавцем не пізніше 01 числа місяця, за котрий проводиться оплата. Вказані рахунки надаватимуться виключно для зручності у взаєморозрахунках і їх неотримання або невчасне отримання орендарем не є підставою для порушення строків оплати встановлених цим договором (п.3.2 договору).

Відповідно до п. 3.7 договору крім орендної плати орендар щомісячно компенсує орендодавцю вартість комунальних послуг, водопостачання, каналізації, опалення, спожитої електроенергії, поточний і відновлювальний ремонт системи електро- водозабезпечення, профілактичні огляди та заміри. Орендар компенсує орендодавцю вартість міжнародних і міжміських телефонних розмов, абонплату за телефон.

Вказані платежі здійснюються на підставі рахунків орендодавця, авансом до 5 числа кожного місяця у розмірі встановленого (запланованого) орендарем споживання письмово узгодженого з орендодавцем і закріпленого у доповненнях до даного договору. До 5 числа, наступного місяця, сторони проводять звірку відповідності розміру проведених платежів обсягам фактичного споживання. У разі перевищення платежів –сума перевищення зараховується у рахунок оплати за наступний період, у разі неповної сплати орендарем здійснюється доплата протягом 3-х банківських днів на підставі додаткового рахунку орендодавця.

01.12.09 Позивач на виконання зобов’язань за договором оренди № 01012/09 від 01.12.09 за актом прийому-передачі передав Відповідачу складське приміщення літ. Д загальною площею 725 кв.м..

В матеріалах справи наявні підписані сторонами та скріплені печатками акти здачі-прийняття робіт (надання послуг):

– за грудень 2009 року: оренда приміщення № ОУ-0000382 на суму 10 005,00 грн, комунальні послуги № ОУ-0000363 на суму 2 960,87 грн;

-          за січень 2010 року: оренда приміщення № ОУ-0000032 на суму 10 005,00 грн, комунальні послуги № ОУ-0000020 на суму 25 38,55 грн;

-          за лютий 2010 року: комунальні послуги № ОУ-0000049 на суму 1 468,36 грн, доплата за комунальні послуги за лютий № ОУ-0000094 на суму 1 155,00 грн,

всього на суму 28132,78 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідач на виконання своїх зобов’язань за договором оренди № 01012/09 від 01.12.09, сплатив на рахунок позивача вартість наданих комунальних послуг в сумі 2 960,87 грн, платежів з орендної плати здійснено не було.

Згідно з актом № 2 до договору оренди № 01012/09 від 01.12.09 відповідач 10.03.2010 року повернув позивачеві орендоване нерухоме майно.

Як свідчать матеріали справи, відповідач належним чином не виконав зобов’язання по сплаті орендної плати та комунальних послуг за договором оренди № 01012/09 від 01.12.09, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.02.10, який підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

Факт наявності заборгованості зі сплати за надані комунальні послуги та електроенергію відповідачем не спростовано, доказів сплати вказаних платежів відповідачем суду не надано, крім того в матеріалах справи міститься гарантійний лист, в якому відповідач підтверджує суму заборгованості та просить позивача відстрочити термін погашення заборгованості.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 33 242,40 грн та плати за комунальні послуги в сумі 5 161,91 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.549 ЦК України).

Відповідно до п.6.2 договору оренди № 01012/09 від 01.12.09 у разі прострочення платежів орендної плати та інших платежів, вказаних в цьому договорі, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до ст. 3 Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 1 частини 2 статті 258 ЦК України встановлено позовну давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати орендної плати в розмірі 2 949,37 грн. З наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеня нараховувалась в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня., від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, з урахуванням обмежень встановлених ст. 231, 232, 343 ГК України.

Судом здійснено перерахунок розміру пені з урахуванням того, що відповідно до п. 3.1 договору оренди № 01012/09 від 01.12.09 місячна орендна плата за приміщення складає 10005,00 грн, відповідно до п.3.2 договору платіж має бути здійснений до 5 числа поточного місяця, отже нарахування пені починається з наступного дня.

місяцьСума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

Грудень

20091000506.12.2009 - 20.05.201016610.2500 %0.056 %932.79

Січень

20101000506.01.2010 - 20.05.201013510.2500 %0.056 %758.60

Лютий

20101000506.02.2010 - 20.05.201010410.2500 %0.056 %584.40

Березень 20103227.406.03.2010 - 20.05.20107610.2500 %0.056 %137.76 Таким чином, вимога позивача щодо стягнення пені за прострочення сплати орендної плати підлягає частковому задоволенню в розмірі 2 413,55 грн.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати за комунальні послуги в розмірі 290,86 грн. З наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеня нараховувалась в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня., від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, з урахуванням обмежень встановлених ст.ст. 231, 232, 343 ГК України.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що розмір пені за несвоєчасне виконання зобов’язань по сплаті комунальних послуг становить суму більшу, ніж заявлено позивачем. Оскільки, суду не надано права виходити за межі позовних вимог, то до стягнення підлягає сума у розмірі, заявленому позивачем.

Згідно з п.2.ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, що доданий до позовної заяви, сума втрат від інфляції за прострочення орендних платежів склала 1 810,39 грн, за прострочення плати за комунальні платежі – 149,91 грн.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що розмір втрат від інфляції за несвоєчасне виконання зобов’язань по сплаті орендної плати та комунальних послуг становить суму більшу, ніж заявлено позивачем. Оскільки, суду не надано права виходити за межі позовних вимог, то до стягнення підлягає сума у розмірі, заявленому позивачем.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 5 грн. 36 коп., на відповідача – 430 грн 69 коп.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 2,36 грн., на відповідача – 233,64 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Біо-Дока" (04074 м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 28/1, код ЄДРПОУ 35150188) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь закритого акціонерного товариства "Науково-виробнича фірма "Інтерфейс" (04073 м. Київ, вул. Марка Вовчка, 16, код ЄДРПОУ 22865812, п/р 26004003066001 у АТ "Індекс-Банк", МФО 300614) заборгованість по орендній платі з урахуванням індексу інфляції в розмірі 35 052 (тридцять п’ять тисяч п’ятдесят дві) грн 79 коп., заборгованість по комунальних платежах з урахуванням індексу інфляції в розмірі 5 311 (п’ять тисяч триста одинадцять) грн 82 коп., пеню за прострочення орендної плати в сумі 2 413 (дві тисячі чотириста тринадцять) грн 55 коп., пеню за прострочення оплати комунальних послуг в сумі 290 (дві дев’яноста) грн 86 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 430 (чотириста тридцять) грн 69 коп. та 233 (двісті тридцять три) грн 64 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 22.10.2010р.