Рішення № 12180793, 11.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/53811.10.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжметал Холдінг"

доВідкритого акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2"

простягнення 18693,09 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Лєдяєв С.Ю.

від відповідача:Гарбуз С.О. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжметал Холдінг" (надалі –ТОВ "Запоріжметал Холдінг") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" (надалі- ВАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2") про стягнення 18693,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №101/01/07 від 30.01.2007 р. позивач здійснив поставку товару, а відповідач належним чином грошове зобов’язання по оплаті поставленого товару не виконав, в зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 17139,96 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1380,56 грн. та 3% річних у розмірі 172,57 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.09.2010 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 11.10.2010 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.

Представник відповідача в судове засідання з'явилася, вимоги ухвал суду виконала, позовні вимоги визнала частково.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.01.2007 р. між ТОВ "Запоріжметал Холдінг" (продавець) та ВАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" (покупець) було було укладено договір №101/01/07 (надалі –"Договір").

Відповідно до п.п. 1.1, 3.3 Договору продавець зобов’язується передати у власність покупця металопрокат, а покупець зобов’язується прийняти продукцію від продавця та оплатити її загальну вартість на умовах цього договору. Датою поставки продукції є дата видачі продавцем видаткової накладної.

Згідно п.п. 4.1, 4.2, 4.3 Договору розрахунки між сторонами між сторонами здійснюються в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця на підставі виставлених продавцем рахунків-фактур на кожну окрему партію продукції; загальна вартість цього договору складає суму, зазначену у рахунках-фактурах, накладних або специфікаціях. Допускаються наступні умови розрахунку за поставлений товар: 100% попередня оплата вартості кожної партії товару або 100% оплата вартості кожної партії товару протягом 3 банківських днів з дати поставки відповідної партії.

Пунктом 8.1 Договору встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2007 р.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 27139,96 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН1-003231 від 19.05.2010 р.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар, сплативши 10000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Спір у справі виник у зв’язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов’язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв’язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 17139,96 грн. за товар поставлений згідно накладної № РН1-003231 від 19.05.2010 р.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується передача відповідачу товару згідно Договору за видатковими накладними на суму 27139,96 грн. Від імені відповідача видаткова накладна підписана Кирильченко Б.В. на підставі довіреності №2382 від 19.05.2010 р.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.3 Договору, відповідач був зобов’язаний розрахуватися за поставлений товар на протязі 3 банківських днів з моменту поставки відповідної партії товару.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар, сплативши 10000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Отже, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 17139,96 грн., а строк виконання грошового зобов’язання на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача 17139,96 грн. на підставі Договору за переданий товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована та визнана представником відповідача у судовому засіданні, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ВАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Запоріжметал Холдінг" про стягнення з ВАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" заборгованості у розмірі 17139,96 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1380,56 грн. та 3% річних у розмірі 172,57 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Судом встановлено, що останнім днем виконання грошового зобов’язання за поставлений товар є 24.05.2010 р. (понеділок), а тому суд здійснює розрахунок пені та 3% річних виходячи з встановленого дня з якого відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, тобто з 25.05.2010 р.

Відповідач у встановлений строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання, тому дії відповідача є порушенням зобов’язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і з 25.05.2010 р. він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до п. 6.2 Договору за несвоєчасну оплату вартості продукції покупець сплачує продавцю пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення виконання зобов’язання, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожен день прострочення.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перерахунком суду розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 1 014,87 грн., розмір 3% річних становить 171,75 грн. За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ВАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" на користь ТОВ "Запоріжметал Холдінг" заборгованості у розмірі 17139,96 грн., пені у розмірі 1 014,87 грн. та 3% річних у розмірі 171,75 грн.

В задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 365,69 грн. та 3% річних у розмірі 0,82 грн. необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжметал Холдінг" задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" (02105, м. Київ, вул. Тампере, 13-Б; ідентифікаційний код 04012721) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжметал Холдінг" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 29; ідентифікаційний код 31407820) заборгованість у розмірі 17 139 (сімнадцять тисяч сто тридцять дев’ять) грн. 96 коп., пеню у розмірі 1014 (одна тисяча чотирнадцять) грн. 87 коп., 3% річних у розмірі 171 (сто сімдесят одна) грн. 75 коп., державне мито у розмірі 183 (сто вісімдесят три) грн. 27 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 231 (двісті тридцять одна) грн. 37 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                               Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –15.10.2010 р.