Рішення № 12180707, 08.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/20408.10.10

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Голден Дістрібьюшн”

До 1.Приватного підприємства “Арес Інвестмент”

2.Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

Простягнення 393 436,09 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаПотьомкін В.О. представник за довіреністю від 05.01.2010 р.

Від відповідача-1 не зявився

Від відповідача-1 не зявився

08.10.2010 р. у судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Голден Дістрібьюшн” звернулося до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства “Арес Інвестмент” як з поручителя фізичної особи підприємця ОСОБА_1 за договором дистрибуції № 119 Д від 10.12.2009 р. 363436,09 грн. боргу згідно з укладеним сторонами договором поруки № 11 від 10.11.2009 р.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/204 від 17.05.2010 р., яку призначено до розгляду на 04.06.2010 р.

Ухвалою від 04.06.2010 р. до участі у справі в якості іншого відповідача за клопотанням Приватного підприємства “Арес Інвестмент” було залучено фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 та відкладено розгляд справи на 18.06.2010 р.

У судове засідання, призначене на 18.06.2010 р., відповідачі уповноважених представників не направили, документи відповідно до вимог ухвал від 17.05.2010 р. та 04.06.2010 р. не надали. Представник позивача вимоги суду за ухвалою від 04.06.2010 р. не виконав, подавши суду заяву про уточнення позовних вимог без вихідного номеру та дати, відповідно до якої заявленими позивачем є позовні вимоги до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 393436,09 грн. боргу.

Зважаючи на неподання позивачем витребуваних судом документів та доказів надсилання відповідачу-2 копії позовної заяви з додатками, як вимагалося в ухвалі від 04.06.2010 р., а також приймаючи до уваги неявку в засідання представників відповідачів, ухвалою від 18.06.2010 р. розгляд справи та вирішення питання про прийняття до розгляду заяви про уточнення позовних вимог було відкладена на 26.07.2010 р.

26.07.2010 р. судове засідання було відкладено на 16.08.2010 р. за клопотанням представника відповідача-2. Також ухвалою від 26.07.2010 р. за сумісною заявою представників сторін судом було продовжено строк вирішення спору у справі.

16.08.2010 р. та 30.08.2010 р. в судових засіданнях оголошувалася перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до відзиву відповідача-2 від 16.08.2010 р., останній проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

У ході судових засідань у справі № 46/204, за наслідками яких оголошувалася перерва та не виносилися процесуальні документи по справі, судом було прийнято до розгляду клопотання позивача про уточнення позовних вимог (без вихідного номеру та дати, яке було подано 18.06.2010 р. в судовому засіданні), а також розглянуто клопотання відповідача про повернення позовної заяви та зупинення провадження у справі.

Як вище вказувалося, згідно з клопотанням про уточнення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідачяа-2 суму боргу у розмірі 393436,09 грн. та покласти на останнього судові витрати по справі, а також відмовляється від позовних вимог до відповідача-1.

Заявлене відповідачем-2 клопотання про повернення позовної заяви та зупинення провадження у справі було залишено судом буз задоволення як безпідставне, адже відповідно до чинного Господарського процесуального кодексу України питання про повернення позовної заяви вирішується судом на стадії прийняття позовної заяви, тобто до порушення провадження у справі. Отже, враховуючи, що провадження у справі № 46/204 було порушено ще 17.05.2010 р., підстави для повернення позовної заяви в ході розгляду спору по суті відсутні.

Господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках призначення господарським судом судової експертизи, надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів, заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

Відповідач-2 не довів наявності обставин, з яким законодавець повязує право та обовязок господарського суду зупиняти провадження у справі відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, а тому його вимога про зупинення провадження у справі також відхилена судом.

У судове засідання, призначене на 10.09.2010 р., сторони уповноважених представників не направили. Станом на час розгляду справи від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване перебуванням представника на лікарняному.

24.09.2010 р. розгляд справи відкладався.

У судове засідання 08.10.2010 р. з'явився представник позивача, який підтримав уточнені позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.12.2009 р. Товариством з обмеженою відповідальністю “Голден Дістрібьюшн” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. укладено договір дистрибуції № 119 Д (надалі-договір), за умовами якого позивач поставляє та передає у власність товар відповідачу-2, а відповідач-2 зобовязався прийняти товар та здійснити своєчасну оплату отриманого від позивача товару на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 6.3 договору поставка товару здійснюється за рахунок позивача на умовах DDP (в редакції «Інкотермс 2000»).

Передача товару здійснюється позивачем відповідачу-2 в пункті доставки ( п. 6.3 договору) уповноваженому представнику відповідача-2 (п. 6.4 договору).

Ціна товару вказується у відповідних накладних, на підставі яких здійснюється передача товару (п. 8.1 договору).

Відповідно до п. 8.2 договору з урахуванням протоколу розбіжностей від 10.12.2009 р. дистрибютор зобовязаний проводити оплату проданого, поставленого та переданого товару продавцем на протязі 35-ти календарних дні з дати отримання товару, а у випадку, передбаченому п. 6.9 договору, з дати отримання дистрибютором товаросупровідної документації.

За твердженнями позивача, останній на виконання договору поставив відповідачу-2 товар на загальну суму 396212,33 грн., що підтверджується видатковими накладними № ГД000001120, № ГД000001140 від 18.01.2010 р., № ГД000001709 від 20.01.2010 р., № ГД000002953 від 30.01.2010 р., № ГД000005273 від 16.02.2010 р., № ГД000006460, № ГД000006461 від 24.02.2010 р.

В свою чергу відповідач-2 прийняв товар, що стверджується підписом відповідача-2 на вищевказаних видаткових накладних, але оплату здійснив частково, заборгувавши 393436,09 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача-2 перед позивачем склала 393436,09 грн.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

10.12.2009 р. між позивачем та відповідачем-1 був укладений договір поруки № 10 (ОСОБА_1), відповідно до якого відповідач-1 безоплатно та повністю поручається за боржника (ОСОБА_1.) за договором дистрибуції № 119 Д від 10.12.2009 р.

Відповідно до уточнення позовних вимог позивач відмовився від вимог до відповідача-1 та просив стягнути заборгованість у сумі 393436,09 грн. з фізичної особи підприємця ОСОБА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач-2, який належним чином повідомлявся про дачу, час і місце судових засідань у справі № 46/204, не надав витребуваних судом доказів відсутності простроченої заборгованості з оплати вартості отриманого товару.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача-2 перед позивачем у сумі 393436,09 грн. за договором дистрибуції № 119 Д від 10.12.2009 р. документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Відповідно до п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Таким чином, позов в частині позовних вимог до Приватного підприємства “Арес Інвестмент” підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати по справі покладаються на відповідача-2.

На підставі наведеного та керуючись п. 4 ст. 80, ст.ст. 33, 47, 49, 75, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Припинити провадження у справі в частині позовних вимог до Приватного підприємства “Арес Інвестмент”.

2.В іншій частині позов задовольнити повністю.

3.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (95034, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Голден Дістрібьюшн” (04209, м. Київ, вул. Богатирська, 11, ідентифікаційний код 36081058) 393436 (триста девяносто три тисячі чотириста тридцять шість) грн. 09 коп. боргу, 3 934 (три тисячі девятсот тридцять чотири) грн. 36 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Голден Дістрібьюшн” (04209, м. Київ, вул. Богатирська, 11, ідентифікаційний код 36081058) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в розмірі 565 (пятсот шістдесят пять) грн. 64 коп., що перераховане квитанцією № 16602\з1 від 07.04.2010 р., оригінал якої знаходиться в матеріалах справі № 46/204.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Омельченко

Повне рішення складено: 13.10.2010 р.