Рішення № 12180704, 08.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/35908.10.10

За позовомПідприємства “Гарант” Львівської обласної організації українського товариства глухих

До 1.          Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України,

2.          Міністерства оборони України

Простягнення 186 045,94 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаГоловань К.М. –представник за довіреністю від 21.09.2010 р.

Від відповідача 1не з’явився

Від відповідача 2не з’явився

08.10.2010 р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2010 року Підприємство “Гарант” Львівської обласної організації українського товариства глухих звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Міністерства оборони України 154758,23 грн. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції та 31287,70 грн. 3 % річних, нарахованих за невиконання судових рішень, винесених Господарським судом Львівської області від 10.08.2009 р. у справі № 19/132 та від 27.10.2009 р. у справі № 15/214.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2010 р. № 46/359, куди позовні матеріали за зазначеним позовом надішли за підсудністю. Розгляд справи було призначено на 06.09.2010 р.

Ухвалою від 06.09.2010 р. розгляд справи було відкладено на 24.09.2010 р. через неявку в засідання представників сторін та неподання витребуваних судом документів.

У судове засідання, призначене на 24.09.2010 р., відповідачі уповноважених представників не направили, про причини їх неявки суд не повідомили, вимоги ухвали від 11.08.2010 р. не виконали. Представник позивача, який прибув до суду, не надав документи і докази згідно з вимогами ухвали від 11.08.2010 р., що унеможливлює вирішення заявленого спору у даному засіданні. Розгляд справи відкладався.

У судове засідання, призначене на 08.10.2010 р., з’явився представник позивача, який надав суду заяву про відмову від позовних вимог до Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України та просить суд припинити провадження у справі щодо відповідача-1.

Станом на час розгляду справи від відповідча-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з перебуванням представника в засіданні Вищого господарського суду України.

Розглянувши клопотання відповідача-2, суд критично ставиться до нього, оскільки чинним законодавством Міністерство оборони Українине обмежене кількістю осіб, які можуть виступати її представниками у судових, державних та інших органах, підприємствах та установах. Слід зазначити, що провадження у справі № 46/359 було порушено у серпні 2010 року і розгляд справи неодноразово відкладався, про що сторони повідомлялися належним чином (повідомлення про вручення копії ухвал суду в матеріалах справи), тобто відповідач-2 був завчасно обізнаний з датою, часом та місцем проведення судового засідання і не був обмежений у можливості реалізувати свої процесуальні права своєчасно: подати, у разі необхідності, пояснення на позовну заяву або відзив, докази на підтвердження своєї правової позиції, ознайомитися з матеріалами справи тощо. Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача.

Відповідач-1 також не направив в засідання свого уповноваженого представника, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвал суду у справі № 46/539 не виконав, відзив не подав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.08.2009 р. у справі № 19/132 за позовом Підприємства “Гарант” Львівської обласної організації українського товариства глухих до Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України,Міністерства оборони України позовні вимоги задоволено частково, а саме: судом було стягнуто з Міністерства оборони України на користь позивача 699386,67 грн. заборгованості та 1748,46 грн. 3 % річних.

За твердженнями позивача, зазначене рішення від 10.08.2009 р. № 19/132 було виконано Міністерством оборони України лише 25.03.2010 р.

В матеріалах справи міститься виписка з банківського рахунку позивача, з якої вбачається, що кошти в сумі 701135,13 грн. надійшли до нього 18.03.2010 р. за наказом № 19/132 від 04.09.2009 р.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.10.2009 р. у справі № 15/214 за позовом Підприємства “Гарант” Львівської обласної організації українського товариства глухих до Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України,Міністерства оборони України позовні вимоги задоволено повністю, а саме: судом було стягнуто з Міністерства оборони України на користь позивача 1397774,20 грн. заборгованості.

За твердженнями позивача, зазначене рішення від 27.10.2009 р. № 15/214 було виконано Міністерством оборони України наступним чином: 1019393,94 грн. –25.03.2010 р., 236295,88 грн. –19.05.2010 р., 108773,15 грн. –15.06.2010 р., 33311,23 грн. –05.07.2010 р.

В матеріалах справи міститься виписки з банківського рахунку позивача, з яких вбачається, що кошти у сумі 1019393,94 грн. надійшли до нього 18.03.2010 р., кошти у сумі 236295,88 грн. надійшли 19.05.2010 р., кошти у сумі 108773,15 грн. надійшли 14.06.2010 р., кошти у сумі 33311,23 грн. надійшли 05.07.2010 р., за наказом № 15/214 від 09.11.2009 р.

Позивач вважає, що відповідач тривалий час ухилявся від виконання зобов’язань за рішеннями від 10.08.2009 р. № 19/132 та від 27.10.2009 р. № 15/214, а тому, посилаючись на Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 20.11.2008 р. № 01-8/685, просить стягнути з відповідача 12416,51 грн. 3 % річних та 60107,59 грн. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції за період з 10.08.2009 р. по 25.03.2010 р. за невиконання у цей період рішення від 10.08.2009 р. № 19/132, та 18871,19 грн. 3 % річних та 94650,64 грн. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції за період з 27.10.2009 р. по 25.03.2010 р. за невиконання у цей період рішення від 27.10.2009 р. № 15/214.

Доказів оскарження рішень від 27.10.2009 р. № 15/214 та від 10.08.2009 р. № 19/132 або ж їх скасування в установленому законодавством порядку суду не надано.

Аналіз ст.ст. 598-609 Цивільного кодексу України дає підстави дійти висновку, що винесення судом рішення про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

Нормами ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З викладеного слідує, що право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Таким чином, приписи ст. 625 Цивільного кодексу України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення.

Дана позиція випливає з практики Верховного Суду України (постанова від 30.09.2008 р. № 1/384-07).

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачі, які належним чином та завчасно повідомлялися про дату, час і місце судових засідань (повідомлення про вручення копії ухвал суду у справі № 46/359 матеріалах справи), заявлені позивачем вимоги не заперечили, викладені у позовній заяві обставини прострочення по сплаті сум, присуджених до стягнення з них за описаними вище судовими рішеннями не спростували, доказів на підтвердження обставин, які спростовують заявлені вимоги не подали.

На підставі викладеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахувань за ст. 625 Цивільного кодексу України є такими, що заявлені правомірно та підлягають частковому задоволенню відповідно до уточненого розрахунку, проведеного судом, а саме:

за рішенням від 10.08.2009 р. № 19/132, яке набрало законної сили 20.08.2009 р., нарахування на суму боргу у розмірі 699386,67 грн. починається з 21.08.2009 р. по 18.03.2010 р. (дата перерахування відповідачем суми боргу), тому за розрахунком суду за цей період сума інфляційних збитків складає 60147,25 грн., а сума 3 % річних складає 12071,60 грн. Враховуючи те, що суд не може виходити за межі позовних вимог стягненню підлягають 60107,59 грн. інфляційних збитків за розрахунком позивача та 12071,60 грн. 3 % річних за розрахунком суду;

за рішенням від 27.10.2009 р. № 15/214, яке набрало законної сили 06.11.2009 р., нарахування відбувається наступним чином: на суму боргу 1397774,20 грн. з 07.11.2009 р. по 18.03.2010 р. (дата часткового перерахування боргу у сумі 1019393,94 грн.) і складає 95048,65 грн. інфляційних збитків та 15164,89 грн. 3 % річних; на суму боргу 378380,26 грн. з 18.03.2010 р. по 19.05.2010 р. (дата часткового перерахування боргу у сумі 236295,88 грн.) і складає 0 грн. інфляційних збитків та 1959,28 грн. 3 % річних; на суму боргу 142084,38 грн. з 19.05.2010 р. по 14.06.2010 р. (дата часткового перерахування боргу у сумі 108773,15 грн.) і складає 0 грн. інфляційних збитків та 315,31 грн. 3 % річних; на суму боргу 33311,23 грн. з 14.06.2010 р. по 05.07.2010 р. (дата перерахування залишку боргу у сумі 33311,23 грн.) і складає 0 грн. інфляційних збитків та 60,23 грн. 3 % річних. Всього 95048,65 грн. інфляційних збитків та 17499,71 грн. 3 % річних.

Таким чином, за розрахунком суду стягненню підлягають 155156,24 грн. інфляційних збитків та 29571,31 грн. 3 % річних.

Відповідно до п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Таким чином, позов в частині позовних вимог до Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача та відповідача-2 пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі наведеного та керуючись п. 4 ст. 80, ст.ст. 33, 47, 49, 75, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Припинити провадження у справі в частині позовних вимог до Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України.

2.          В іншій частині позов задовольнити частково.

3.          Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 00034022) на користь Підприємства “Гарант” Львівської обласної організації українського товариства глухих (79005, м. Львів, вул. Кониського, 1, ідентифікаційний код 20815359) 29571 (двадцять дев’ять тисяч п’ятсот сімдесят одну) грн. 31 коп. 3 % річних, 155156 (сто п’ятдесят п’ять тисяч сто п’ятдесят шість) грн. 24 коп. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції, та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 00034022) в доход Державного бюджету України 1847 (одну тисячу вісімсот сорок сім) грн. 27 коп. державного мита.

5.          В іншій частині позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                             Л.В. Омельченко

Повне рішення складено: 13.10.2010 р.