Рішення № 12180518, 07.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/5907.10.10 За позовомЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, Київського національного торговельно-економічного університету До           Комерційного банку «Українська фінансова група»Товариства з обмеженою відповідальністю

Третя особаГоловне управління Державного казначейства України у місті Києві

Прозобов’язання вчинити певні дії

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від прокуратури Цюкало Ю.В.

від позивача-1 Коваль Г.М.

від позивача-2           Мартинюк Л.А.

від відповідача не з’явився

від третьої особи не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора м. Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі Міністерства освіти та науки України, Київського національного торгово-економічного університету до Комерційного банку «Українська фінансова група»- товариства з обмеженою відповідальністю, третя особа Головне управління Державного казначейства України у місті Києві про зобов’язання відповідача повернути грошові кошти в сумі 3132060,00 грн. шляхом їх перерахування на поточний рахунок Київського національного торгівельно-економічного університету № 35223006000013, відкритий у Головному управлінні Державного казначейства України у місті Києві, код банку 820019.

В процесі розгляду справи представник Прокуратури міста Києва надав заяву про уточнення позовних вимог, а саме просить стягнути з Комерційного банку «Українська фінансова група»- Товариство з обмеженою відповідальністю грошові кошти в сумі 3132060,00 грн. на поточний рахунок № 35223006000013, відкритий у Головному управлінні Державного казначейства України у місті Києві, код банку 820019.

Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

між позивачем та відповідачем 09.01.2009р. було укладено договір № 137 про відкриття та обслуговування вкладного (депозиту) рахунку, згідно п. 1.1. якого банк відкриває вкладний рахунок для розміщення та обліку грошових коштів вкладника, внесених на умовах цього договору.

Вкладник надає банку грошові кошти у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності, а банк виплачує вкладнику проценти і повертає вклад і нараховані на нього проценти згідно з умовами цього договору.

Умови про суму, строк розміщення, процента ставка, період нарахування та сплата процентів, умови кострового розірвання визначають договором строкового банківського вкладу, і який вважається невід’ємною частиною договору № 137.

Згідно п. 1.2 договору № 137 банк протягом одного робочого дня з дня належного оформлення даного договору та надання вкладником повного пакету документів, передбаченого чинним законодавством України, в тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України, відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок в КБ «УФГ»- ТОВ строком до 29.12.2009.

Згідно п.п. 2.1. –2.5. договору № 137 на суму розміщених грошових коштів банк нараховує проценти. Розмір процентів встановлюється договором строкового банківського вкладу (додатковим договором). Розрахунок суми процентів здійснюється, виходячи з фактичної кількості днів у календарному році.

Згідно п.п. 5.1., 5.3. договору № 137 за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань по цьому договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. При несвоєчасному поверненні суми вкладу та нарахованих процентів банк сплачує вкладнику пеню за кожний день прострочення від не перерахованої суми в розмірі облікової ставки Національного банку України, яка діяла в цей період згідно чинного законодавства України.

Так, між позивачем та відповідачем 09.01.2009 укладено договір банківського вкладу № 1 (строковий в національній валюті) до договору № 137, згідно п. 1.1. якого вкладник перераховує на вкладний рахунок в КБ «УФГ»-ТОВ грошові кошти в сумі 5 000 000,00 грн.

Відповідно до п.п. 1.3., 2.1, 2.2. договору № 1 вклад залучається на строк з дати зарахування грошових коштів до 17.04.2009, після закінчення строку вкладу банк має повернути суму вкладу та проценти у розмірі 17 % річних. Розрахунок суми процентів здійснюється виходячи з фактичної кількості днів у календарному році.

Згідно платіжного доручення № 3389 від 12.01.2009 Головним управлінням Державного казначейства України у м. Києві перераховано з рахунку позивача на рахунок відповідача 5 000 000,00 грн. із призначенням платежу договір банківського вкладу № 1.

Додатковими договорами № 1 від 17.04.2009, № 2 від 29.04.2009, № 3 від 29.05.2009, № 4 від 26.06.2009, № 5 від 06.07.2009, № 6 від 20.07.2009, № 7 від 06.08.2009, № 8 від 08.09.2009 внесено зміни в п. 1.3. договору № 1, внаслідок чого визначено остаточну дату закінчення вкладу - 08.10.2009.

Крім того, 05.02.2009 між позивачем та відповідачем укладено договір банківського вкладу № 2 (строковий в національній валюті) до договору № 137 від 09.01.2009, згідно п. 1.1. якого вкладник перераховує на вкладний рахунок в КБ УФГ»-ТОВ грошові кошти в сумі 2 000 000,00 грн.

Згідно п.п. 1.3., 1.4, 2.1, 2.2 договору № 2 вклад залучається на строк з дати зарахування грошових коштів до 05.05.2009, після закінчення строку банк повертає суму вкладу та проценти у розмірі 17 % річних. Розрахунок суми процентів здійснюється, виходячи з фактичної кількості днів у календарному році.

Згідно платіжного доручення № 323 від 10.02.2009 Головним управлінням Державного казначейства України у м. Києві перераховано з рахунку Позивача на рахунок Відповідача 2 000 000,00 грн. із призначенням платежу - депозитний вклад згідно договору банківського вкладу № 2.

Додатковими договорами № 1 від 05.05.2009, № 2 від 29.05.2009, № 3 від 1 06.2009, № 4 від 31.07.2009, № 5 від 31.08.2009 внесено зміни в п. 1.3. договору № 2, наслідок чого визначено остаточну дату закінчення вкладу - 30.09.2009.

У зв'язку із неповерненням відповідачем вкладених коштів та процентів за довором № 1 Університетом 12.10.2009 направлено банку претензію із вимогою повернути вкладені кошти в сумі 1 000 000,00 грн. із відповідними відсотками та пенею.

Крім того, Університетом також 01.10.2009 направлено претензію до банку із проханням повернути вкладені кошти за договором № 2 в сумі 2 000 000,00 грн. із : звідними відсотками та пенею.

Однак, вищезазначені претензії позивача залишені без задоволення, відповіді на них Університету не надходило.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Відповідно до ч. 1. ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 4 статті 343 ГК України юридичні особи та громадяни-підприємці відкривають рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів банківських операцій у будь-яких банках України за своїм вибором і за згодою цих банків у порядку, встановленому Національним банком України.

Частиною першою статті 1058 ЦК України визначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до частини 3 статті 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Частиною 2 статті 1060 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Факт наявності боргу у Відповідача в сумі 3132060,00грн. за договором банківського вкладу №1 від 09.01.2009р. до договору №137 від 09.01.2009р. про відкриття та обслуговування вкладного ( депозитного) рахунку та за договором банківського вкладу №2 від 05.02.2009р. до договору №137 від 09.01.2009р. про відкриття та обслуговування вкладного ( депозитного) рахунку Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем на спростований.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, відповідач в порушення зазначених положень договору та вимог Цивільного кодексу України перерахування грошових коштів за вказаними вище договорами не здійснив.

Однак, оцінивши в сукупності всі зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що станом на день слухання справи позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до постанови Правління Національного банку України від 28.12.2009р. № 784, з 05.01.2010р. відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації Комерційного банку «Українська фінансова група»і припинено повноваження тимчасового адміністратора, правління, спостережної ради і загальних зборів Комерційного банку «Українська фінансова група»та призначено ліквідатором фізичну особу –незалежного експерта Рябова Олега Анатолійовича.

Частиною 3 ст. 20 Закону України «Про банки і банківську діяльність»у день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, банк припиняє здійснення всіх банківських операцій.

Відповідно до п. 2 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банківською операцією зокрема є ведення поточних рахунків клієнтів, в т.ч. переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів.

Таким чином, з 05.01.2010р. у Комерційного банку «Українська фінансова група»- товариства з обмеженою відповідальністю відсутні правові підстави для здійснення будь-яких банківських операцій.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з відповідача коштів в сумі 3132060,00 грн. не може бути задоволена.

Водночас, статтями 93-98 Закону України «Про банки та банківську діяльність»встановлюється порядок задоволення вимог кредиторів під час проведення ліквідаційної процедури.

Як встановлено судом, 12.01.2010р. позивач звернувся до відповідача з заявою про визнання його кредитором.

Відповідачем визнано вимоги позивача та включено до реєстру вимог кредиторів Комерційного банку «Українська фінансова група»в повному обсязі, про що позивача було повідомлено Листом № 01/6-291 від 02.03.2010р.

Враховуючи положення ч.2 ГПК України, якою передбачено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору - витрати по сплаті державного мита, інформаційних послуг покладаються на відповідача.

14.10.2010р. в судовому засіданні закінчено розгляд справи. Суддя, відповідно до ст. 85 ГПК України, оголосив тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 49, 77, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Комерційного банку «Українська фінансова група»- товариства з обмеженою відповідальністю ()01021, м. Київ, вул.. М.Грушевського, 34/1, літ. А, код ЄДРПОУ 26549574) в дохід державного бюджету України 25500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 15.10.2010р.