Рішення № 12180510, 06.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/39106.10.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «СОММЕЛЬЄ» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «УКРЕКСПЕРТЦЕНТР ЛТД»

Простягнення 35342, 45 грн.

                                                                                           Суддя Гавриловська І.О.          

У судовому засіданні брали участь:

Від позивача:           Панько А.В., дов. № 7 від 25.04.2009 р.

Від відповідача:           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СОММЕЛЬЄ»до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЕКСПЕРТЦЕНТР ЛТД»про стягнення 11805, 44 грн. основного боргу, 1180, 54 грн. штрафу у вигляді 10 % від простроченої суми, 1432, 82 грн. пені, 354, 16 грн. інфляційних нарахувань, 216, 38 грн. трьох відсотків річних, 5353, 10 грн. штрафу за невиконання обумовлених оборотів та проплат і 15000, 00 грн. штрафу за ненадання відповідачем винної карти позивачу у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 165 від 01.09.2009 р.

Ухвалою суду від 18.08.2010 р. було порушено провадження у даній справі № 37/391 та призначено її розгляд на 22.09.2010 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

Представники сторін у призначене судове засідання 22.09.2010 р. не з’явилися, про причини неявки суду не повідомили, хоча про призначене судове засідання були повідомлений належним чином, вимог ухвали суду від 18.08.2010 р. не виконали.

Враховуючи наведене, у зв’язку з необхідністю витребувати документи у справі, а також приймаючи до уваги нез’явлення представників сторін у призначене судове засідання та невиконання ними вимог ухвали суду від 18.08.2010 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 22.09.2010 р. розгляд даної справи було відкладено до 06.10.2010 р., повторно зобов’язано сторін надати витребувані ухвалою суду від 18.08.2010 р. документи.

У судовому засіданні 06.10.2010 р. представник позивача повторно позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав суду витребувані ухвалами від 18.08.2010 р. та від 22.09.2010 р. документи.

Представник відповідача у призначене судове засідання повторно не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, відзиву на позов не надав.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «СОММЕЛЬЄ»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРЕКСПЕРТЦЕНТР ЛТД»(покупець) був укладений договір № 165 від 01.09.2009 р., згідно з пунктом 1.1. якого постачальник зобов’язався поставити, а покупець - прийняти та оплатити на умовах, визначених даним договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними в накладних, які свідчать про передачу-приймання товару від позивача відповідачу та являються невід’ємною частиною даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В пункті 2.2. договору № 165 від 01.09.2009 р. встановлено, що позивач зобов’язався поставити відповідачу товари, які відповідають всім санітарним, гігієнічним та іншим нормам,стандартам, які встановлені чинним законодавством для товарів даного виду.

Відповідно до пункту 2.3. даного договору, у випадку, якщо партія товару, який поставляється, чи її частина в момент приймання товару не буде відповідати прийнятим в Україні сертифікатам якості, постачальник зобов’язаний замінити такі товари покупцю.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов’язання за договором № 165 від 01.09.2009 р. виконав належним чином, здійснивши поставку товару відповідачу, що підтверджується наданими Товариством з обмеженою відповідальністю «СОММЕЛЬЄ»видатковими накладними № С-10064 від 11.09.2009 р. на суму 4875, 48 грн., № 10390 від 01.10.2009 р. на суму 9897, 41 грн., № С-10823 від 27.10.2009 р. на суму 876, 13 грн. та № С-11747 від 10.12.2009 р. на суму 23896, 70 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Загальна сума здійсненої позивачем на виконання умов договору № 165 від 01.09.2009 р. поставки товару за вищезазначеними накладними складає 39545, 72 грн.

У відповідності до пункту 3.3. вищезазначеного договору, постачальник поставляє товар покупцю на умовах відстрочки платежу на 14 календарних днів з моменту поставки товару. Покупець здійснює оплату товару в гривнях шляхом переводу суми на розрахунковий рахунок продавця.

Позивач повідомив суду, що відповідач свої зобов’язання за договором № 165 від 01.09.2009 р. належним чином не виконав. Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРЕКСПЕРТЦЕНТР ЛТД»оплатило поставлений товар частково, на суму 24469, 02 грн., що підтверджується наданими Товариством з обмеженою відповідальністю «СОММЕЛЬЄ»банківськими виписками. Також відповідачем було здійснено повернення товару на суму 3271, 25 грн. у відповідності до накладної на повернення товару № С-11747 від 07.04.2010 р.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «СОММЕЛЬЄ» просить стягнути з відповідача 11805, 44 грн. основного боргу, а також 1180, 54 грн. штрафу у вигляді 10 % від простроченої суми, 1432, 82 грн. пені, 354, 16 грн. інфляційних нарахувань, 216, 38 грн. трьох відсотків річних, 5353, 10 грн. штрафу за невиконання обумовлених оборотів та проплат і 15000, 00 грн. штрафу за ненадання відповідачем винної карти позивачу у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 165 від 01.09.2009 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом в ході розгляду справи встановлено, що відповідач взяте на себе зобов’язання за договором № 165 від 01.09.2009 р. належним чином не виконав, вартість поставленого за накладними № С-10064 від 11.09.2009 р., № 10390 від 01.10.2009 р., № С-10823 від 27.10.2009 р. та № С-11747 від 10.12.2009 р. товару своєчасно та у повному обсязі не оплатив.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 11805, 44 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СОММЕЛЬЄ»в частині стягнення основного боргу в розмірі 11805, 44 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Позивач у своїй позовній заяві просить суд також стягнути з відповідача 354, 16 грн. інфляційних нарахувань та 216, 38 грн. трьох відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 165 від 01.09.2009 р. щодо оплати поставленого товару за період з 24.12.2009 р. до 04.08.2010 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання в сумі 11805, 44 грн., з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за період з 24.12.2009 р. до 04.08.2010 р. підлягають стягненню 354, 16 грн. інфляційних нарахувань та 216, 38 грн. трьох відсотків річних.

Також позивач просить стягнути з відповідача 1432, 82 грн. пені та 1180, 54 грн. штрафу у вигляді 10 % від простроченої суми за порушення договірного зобов’язання, посилаючись на пункт 3.4. договору № 165 від 01.09.2009 р., відповідно до якого за у випадку затримки оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу у випадку затримки оплати понад 30 днів; додатково стягується штраф в розмірі 10 % від суми заборгованості.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю «СОММЕЛЬЄ»просить суд стягнути з відповідача 5353, 10 грн. штрафу за невиконання обумовлених оборотів та проплат у відповідності до пункту 5 додаткової угоди № 1 до договору № 165 від 01.09.2009 р. і 15000, 00 грн. штрафу за ненадання відповідачем винної карти позивачу згідно з пунктом 4 зазначеної угоди.

В пункті 7 додаткової угоди № 1 до договору № 165 від 01.09.2009 р. зазначено, що дана угода є невід’ємною частиною договору, набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 01.09.2010 р.

Пунктом 2 вищевказаної угоди встановлено, що покупець з моменту підписання та на протязі дії угоди повинен щоквартально купувати та оплачувати товар постачальника на суму не меншу, ніж 25000, 00 грн.

Позивач повідомив, що за І квартал 2009 р. (01.09.2009 р. - 30.11.2009 р.) від відповідача надійшли грошові кошти у розмірі 10875, 48 грн., за ІІ квартал (01.12.2009 р. –28.02.2009 р.) –8773, 54 грн., за ІІІ квартал (01.03.2010 р.- 31.05.2010 р.) – 1820, 00 грн., у зв’язку з чим сума невиконаного зобов’язання у І кварталі становить 14124, 52 грн., у ІІ кварталі – 16226, 46 грн., у ІІІ кварталі –20180, 00 грн.

Згідно з пунктом 5 додаткової угоди № 1 до договору № 165 від 01.09.2009 р., у випадку невиконання покупцем пункту 2 угоди, він сплачує на користь постачальника штраф в розмірі 10 % від суми невиконаного зобов’язання.

У відповідності до пункту 1 даної угоди, покупець зобов’язався створити винну карту (меню) виключно з товарів постачальника та, згідно з пунктом 4 зазначеної угоди, в семиденний термін з моменту підписання даної угоди - надати її постачальнику.

З пояснень позивача випливає, що відповідачем на виконання умов вищезазначеного договору винну карту надано не було.

Відповідач факти, що стосуються невиконання ним умов пунктів 1, 2, 5 додаткової угоди № 1 до договору № 165 від 01.09.2009 р., не спростував і не довів належного виконання ним своїх зобов’язань.

Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені чи штрафу, вона має бути передбачена законом або договором.

При дослідженні наданого позивачем розрахунку пені судом було виявлено помилки щодо періоду, за який нараховується пеня.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

У зв’язку з вищенаведеним, судом було виконано власний розрахунок пені, у відповідності до якого стягненню з відповідача за період з 24.12.2009 р. до 24.06.2010 р. підлягає пеня в розмірі 1205, 12 грн., виходячи з наступного.

Розрахунок пені:

24.12.09 р.-07.06.10 р.                    11805, 44 грн. х 10, 25 х 2 : 365 х 166 : 100 = 1100, 65 грн.

08.06.10 р.-24.06.10 р.                    11805, 44 грн. х 9, 5 х 2 : 365 х 17 : 100 = 104, 47 грн.

1100, 65 грн. + 104, 47 грн. = 1205, 12 грн.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СОММЕЛЬЄ»підлягає пеня у розмірі 1205, 12 грн., а також штраф у вигляді 10% від простроченої суми, що складає 1180, 54 грн., 5353, 10 грн. штрафу за невиконання обумовлених оборотів та проплат і 15000, 00 грн. штрафу за ненадання відповідачем винної карти позивачу.

Враховуючи вищевикладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СОММЕЛЬЄ»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 181, 192, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЕКСПЕРТЦЕНТР ЛТД»(вул. Михайла Грушевського, буд. 28/2, Н.П., № 43 м. Київ, 01021, ідентифікаційний код 33831688) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СОММЕЛЬЄ» (провул. Електриків, буд. 13, м. Київ, 04071, ідентифікаційний код 35877773) 11805 (одинадцять тисяч вісімсот п’ять) грн. 44 коп. основного боргу, 1180 (одна тисяча сто вісімдесят) грн. 54 коп. 10 % від простроченої суми, 1205 (одна тисяча двісті п’ять) грн. 12 коп. пені, 354 (триста п’ятдесят чотири) грн. 16 коп. інфляційних нарахувань, 216 (двісті шістнадцять) грн. 38 коп. трьох відсотків річних, 5353 (п’ять тисяч триста п’ятдесят три) грн.10 коп. штрафу за невиконання обумовлених оборотів та проплат, 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. штрафу за ненадання відповідачем винної карти позивачу, 351 (триста п’ятдесят одну) грн. 72 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 48 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                           Гавриловська І.О.