Рішення № 12180410, 29.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/26229.09.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-108»про стягнення 511264,79 грн., за участю представників позивача –Залерцова М.О., довіреність № 105 від 01.04.2010 р., відповідача –Комендант А.А., довіреність №13 від 14.01.2010 р.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2010 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 486158,27 грн. основного боргу, 10161,80 грн. інфляційних витрат, 1907,84 грн. 3% річних, 13036,88 грн. пені, а загалом 511264,79 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання за договором № 05720/2-01 від 02.06.2005 року на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.06.2010 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 30.06.2010 року.

У судовому засіданні 15.07.2010 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому визнав позовні вимоги в частині стягнення 256233,86 грн., в іншій частині в позові просив відмовити.

У судовому засіданні 15.09.2010 року оголошувалася перерва на 29.09.2010 року.

У судовому засіданні 29.09.2010 року представник відповідача надав клопотання, в якому просив задовольнити позов частково в сумі 241374,50 грн., в іншій частині в позові просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-108»(абонент) було укладено договір № 05720/2-01 від 02.06.2005 р. на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.

Відповідно до умов договору (п. 1.1.) постачальник зобов’язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред’явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва (місцеві правила приймання), а абонент зобов’язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. №190, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №37 від 19.02.2002 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 р. за № 403/6691, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Вказані Правила відповідно до ст. 3 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»є частиною законодавства у сфері питної води та питного водопостачання.

Зокрема, відповідно до ст. 22 Закону, одним з основних обов’язків споживача є своєчасне внесення плати за використану воду.

Рахунки за воду складаються на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті. Тарифи на користування послугами встановлюються відповідно до чинного законодавства України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентом, що передбачено п. п. 1.10, 12.5 Правил.

Відповідно до п.п. 2.1.1, 2.1.2 договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками всіх лічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників лічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента.

Позивач належним чином виконував свої зобов’язання за договором, надаючи послуги з водопостачання та приймаючи від відповідача каналізаційні стоки цілодобово.

Пунктами 2.2.1., 2.2.2 договору передбачено, що постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді дебетові повідомлення) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. У розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов’язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною (п.2.2.5 договору).

Відповідних повідомлень відповідач не подавав, повноважного представника до позивача не направляв.

Позивач в період з грудня 2009 року по травень 2010 року надав відповідачу за договором № 05720/2-01 від 02.06.2005 року послуги з водопостачання та водовідведення по коду 1-482 для потреб холодного водопостачання на загальну суму 1021053,37 грн.

Поясненнями позивача, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, на підставі зазначених даних розрахункових листів абонента стверджується факт надання послуг з водопостачання та водовідведення позивачем відповідачу протягом указаного періоду за спірним договором на суму 1021053,37 грн. (в т.ч. ПДВ) по коду 1-482 для потреб холодного водопостачання, а також факт користування відповідачем цими послугами та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за надані послуги у сумі 229924,41 грн. після часткової сплати боргу.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості суду не надано.

Судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання за зазначеним договором у спірний період з оплати наданих послуг водопостачання та водовідведення та має перед позивачем заборгованість у сумі 229924,41 грн.

Відповідач у поданому у судовому засіданні 29.09.2010 року клопотанні визнав позов в частково в сумі 241374,50 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не порушує прав третіх осіб і не суперечить законодавству.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 229924,41 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Предметом даного судового спору є вимога про стягнення з відповідача 486158,27 грн. боргу (229924,41 грн. –борг за послуги з водопостачання та водовідведення по коду 1-482 для потреб холодного водопостачання + 445320,42 грн. –борг за послуги з водопостачання та водовідведення по коду 1-50482 для потреб гарячого водопостачання).

Проте, договором N 05720/2-01 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, укладеним сторонами у справі 02.06.2005 р., не передбачено надання послуг щодо постачання холодної води, що використовується на підігрів гарячої води.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Тому, включення позивачем до суми боргу оплати послуг постачання холодної води, що використовується на підігрів гарячої води не ґрунтується на договорі N 05720/2-01 від 02.06.2006 р. та є безпідставним.

Зважаючи на викладене, правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості в сумі 445320,42 з оплати послуг постачання холодної води, що використовується на підігрів гарячої води за договором № 05720/2-01 від 02.06.2005 р. відсутні, у зв’язку з чим у позові в цій частині слід відмовити.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати наданих послуг водопостачання та водовідведення за договором, вимоги позивача про стягнення інфляційних сум та 3% річних є обґрунтованими, однак підлягають стягненню частково в розмірі 870,49 грн. 3% річних та 4631,18 грн. інфляційних сум, які нараховані судом відповідно до вимог закону та умов договору.

В іншій частині позовних вимог про стягнення інфляційних сум та 3% річних в позові слід відмовити.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 4.2 договору у разі порушення строків виконання зобов’язання по оплаті за надані послуги. Абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими, однак підлягають стягненню частково в розмірі 5948,42 грн., які нараховані судом відповідно до вимог закону та умов договору, в іншій частині вимог про стягнення пені слід відмовити.

Державне мито у сумі 2413,75 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 111,42 грн. підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 78, 82–85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-108»(03187, м. Київ, вул. Заболотного, 20-а, код 25199379) на користь Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код 03327664) 229 924 (двісті двадцять дев’ять тисяч дев’ятсот двадцять чотири) грн. 41 коп. боргу, 4 631 (чотири тисячі шістсот тридцять одну) грн. 18 коп. інфляційної складової боргу, 870 (вісімсот сімдесят) грн. 49 коп. 3% річних, 5 948 (п’ять тисяч дев’ятсот сорок вісім) грн. 42 коп. пені, 2 413 (дві тисячі чотириста тринадцять) грн. 75 коп. державного мита та 111 (сто одинадцять) грн. 42 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                                                          С. Чебикіна