Ухвала суду № 12180391, 25.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення заяви про порушення справи про банкрутство

25.10.10№ 05-5- 50 / 12419

Суддя , розглянувши

заяву відкритого акціонерного товариства "Завод зварювального устаткування "

до приватного підприємства "АКАДЕМ-ФОРМА"(код ЄДРПОУ 31510416)

про порушення справи про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва надійшла заява відкритого акціонерного товариства "Завод зварювального устаткування" про визнання банкрутом приватного підприємства "АКАДЕМ-ФОРМА".

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим законом.

Застосовуючи зазначені положення Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, слід виходити із системного аналізу норм даного Закону, зокрема положень ст. 1, якими дано визначення поняття "безспірні вимоги кредиторів". Такими є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника (абзац восьмий статті 1 Закону).

Таким чином, згідно із Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

Стаття 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка має назву "Особливості банкрутства відсутнього боржника", передбачає випадки та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону, а саме, - у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону містить загальні норми , а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

Виходячи з викладеного, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою у відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора. Даної позиції зокрема притримується Вищий господарський суд України у своїй постанові від 13.10.2009 по справі № 15/375-б.

Статтею 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначено, що заява про порушення справи про банкрутство повинна містити виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

В матеріалах заяви про порушення провадження у справі про банкрутство приватного підприємства "АКАДЕМ-ФОРМА" відсутні докази відкриття виконавчого провадження та примусового стягнення заборгованості державною виконавчою службою, виходячи з вимог ст. 1, ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також Закону України " Про виконавче провадження".

Таким чином, ініціюючим кредитором при зверненні до суду із заявою про порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою не надано суду доказів наявності безспірних грошових вимог до боржника.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами.

Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців" визначено, що місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або осіб, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Отже, лише наявність у Єдиному державному реєстрі відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням може слугувати доказом відсутності боржника за своїм місцезнаходженням. Зазначене відповідає правовій позиції Вищого господарського суду України, викладеній, зокрема, у постанові Вищого господарського суду України від 04.03.2008 у справі № 23/443-б.

Проте до заяви про порушення справи про банкрутство не додано доказів внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про відсутність юридичної особи-боржника за її місцезнаходженням.

Таким чином, заявником не подано належних доказів відсутності боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням.

У зв"язку з наведеним, керуючись ст.1, ч. 3 ст. 6, ч.ч.1, 8 ст. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство приватного підприємства "АКАДЕМ-ФОРМА".

Заяву про порушення справи про банкрутство та додані до неї документи повернути заявнику.

Суддя                                         Головатюк Л.Д.