Рішення № 12180378, 19.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/38319.10.10 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вішва Ананда»

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Магрос 2007»

простягнення 67796,60 грн.

СуддяКирилюк Т.Ю.

Представники сторін: від позивача:представник Бондарчук В.О. (довіреність від 15.09.2010 року) від відповідача:не з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вішва Ананда»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Магрос 2007»заборгованості за договором №09/10-05 від 05.10.2009 року у розмірі 67796,60 грн. (у тому числі 47153,40 грн. основного боргу; 5652,63 грн. пені; 7602,00 грн. штрафу; 6261,60 грн. інфляційних втрат; 827,00 грн. трьох процентів річних).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач неналежним чином здійснив розрахунки за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2010 року порушено провадження у справі № 23/383 та призначено її розгляд на 07.09.2010 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечував, зазначаючи, що друга партія товару, яку поставив Позивач була неналежної якості, а відтак відсутні підстави для стягнення заборгованості.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 19.10.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем було укладено договір №09/10-05 від 05.10.2009 року, відповідно до якого Позивач зобов'язався передати у власність покупцю органічну продукцію (овес), а Відповідач - прийняти та оплатити його вартість.

Згідно статті 265 Господарського кодексу України та статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки постачальник (продавець), зобов'язується передати у встановлені строки (строк) товари у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору №09/10-05 від 05.10.2009 року Позивач 06 листопада 2009 року поставив Відповідачу органічну продукцію на суму 37528,40 грн., що підтверджується накладною №75 від 06.11.2009 року, товарно-транспортними накладними №34 та 35 від 05.11.2009 року та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №00026 від 06.11.2009 року. Відповідач факт поставки органічної продукції за накладною №75 не заперечує.

Відповідно до товарно-транспортних накладних №36 та №37 від 11.11.2009 року Позивач направив на адресу Відповідача партію органічної сировини.

З пояснень Відповідача вбачається, що товар було доставлено у порушення пункту 4.4 договору приблизно о 22 годині. Окрім того, зазначена партія органічної продукції не відповідала вимогам якості. За таких обставин, на думку Відповідача він не зобов’язаний оплачувати поставлену продукцію.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Пунктами 3.2-3.3 договору №09/10-05 від 05.10.2009 року передбачено, що у разі, якщо Відповідач виявить, що товар в цілому, або його частина не відповідають вимогам якості, він зобов’язаний повідомити про це Позивача і зберігати неякісний товар до прибуття представника для проведення експертизи. Результат експертизи оформляється відповідним актом. Якщо буде встановлено, що якість товару не відповідає вимогам договору з вини Позивача, останній зобов’язаний його замінити.

Оскільки Відповідач не надав суду жодних доказів повідомлення Позивача про невідповідність якості товару, виклику представника Позивача для проведення експертизи, вимог щодо заміни партії поставленої продукції на якісну, претензії Відповідача щодо якості товару суд вважає безпідставними.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б підтверджували факт поставки органічної продукції 13.11.2009 року після 22 години. У той же час, згідно листа Відповідача, направленого на адресу Позивача рекомендованим поштовим відправленням 22.07.2010 року зазначена партія товару фактично прийнята Відповідачем 14.11.2009 року та знаходиться у нього на зберіганні. Таким чином, судом встановлено факт поставки органічної продукції за накладною №76 від 11.11.2009 року.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Умови оплати товару визначені пунктом 5.2 договору №09/10-05 від 05.10.2009 року, відповідно до якого за кожну партію товару Відповідач здійснює оплату протягом однієї доби з моменту отримання товару, також Відповідач сплачує органічну надбавку в розмірі 30% з відстрочкою до вісімнадцяти календарних днів з моменту отримання партії товару.

Всупереч договірним умовам, Відповідач здійснив часткову оплату товару, а саме: 11.11.2009 року на рахунок Позивача було перераховано 4000,00 грн.; 13.11.2009 року -24000,00 грн., 16.12.2009 року –868,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, які долучено до матеріалів справи. Загалом Відповідач порахував на рахунок Позивача 28868,00 грн., таким чином заборгованість за договором №09/10-05 від 05.10.2009 року становить 47153,40 гривень.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено що, коли у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Оскільки, судом встановлено факт поставки органічної продукції за накладними №75 та 76, встановлений договором строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати отриманого товару у повному обсязі суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача 47153,40 грн. підлягає задоволенню.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пунктом 6.2 договору №09/10-05 від 05.10.2009 року у разі порушення строків оплати партії товару, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України несплаченої суми за кожен день прострочення та штраф у розмірі 10% від вартості партії товару

Судом перевірено розрахунок Позивача та встановлено, що до стягнення підлягає сума у розмірі та за період заявленому Позивачем.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд провів перерахунок інфляційних втрат та встановив, що до стягнення підлягає 3987,19 гривень.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІ

06.11.2009 - 11.11.200937258.401.011409.84

11.11.2009 - 16.11.200972021.401.011792.24

13.11.2009 - 16.12.200952021.401.0201040.43

16.12.2009 - 01.06.201047153.401.0371744.68

3987,19 Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва. -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Магрос 2007»(03134, м. Київ, проспект Корольова, буд. 12-Б, кв. 17; ідентифікаційний номер 35416671) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вішва Ананда»(75804, Херсонська обл., Каланчацький район, село Новокиївка, вул. Леніна, буд. 48; ідентифікаційний код 32125410) 47153,40 грн. (сорок сім тисяч сто п’ятдесят три гривні 40 копійок) основного боргу; 5652,63 грн. (п’ять тисяч шістсот п’ятдесят дві гривні 63 копійки) пені; 7602,00 грн. (сім тисяч шістсот дві гривні 00 копійок) штрафу; 3987,19 грн.(три тисячі дев’ятсот вісімдесят сім гривень 19 копійок) інфляційних втрат; 827,00 грн. (вісімсот двадцять сім гривень 00 копійок) трьох процентів річних; 652,22 грн. (шістсот п’ятдесят дві гривні 22 копійки) державного мита та 228,05 грн. (двісті двадцять вісім гривень 05 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ.

Суддя Т.Ю.Кирилюк

Повне рішення складено:20.10.2010 року.