Рішення № 12180097, 04.11.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.10 Справа № 20/11/10

Суддя

За позовом Управління комунальної власності Запорізької міської ради (69105 м.Запоріжжя, пр.Леніна, 206)

До відповідача Субєкта підприємницької діяльностіфізичної особи ОСОБА_1 (69065 АДРЕСА_1)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Відділ комунального господарства Ленінської районної адміністрації Запорізької міської ради (69096 м. Запоріжжя, вул. Бородінська, 1-А)

про зобовязання повернути майно

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача Фанін П.В. (довіреність №87 від 26.01.2010р.);

Від відповідача не з'явився;

Від третьої особи не з'явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про зобовязання відповідача виконати обовязок щодо повернення окремо стоячих будівель, розташованих в АДРЕСА_2, що є обєктом оренди за договором №946 від 05.08.2002р., шляхом їх звільнення та передачі за актом приймання-передачі.

Ухвалою господарського суду від 14.09.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/11/10, судове засідання призначено на 29.09.2010р. На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався на 22.10.2010р., 04.11.2010р.

04.11.2010р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, які мотивовано тим, що враховуючи закінчення терміну дії договору оренди та повідомлення орендаря листом від 16.08.2007р. №1854 про те, що договір пролонговано не буде, згідно з п.п.2.4, 2.5 договору відповідач зобовязаний був повернути орендоване приміщення одночасно із підписання акту приймання-передачі. Однак, відповідач в установлений десятидобовий термін своє зобовязання не виконав. У відповідь на листи позивача (від 02.04.2008р. №606, від 18.02.2010р. №722) з вимогою повернути майно за актом приймання-передачі, в своєму листі від 16.03.2010р. зазначив, що вважає договір пролонгованим до 05.08.2012р. та звернувся до суду із позовом про визнання за ним права користування орендованим майном до 05.08.2012р. у звязку з продовження договору на той самий термін і тих же умовах. Рішенням господарського суду запорізької області від 11.05.2010р. у справі №18/67/10 у задоволенні позовних вимог було відмовлено, апеляційну скаргу відповідача також залишено без задоволення, а рішення у справі №18/67/10 без змін. Проте, до цього часу відповідач свого обовязку щодо повернення обєкту оренди не виконав, у звязку чим, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить його задовольнити. Крім того, судом отримано заяву про уточнення позовних вимог із належними доказами направлення її копії відповідачу, яка в порядку ст.22 ГПК України прийнята судом до розгляду. Згідно з заявою позивач просить у п.1 позовних вимог замість слова “примусити” читати “зобовязати” та в тексті позовної заяви в частині літер будівель замість слів “літ.А-2, літ.Б-2” читати “літ.А, літ. Б”. Вимоги обґрунтовано умовами договору оренди №946 від 05.08.2002р., ст.ст.16,526,530,629,785 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст.26,27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” .

Відповідач у судові засідання не зявлявся, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином: ухвали суду направлені на адресу, вказану в позовній заяві та довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.09.2010р., а саме: 69065, м.Запоріжжя, вул.Ульянова, буд.107-а, вул.Ульянова, буд. 107 ).

Від третьої особи до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відділу комунального господарства Ленінської районної адміністрації Запорізької міської ради.

Згідно з п. 3.6 роз'яснень Президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність відповідача та третьої особи за наявними в ній матеріалами, оригінали яких дослідженні в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

05.08.2002р. між Управлінням комунальної власності Запорізької міської ради (Орендодавець, позивач), відділом комунального господарства Ленінської районної адміністрації Запорізької міської ради (третя особа) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Орендар, відповідач) на підставі наказу Управління комунальної власності від 30 травня 2002р. №128 було укладено договір оренди окремо стоячої будівлі (споруди), відповідно до якого Орендарю в строкове платне користування було передано окремо стоячі будівлі (літ.А-2, літ.Б-2, літ.В, літ.Г, літ.Д) загальною площею 414,7 кв.м. за адресою: м.Запоріжжя, територія табору відпочинку “Парус”, с.Великий Луг, для використання під спортивно-оздоровчий профілакторій (п.п.1.1., 1.2.).

Відповідно до п.2.1 орендар вступає в користування будівлею (спорудою) у термін вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та Акту прийому-передачі вказаної будівлі.

Згідно з підписаним сторонами Актом прийому-передачі будівлі були передані орендарю в користування 05.08.2002р.

17.05.2004р. сторонами було підписано додаткову угоду до договору оренди, відповідно до якої у звязку з уточненням інвентарної справи орендованих будівель та поштової адреси, внесли зміни у п.1.1 розділу 1 та Предметом договору визначено: окремо стоячі будівлі (літ.А, літ.Б, літ.В1, літ.Г, літ.Д) загальною площею 334,8 кв.м. за адресою: м.Запоріжжя, вул.Зелена, 52. У подальшому також підписувалися додаткові угоди (01.04.2007р., 15.05.2007р.) якими вносилися зміни до розділу 3 договору щодо орендної плати.

Пунктом 10.1 договору встановлено, що він діє з 5 серпня 2002р. до 5 серпня 2007р. пять років. В разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах (п.10.7).

Дія договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено (п.10.9).

Згідно з свідоцтвом САА №957629 про право власності на нерухоме майно будівлі (літ.А,Б,В1, Г,Д) за адресою: АДРЕСА_2, зареєстровано за територіальною громадою м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на праві комунальної власності.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази та вислухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на таких підставах.

Судом встановлено, що господарським судом Запорізької області розглянуто справу №18/67/10 за позовом СПД-фізичної особи ОСОБА_1. до Управління комунальної власності Запорізької міської ради та Відділу комунального господарства Ленінської районної адміністрації Запорізької міської ради про визнання права користування будівлями по АДРЕСА_2 на підставі договору оренди №946 від 05.08.2002р. у звязку з продовженням дії вказаного договору на підставі ст.17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ст.764 ЦК України. Вимоги було мотивовано тим, що орендар не отримував від управління комунальної власності листа №1854 від 16.08.2007р. та не був обізнаний про відсутність наміру продовжувати дію договору, тому він є пролонгованим до 05.08.2010р. Рішенням від 11.05.2010р. у зазначеній справі у задоволенні позову відмовлено.

Вказаним рішенням було встановлено, зокрема, що у липні 2007 р. була проведена перевірка виконання умов договору оренди від 05.08.2002 р., складено відповідний акт б/н від 26.07.2007р., у якому зазначено, що орендарем (ПП ОСОБА_1.) не здійснено заходів щодо усунення недоліків, які виявлені комісією по визначенню технічного стану будівель по вул. Зеленій, 52 від 18.11.2003 р. Повна бездіяльність орендаря протягом пяти років оренди призвела до погіршення стану будівель, що призвело до збитків власника Запорізької міської ради. З метою запобігання подальшого руйнування обєкта права комунальної власності та подальшого його ефективного використання, згідно п.10.9. договору оренди від 05.08.2002р. № 946, комісія вирішила не продовжувати строк дії договору оренди. Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що дія договору оренди №946 від 05.08.2002р. припинилася 05.08.2007р. у звязку із закінченням терміну, на який його було укладено, тому з 06.08.2007р. у ПП ОСОБА_1. відсутнє право користування обєктом оренди.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 11.08.2010р. рішення від 11.05.2010р. у справі №18/67/10 залишено без змін. Відповідно до вказаної постанови, під час розгляду апеляційної скарги представник позивача (ПП ОСОБА_1.) в судовому засіданні пояснив, що ПП ОСОБА_1. був обізнаний про проведення перевірки договору оренди від 05.08.2002 р., за наслідками якої було складено акт б/н від 26.07.2007р., та з висновками, викладеними в цьому акті щодо не продовження договору оренди. У звязку з цим, колегія суддів зазначила, що нормами діючого законодавства не встановлена форма заяви орендодавця щодо повідомлення орендаря про припинення дії договору, тому ПП ОСОБА_1. був належним чином повідомлений про небажання орендодавця продовжувати дію договору оренди №946 від 05.08.2002р. При цьому також вказано, що оскільки законодавчо не встановлений початок перебігу строку для вчинення заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору, відповідне волевиявлення орендодавця може бути висловлено як до закінчення терміну дії договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку. За таких обставин, договір оренди припинив свою дію 05.08.2007р.

Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з п.4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обовязків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Аналогічні приписи щодо застосування Господарського кодексу України встановлені п.4 Прикінцевих положень цього Кодексу.

Правовідносини сторін виникли у 2002р. і продовжили існувати після 01.01.2004р., тому суд застосовує норми ЦК України та ГК України, які набрали чинності з 01.01.2004р.

Згідно з ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та порядку, що встановлений договором або законом. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Відповідно до приписів ст.ст13, 14, 526 ЦК України цивільні права і обовязки здійснюються та виконуються у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобовязана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правами. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч.4 ст.291 ГК України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору Цивільним кодексом України.

Відповідно до частини 1 статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” зобовязання орендаря повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди, є правовим наслідком розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження.

Факт припинення дії договору оренди №946 від 05.08.2002р. у звязку із закінченням терміну, на який його було укладено, а саме 05.08.2007р., встановлений рішенням господарського суду Запорізької області від 11.05.2010р. у справі №18/67/10, яке набрало законної сили.

Як встановлено в рішенні господарського суду та постанові апеляційного суду по справі №18/67/10, орендодавець звертався до орендаря з листами №606 від 02.04.2008р. та №722 від 18.02.2010р. з вимогою щодо повернення орендованого майна. Вказані листи залучені до матеріалів даної справи №20/11/10 (а.а.30, 31), та їх одержання адресатом підтверджується відміткою про отримання нарочно та змістом листа відповідача від 16.03.2010р. (а.с.32).

Згідно з п.п.2,4, 2.5 укладеного між сторонами договору оренди у разі його припинення орендар передає орендодавцю (балансоутримувачу) будівлю (споруду) одночасно із підписанням Акту прийому-передачі в 10-ти добовий строк у порядку, передбаченому чинним законодавством України. Обовязок по складанню акта прийому-передачі покладається на сторону, яка передає приміщення іншій стороні.

Відповідач доказів повернення орендованого майна у встановленому порядку станом день розгляду справи суду не надав. Як вбачається із наданих позивачем копії листа відповідача та наказу Управління комунальної власності №79 від 22.10.2010р., після порушення провадження у даній справі №20/11/10 відповідач висловив свою згоду на повернення обєктів шляхом підписання акту прийому-передачі, затверджено склад комісії з повернення майна із оренди. Оскільки на час прийняття рішення не надані підписані акти приймання-передачі майна, спір розглядається судом по суті.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про зобовязання Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 виконати обовязок щодо повернення окремо стоячих будівель літ.А, літ.Б, літ.В1, літ.Г, літ.Д загальною площею 334,8 кв.м., розташованих в АДРЕСА_2, шляхом їх звільнення та передачі за актом приймання-передачі відповідають умовам договору, вимогам закону та підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита у сумі 85 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. покладаються на відповідача та підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 8285, Господарського процесуального Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобовязати Субєкта підприємницької діяльності фізичну особу ОСОБА_1 (69065, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) виконати обовязок щодо повернення окремо стоячих будівель літ. А, літ. Б, літ.В1, літ.Г, літ.Д загальною площею 334,8 кв.м., розташованих в АДРЕСА_2, шляхом їх звільнення та передачі за актом приймання-передачі на користь Управління комунальної власності Запорізької міської ради (69105, м.Запоріжжя, пр.Леніна, 206, код ЄДРПОУ 25223480) та відділу комунального господарства Ленінської районної адміністрації Запорізької міської ради (69096, м.Запоріжжя, вул.Бородинська, 1-А, код ЄДРПОУ 04054116).

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичну особу ОСОБА_1 (69065, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління комунальної власності Запорізької міської ради (69105, м.Запоріжжя, пр.Леніна, 206, код ЄДРПОУ 25223480) суму 85 грн. витрат на державне мито, суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку із дня його підписання. Повне рішення підписано 09 листопада 2010р.