Рішення № 12180049, 28.10.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.10.2010                                                             Справа № 11/84

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Орімі Трейд ЛТД”, м.Київ

до відповідача: Приватного підприємства „Дипломат-У і Ко”, м. Ужгород

про: стягнення 74687,29 гривень.

Головуючий суддя Якимчук Л.М.

Представники:

від позивача –Стариченко А.В. –представник, довіреність від 06.08.2010

від відповідача –не з"явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми 70210,67 грн. заборгованості за поставлену продукцію згідно договору купівлі-продажу товарів №91/р від 26.01.2009, а також 523,98грн. 16% річних та 716,14грн. пені.

          Відповідач письмовий відзив на позов не подав, у дане судове засідання явку свого уповноваженого представника не забезпечив, у зв"язку з чим справа розглядається за наявними у ній матеріалами та без його участі, відповідно до статті 75 ГПК України.

          Присутній у попередньому судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що ним не видавались довіреності на працівників чи інших осіб для отримання від позивача товару, у зв"язку з чим судом, за його клопотанням, витребувано у позивача належним чином завірені копії або оргигінали довіреностей, які видавались ПП "Дипломат-У і Ко" для отримання товару, що поставляється згідно Договору №91/р від 26.01.2009.

У письмовому поясненні та у судовому засіданні представник позивача повідомив про відсутність у нього довіреностей на отримання товару відповідачем, оскільки довіреність не є первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції і не відноситься до розрахункових, платіжних та інших документів, обов"язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.5.3.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"), а тому не може слугувати доказом того, що товар відповідачем не отримувався.

Крім того, відповідно до частини 8 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за достовірність даних, відображених в первинних документах, несуть особи, які склали та підписали ці документи, тобто сам відповідач.

          Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані у ній докази, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача,

СУД ВСТАНОВИВ:

          Між сторонами у спорі 26.01.2009 укладено договір №91/р, відповідно до якого позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Орімі Трейд ЛТД", передав у власність відповідача (покупця), приватного підприємства "Дипломат-У і Ко" товар, в асортименті і кількості погоджених сторонами, на загальну суму 73911,90грн., зокрема, згідно накладних №90000017856 від 17.06.2009 на суму 66660,42грн. та №90000017857 від 17.06.2009 на суму 7251,48грн., а відповідач у свою чергу зобов"язувався оплати вартість отриманого товару.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов"язання, що виникає між суб"єктом господарювання та іншим учасником господарських відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб"єкт (зобов"язана сторона, у тому числі боржник) зобов"язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб"єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб"єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов"язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Аналогічну вимогу щодо належного виконання зобов"язань містить і стаття 526 Цивільного кодексу України.

          Пунктом 2.5 договору передбачено, що оплата за товар проводиться покупцем шляхом 100% передоплати його вартості згідно рахунку-фактури продавця (позивача), однак, відповідач передоплату не провів.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач поставив відповідачу вимогу про оплату товару 21.07.2009, надіславши останньому претензію №04-1295, яку він отримав 27.07.2009, що підтверджується копією поштового повідомлення №3276394.

Оскільки оплата товару також пов"язана з виставленням позивачем рахунку-фактури, то відповідно вказаний строк оплати повинен обраховуватись з часу їх отримання відповідачем.

Відповідні рахунки-фактури №№17856та 17857 від 16.06.2009 надіслано відповідачу 14.09.2009, що підтверджується відтиском поштового штемпеля на описі вкадення. Таким чином відповідач повинен був провести оплату отриманого товару не пізніше 24.09.2009 (з урахуванням поштового обігу).

Відповідач частково оплатив вартість товару у сумі 3701,23грн., а решта - 70210,67грн. складає борг, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до п.п.5.1 та 5.2 договору, 523,98грн. 16% річних та 716,14грн. пені за прострочку оплати за період з 01.08.2009 по 17.08.2009, однак у їх стягненні позивачу належить відмовити, оскільки строк оплати настав після вказаного терміну.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Дипломат-У і Ко" (м.Ужгород, вул.Минайська, 32, кв.23, код 34262131) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Орімі Трейд ЛТД" (03126, м.Київ, вул.Академіка Білецького, 30, код 25287617) суму 70210,67грн. боргу, а також 702,10грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита та 221,85грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити, судові витрати в цій частині покласти на позивача.

4. Рішення набирає законної сили в порядку статті 85 ГПК України.

Суддя Якимчук Л.М.

          Повний текст рішення, у відповідності до статті 84 ГПК України, виготовлено та підписано 02.11.2010.