ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
04.11.10 р. Справа № 13/122
Суддя господарського суду Донецької області Темкіжев І.Х.
при секретарі Третяк А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
Державної екологічної інспекції в Донецькій області, м. Донецьк,
до відповідача Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк
про відшкодування збитків в сумі 84077грн. 28коп.
За участю представників сторін:
від позивача: Маркєвич К.А., довіреність № 02-2637 від 21.10.2010 р., гол.спец.-юрискон.
від відповідача: Шумська К.М., довіреність № 9-437 від 29.09.2010р., юрисконсульт І кат.
СУТЬ СПОРУ :
Державна екологічна інспекція в Донецькій області, м.Донецьк звернулась з позовом до Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк про відшкодування збитків в сумі 84077грн.28коп., заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 5, 20, 38-40, 68,69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 44, 49, 110, 111 Водного кодексу України, ст.ст. 54,55,66,67 Господарського процесуального кодексу України, акт перевірки № 10-330 від 25.11.- 9.12.2008р., припис про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, протокол від 08.05.09р., довідка №1289 від 27.10.2008р. та №541 від 29.04.2009р., розрахунок суми збитків.
Ухвалою суду від 19.11.2009р. провадження по справі було зупинено у зв’язку з порушенням адміністративної справи № 2-а-18444/09/0570 за позовом Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” м.Донецьк до Державної екологічної інспекції в Донецькій області, м. Донецьк про визнання акту незаконним та нарахування збитків.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.01.2010р. по справі № 2-а-18444/09/0570 у задоволенні позовних вимог було відмовлено, за результатами перегляду апеляційної скарги ДП „Донецька вугільна енергетична компанія” Донецький адміністративний апеляційний суд своєю ухвалою від 18.05.2010р. зазначену постанову залишив без змін, скаргу - без задоволення.
Ухвалою господарського суду від 30.09.2010р. провадження по справі було поновлено та призначено розгляд справи на 07.10.2010р.
Ухвалою від 25.10.2010р. за клопотанням відповідача строк розгляду справи було продовжено відповідно до ч.3ст.69 ГПК України.
Позивач в судових засіданнях підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача заперечував посилаючись на норми законодавства. Вважає, що саме інтереси інспекції не були порушені, крім того, відповідно до п. 6 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати за спецводокористування водних ресурсів”, відповідач самостійно нарахував збір за спецводокористування водних ресурсів у 5-ти кратному розмірі, при цьому нараховані суми збору були частково сплачені та залишок розстрочений постановами Донецького окружного адміністративного суду, копії яких були долучені до матеріалів справи. Вважає також, що акт перевірки Державної екологічної інспекції в Донецькій області №10/330 від 25.11.2008р. не може бути носієм доказової інформації, оскільки складений з порушенням чинного законодавства.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
В ході перевірки з 25.11.2008р. по 09.12.2008р., що була проведена Державною екологічною інспекцією Донецькій області щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства на відокремленому підрозділі „Шахта Південнодонбаська №3” Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” було встановлено наступне. У період з 01.01.2007р. по 09.09.2008р. відповідач, який є первинним водокористувачем, самовільно здійснював забір підземних вод з чотирьох свердловин Богоявленського гідровузлу без дозволу на спецводокористування.
Обсяг самовільно забраних підземних вод склав у період з 01.01.2007р. по 30.12.2007р. – 208100 куб.метрів, з 01.01.2008р. по 09.09.2008р. – 137776 куб.метрів. Зазначене підтверджується актом перевірки виконання вимог природоохоронного законодавства № 10/330 від 09.12.2008р., протоколом про порушення вимог водного законодавства від 08.05.2009р., розрахунком та листами відповідача №1289 від 27.10.2008р. та №541 від 29.04.2009р. При дослідженні матеріалів справи встановлено, що зазначений акт підписаний в.о. головного інженера шахти Чепігою А.А. без заперечень.
Порушення спричинила відсутність дозволу спеціально уповноваженого на його видачу державного органу, що не відповідає вимогам ст. 44 Водного кодексу України.
Державним інспектором згідно з “Методикою розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів”, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995р. № 37 (далі – Методика), був розрахований розмір відшкодування збитків, заподіяних державі відповідачем в результаті незаконного (без дозволу) забору підземних вод з Богоявленського гідровузлу у період з 01.01.2007р. по 09.09.2008р. Відповідно до розрахунку, що знаходиться в матеріалах справи, розмір заподіяних збитків склав 84077грн.28коп.
Дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 2 Водного кодексу України передбачено, що водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України „Про охорону навколишнього природного середовища” (далі – Закон) та іншими актами законодавства.
Відповідальність юридичних та фізичних осіб настає внаслідок порушення ними встановлених умов використання, таким чином відповідач суттєво порушив інтереси держави тому, що ст.6 Водного кодексу України передбачено, що водні об’єкти є виключною власністю народу України, який здійснює право власності на води через місцеві Ради народних депутатів. Місцеві Ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції, здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього середовища, координують діяльність відповідних спеціально уповноважених державних органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів на території місцевої Ради, формують і використовують місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища у складі місцевих бюджетів.
Стаття 48 Водного кодексу України містить поняття терміну спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Відповідно до ст. 49 вищезазначеного Кодексу спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища – у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення.
За приписами п. 2 ст. 5 Водного кодексу та ч. 1 ст. 39 Закону підземні води відносяться до природних ресурсів загальнодержавного значення.
Статтею 44 Водного кодексу України встановлено, що водокористувачі зобов'язані: дотримуватися встановлених лімітів використання води; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу; своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування та інші збори відповідно до законодавства.
Відповідно до статті 67 Закону спори у галузі охорони навколишнього природного середовища вирішуються судом, господарським судом, радами чи утвореними ними органами відповідно до їх компетенції і в порядку, встановленому законодавством України.
Відповідно до ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов’язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Внаслідок відсутності дозволу на спеціальне водокористування, яке видається уповноваженим на це органом, відповідач здійснив незаконний забір підземних вод, що не відповідає вимогам ст.44 Водного кодексу України.
Стаття 69 Закону закріплює: шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Заперечення відповідача щодо відсутності у позивача відповідних повноважень для звернення з даним позовом є безпідставними, оскільки, по-перше: у статті 1 ГПК України встановлено, що у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Аналогічний припис міститься у ст. 2 ГПК України -господарський суд порушує справи за позовними заявами державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України. По-друге, згідно затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, до завдань останньої віднесено здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища (пункт 3), а до її повноважень - право подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища (пункт 5). По-третє, до компетенції адміністративних судів не входить розгляд спорів пов’язаних з відшкодуванням шкоди.
Посилання відповідача щодо невідповідності акту нормам законодавства є недоведеними, оскільки Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.01.2010р. по справі №2-а-18444/09/0570 у задоволенні позовних вимог ДП „Донецької вугільної енергетичної компанії” до Державної екологічної інспекції в Донецькій області, м.Донецьк, про визнання незаконним акту перевірки Державної екологічної інспекції в Донецькій області та нарахування збитків у сумі 84’077грн. 28коп. відмовлено. Постановою Донецького адміністративного апеляційного суду від 18.05.2010р. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.01.2010р. залишено без змін.
На заперечення відповідача стосовно нарахування ним суми збору за спецводокористування водних ресурсів у 5-ти кратному розмірі відповідно до п. 6 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати за спецводокористування водних ресурсів суд зазначає: із загального змісту статей 68, 69 Закону випливає, що заподіяні державі внаслідок самовільного використання природних ресурсів збитки підлягають відшкодуванню незалежно від сплати збору за спеціальне використання природних ресурсів. Аналогічні положення містять Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 р. N 02-5/744 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища”.
Посилання відповідача на постанови, якими стягнена та розстрочена сума боргу не приймається судом, оскільки відповідно до змісту названих постанов йдеться про стягнення та розстрочення податкового боргу за позовом ДПІ про стягнення з відповідача заборгованості із збору за спеціальне використання водних ресурсів. Крім того, слід зазначити, що Державна податкова інспекція не є органом, який може подавати позов про стягнення збитків, завданих державі внаслідок порушення норм природоохоронного законодавства. Таким чином, законодавець відокремлює поняття шкоди, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства та нарахування у зв’язку з цим збитків від збору за спеціальне використання природних ресурсів. Розмір цих збитків обчислюється на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик.
Так, зазначена шкода була розрахована у відповідності до Методики і дорівнює 84077грн.28коп. Відповідач заперечень щодо розрахунку збитків не надав. Доказів відшкодування збитків в сумі 84077грн.28коп., заявлених позивачем до стягнення суду не представлено.
Враховуючи викладене а також те, що факт заподіяння відповідачем шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок самовільного використання підземних вод без дозволу підтверджується актом перевірки дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища № 10/330 від 09.12.2008р., протоколом про порушення вимог водного законодавства від 08.05.2009р., розрахунком та листами відповідача №1289 від 27.10.2008р. та №541 від 29.04.2009р. про надання інформації щодо об’єму забору води за період з 01.01.2007р. по 30.12.2007р. та з 01.01.2008р. по 09.09.2008р., суд вважає вимоги Державної екологічної інспекції в Донецькій області обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 47, 68, 69 Закону України” Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 44, 70, 95, 111 Водного кодексу України, ст.ст. 33, 35, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Донецькій області, м. Донецьк до Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 84077грн.28коп. – задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” (83001, м.Донецьк, вул. Артема, б.63, р/р26000006568001 в АКБ „ТК Кредит”, ЗКПО 33161769, МФО 322830) та перерахувати на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету Вугледарської міської ради (п/р 31516921700087 в Мар’їнському УДК, ЄДРПОУ отримувача 34686762, МФО 834016, код бюджетної класифікації 24062100) суму збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 84077грн.28коп
Стягнути з Стягнути з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” (83001, м.Донецьк, вул. Артема, б.63, р/р26000006568001 в АКБ „ТК Кредит”, ЗКПО 33161769, МФО 322830) на користь Державного бюджету держмито в сумі 840грн. 77коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 04.11.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Повний текст рішення складено та підписано 09.11.2010р.
Суддя
Судове рішення № 12179875, Господарський суд Донецької області було прийнято 04.11.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 13/122. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: