Рішення № 12179834, 02.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.11.10 р.                     Справа № 14/250                               

Колегія суддів господарського суду Донецької області у складі головуючого судді Мартюхіної Н.О., суддів Курило Г.Є., Сковородіна О.М.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно-комерційний банк „Капітал”, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислова компанія „Донерм”, м. Донецьк

про: стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 650179,40грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Задроновська С.М. – за довір.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Акціонерно-комерційний банк „Капітал”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислова компанія „Донерм”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 650179,40 грн.

          Ухвалою господарського суду Донецької області від 31.05.2010р. провадження у справі припинено на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

          Постановою Вищого господарського суду країни від 25.08.2010р. ухвалу господарського суду Донецької області від 31.05.2010р. у справі № 14/250 скасовано, а справу передано на розгляд суду першої інстанції.

          Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 02.09.2010р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Мартюхіної Н.О., суддів Зубченко І.В., Сковородіної О.М.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на факт невиконання відповідачем своїх зобов’язань щодо повного та своєчасного повернення отриманих кредитних ресурсів за кредитним договором №54/2007 від 02.07.2007р.

Під час розгляду справи позивач до прийняття рішення по справі в порядку ст.. 22 Господарського процесуального кодексу України надав заяву про збільшення позовних вимог, де просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 3563428,86грн., яка складається з суми заборгованості по наданому кредиту у розмірі 2250457,17грн.; заборгованості по відсоткам за кредит у розмірі 591573,30грн.; пені за порушення строків сплати відсотків в розмірі 93635,51грн.; пені за порушення строку повернення кредиту у розмірі 91612,36грн. та штрафу за порушення Позичальником умов кредитного договору у розмірі 536150,52грн. З приводу зазначеного судом розглядаються остаточні позовні вимоги позивача.

Позивачем надане клопотання про зміну назви останнього. До клопотання наданий статут Публічного акціонерного товариства „Акціонерно-комерційний банк „Капітал”, затверджений рішенням загальних зборів акціонерів (протокол № 2 від 30.08.2010р.), в якому зазначено, що Публічне акціонерне товариство „Акціонерно-комерційний банк „капітал” є правонаступником всіх прав та обов’язків Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно-комерційний банк „Капітал”, свідоцтво серії А01 №713628 від 20.10.2010р. про державну реєстрацію юридичної особи, довідка АБ №255602 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. В зв’язку з чим суд задовольняє клопотання позивача та змінює назву позивача з Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно-комерційний банк „Капітал”, м. Донецьк на Публічне акціонерне товариство „Акціонерно-комерційний банк „Капітал ”, м. Донецьк.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 02.11.2010р. змінено склад судової колегії, суддю Зубченко І.В. на суддю Курило Г.Є.

Відповідач явку свого представника до жодного судового засідання не забезпечив, відзиву по заявленим вимогам не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення на його адресу рекомендованих листів з повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців станом на 14.10.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-Промислова компанія „Донерм” зареєстровано за адресою: 83030, м. Донецьк, вул.. Талліннська, 1.

З урахуванням цих даних, суд вважає належним виконання обов’язку щодо повідомлення відповідача про вчинені судом процесуальні дії та можливим розглянути спір, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами. До того ж, згідно ст. 59 ГПК України, надання відзиву на позов є правом відповідача.

          Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, з огляду на достатність представлених матеріалів, справа розглянута згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи та дослідивши правовідносини, що виникали між сторонами, надані докази в обґрунтування наявності боргу за заявленими позивачем підставами, колегія суддів В С Т А Н О В И Л А :

02.07.2007р. між Відкритим акціонерним товариством „Акціонерно-комерційний банк „Капітал” (Банк), в особі голови правління Єпеля Михайла Лейзеровича, що діяв на підставі Статуту та Товариством з обмеженою відповідальністю „НПФ „Алексін” (Позичальник) в особі керівника Коротких Лідії Миколаївни, що діяла на підставі Статуту був укладений кредитний договір № 54/2007.

За цим договором Банк надає Позичальнику для поповнення обігових коштів кредит у сумі 6000000,00грн. зі сплатою Процентної ставки за користування грошовими коштами відповідно п. 1.3. договору. Кредит надається частинами, по мірі звернення Позичальника до Банку.

Пунктом 1.2. договору встановлений строк надання кредиту з 02 липня 2007р. по 01 липня 2008р.

Згідно до п. 1.3. договору за користування кредитом Позичальник сплачує Банку Процентну ставку, яка на момент укладання договору визначена в розмірі 21% річних та щомісячно корегується з врахуванням перевищення поточного індексу інфляції за відповідний період, над прогнозованим індексом інфляції, що публікується КМУ.

Відповідно до п. 1.4. договору Проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з 360 днів на рік по щоденній фактичній заборгованості на судному рахунку.

В забезпечення зобов’язань за договором Банку прийняті: договір поруки № 54/2007-пор-1 від 02.07.2007р. та договір поруки № 54/2007-пор-2 від 02.07.2007р. (п. 2.1. договору).

Розділом 4 „Позичальник зобов’язується” визначено, що останній щомісячно перераховує зі свого поточного рахунку платіжним дорученням проценти за кредит, нараховані Банком за період з 1 числа поточного місяця (дата надання кредиту) по останнє число поточного місяця (дата погашення кредиту) не пізніше останнього робочого дня поточного місяця. Датою нарахування процентів Банком за користування кредитом вважається останнє число поточного місяця. В перший робочий день наступного місяця Позичальнику відкривається рахунок прострочених процентів для обліку заборгованості за несвоєчасно сплачені проценти.

Пунктом 8.8. договору визначений строк дії договору з моменту його підписання сторонами до повного погашення кредиту, процентів по кредиту, оплати комісії, пенні, штрафних санкцій, а також повного виконання інших зобов’язань за договором сторонами.

Додатковою угодою № 1 к від 22.01.2008р. до кредитного договору № 54/2007 від 02.07.2007р. сторони у зв’язку із зміною найменування та банківських реквізитів Позичальника досягли згоди внести зміни, зокрема:

п. 1.1. Відкрите акціонерне товариство „Акціонерно-комерційний банк „Капітал” (Банк), в особі голови правління Єпеля Михайла Лейзеровича, що діяв на підставі Статуту та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгово-Промислова компанія „Донерм” (Позичальник) в особі керівника Коротких Лідії Миколаївни, що діяла на підставі Статуту був укладений кредитний договір № 54/2007.

Додатковою угодою № 2 к від 01.07.2008р. сторони внесли зміни в п. 1.2. кредитного договору № 54/2007 від 02.07.2007р. в частині строку закінчення дії договору та виклали в наступній редакції:

„Строк надання кредиту з 02 липня 2007р. по 01 липня 2010р.”.

Додатковою угодою від 11.11.2008р. до кредитного договору № 54/2007 від 02.07.2007р. сторони внесли зміни до п. 1.3. Кредитного договору та виклали його в наступній редакції:

„За користування кредитом Позичальник сплачує Банку Процентну ставку:

-          21% річних за період з 02.07.2008р. до 17.10.2008р.

-          25% річних за період з 17.10.2008р. до 14.11.2008р.

-          30% річних на період з 14.11.2008р. до 01.07.2010р.”.

Як видно з матеріалів справи в забезпечення виконання кредитного договору між сторонами було укладено договір застави № 54/2007-у-1 від 12.10.2007р.

За цим договором у якості забезпечення виконання зобов’язань Застоводавець надає Заставодержателю в заставу цінні папери, а саме: Акції прості іменні в бездокументарній формі Відкритого акціонерного товариства „Донецький експертний ремонтно-механічний завод”:

Додатковим договором від 11.11.2008р. до договору застави № 54/2007-у-1 сторонами внесено зміни до оціночної суми застави та визначено на рівні 3966334,53грн.

Крім того, 12.10.2007р. між сторонами було укладено договір застави № 54/2007-у-2, за яким у якості забезпечення виконання зобов’язань Заставодавець надає Заставодержателю в заставу цінні папери, а саме Акції прості іменні в бездокументарній формі Відкритого акціонерного товариства „Донецький експертний ремонтно-механічний завод”:

Додатковим договором від 11.11.2008р. до договору застави № 54/2007-у-2 сторонами внесено зміни до оціночної суми застави та визначено на рівні 612522,48грн.

Як видно з матеріалів справи в виконання умов кредитного договору позивачем було видано відповідачу кредитні кошти на загальну суму 5361505,24грн., що підтверджено випискою банку з особового рахунку за період з 02.07.2007р. по 19.10.2010р.

          У зв’язку з тим, що відповідач своєчасно не повернув отримані кредитні кошти позивачем було звернено на стягнення на предмет застави, а саме цінні папери на загальну суму 3111048,07грн., що підтверджено випискою банку за період з 02.02.2007р. по 19.10.2010р., випискою по стану рахунку у цінних паперах № 001125 станом на 10.12.2009р., витягами про реєстрацію в державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 06.01.2009р.

          Сума отримана від реалізації цінних паперів направлена позивачем на погашення заборгованості по сумі кредиту та процентам за користування кредитів, у зв’язку з чим, станом на час розгляду справи за відповідачем облікується заборгованості по кредиту в розмірі 2250457,17грн., що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

           Відповідно до п. 1.3., 1.4. кредитного договору з користування кредитом позивачем нараховувалися відсотки, а саме за період з 02.07.2007р. по 19.10.2010р. в загальному розмірі 3782196грн. У період з 02.07.2007р. по 19.10.2010р. відповідач частково сплатив проценти за користування кредитом в розмірі 3190622,70, у зв’язку з чим на час слухання справи за відповідачем облікується заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 591573,30грн.

          Пунктом 4.4. кредитного договору встановлено, що за порушення строків уплати процентів Позичальник зобов’язаний уплатити Банку пеню в розмірі подвійної ставки рефінансування НБУ, нарахованої на суму простроченого платежу за кожний день прострочення.

          З огляду на умови п. 4.4. договору позивач просить також стягнути з відповідача пеню за прострочення строків сплати відсотків в розмірі 93635,51грн. за період з 01.10.2009р. по 29.09.2010р. Перевіривши розрахунок пені суд знаходить його арифметично вірним, а вимоги позивача в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

          Також, п. 4.3. кредитного договору визначено, що за порушення строків повернення кредиту Позичальник зобов’язаний сплатити Банку пеню в розмірі подвійної ставки рефінансування НБУ, нарахованої на суму простроченого платежу за кожний день прострочення.

          З урахуванням умов п. 4.3. кредитного договору позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення строку повернення кредиту в розмірі 91612,36грн. за період з 02.07.2010р. по 29.09.2010р. Перевіривши розрахунок пені, суд знаходить його арифметично вірним, а вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

          Пунктом 5.6 кредитного договору встановлено, що в разі невиконання і/або порушення Позичальником умов кредитного договору, а також в разі виявлення Банком нецільового використання кредитних коштів Банк має право достроково стягнути кредит з уплатою процентів за користування кредитом, пені, комісії та штрафів в розмірі 10% від суми кредита, в відповідності з умовами договору.

          Згідно до п. 5.8. кредитного договору в разі порушення Позичальником строків виконання грошового зобов’язання, передбачені п. 1.2. і 4.2. договору, Банк має право достроково стягнути кредит з застосуванням приписів п. 5.6. договору, а також вимагати від Позичальника уплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та процентів в відповідності до ст.. 625 Цивільного кодексу України. Розмір процентів, що стягуються в порядку дії ст.. 625 Цивільного кодексу, встановлений відповідно п. 1.4. договору.

          Враховуючи умови п. 5.6., 5.8. кредитного договору позивач також просить стягнути з відповідача штраф за порушення Позичальником умов кредитного договору в розмірі 536150,52грн. Перевіривши розрахунок штрафу, суд знаходить його арифметично вірним, а вимоги позивача в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, станом на час слухання справи заборгованість відповідача за кредитним договором № 54/2007 від 02.07.2007р. складає 2250457,17грн. – заборгованість по виданому кредиту; 591573,30грн. – заборгованість по відсоткам за кредит; 93635,51грн. – пеня за порушення строків сплати відсотків; 91612,36грн. – пеня за порушення строку повернення кредиту; 536150,52грн. – штраф за порушення Позичальником умов кредитного договору, а всього у загальному розмірі 3563428,86грн.

Наявність означеної заборгованості за кредитом, процентами за користування кредитом, пені за несвоєчасне повернення суми кредиту та пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Заявлені вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою для виникнення зобов’язань.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами, а зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За своєю правовою природою договір № 54/2007 від 02.07.2007р. є кредитним договором, згідно якого банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Відсотки за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи вбачається, наступне, строк повернення кредиту отриманого за кредитним договором № 54/2007 від 02.07.2007р. з врахуванням додаткових угод настав 01.07.2010р., однак відповідач умови кредитного договору та додаткової угоди виконані не були, у зв’язку з чим утворилася заборгованість за кредитом в розмірі 2250457,17грн.; за відсотками в розмірі 591573,30грн.

Відповідач не надав до матеріалів справи доказів повного та своєчасного погашення заборгованості за договорами кредиту, в зв’язку з чим судом встановлений факт відсутності сплати спірної заборгованості відповідачем.

З поданої позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що позивач вказує на порушення його суб’єктивного матеріального права, а саме, права на своєчасне отримання кредитних коштів та плати (процентів) за користування ними.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, про задоволення вимог позивача в повному обсязі, оскільки матеріалами справи підтверджено прострочення погашення суми кредиту та процентів за користування кредитом.

          Щодо третейського застереження, викладеної у п. 8.7. кредитного договору № 54/2007 від 02.07.2007р., то суд зазначає наступне.

          Пунктом 8.7. кредитного договору сторонами було узгоджено, що згідно Закону України „Про третейські суди” дане застереження, викладене згідно з волевиявленням сторін у даному договорі, визнається третейською угодою сторін, при наявності якої спір між сторонами договору передається на розгляд третейського суду. Цим сторони узгодили, що всі спори, які виникають з правовідносин, встановлених цим договором, зокрема, щодо його дійсності, укладання, виконання, зміни та припинення, тлумачення його умов, визначення наслідків недійсності або порушення договору, стягнення заборгованості, а також збитків сторін, заподіяних невиконанням або неналежним виконанням договору, підлягають розгляду постійно діючим третейським судом при Асоціації „Юристи Донбасу”.

За змістом правових норм, закріплених частиною 2 статті 124 Конституції України, частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 3 статті 1 Господарського процесуального кодексу України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Тобто, укладення третейської угоди чи то у вигляді третейського застереження у договорі, чи то у вигляді окремої письмової угоди, до виникнення спірних правовідносин, зумовлює виникнення у зацікавленої сторони права, у випадку виникнення спору, з метою захисту своїх прав і законних інтересів, на звернення до третейського суду. При цьому обмеження права звернення до господарського суду не допускається.

Відтак, звернення до третейського суду на підставі третейської угоди, укладеної до виникнення спірних правовідносин є не обов`язком особи, а її правом, яким вона може користуватися на власний розсуд.

Відповідно зі ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України, а саме покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 59, 82-85 Господарським процесуальним кодексом України колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Позов Публічного акціонерного товариства „Акціонерно-комерційний банк „Капітал” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-Промислова Компанія „Донерм”, м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 3563428,86грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-Промислова Компанія „Донерм” (83030, м. Донецьк, вул.. Таллінська, 1, п/р 2600823039001 в ВАТ „АКБ „Капітал”, МФО 334828, ЄДРПОУ 13534192) на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерно-комерційний банк „Капітал” (83001, м. Донецьк, вул.. Артема, 63, п/р 2909298001 в ВАТ „АКБ „Капітал”, МФО 3348280, ЄДРПОУ 13486837) заборгованість по кредиту в розмірі 2250457,17грн., заборгованість по відсоткам в розмірі 591573,0грн., пеню за порушення строків сплати відсотків в розмірі 93635,51грн., пеню за порушення строку повернення кредиту в розмірі 91612,36грн., штраф за порушення умов кредитного договору в розмірі 536150,52грн., судові витрати: державне мито в розмірі 25500,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312,50грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення.

Видати накази на примусове виконання після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               

Суддя                                                                                                     Г.Є. Курило

Суддя                                                                                                     О.М. Сковородіна Повний текст рішення складено та підписано 08.11.2010р.