Рішення № 12179618, 10.11.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.11.10р.Справа № 33/264-10 За позовом приватного підприємства "Аверс", м.Запоріжжя

до Відкритого акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Марганець Дніпропетровська область

про стягнення 10 454грн. 52 коп. .

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача –Ясир А.І., довір. № 1 від 01.10.2010 р.

Від відповідача –Постоєнко М.М., довір. б/н від 12.01.2010 р.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Аверс" (далі- Позивача) звернулося із позовом до ВАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат"(далі- Відповідач) в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 10 000 грн. 00 коп. –боргу за отриманий товар, 360 грн.00 коп. –інфляційні збитки , 94грн. 52коп. –3% річні та судові витрати. Обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних відповідачем зобов’язань за договорами поставки № 420 від 11.06.2010р.

Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що з моменту поставки продукції до теперішнього часу, позивачем не були належним чином виконані умови, не надано відповідний рахунок , що в свою чергу унеможливило виконання обов"язку щодо оплати отриманої продукції. Відповідач вважає безпідставними нарахування Позивачем збитків від інфляції та суми трьох процентів річних, обґрунтовуючи свої заперечення ст.ст. 613 Цивільного кодексу України (відзив на позовну заяву від 01.11.2010 р. )

В судовому засіданні 02.11.10р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд, -

встановив:

Між Позивачем –приватним підприємством "Аверс" (постачальник ) та Відповідачем –Відкритим акціонерним товариством "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (покупець) було укладено договір поставки № 420 від 11.06.10р., який підписаний і скріплений печатками з обох сторін, за умовами якого Позивач зобов’язався поставити продукцію в кількості, за ціною , в строки і на умовах згідно з цим договором, а покупець прийняти і оплатити її в строки , визначені договором.

Згідно п.1.2 Договору загальна сума Договору складає 10 000 грн.

Згідно п.1.2.3 Договору розрахунок за поставлену продукцію проводиться протягом 10-ти календарних днів після поставки продукції, надання рахунка –фактури , видаткової накладної та податкової накладної оформленої згідно п.п. 7.2.1. , ст.. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в разі несвоєчасного надання податкової накладної стягується штраф, з постачальника на користь покупця в розмірі 1% від суми платежу.

На виконання умов зазначеного договору Позивач поставив Відповідачу продукцію на загальну суму 10 000грн.00 коп., що підтверджується видатковою накладною № АР-0000517 від 14.06.2010р., податковою накладною № 0000522 від 14.06.2010р. та рахунком- фактурою Позивача № 0000724 від 14.06.2010р. на оплату суми 10 000 грн.00 коп. які є у справі.

Факт отримання продукції на суму 10 000 грн. 00 коп. підтверджується довіреністю серії НБМ № 676810/1049 від 11.06.2010р., виданою Відповідачем на отримання від Позивача цінностей за договором № 420 від 11.06.2010 р., за рахунком № АР -0000724.

На час розгляду справи Відповідач доказів погашення зазначеної заборгованості у спірному періоді суду не надав.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та ч.ч. 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. ст. 16, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст. ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, Позивач нарахував Відповідачу додатково до основного боргу суму 360 грн. - збитків від інфляції за період з серпня 2010 року по жовтень 2010 року, 94 грн. 52 коп. - три проценти річних за період з 14.06.2010р. по 07.10.2010р.

Посилання відповідача на те, що ним всупереч п. 7.1.2. договору поставки № 420 від 11.06.2010 року не отриманий рахунок на оплату , суд вважає необґрунтованими з наступних підстав. По-перше, обов’язок виконання по оплаті товару відповідачем згідно з договором не поставлено в залежність від дати отримання рахунку на оплату, а строк оплати обчислюється з моменту поставки товару протягом 10 банківських днів; по-друге, матеріали справи не містять будь-яких доказів про те, що відповідач вимагав від позивача надання такого рахунку-фактури у зв’язку з його неотриманням, видаткова накладна на поставку підписана без будь-яких зауважень щодо кількості, якості, вартості продукції або неотримання пакету супроводжувальних документів (розділу 7 Договору), а докази неналежного виконання позивачем обов’язку по виставленню рахунків відсутні, внаслідок чого обов’язок по направленню позивачем виконаний належним чином.

Відповідач неналежним чином виконав свої, встановлені договором майново-господарські зобов’язання перед Позивачем з оплати отриманого товару, тому позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з Відповідача суми 10 000грн. 00 коп.- основного боргу, 360 грн. - збитків від інфляції, 94 грн. 52 коп. - три проценти річних –є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивачем на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Судові витрати у справі покладаються на Відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43-45, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (53400, м.Марганець, вул.. Радянська, 62, код ЄДРПОУ 00190911) на користь приватного підприємства "Аверс"(69600, м.Запоріжжя, вул.. Запорізька, 1/32, код ЄДРПОУ 31312556) 10 000грн. 00 коп.- основного боргу, 360 грн. - збитків від інфляції, 94 грн. 52 коп. - три проценти річних 104грн. 55 коп. - витрат на державне мито, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя І.А.Рудовська

Рішення підписано 03.11.2010 р.