Рішення № 12179599, 09.11.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.11.10р.Справа № 40/109-10

За позовом Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова", м.Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод", м.Дніпропетровськ

про стягнення 208691 грн. 24 коп.

Суддя Красота О.І.

Представники:

від позивача: Василенко В.Л. (довір. №157/12 від 04.01.10р.);

від відповідача: Калга С.І.(довір. № 92/35 від 15.06.10р.);

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова" звернулося з позовом до господарського суду та просить сягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" суму 181021 грн. 31 коп. - боргу, суму 13073грн. 15 коп. - пені, суму 1925 грн. 29 коп. - 3% річних, суму 12671 грн. 49 коп. - штраф та судові витрати.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

26.10.2010р. Відповідач надіслав відзив на позов, в якому позовні вимоги Позивача визнає частково, проти 7% штрафу в розмірі 12671 грн. 49 коп. заперечує повністю, оскільки Позивачем необґрунтовано нараховано розмір штрафу, предметом даного спору є правовідносини з приводу прострочення виконання грошового зобов’язання.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника Позивача, та представника Відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

01.01.2004 року між Позивачем (основний Споживач) та Відповідачем (Субспоживач) було укладено договір про спільне використання технологічних мереж основного споживача №135 (далі - Договір) основний Споживач зобов’язується забезпечити передачу електричної енергії в межах величин, дозволених Субспоживачу до використання, а Субспоживач –своєчасно сплачувати послуги по використанню електричних мереж основного Споживача.

Позивач на виконання умов вказаного договору належним чином виконував взяті на себе зобов’язання та поставив електричну енергію на загальну суму 181021 грн. 31 коп.

Відповідно до п.5.1., 5.1.1 договору субспоживач зобов’язується здійснювати оплату послуг по використанню електричних мереж Основного споживача за розрахунковий період (календарний місяць); сплачувати до 20 числа місяця наступного за розрахунковим вартість послуг по використанню електричних мереж Основного споживача за розрахунковий період і одночасно вартість послуг поточного місяця у розмірі не менше ніж 80 % від вартості наданих послуг попереднього місяця.

Відповідач суму заборгованості за поставлений товар оплатив частково в сумі 66300 грн. 00 коп., що підтверджується довідкою ПАТ „АктаБанк” вих.1580 від 22.07.2010р., а також здійснив часткове повернення товару на загальну суму 29455 грн. 18 коп., що підтверджується зворотними накладними.

Також встановлено, що Відповідач в порушення взятих на себе Договірних зобов’язань не здійснив оплати у спірній сумі поставленої електричної енергії, внаслідок чого у Субспоживача утворилась перед Основним Споживачем заборгованість у розмірі 181021 грн. 31 коп.

Для врегулювання питання Відповідачу були пред’явлені претензії за №157/п-52 від 25.05.10р., №157/п-81 від 27.07.10р. з проханням виконати свої зобов’язання, однак Відповідач заборгованість не сплатив.

Відповідач доказів погашення зазначеної вище спірної заборгованості господарському суду на час розгляду справи не надав.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно норм статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у забов»язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Порушення забов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦПК України).

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п.9.2.1 Договору у з порушенням термінів, визначених у п.5.1 до цього договору, Субспоживач сплачує Основному Споживачу пеню в розмірі 0,1 % за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, тобто сума пені відповідно до розміру облікових ставок Національного банку України складає 13073 грн. 15 коп.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, розмір 3 % річних становить 1925 грн. 29 коп.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 червня 2005 року № 216-р, Позивач відноситься до переліку підприємств державного сектору економіки.

Частиною 2 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за прострочення виконання забов»язання понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Розмір штрафу становить 12671 грн. 49 коп.

Позивачем на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі.

Враховуючи вищевикладене, Відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов’язання перед Позивачем, тому позовні вимоги про примусове стягнення з Відповідача суми 181021, 31 коп. –основної заборгованості, 1925 грн. 29 коп. – 3 % річних, 13073 грн. 15 коп. –пені, 12671 грн. 49 коп. - штраф 7 % –є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод", (49055, м.Дніпропетровськ, вул.Будівельників, 34, р/р 2600401509010 у відділенні „Укрексімбанка”, м.Дніпропетврськ, МФО 305675, код ЄДРПОУ 14313332) на користь Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова", (49047, м.Дніпропетровськ, вул.Криворізька, 1, р/р 26001132026114 ЗАТ КБ „Приватбанка”, м. Дніпропетровська, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14308368) суму 181021 грн. 31 коп. –основної заборгованості, суму 13073 грн. 15 коп. –пені, суму 1925 грн. 29 коп. - 3% річних, суму 12671 грн. 49 коп. –штраф 7%, 2086 грн. 91 коп. - державного мита, 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя О.І. Красота

Рішення підписано 09.11.2010р.