Рішення № 12179526, 10.11.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" листопада 2010 р. Справа № 8/102-38 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Мастерінструмент”,

м. Київ

до відповідача Приватного підприємства «КМ-Дистриб’ютор», м. Луцьк

про стягнення 291 119 грн. 25 коп.

                                                             Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від позивача: н/з.

від відповідача: н/з.

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю “Мастерінструмент” просить стягнути з відповідача - приватного підприємства «КМ-Дистриб’ютор» 291 119 грн. 25 коп., в тому числі: 251 641 грн. 75 коп. основного боргу згідно договору поставки від 04.03.2009 року №04-03/09,

32 691 грн. 12 коп. пені, 4798 грн. 42 коп. річних, 1 987 грн. 96 коп. збитків від інфляції та судові витрати по справі: 2 911 грн. 19 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач вимоги ухвали суду від 25.10.2010 року не виконав, витребувані судом документи не подав, повноважного представника в судове засідання не направив. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 25.10.2010р., направлена рекомендованим листом на юридичну адресу відповідача, повернута органами зв’язку з відміткою «вибули». Згідно довідки головного управління статистики у Волинській області від 04.11.2010 року №200-07/03 приватне підприємство “КМ-Дистриб’ютор” станом на 04.11.2010 року значиться за адресою: м. Луцьк, вул. Д.Галицького, 8/13.

Водночас, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому направлення ухвали про порушення провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на юридичну адресу відповідача з урахуванням конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому справа відповідно до ст. 75 ГПК України розглядається за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю “Мастерінструмент” за період з 10 березня по 2 листопада 2009 року поставив відповідачу – приватному підприємству «КМ-Дистриб’ютор» товар на загальну суму 461 827 грн. 12 коп. згідно накладних ( а. с. 83-169).

Відповідач здійснив часткову оплату товару в сумі 209381 грн. 98 коп. (банківські виписки, а. с. 15-77) та частково повернув товар на суму 803 грн. 39 коп. згідно накладних (а. с. 170-177) .

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Між сторонами зобов’язання виникли на підставі накладних (а. с. 83-169).

Посилання позивача на договір, укладений між сторонами 04.03.2009 року

(а. с. 11-12) не прийняті судом до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.1 договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 04.03.2009 року (а. с. 12 на звороті – 13) позивач зобов’язувався продати, а відповідач – прийняти і оплатити товар – електроінструмент ТМ «Ураган» в асортименті, кількості та за цінами, які є погодженими сторонами і вказуються в накладних на відпуск товару, що є невід’ємною частиною цього договору. В накладних, що містяться в матеріалах справи, в переліку товарів, що передавались відповідачу, електроінструменти ТМ «Ураган» відсутні. Крім того, в накладних

(а. с. 83-169), банківських виписках на оплату товару (а. с. 15-77) посилання на договір відсутні.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Строк виконання зобов’язання в накладних не був визначений, договір від 04.03.2009 року, згідно якого відповідач зобов’язувався оплатити вартість поставленого товару по мірі його реалізації два рази на місяць (п. 4.3 договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей), не прийнятий судом до уваги. Позивачем 27.03.2010 року направлено відповідачу вимогу про оплату боргу в сумі 251 641 грн. 75 коп. від 20.03.2010 року (а. с. 182-183), що залишена без відповіді і задоволення.

Заборгованість відповідача становить 251 641 грн. 75 коп., підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорюється, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник , який прострочив виконання

зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З нарахованих позивачем 4 798 грн. 42 коп. річних за період з 02.12.2009 року по 11.10.2010 року та 1 987 грн. 96 коп. збитків від інфляції за той же період підставні та підлягають до стягнення з відповідача в силу ст. 625 ЦК України

3950 грн. 43 коп. річних та 1987 грн. 96 коп. збитків від інфляції за період з 04.04.2010 року – через сім днів від дня пред’явлення вимоги по 11.10.2010 року.

Оскільки поставка товару відповідачу на підставі договору від 04.03.2009 року, яким сторони передбачили строки оплати товару та сплату пені за несвоєчасну оплату товару, позивачем згідно ст. ст. 33, 34, 43 ГПК України не доведена, у позові в частині стягнення 32 691 грн. 12 коп. пені та 847 грн. 99 коп. річних, а всього 33539 грн. 11 коп., слід відмовити.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати пропорційно до задоволених позовних вимог по сплаті державного мита в сумі

2575 грн. 80 коп. та 208 грн. 81 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, - в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства “КМ-Дистриб’ютор”, м. Луцьк,

вул. Данила Галицького, 8/13, код 36347520, р/р 2600701861472 у ВАТ “Держ. Екс. Імп. Банк”, МФО 303547 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Мастерінструмент», м. Київ, вул. Магнітогорська, 1А, р/р 26002010221801 у філії ЦРУ ВАТ «Банк «Фінанси та кредит», МФО 300937, код 35369742

- 251 641 грн. 75 коп. основного боргу, 3 950 грн. 43 коп. річних, 1 987 грн.

96 коп. збитків від інфляції, 2 575 грн. 80 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 208 грн. 81 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 260 364 грн. 75 коп. (двісті шістдесят тисяч триста шістдесят чотири грн. 75 коп.).

3. У позові на суму 33539 грн. 11 коп. відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                   Кравчук А.М.