Рішення № 12179523, 10.11.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" листопада 2010 р. Справа № 8/103-38 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Аванта”, м. Луцьк

до відповідача Рожищенського споживчого товариства, м. Рожище

про стягнення 6 381 грн. 97 коп.

                                                             Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від позивача: н/з.

від відповідача: Марюк Н.В. – в.о. голови правління

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз’яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки сторін.

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Аванта” просить стягнути з відповідача - Рожищенського споживчого товариства

6 381 грн. 97 коп., в тому числі: 5 349 грн. 66 коп. основного боргу згідно договору поставки від 26.02.2010 року №161-10А, 745 грн. 48 коп. пені, 123 грн. 87 коп. річних, 162 грн. 96 коп. збитків від інфляції та судові витрати по справі: 102 грн.

00 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

09.11.2010 року позивач через канцелярію суду подав заяву про уточнення позовних вимог (вх.№01-29/18130 від 09.11.2010 року), що підписана представником позивача Терлецьким О.М. в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України в межах повноважень, наданих йому довіреністю від 01.03.2010 року №132. У заяві про уточнення позовних вимог позивач зазначає про часткову оплату відповідачем основного боргу в сумі 600 грн. – 21.10.2010 року (до порушення провадження у справі), 1000 грн. – 04.11.2010 року, 400 грн. – 05.11.2010 року, у зв’язку з чим просить провадження у справі на суму 1400 грн. припинити, суму основного боргу зменшує до 3349 грн. 66 коп. Також позивач перераховує штрафні санкції із врахуванням часткової оплати боргу відповідачем 21.10.2010 року в сумі 600 грн., у зв’язку з чим просить стягнути з відповідача

765 грн. 39 коп. пені, 127 грн. 72 коп. річних, 162 грн. 96 коп. збитків від інфляції. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2062 грн. 81 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами з розрахунку 50% річних та 2000 грн. штрафу на підставі п. 5.3 договору. Справу просить розглянути без його участі у зв’язку з його терміновим відрядженням до м. Рівне для представництва інтересів товариства в іншому судовому засіданні.

Заява про уточнення позовних вимог в частині зменшення основного боргу та уточнення пені, 3-х % річних, збитків від інфляції не порушує чиїх – небудь прав і охоронюваних законом інтересів, приймається судом.

Разом з тим, відповідно до ст. 22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Уточнення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 2062 грн. 81 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами з розрахунку 50% річних та 2000 грн. штрафу на підставі п. 5.3 договору є зміною і підстави, і предмету позову, тому не може бути прийнята судом, що не позбавляє позивача права звернутись до суду з окремим позовом.

Представник відповідача у поясненні від 10.11.2010 року та в судовому засіданні повідомила про погашення всієї суми основного боргу, в підтвердження чого подала платіжні доручення; 745 грн. 48 коп. пені, 123 грн. 87 коп. річних,

162 грн. 96 коп. збитків від інфляції визнає та зобов’язується сплатити 10.11.2010 року.

Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

26 лютого 2010 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Аванта” та відповідачем - Рожищенським споживчим товариством був укладений договір №161-10А (далі договір, а. с. 9-10).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов’язання виникли з договору від 26.02.2010 року №161-10А.

Згідно п. п. 1.1, 1.3, 4.1, 5.2 договору позивач зобов’язувався передавати у власність, а відповідач – приймати товар, кількість, асортимент та ціна якого вказуються у накладних, які є невід’ємною частиною договору, та оплачувати його вартість на протязі 14 -ти календарних днів з моменту поставки товару. За несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5% від вартості несвоєчасно оплаченої партії товару за кожен день прострочення, до моменту повного розрахунку з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3 % річних від суми заборгованості. Згідно п. 8.1 договору він діє до 31.12.2010 року, але в будь – якому випадку до повного виконання відповідачем зобов’язань щодо проведення розрахунків за поставлений товар.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 12 549 грн. 66 коп., що стверджується накладними:

-          від 09.04.2010 року №177699/241 на суму 5866 грн. 62 коп. (а. с. 13);

-          від 26.04.2010 року №185605/241 на суму 6 683 грн. 04 коп. (а. с. 11).

В порушення умов договору відповідач отриманий товар оплатив частково, на суму 7200 грн. 00 коп. та з порушенням строків оплати, що стверджується виписками з рахунку (а. с. 15-19).

Крім того, позивачем при поданні позовної заяви не враховано сплату відповідачем 600 грн. боргу 21.10.2010 року (позовна заява подана суду 28.10.2010 року згідно штампу господарського суду), проте позовні вимоги на дану суму зменшенні позивачем згідно заяви про уточнення позовних вимог.

Після звернення позивача з позовом до суду відповідач погасив решту суми основного боргу (4749 грн. 66 коп.), що стверджується платіжними дорученнями

(а. с. 35-38).

Провадження у справі на суму 4749 грн. 66 коп. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв’язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник , який прострочив виконання

зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані позивачем згідно заяви про уточнення позовних вимог 127 грн.

72 коп. річних за період з 24.04.2010 року по 31.10.2010 року та 162 грн. 96 коп. збитків від інфляції за вересень 2010 року підставні та підлягають до стягнення в силу ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Згідно п. 5.2 договору за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5% від вартості несвоєчасно оплаченої партії товару за кожен день прострочення, до моменту повного розрахунку з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3 % річних від суми заборгованості.

Нарахована позивачем згідно уточненого розрахунку пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 765 грн. 39 коп. підставна і підлягає до стягнення з відповідача в силу ст.ст.230, 232 ГК України, п. 5.2 договору.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, - в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Рожищенського споживчого товариства, м. Рожище,

вул. 1 Травня, 38, р/р 26005128822 в РБ «Аваль» у м. Київ, МФО 380805,

код 01743938 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім «Аванта», м. Луцьк, пров. Макарова, 5, р/р 26009070300701 в ЛОФ АКБ „Укроцбанк”, МФО 325019, код 35495114

- 765 грн. 39 коп. пені, 127 грн. 72 коп. річних, 162 грн. 96 коп. збитків від інфляції, 102 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 1 394 грн. 07 коп. (одна тисяча триста дев’яносто чотири грн.

07 коп.).

3. Провадження у справі на суму 4749 грн. 66 коп. припинити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.М. Кравчук

Повний текст рішення

підписаний 10.11.2010 року

Суддя                                                   Кравчук А.М.