Рішення № 12179494, 26.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

26.10.2010Справа №2-33/4059-2010 за позовом підприємства федерації професійних спілок України «Проектно-вишукувальний інститут «Укркурортпроект» (01000, м. Київ, вул. Ш. Руставелі. 39/41) в особі Євпаторійської архітектурно-планувальної майстерні підприємства федерації професійних спілок України «Проектно-вишукувальний інститут «Укркурортпроект» (97400, м. Євпаторія, вул. Московська, 21)

до фермерського господарства «ОСОБА_1 і Син» (97400, м. Євпаторія, смт. Мірний, вул. Сирнікова, буд. 30, кв. 24)

про стягнення 37030.02 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Позивача: Колесніков О.О., начальник, довіреність № 01-06/17 від 17.02.2010 р. Євпаторійська архітектурно-планувальної майстерня підприємства федерації професійних спілок України «Проектно-вишукувальний інститут «Укркурортпроект»

Відповідача: не зявився, телеграма, фермерське господарство «ОСОБА_1 і Син»

Суть спору: підприємство федерації професійних спілок України «Проектно-вишукувальний інститут «Укркурортпроект» в особі Євпаторійської архітектурно-планувальної майстерні підприємства федерації професійних спілок України «Проектно-вишукувальний інститут «Укркурортпроект» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача, фермерського господарства «ОСОБА_1 і Син», та просить суд стягнути заборгованість по оплаті за товар з урахуванням індексу інфляції у розмірі 22198.32 грн., пені у розмірі 2021.20 грн., плати за користування грошовими коштами у розмірі 580.02 грн.

В процесі розгляду справи позивачем неодноразово були зменшені позовні вимоги, так, заявою від 14 жовтня 2010 року позивач просив стягнути з відповідача 12230.48 грн. попередньої оплати за договором на створення науково-технічної продукції, 1960.55 грн. індексу інфляції, 580.02 грн. 3% (а.с. 68).

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем своїх зобовязань за договором про надання послуг в частині їх оплати та обґрунтовані посиланнями на статті 615, 625, 903 Цивільного кодексу України.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку уповноважених представників не забезпечив, витребувані судом документи не представив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином (а.с. 80).

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі у судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, суд, враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

Відповідно до Положення, Євпаторійська архітектурно-планувальна майстерня підприємства Федерації профспілок України «Проектно-вишукувального інституту «Укркурортпроекс) є периферійним творчим і виробничим структурним підрозділом проектно-вишукувального інституту «Укркурортпроект», який діє на підставі наказу Інституту від 14 лютого 2002 року № 16 знаходиться у безпосередньому підпорядкуванні адміністрації Інституту.

Засновником і власником майна АПМ є юридична особа за законодавством України підприємство Федерації профспілок України «Проектно-вишукувальний інститут «Укркурортпроект», який знаходиться за адресою: м. Київ-23, вул. Шота Руставелі, 39-41 (а.с. 26).

19 грудня 2008 року між Євпаторійським АПМ проектно-вишукувального інституту «Укркурортпроект» (виконавець) та фермерським господарством «ОСОБА_1 і Син» (замовник) укладений договір № 248 на створення (передачу) науково-технічної продукції, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання топографічної зйомки, площею 10.337 га у м. Мирний, що передбачені цим договором, та здати замовнику у встановлені строки проектну продукцію комплектно та належної якості у відповідності із завданням на проектування (а.с. 11-12).

Пунктом 3 договору замовник зобовязався оплатити проекту продукцію у відповідності з протоколом про договірну ціну 12230.48 грн., у тому числі ПДВ 2038.41 грн.

Оплата проводиться 100% передоплатою (пункт 4 договору).

Відповідно до пункту 8 договору після закінчення робіт виконавець надає замовнику акту здачі-приймання проектної продукції з додатком до нього проектно-кошторисної документації.

Замовник протягом 5 днів зі дня відправлення акту здачі-приймання робіт зобовязаний направити виконавцю підписаний акт здачі-приймання проектної продукції або мотивовану відмову від приймання робіт. У разі непідписання акту здачі-приймання замовником, виконавець вправі виставити на оплату акт здачі-приймання, підписаний в односторонньому порядку.

Відповідно до пункту 10 договору за невиконання або неналежне виконання зобовязань за цим договором виконавець та замовник несуть майнову відповідальність у відповідності з діючим законодавством.

19 січня 2009 року сторонами підписаний акт здачі-приймання науково-технічної продукції за договором № 248 від 19 грудня 2008 року (а.с. 13).

З огляду на те, що оплата за надані послуги відповідачем проведена не була, 05 березня 2010 року позивач направив на його адресу претензію, якою вимагав погасити заборгованість за договором № 248 від 19 грудня 2008 року в строк до 15 березня 2010 року (а.с. 18).

Залишення відповідачем поза увагою зазначеної вимоги зявилося підставою для звернення підприємства Федерації професійних спілок України «Проектно-вишукувальній інститут «Укркурортпроект» в особі Євпаторійської АПМ проектно-вишукувального інституту «Укркурортпроект» до господарського суду АР Крим із даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Оскільки спірні правовідносини виниклі у звязку з невиконанням зобовязань за договором про надання послуг, вони регулюються положеннями глав 48, 63 Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України, що регулюють виконання господарських зобовязань.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом було встановлено, що сторонами у даній справі було укладено договір № 248 на створення (передачу) науково-технічної продукції, пунктом 4 якого було передбачено 100% передплату виконання робіт.

Однак, з пояснень, наданих представниками сторін вбачається, що за усною домовленістю ними було вирішено провести остаточні розрахунки після повного виконання робіт та підписання акту приймання-передачі, тобто без внесення авансу.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, сторонами було підписано протокол погодження про договірну ціну на науково-технічну продукцію (а.с. 15), при цьому відповідачем відповідачем будь-яких претензій предявлено не було.

Крім того, сторонами підписаний акт звірення взаєморозрахунків, відповідно до якого, відповідачем визнана заборгованість станом на 19 січня 2009 року в сумі 12230.48 грн. (а.с. 17), що на думку суду, свідчить саме про згоду з вартістю та якістю виконаних за договором робіт.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 529 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Сторони відступили від спірного договору в частині внесення передплати, умови щодо строків оплати наданих послуг залишилися невизначеними.

Так, оскільки з вимогою про сплату заборгованості позивач звернувся до відповідача 05 березня 2010 року, у якій повідомив про необхідність її погашення в строк до 15 березня 2010 року.

Відповідач дану вимогу отримав 06 березня 2010 року, про що свідчить підпис його представника (а.с. 18).

Таким чином, обовязок сплатити заборгованість виник у фермерського господарства «ОСОБА_1 і Син» 15 березня 2010 року.

Однак, даний обовязок відповідачем виконаний не був.

Таким чином, заборгованість за надані позивачем та прийняти відповідачем послуги складає 12230.48 грн.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів проведення повного обсягу оплати робіт відповідачем надано не було.

Враховуючи викладене, сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на підставі статей 525, 526 Цивільного кодексу України, згідно з якими, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи факт наявності заборгованості та відсутність доказів її сплати, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення суми боргу в розмірі 12230.48 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно, позивач просив стягнути з відповідача 580.02 грн. 3% річних та 1960.55 грн. інфляційних витрат.

Суд вважає ці вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку, наданому позивачем, 3% річних та інфляційних витрат нараховані ним за період з 22 грудня 2010 року по 21 липня 2010 року (а.с. 69).

Як вже було встановлено судом, обовязок сплатити заборгованість виник у відповідача 15 березня 2010 року, у звязку з чим суд вважає правомірним нарахування інфляційних витрат та 3% річних саме з цієї дати.

Судом проведений розрахунок інфляційних витрат, однак, відповідно до повідомлень Державного комітету статистики України, індекс інфляції за період з березня 2010 року по липень 2010 року мав негативний показник, що є підставою для відмови в частині позовних вимог про стягнення інфляційних витрат в сумі 1960.55 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення 3% річних в сумі 580.02 грн., то суд вважає такі вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, тобто за період з 15 березня 2010 року до 21 липня 2010 року, а саме - в розмірі 126.66 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 12230.48 грн. заборгованості та 126.66 грн. 3% річних.

Судові витрати, повязані з оплатою держмита та витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 01 листопада 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фермерського господарства «ОСОБА_1 і син» (м. Євпаторія, смт. Мирний, вул. Сирнікова, 30, кв. 24, ЄДРПОУ 1729518490) на користь підприємства Федерації професійних спілок України «Проектно-вишукувальний інститут «Укркурортпроект» в особі Євпаторійської АПМ проектно-вишукувального інституту «Укркурортпроект» (м. Євпаторія, вул. Московська, 21, р\р 26007001919 в ЄФ Євпаторія-Грант, МФО 324690, ЄДРПОУ 26178008) 12230.48 грн. заборгованості, 126.66 грн. 3% річних, 123.57 грн. державного мита та 236.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині вимог про стягнення 1960.55 грн. інфляційних витрат та 453.36 грн. 3% річних в позові відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримРадвановська Ю.А.