Рішення № 12179488, 28.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 206

РІШЕННЯ

Іменем України

28.10.2010Справа №2-6/3615-2010 За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Малоріченське, м. Алушта,

до відповідача Малоріченської сільської ради, с. Малоріченське, м. Алушта,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1.Виконавчий комітет Малоріченської сільської ради, с. Малоріченське, м. Алушта,

2.Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим, м.Сімферополь,

про визнання права власності

Суддя В.М. Шкуро

представники:

Від позивача - ОСОБА_2, представник, довіреність від 05.07.2010р.

Від відповідача та третіх осіб не зявились, повідомлені належним чином.

Суть спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду АР Крим з позовною заявою про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно - торговий павільйон загальною площею 31,2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1. В подальшому позивач уточнив позовні вимоги в частині площі торгового павільйону, просить визнати за ним право власності на торговий павільйон загальною площею 34,8 кв.м.

Відповідач та третя особа виконавчий комітет Малоріченської сільської ради позовні вимоги визнали у повному обсязі, заявили клопотання про розгляд справи у відсутність їх представників за наявними матеріалами.

Третя особа Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим в поясненнях зазначила, що позивач не звертався до інспекції із заявою про отримання дозволу на виконання будівельних робіт та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів за адресою: м. АДРЕСА_1, а отже це є самочинним будівництвом. Вважає, що права позивача не є порушеними допоки він не звернеться до компетентних державних органів з вимогою прийняти обєкт в експлуатацію і, надалі, зареєструвати право власності на нього та не отримає відмову у цьому.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, суд -

встановив:

Відповідно до договору оренди землі з Малоріченською сільською радою від 31.01.2005р. фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 передано в оренду строком на 5 років земельну ділянку площею 0,0027 га в районі магазину №39 по вул. Парковій в с.Малоріченське для будівництва торгового павільйону (а.с. 8-12).

Рішенням 20-ї сесії 5-го скликання Малоріченської сільської ради від 28.11.2007р. № 20/135 позивачу наданий дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки, площею 0,0040 га, яка розташована за адресою: м. АДРЕСА_1 із земель сільської ради для будівництва та обслуговування торгового павільйону та укладення договору оренди (а.с. 22).

31.07.2009р. рішенням виконавчого комітету Малоріченської сільської ради №158 внесено зміни до рішення виконавчого комітету Малоріченської сільської ради №218 від 29.12.2005р. «Про розміщення торгівельних обєктів» та викладено в новій редакції, а саме: надати дозвіл на розміщення на земельних ділянках торгових павільйонів (у єдиному комплексі), в с. Малоріченське, по вул.Паркова, в районі магазину №39, на земельній ділянці загальною площею 0,0258 га, у тому числі ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 площею 0,0040 га (а.с. 24).

На вказаній земельній ділянці позивачем протягом 2007 року збудовано торговий павільйон загальною площею 34,8 кв.м. без дозвільної проектної та будівельної документації.

Дослідивши надані сторонами у підтвердження своїх доводів і заперечень докази, заслухав представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивачем разом з підприємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 замовлено архітектурний проект торгового павільйону (а.с. 90-109), отримані технічні умови на водопостачання та водовідведення №1670/91, приєднання до електромереж Алуштинського району електричних мереж ВАТ «Крименерго» (а.с. 27-31).

Вказаний архітектурний проект торгового павільйону площею 197,2 кв.м. в с.Малоріченське по вул.Парковій, в районі магазину №39 затверджений рішенням виконавчого комітету Малоріченської сільської ради «Про затвердження ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 архітектурного проекту торгового павільйону в новій редакції» № 286 від 01.10.2006р. (а.с. 20).

Рішенням виконавчого комітету Малоріченської сільської ради «Про привласнення поштової адреси земельній ділянці, наданій підприємцю ОСОБА_1 для розміщення торгового павільйону» від 14.11.2008р. № 399 вказаній земельній ділянці привласнено поштову адресу: АДРЕСА_1 (а.с. 19).

В подальшому, рішенням 41-ї сесії 5-го скликання Малоріченської сільської ради від 13.10.2009р. №41/93 продовжено строк дії рішення Малоріченської сільської ради від 28.11.2007р. № 20/135 про надання позивачу дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки до 13.10.2010р. (а.с. 23).

Відповідно висновку експерта №2560 від 10.09.2010р. судової будівельно-технічної експертизи, проведеної Кримським науково-дослідницьким інститутом судових експертиз самовільно побудована будівля торгового павільйону, розташованого за адресою: м. АДРЕСА_1 відповідає будівельним нормам та правилам, які предявляються до капітальних обєктів. Вказана будова торгового павільйону є нерухомим майном та має ступень будівельної готовності 100%. Перешкод іншим особам у володінні і користуванні своїм майном торговий павільйон не створює (а.с. 120-134).

Відповідно до ч. 1 ст.376 Цивільного кодексу України нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Частиною 3 ст.376 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Оскільки земельна ділянка, на якій розміщений самочинно збудований обєкт нерухомого майна на підставі рішення Малоріченської сільської ради «Про продовження підприємцю ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки» від 14.10.2010р. №58/10, надана позивачу у оренду строком на 5 років для обслуговування цього торгового павільйону (а.с.142) та з урахуванням позиції відповідача, суд приходить до висновку, що визначені частиною 3 ст.376 ЦК України умови для визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно є дотриманими, а відтак заявлений позов підлягає задоволенню.

В свою чергу судом не приймаються заперечення Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим з огляду на наступне.

Згідно пунктів 2, 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №923 від 08.10.2008р., прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Для одержання свідоцтва замовник або уповноважена ним особа подає інспекції, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт, письмову заяву.

Виходячи з наведеного отримання свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів можливо лише якщо було надано дозвіл на виконання будівельних робіт.

Оскільки позивач не одержував у інспекції державного архітектурно-будівельного контролю дозвіл на виконання будівельних робіт, це унеможливлює і отримання свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил для предявлення самочинно збудованого обєкту для прийняття в експлуатацію у передбаченому Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів порядку.

Статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» з позовних заяв майнового характеру розмір ставки держаного мита складає 1% ціни позову.

Позивачем заявлена вимога майнового характеру про визнання права власності, вартісна оцінка якої має визначатися вартістю майна (пункт 32 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993р.

Згідно вищевказаного висновку експерта ринкова вартість торгового павільйону складає 58000,00 грн. (без ПДВ).

Отже при зверненні до суду з позовом про визнання власності на нерухоме майно - торговий павільйон, державне мито мало бути оплачене виходячи із його ціни, яка становить 58000,00 грн. у розмірі 580,00 грн. (1% від ціни позову але не більше 25500,00грн.).

Відтак, понесені позивачем судові витрати з оплати 1000 грн. державного мита, суд покладає у відповідності до статті 49 ГПК України на відповідача тільки в сумі 580 грн., а 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносить на відповідача повністю.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 28 жовтня 2010 року.

Рішення оформлене відповідно до ст.84 ГПК України і підписане 01 листопада 2010 року.

На підставі викладено, керуючись статтями 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (98500, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на нерухоме майно торговий павільйон загальною площею 34,8 кв.м., розташований за адресою: м. АДРЕСА_1.

Стягнути з Малоріченської сільської ради (98500, АР Крим, м. Алушта, с. Малоріченське, вул. Фруктова, 1а, ідентифікаційний код юридичної особи 04367393) на користь фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (98500, АДРЕСА_3; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати з оплати 580,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримШкуро В.М.