Постанова № 12179087, 27.10.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 жовтня 2010 р. Справа№ 2-а- 6790/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Крайник Т.О.,

за участю представників: позивача Єсакової В.В., представника відповідача Тімонова А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «АГРОПРОДТОРГ»до Державної податкової інспекції у Дзержинського районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватного акціонерного товариства «АГРОПРОДТОРГ»звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинського районі м. Харкова, у якому з подальшими документів просить скасувати податкові повідомлення рішення прийняті Державною податковою інспекцією у Дзержинського районі м. Харкова: № 0000241800/0 від 07 грудня 2009 р., № 0000241800/1 від 19 лютого 2010 р., № 0000241800/2 від 11 березня 2010 р., № 0000241800/3 від 03 червня 2010 р., обґрунтовуючи свої позовні вимоги наступним.

Документальна невиїзна перевірка з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за період з 01 вересня 2007 р. по 31 жовтня 2008 р., проведена була з 20 листопада 2009 р. по 24 листопада 2009 р., що є порушенням строків зазначених в пп. 7.7.5. Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, а також посилається на те, що угоди, укладені між позивачем та ПП «Каф-буд», були визнані відповідачем нікчемними в порушення вимог частини 2 ст. 19 Конституції України, також позивач посилається на статті 179 Господарського кодексу України, статтю 204 Цивільного Кодексу України, п. п. 7.4.5. п.7.4. та п.п.7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», з огляду на що вважає донарахування відповідачем позивачу за результатами перевірки податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 344004,00 в т. ч. за основним платежем у розмірі 229336,00 грн. та 114668,00 грн. за штрафними(фінансовими) санкціями є неправомірним.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі, з наступних підстав.

Позивачем та ПП «Каф-буд»були укладені договори, відповідно до отриманої інформації від ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, що згідно письмових пояснень громадянина ОСОБА_3 директора ПП «Каф-буд», він не мав відношення до фінансово-господарської діяльності ПП «Каф-буд», функції директора та бухгалтера не виконував, статутний фонд підприємства не формував, угоди, податкові накладні та бухгалтерські документи від імені ПП «Каф-буд»не підписував, печаткою не розпоряджувався, пошуком покупців та постачальників не займався, податкові декларації не підписував, до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова не надавав. Також відповідач зазначив, що фахівцями ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова були надані до Науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру при МВС України у Харківській області підписи ОСОБА_3 та підписи, що знаходяться на податкових деклараціях ПП «Каф-буд» для проведення почеркознавчої експертизи, за результатами якої встановлено, що підписи на податкових деклараціях ПП «Каф-буд» належать одній і той же невідомій особі та виконані не ОСОБА_3 Відповідач, посилаючись на ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу, також зазначає, що угоди укладені між позивачем та ПП «Каф-буд»є нікчемними.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справ, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова з 20 листопада 2009 р. по 24 листопада 2009 р. проведено документальну невиїзну перевірку Акціонерного товариства закритого типу «Агропродторг», у звязку із зміною найменування Приватне акціонерне товариство «Агропродторг», з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за період з 01 вересня 2007 р. по 31 жовтня 2008 р., за результатами якої складено акт № 6369/1800/30755093 від 25 листопада 2009 р.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000241800/0 від 07 грудня 2009 р., № 0000241800/1 від 19 лютого 2010 р., № 0000241800/2 від 11 березня 2010 р., № 0000241800/3 від 03 червня 2010 р., якими позивачу встановлено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 344004 грн. в т. ч. за основним платежем у розмірі 229336 грн. та 114668 грн. за штрафними(фінансовими) санкціями.

Висновками перевірки встановлені порушення вимог пп. п.п.7.4.1., п.п.7.4.4. п.7.4. ст.7, п.п.7.7.1., п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем було завищено суму податкового кредиту в періоді, що перевірявся на загальну суму 229336 грн., в тому числі: за вересень 2007 р. на суму 3280 грн., за грудень 2007 р. на суму 1389 грн., за березень 2008 р. на суму 224667 грн.

Податкове повідомлення-рішення № 0000241800/0 від 07 грудня 2009 р. було оскаржене позивачем в порядку адміністративного узгодження до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова. Рішенням ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова за результатами розгляду первинної скарги від 09 лютого 2010 р. за № 2577/10/25-007 у задоволенні скарги було відмовлено. 19 лютого 2010 р. було прийнято податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0000241800/1.

Позивачем була подана повторна скарга до Державної податкової адміністрації у Харківській області. Рішенням ДПА у Харківській області за результатами розгляду повторної скарги від 02 березня 2010 р. за № 951/10/25-103 у задоволенні скарги було відмовлено. Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000241800/2 від 11 березня 2010 р.

Позивачем була подана скарга до ДПА України, рішенням за результатами розгляду даної скарги за №4522/6/25-0115 від 12 травня 2010 р. у задоволенні скарги було відмовлено. Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000241800/3 від 03 червня 2010 р.

У судовому засіданні встановлено, що за період з 01вересня 2007 р. по 31 жовтня 2008 р. між позивачем та ПП«Каф-буд»були укладені наступні договори: договір № 3/09-1ПЛ від 03 вересня 2007 р., договір підряду № 28/11-1ПР від 28 листопада 2007 р., договори поставки № 3/03-5П від 03 березня 2008 р. та № 24/03-2П від 24 березня 2008 р.

Відповідно до укладеного договору №3/09-1ПЛ від 03 вересня 2007 р., позивач отримав від ПП «Каф-Буд»тротуарну плитку на загальну суму 19680 грн. Позивач отримав видаткову накладну № 903 від 03 вересня 2007 р. та податкову накладну № 903 від 03 вересня 2007 р. Податкова накладна на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість оформлена належним чином у відповідності до вимог пп.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Будь-яких зауважень з приводу неналежного заповнення податкової накладної з боку відповідача ні у акті перевірки, ні у судовому засіданні не зроблено. З пояснень сторін та досліджених письмових доказів у справі встановлено, що отриманий товар використано позивачем у господарській діяльності, а саме між позивачем та ПП «Рост»був укладений договір № 3 від 10 вересня 2007 р. щодо виконання робіт з встановлення тротуарної плитки, згідно акту приймання-передачі матеріалів від 11 вересня 2007 р. тротуарна плитка була передана Приватному акціонерному товариству «Агропродторг»Приватному підприємству «Рост», що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за вересень, актом №1 приймання виконаних підрядних робіт від 28 вересня 2007 р.

Згідно договору підряду № 28/11-1ПР від 28 листопада 2007 р., ПП «Каф-Буд»були виконані підрядні роботи на загальну суму 8332, 80 грн., у звязку з чим позивач отримав податкову накладну № 1228/5 від 28 грудня 2007 р., яка складена відповідно до вимог чинного законодавства та має всі обов'язкові реквізити. Факт виконання даного договору також підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року, актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт від 28 грудня 2007 р.

За договорами поставки № 3/03-5П від 03 березня 2008 р. та №24/03-2П від 24 березня 2008 р., позивач отримав від ПП «Каф-буд» соняшник, вражаю 2007 р. на загальну суму 1348000 грн., в тому числі ПДВ 20% 224666,67 грн.

Факт отримання товару Приватним акціонерним товариством «Агропродторг»підтверджується відповідно видатковими накладними № 403 від 03 березня 2008 р. та № 424 від 24 березня 2008 р. та податковими накладними № 303 від 03 березня 2008 р. та № 324-1 від 24 березня 2008 р., № 324-2 від 24 березня 2008 р., № 324-3 від 24 березня 2008 р. Податкові накладні на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість оформлені належним чином у відповідності до вимог пп.7.2.1. п.7.2. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин є основним видом діяльності позивача безпосередня участь підприємства у здій сненні цієї діяльності була регулярною, постійною та суттєвою, даний факт підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 08 лютого 2007 р. № 1324.

У судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що отриманий товар використано позивачем у господарській діяльності, а саме: на підставі договорів поставки № Х-956/8 від 03 березня 2008 р., № Х-970/8 від 21 березня 2008 р. та видаткових накладних до них № 20 від 03 березня 2008 р. та № 23 від 24 квітня 2008 р., придбаний Приватним акціонерним товариством «Агропродторг»у ПП «Каф-Буд»товар, був проданий ТОВ «Кернел-Трейд».

Розрахунки між позивачем та ПП «Каф-буд»було проведено повністю, згідно актів приймання передачі від 19 травня 2008 р. та від 20 травня 2008 р., у рахунок оплати позивача передало ПП «Каф-Буд»прості векселі загальною номінальною вартістю 1435832, 80 грн.

Актом перевірки не встановлено заниження або завищення валових доходів під приємства та податкових зобов'язань з ПДВ з операцій реалізації товару, при дбаного у ПП «Каф-буд».

Судом встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту суму у розмірі 229336 грн. за період з 01 вересня 2007 р. по 31 жовтня 2008 р., що підтверджується податковими накладними, отриманими позивачем від ПП «Каф-буд».

У відповідності до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передба ченому статтею 9 цього Закону.

ПП «Каф-буд»зареєстровано платником ПДВ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ від 23 жовтня 2006 р. N 29704324.

Відповідно до п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примір никах. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунко вим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахуван ня податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», передбачено, що не дозволя ється включення до складу податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не під тверджені податковими накладними.

Згідно з нормами п.п. 7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», да тою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першій з подій: або дата списання коштів з банківською рахунку платника податку на оплату товарів, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

Відповідно до ст. ст. 9, 10 Закону України «Про систему оподаткування»за будь-якими із сторін правочину не передбачено зобов'язання та не визначено права здійснення контролю показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності заявленими іншою стороною правочину.

Статтею 61 Конституції України закріплено саме індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тож притягненню до відповідальності підлягає саме правопорушник.

З урахуванням викладеного суд вважає, що виконання одним платником податків своїх зобов'язань перед бюджетом не ставиться у залежність від виконання зазначених зобов'язань будь-яким іншим платником податків.

Створення юридичної особи (зокрема за викраденими, загубленими чи підробленими документами) навіть з метою надання послуг іншим особам щодо ухилення від сплати податків само по собі не означає, що всі правочини, укладені такою юридичною особою, вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Тому у кожному окремому випадку необхідно з'ясовувати наявність чи відсутність мети сторін договору, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Юридичними наслідками визнання установчих документів підприємства недійсними мають бути скасування його державної реєстрації та здійснення ліквідаційної процедури, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, в тому числі держави. Самі факти визнання установчих документів підприємства недійсними чи скасування його державної реєстрації не тягнуть за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації підприємства і до моменту його виключення з державного реєстру.

У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач та ПП «Каф-буд»свої обов'язки за договорами виконали повністю.

Діючим законодавством передбачено, що органи державної податкової служби згідно чинного законодавства не наділені правом самостійно визнавати недійсними податкові накладні та визначати підстави невключення будь-яких сум до податкового кредиту.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору, такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, у цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому.

Із врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи оскаржувані у цій справі рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці договори очевидно суперечать інтересам держави та суспільства, не підкріплена належними доказами та рішенням суду про визнання їх такими.

Також суд зазначає, що відповідачем ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність договорів позивача актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до п.2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншою законодавства, затверджених Наказом ДПА України № 327 від 10 серпня 2005 р., не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

З огляду на викладене, вищезазначені доводи відповідача, а також посилання на нікчемність договорів є безпідставними і судом до уваги не приймаються, оскільки укладені з ПП «Каф-буд»договори схвалені з боку ПрАТ «Агропродторг»шляхом виконання своїх договірних зобов'язань в повному обсязі, на момент розгляду справи є чинними і в установленому законодавством порядку судом недійсними не визнавались, а спірні податкові накладні, надані позивачем до органу державної податкової служби виписані ПП «Каф-буд»по реальним господарським операціям, що відбулися між позивачем та ПП «Каф-буд»; в установленому законодавством порядку недійсними не визнані, є чинними на момент розгляду справи і в сукупності з іншими доказами у справі дають суду підстави для висновку про достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його сум.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом також приймається до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення щодо нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану у розмірі 344004 грн. в т. ч. за основним платежем у розмірі 229336 грн., 114668 грн. за штрафними(фінансовими) санкціями, також відповідачем не доведено обґрунтованість висновків акта перевірки щодо порушення позивачем вимог пп. п.п.7.4.1., п.п.7.4.4. п.7.4. ст.7, п.п.7.7.1., п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 19, 61 Конституції України, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 9, 10 Закону України «Про систему оподаткування», ст.ст. 8-14, 71, 86, 94, 159, 160-164, 167, 185, 186, 255 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «АГРОПРОДТОРГ»до Державної податкової інспекції у Дзержинського районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень рішень задовольнити.

Скасувати повністю податкові повідомлення рішення № 0000241800/0 від 07 грудня 2009 р., № 0000241800/1 від 19 лютого 2010 р., № 0000241800/2 від 11 березня 2010 р., № 0000241800/3 від 03 червня 2010 р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Постанову у повному обсязі виготовлено 01 листопада 2010 р.

Суддя О.В. Присяжнюк