Постанова № 12178518, 02.09.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.19

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 вересня 2010 року

Справа № 2а-5742/10/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Єгоровій О.О.

за участю представників:

від позивача Яцевич С.М.

від відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Краснодонського міськрайцентру зайнятості до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора №6" про стягнення заборгованості зі сплати внесків до фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в сумі 77018 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2010 року Луганським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за адміністративним позовом Краснодонського міськрайцентру зайнятості до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора №6" про стягнення заборгованості зі сплати внесків до фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в сумі 77018 грн. 00 коп.

На обґрунтування заявленого позову позивач вказав наступне.

Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна контора №6" зареєстроване у Краснодонському міськрайцентрі зайнятості у якості платника внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття 25.03.2003 за №120602634.

Актом перевірки від 26.05.2010 №57 за період з 02.08.2006 по 30.04.2010 виявлена прострочена заборгованість зі сплати відповідачем страхових внесків у розмірі 77018 грн., у т.ч. 65227,47 грн. – недоїмка та 11790,53 грн. – пеня нарахована за неповне та несвоєчасне перерахування страхових внесків.

На підставі акту перевірки позивачем прийнято рішення №03 від 29.06.2010 про стягнення з відповідача простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 77018 грн.

В добровільно порядку зазначена сума боргу відповідачем не сплачена, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, вимоги позову підтримав повністю.

Відповідач у судове засідання не прибув, надав відзив на позовну заяву в якому з позовними вимогами про стягнення 77018 грн. 00 коп. заборгованості зі сплати внесків до фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в сумі 77018 грн. 00 коп. погодився повністю та просить суд розглянути справу без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна контора №6" зареєстроване виконавчим комітетом Краснодонської міської ради 11.03.2003 за реєстраційним номером №25371460Ю0010469, ідентифікаційний код 32363418 (а.с. 20).

25.03.2003 відповідач зареєстрований у Краснодонському міськрайцентрі зайнятості у якості платника внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття за №120602634 (а.с. 7).

Актом перевірки від 26.05.2010 №57 за період з 02.08.2006 по 30.04.2010 виявлена прострочена заборгованість зі сплати відповідачем страхових внесків у розмірі 77018 грн., у т.ч. 65227,47 грн. – недоїмка та 11790,53 грн. – пеня нарахована за неповне та несвоєчасне перерахування страхових внесків. Зазначений ат підписаний директором та головним бухгалтером відповідача без зауважень (а.с. 10-11). Також головним бухгалтером відповідача без зауважень підписані додатки №1, №2 до акту перевірки №57 від 26.05.2010 (а.с.12-18).

На підставі акту перевірки позивачем прийнято рішення №03 від 29.06.2010 про стягнення з відповідача простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 77018 грн., у т.ч. 65227,47 грн. – недоїмка та 11790,53 грн. – пеня нарахована за неповне та несвоєчасне перерахування страхових внесків (а.с. 8). Зазначене рішення було направлено відповідачу поштою 01.07.2010, про що свідчить копія фіскального чеку Укрпошти (а.с. 9).

Відповідач у встановлений строк в добровільному порядку визначену суму заборгованості не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-III від 02.03.2000 роботодавці (юридичні особи) набувають статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття - з дня взяття їх на облік

Статтею 35 цього закону передбачений обов'язок роботодавця своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески, надавати виконавчій дирекції Фонду відомості в установленому порядку про: прийняття на роботу працівників, заробітну плату працівників, використання робочого часу тощо, сплату страхових внесків, у тому числі застрахованими особами.

Достовірність зазначених у документах даних перевіряється виконавчою дирекцією Фонду. У разі їх недостовірності роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду відповідно до статті 12 закону покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи:

1) здійснюють облік та ведуть реєстр платників страхових внесків;

2) провадять збір страхових внесків;

3) здійснюють оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах затвердженого бюджету;

4) виплачують забезпечення та надають соціальні послуги, передбачені цим Законом, забезпечують здійснення профілактичних заходів, спрямованих на запобігання настанню страхових випадків;

5) контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

6) представляють інтереси Фонду в судових та інших органах.

Частиною 3 статті 17 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-III від 02.03.2000 встановлено, що перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі, або виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення з цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Законом України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" №2213-III від 11.01.2001 станом на дату слухання справи встановлено розмір внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття:

- для роботодавців - 1,6 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату доходу (прибутку) за договорами цивільно-правового характеру та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб;

- для найманих працівників, військовослужбовців - 0,6 відсотка суми оплати праці, грошового забезпечення, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Протягом періоду за який проводилася перевірка відповідача (з 02.08.2006 по 30.04.2010) розмір внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття змінювався наступним чином:

для роботодавців – з 01.01.2006 року -1,3 відсотків відповідно до Закону України від 20.12.2005р. №3235-IV "Про Державний бюджет України на 2006 рік"; з 13.01.2009 - 1,6 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників згідно з Законом України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11 січня 2001 року N 2213-ІІІ (із змінами, внесеними Законом від 25.12.2008р. № 799-VI);

для найманих працівників - 0,5 відсотка суми оплати праці; з 13.01.2009 року - 0,6 відсотка суми оплати праці згідно з Законом України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11 січня 2001р. N 2213-ІІІ (із змінами, внесеними Законом від 25.12.2008р. N 799).

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України №339 від 18.12.2000, зареєстрованим Міністерством юстиції України 16.01.2001 за №30/5221 (далі Інструкція)

Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням та надходженням страхових внесків здійснюється центрами зайнятості шляхом проведення планових перевірок.

Контроль проводиться шляхом перевірки бухгалтерських документів про нарахований заробіток та інші виплати, грошове забезпечення, повноти нарахування страхових внесків, платіжних документів про перерахування сум страхових внесків на рахунок Фонду, розрахункових та касових документів.

Перевірці підлягають документи за поточний і минулі роки, тобто з моменту проведення попередньої перевірки або з дати набуття статусу платника страхових внесків (якщо перевірка проводиться вперше).

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках і підписується особами, які проводили перевірку, керівником і головним бухгалтером страхувальника. Один примірник акта передається під розписку керівникові або головному бухгалтеру страхувальника, інший залишається в центрі зайнятості, який проводив перевірку.

В акті зазначається: за який період проведено перевірку, які виявлено порушення при нарахуванні і сплаті страхових внесків.

У разі виявлення під час перевірки простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків (недоїмки) вони донараховуються та стягуються з нарахуванням пені та накладанням штрафу.

Рішення про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки), пені та штрафу (додаток 7) (далі - рішення), приймається керівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду чи його заступником за місцезнаходженням (місцем проживанням) платника страхових внесків на підставі акта перевірки.

Рішення приймається, якщо загальна сума недоїмки, пені та штрафу складає не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, та протягом п'яти робочих днів направляється роботодавцю рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Роботодавець протягом десяти робочих днів, наступних за днем одержання рішення, зобов'язаний сплатити суми недоїмки, пені та штрафу або оскаржити рішення у встановленому порядку.

Відповідно до пункту 7.5 Інструкції У разі коли роботодавець не згоден з розрахунком суми недоїмки, пені та штрафу, зазначених у рішенні, він має право протягом десяти робочих днів, наступних за днем отримання рішення, звернутися до центру зайнятості, який його прийняв, із скаргою про перегляд цього рішення.

Рішення про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки), пені та штрафу, роботодавець також має право оскаржити в судовому порядку, про що він повідомляє центр зайнятості, який прийняв зазначене рішення.

Статтею 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-III від 02.03.2000 встановлено, що роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.

Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Право накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи від імені Фонду мають керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду - центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських та районних у містах центрів зайнятості та їх заступники.

Матеріалами справи доведено, що за результатами проведення планової перевірки відповідача, КП "Житлово-експлуатаційна контора №6", позивачем виявлено недоїмку зі сплати страхових внесків, нараховано пеню за неповне та несвоєчасне перерахування страхових внесків та прийнято рішення №03 від 29.06.2010 про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 77018 грн., у т.ч. 65227,47 грн. – недоїмка, 11790,53 грн. – пеня.

В порушення пункту 7.4 Інструкції відповідач протягом десяти робочих днів, наступних за днем одержання рішення про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків не сплатив суму недоїмки та пені, не оскаржив рішення у встановленому порядку.

Відзивом на позовну заяву відповідач визнав заявлені вимоги в повному обсязі.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та їх доведеність матеріалами справи.

Враховуючи те, що відповідач на час судового розгляду справи у добровільному порядку не сплати суму боргу по страхових внесках та повністю визнав позов – позовні вимоги підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ

Позовні вимоги Краснодонського міськрайцентру зайнятості до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора №6" задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора №6 м. Краснодону", Луганська область, м. Краснодон, кв. Шахтьор, 5, ід. код 32363418 на користь Краснодонського міськрайцентру зайнятості – робочого органу Виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, Луганська область, м. Краснодон, вул. Першокінна, 1, ід. код 13391976, р/р/37175975900028 банк ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 24048922, одержувач ГУ ДКУ у луганській області заборгованість по страхових внесках в сумі 77018 грн. 00 коп. (сімдесят сім тисяч вісімнадцять гривень 00 коп.).

< Резолютивна частина >

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено у повному обсязі 07.09.2010

Суддя

А.М. Каюда