Постанова № 12178505, 12.10.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.13

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 жовтня 2010 року

Справа № 2а-7337/10/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Кравцової Н.В.,

при секретарі: Бражник В.І.,

за участю:

представника позивача: Малько Т.І.;

представника відповідача: не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області до Відкритого акціонерного товариства "Слов'яносербський райагротехсервіс" про стягнення заборгованості по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій за списком № 2,-

В С Т А Н О В И В:

23 вересня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Слов'яносербський райагротехсервіс" про стягнення заборгованості по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій за списком № 2, в якому зазначив, що згідно з п.п. «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року, Інструкції «Про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов’язкове пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України» відповідач зобов’язаний був вносити до Управління Пенсійного фонду місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначений за віком на пільгових умовах.

У зв’язку з несвоєчасною сплатою суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, відповідач має заборгованість до Пенсійного фонду України по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 у розмірі 2554,50 грн.

Просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Слов'яносербський райагротехсервіс" на користь управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі заборгованість по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 2 у сумі 2 554,50 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, місце та час розгляд справи повідомлений належним чином, на адресу суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, згідно якої позов визнав у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Слов'яносербський райагротехсервіс" зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області як платник збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

За період з липня 2010 року по серпень 2010 року заборгованість Відкритого акціонерного товариства "Слов'яносербський райагротехсервіс" по фактичним витратам на виплату і доставку пільгових пенсій до Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області складає 2 554,50 грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б - з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за липень 2010 року та серпень 2010 року.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Пунктом 2 Прикінцевих положень вказаного Закону передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового црозміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлено Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» затвердженої Постановою Правлінням Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

Згідно з п. 6.8 вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону (1058-15), сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б" — “з” статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Таким чином, виплати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Виходячи зі змісту вказаних норм законодавства, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Із системного аналізу зазначених норм Закону, суд вважає, що відповідач, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б - з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки у судовому порядку, фактично узгодив такі розрахунки. Відтак, визначена в розрахунках сума до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає сплаті відповідачем.

Частиною 1, 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач — визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв’язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач — визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

Згідно частини 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочиснтва України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Підстав для неприйняття визнання адміністративного позову відповідачем суд не вбачає.

Враховуючи, що позовні вимоги визнані відповідачем в повному обсязі, документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки ст. 94 КАС України у даному випадку не передбачено стягнення судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області до Відкритого акціонерного товариства "Слов'яносербський райагротехсервіс" про стягнення заборгованості по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій за списком № 2 задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Слов'яносербський райагротехсервіс" (93720, Луганська область, с. Фрунзе, вул. Енгельса, 1, р/р 260013866 в ЛОД АППБ «Аваль», МФО 304007, код ЄДРПОУ 00902814) на користь Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області (93701, Луганська область, смт. Слов'яносербськ, вул. Гагаріна, 34б, р/р 25602301753 в ЛОД Ощадбанку, МФО 304665, код 21792620) заборгованість по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій за списком № 2 у сумі 2 554,50 грн. (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят чотири гривні 50 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова складена в повному обсязі 18 жовтня 2010 року.

Суддя

Н.В. Кравцова