Постанова № 12178340, 02.11.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2010 р. справа № 2а-23437/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 42 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретаріОкрибелашвілі В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінцере груп», м. Донецьк

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька про визнання дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька неправомірними; зобовязання Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька провести реєстрацію як платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінцере груп»

за участю представників сторін:

від позивача: Дробитька Д.В. за дов. від 6 жовтня 2010 року

від відповідача: Сєвідової К.М. за дов. від 28 вересня 2010 року

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінцере груп» заявлено позов до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька про визнання дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька неправомірними; зобовязання Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька провести реєстрацію як платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінцере груп».

Позивач в обґрунтування повних вимог зазначив, що 15 вересня 2010 року він звернувся до податкового органу з реєстраційною заявою форми № 1-ПДВ про реєстрацію як платника податку на додану вартість. Проте, відповідач відмовив у реєстрації платника податку на додану вартість з тієї підстави, що директор підприємства позивача ОСОБА_1 є повязаною особою з директором та співзасновником ТОВ «Компанія «Вінцере» - ОСОБА_2 Крім того, позивач вважає безпідставним відмову відповідача з посиланням на те, що відмова вчинена з метою уникнення здійснення нереальних операцій з надання послуг, направлених на формування податкового кредиту третім особам. Зазначає, що відповідач, відмовляючи у реєстрації платником ПДВ, порушив вимоги Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 березня 2000 року № 79, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 3 квітня 2000 року за № 208/4429.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач у письмових запереченнях проти позовних вимог заперечує, зазначивши, що реєстраційну заяву форми № 1-ПДВ було не прийнято до розгляду у відповідності до вимог Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 березня 2000 року № 79 та Порядку взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби з питань реєстрації та обліку платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 28 лютого 2007 № 110. Відповідачем був проведений аналіз, в ході якого встановлено, що ТОВ «Вінцере груп» та ТОВ «Компанія «Вінцере» є повязаними особами. У квітні-травні 2010 року відповідачем було проведено перевірку ТОВ «Компанія «Вінцере», за результатами якої встановлено заниження податкових зобовязань з ПДВ на суму 8040509,00 грн. Матеріали перевірки було передано до відділу податкової міліції та до прокуратури Донецької області, на даний час у відношенні посадових осіб ТОВ «Компанія «Вінцере» проводиться дослідча перевірка за формальними ознаками злочину, передбаченого статтею 212 Кримінального кодексу України. На підставі вищевикладеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінцере груп» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 11 серпня 2010 року, включене до ЄДРПОУ за номером 37253444, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Донецька з 12 серпня 2010 року (арк. справи 18 - 20).

15 вересня 2010 року позивачем до податкового органу подана реєстраційна заява платника податку на додану вартість форми № 1-ПДВ із доданим до заяви платіжним документом про сплату встановленої суми за свідоцтво (арк. справи 49, 50).

Листом від 27 вересня 2010 року № 39932/10/15-213-6 (арк. справи 21) Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Донецька повідомлено платника податків ТОВ «Вінцере груп» про відмову у реєстрації платника ПДВ у звязку з тим, що засновник та директор підприємства позивача ОСОБА_1 є повязаною особою директора та співзасновника ТОВ «Компанія «Вінцере» - ОСОБА_2. Додатково повідомлено, що у відношенні посадових осіб ТОВ «Компанія «Вінцере» проводиться дослідча перевірка за формальними ознаками злочину, передбаченого статтею 212 КК України.

Відповідно до пункту 2.2. статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР, платником податку є будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.

Відповідно до пункту 9.4. статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР, якщо особа, на яку не поширюється дія пункту 2.3 статті 2 цього Закону (обовязкова реєстрація), як платник податку, вважає за доцільне добровільно зареєструватися платником податку і відповідає вимогам підпункту 2.2 статті 2 цього Закону, така реєстрація провадиться за її заявою.

Згідно із підпунктом «в» пунктом 9.6. статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», з урахуванням положень пункту 9.5 цієї статті заява про реєстрацію має бути подана (надіслана) податковому органу особами, що прийняли добровільне рішення про реєстрацію платниками податку, не пізніше двадцяти календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками цього податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

Пунктом 7 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 березня 2000 року № 79 (далі - Положення про реєстрацію платників ПДВ) встановлено, що для реєстрації особи як платника податку на додану вартість потрібно, щоб вона була взята на облік в органі державної податкової служби за її місцезнаходженням або місцем проживання відповідно до Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року № 80, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 року за № 172/2612.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Вінцере груп» взято на облік в органі державної податкової служби за її місцезнаходженням, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 13 серпня 2010 року № 461/10/29-014-3 (арк. справи 20).

Відповідно до пункту 13 Положення про реєстрацію платників ПДВ, реєстрація платником податку на додану вартість здійснюється за заявою особи, яка відповідає вимогам статті 2 Закону.

Реєстраційна заява платника податку на додану вартість за формою № 1-ПДВ (додаток 1) направляється особою на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу особами, що прийняли добровільне рішення про реєстрацію платниками податку, - не пізніше двадцяти календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками цього податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних (підпункт «в»).

До заяви додається оригінал платіжного документа про сплату встановленої суми за Свідоцтво. Якщо такий додаток відсутній, то податковий орган не приймає до розгляду заяви про реєстрацію та повертає її заявникові з відповідними відмітками в розділі 11 реєстраційної заяви не пізніш як через десять календарних днів від дня її надходження.

В матеріалах справи міститися заява ТОВ «Вінцере груп» за формою № 1-ПДВ, до якої додається платіжний документ про сплату встановленої суми за свідоцтво 17,00 грн. (арк. справи 49, 50). Зазначені документи надані позивачем до податкового органу у відповідності до вимог пункту 13 Положення про реєстрацію платників ПДВ.

Суд не приймає посилання відповідача, як на підставу відмови позивачу в реєстрації платником ПДВ на те, що засновник та директор підприємства позивача ОСОБА_1 є повязаною особою директора та співзасновника ТОВ «Компанія «Вінцере» - ОСОБА_2, а також на те, що у відношенні посадових осіб ТОВ «Компанія «Вінцере» проводиться дослідча перевірка за формальними ознаками злочину, передбаченого статтею 212 КК України, оскільки зазначені підстави не відповідають вимогам Положення про реєстрацію платників ПДВ.

Перелік підстав, з яких податковий орган може відмовити у реєстрації платників ПДВ передбачений пунктом 14.1. Положення про реєстрацію платників ПДВ, згідно з яким податковий орган відмовляє в реєстрації платником податку на додану вартість та видачі Свідоцтва, якщо заявник не підпадає під означення платника податку згідно з пунктом 2 цього Положення або за наявності обставин, які є підставою для анулювання реєстрації та визначені пунктом 25 цього Положення.

Як встановлено судом, жодна із підстав, передбачених пунктом 14.1. Положення про реєстрацію платників ПДВ, не стала підставою у відмові в реєстрації позивачу платником ПДВ.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, відмовляючи позивачу у реєстрації позивачу платником ПДВ діяв не на підставі чинного законодавства.

Посилання відповідача на наказ Державної податкової адміністрації України від 28 лютого 2007 № 110, яким затверджено Порядок взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби з питань реєстрації та обліку платників податків, суд не приймає до уваги, оскільки цей документ не зареєстровано в Міністерстві юстиції України, отже наказ не є нормативно-правовим актом, який містить правові норми, що є обов'язковими до виконання, тому не може розширювати встановлене законом коло повноважень відповідача або визначати інший, ніж встановлено законом, спосіб його дій.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 цього Кодексу, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідачем при відмові позивачу у реєстрації не дотримано вимоги Положення про реєстрацію платників ПДВ та відповідач діяв не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому його оскаржувані дії, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірними, і обраний позивачем спосіб поновлення порушеного права у вигляді зобовязання відповідача провести реєстрацію як податника податку на додану вартість, суд вважає правильним, що є правовою підставою для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору за приписами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінцере груп» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька про визнання дій Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька неправомірними; зобовязання Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька провести реєстрацію як платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінцере груп» задовольнити.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька.

Зобовязати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Донецька провести реєстрацію як платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінцере груп».

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінцере груп» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 2 листопада 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 5 листопада 2010 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.