Рішення № 121776824, 09.09.2024, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/646/22

провадження 2/527/566/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого- судді Павлійчук А.В.,

за участю секретаря судового засідання Козинко Ю.С.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Глобинського районного суду Полтавської області в м. Глобине цивільну справу № 527/646/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Будинок Комфорту» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.09.2020 року між сторонами був укладений договір оренди майна з правом викупу №1144200901002 (далі-Договір), відповідно до умов якого позивач ТОВ «Будинок Комфорту" (орендодавець) передав відповідачу ОСОБА_1 (орендар) в строкове платне володіння та користування майно, що визначене п. 2 Договору, а саме: майно із групи Пральні машини Wash/fr SAMSUNG WW70J4263MW/UA, з наступним переходом права власності на такий об`єкт оренди від орендодавця до орендаря, а орендар зобов`язався його прийняти у строкове володіння та користуватися, а згодом і у власність, на визначених умовах, а також сплачувати орендодавцеві орендну плату. Згідно умов Договору строк оренди майна складає 24 місяці, щомісячний платіж 1729,00 грн., вартість об`єкта оренди при його викупі за 24 місяці складає 41496,00 грн. Позивач свої зобов`язання за вказаним Договором виконав в повному обсязі, однак, у порушення Договору, відповідачка взяті на себе зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 28.01.2022 року утворилась заборгованість у розмірі 92440,57 грн., яка складається з суми прострочених орендних платежів - 24935,00 грн., пені за прострочені орендні платежі - 13542,07 грн., суми штрафу за розірвання Договору (50% вартості об`єкта оренди) - 12467,50 грн., суми вартості об`єкта оренди - 41496,00 грн. Вказану заборгованість, а також понесені судові витрати позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.

Заочним рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 24.06.2022 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту» був задоволений.

Ухвалою від 18.04.2024 року скасовано заочне рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 24.06.2022 року та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

В судове засідання відповідачка не з`явилась, належним чином була повідомлена про час та місце судового розгляду, надала відзив на позовну заяву, у якому прохала у задоволенні позову відмовити, разом з тим направила заяву про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що 01.09.2020 року між ТОВ «Будинок Комфорту» (орендодавець) та ОСОБА_1 було укладено Договір № 1144200901002 оренди майна з правом викупу (а.с.12).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно достатті 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно достатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістомстатті 1055 ЦК Україникредитний договір укладається у письмовій формі.Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаютьсяу письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб,що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.

Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюютьсяЗаконом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до пункту 5 частини першоїстатті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно пункту 6 частини першоїстатті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини першоїстатті 10 Закону України «Про електронну комерцію»електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Згідно статті11 Закону України «Про електронну комерцію»пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначенихЦК Україниістотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.

Згідно зістаттею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами,моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Так, позивачем на підтвердження виникнення кредитних зобов`язань між сторонами справи до суду було надано: Анкету-Згоду Клієнта (а.с. 11); Договір № 1144200901002 оренди майна з правом викупу від 01.09.2020 (а.с. 12).

Під час вирішення питання розподілу тягаря доведення судом підлягають до застосування правила частини третьої статті12, частини першої статті81 ЦПК України, згідно з якими кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першоїстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правиломстатті 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з приписамистатті 78 ЦПК Українисуд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За правилами частини першоїстатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням наведеного, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд був зобов`язаний власні процесуальні дії належним чином обґрунтувати (мотивувати), враховуючи при цьому, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Процес доведення полягає в обґрунтуванні того, що певні дії або події неодмінно мають своїми наслідками настання інших дій або подій, при цьому обставини вважатимуться встановленими за умови, що настання таких наслідків не є вірогідним, а є обов`язковим за таких обставин та за таких умов.

Згідно із частиною другоюстатті 77 ЦПК Українипредметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 вказано, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Суд зауважує, що надані позивачем докази укладення між сторонами справи кредитного договору не містять підпису відповідача, у тому числі й одноразового ідентифікатора, що в свою чергу позбавляє можливості суд встановити факт ознайомлення ОСОБА_1 саме з тими документами, які були надані ТОВ «Будинок Комфорту» до суду.

Також позивачем не надано доказів видачі відповідачу спірного об`єкту оренди.

Відтак, суд вважає, що з наданих позивачем доказів неможливо встановити факт як виникнення кредитних зобов`язань між сторонами справи, так і отримання відповідачем об`єкту оренди, тому поданий ТОВ «Будинок Комфорту» позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4,12, 81,89, 141,258,259,264,265 ЦПК Українисуд,-

У Х В А Л И В:

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 13 вересня 2024 року.

Суддя А. В. Павлійчук