Рішення № 121760869, 20.09.2024, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/2376/24

Провадження № 2-а/192/11/24

РІШЕННЯ

Іменем України

20 вересня 2024 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Стрельникова О. О.

за участю секретаря судового засідання Савчукової В. В.,

розглянувши в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 02 вересня 2024 року звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2884185 від 21 серпня 2024 року про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 680 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.

На обґрунтування своїх вимог зазначив, що 21 серпня 2024 року відносно нього було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2884185 від 21 серпня 2024 року, про накладення на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн. 00 коп.

Відповідно до вказаної постанови, 21 серпня 2024 року о 20:58:56, бульвар Лесі Українки, 5, водій керуючи ТЗ здійснив рух по смузі для маршрутних ТЗ, позначеної дорожнім знаком 5.11, чим порушив п. 17.1 ПДР на дорозі із смугою для маршрутних Т/З, позначених знаком 5.8 або 5.11 забороняється рух і зупинка ін. Т/З на цій смузі. Стаття 122 ч. 3.

Вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню, оскільки в постанові не відображена об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, з фабули постанови неможливо встановити, особу, яка керувала транспортним засобом, транспортний засіб на якому було скоєно правопорушення, постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, посвідчення водія зазначене в постанові має невірний номер та серію, адреса його мешкання вказана також невірно, при цьому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Тому просив вказану постанову скасувати, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення та провадження в справі закрити.

Враховуючи, що дана справа є незначної складності, суддею при відкритті провадження у справі, у відповідність до ч. 2 ст. 12, ч. 2 ст. 257, ч. 5 ст. 262 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачі у встановленому ст. 18 КАС України порядку відзиву не подали, копію ухвали про відкриття провадження у справі отримали в електронному кабінеті 10 вересня 2024 року (а. с. 41 зворот -43 зворот).

Ознайомившись з позовною заявою, дослідивши наявні матеріали справи, суд вважає, що позов до Департаменту патрульної поліції підлягає задоволенню, а позов до Головного управління Національної поліції у місті Києві не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Положення ст. 5 КАС України є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, що, визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у разі, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Статтею 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серії ЕНА № 2884185 від 21 серпня 2024 року поліцейський 1 взвод 6 рота 2 батальйон полк-1 Управління патрульної поліції в місті Києві сержант поліції ОСОБА_2 накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП за обставин, що 21 серпня 2024 року о 20 год. 58 хв. за адресою: м. Київ, бульв. Лесі Українки керуючі автомобілем AUDI Q7 номерний знак НОМЕР_1 він здійснив рух по смузі для маршрутних ТЗ, позначеною дорожнім знаком 5.11, чим порушив п. 17.1 Правил дорожнього руху та скоїв правопорушення передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП. (а. с. 18).

Як вбачається з позову позивача, він вказує на безпідставність накладення на нього адміністративного стягнення та вважає постанову складену представником відповідача протиправною.

За приписами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Як вбачається з матеріалів справи, жодних доказів на підтвердження обставини скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП (порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів) відповідачем Департаментом патрульної поліції суду не надано.

Статтею 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд вважає, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження доводи позивача про протиправність постанови відповідача Департаменту патрульної поліції, доказів протилежного відповідачем Департаментом патрульної поліції суду не надано.

Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції підлягають задоволенню і постанова відповідача Департаменту патрульної поліції підлягає скасуванню, а з врахуванням положень ст. 286 КАС України справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України - при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем, який не є суб`єктом владних повноважень, при зверненні до суду з позовом сплаченого судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. (а. с. 11).

Відповідно до положень ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду постановою у справі № 543/775/17 від 18 березня 2020 року зробила висновок про те, що відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI «Про судовий збір», серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тому, оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню сума судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп. підлягає відшкодуванню позивачу, шляхом стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Департаменту патрульної поліції.

Що стосується вимог до Головного управління Національної поліції у місті Києві, то суд зауважує таке.

Відповідно до позиції Верховного Суду викладеній в постанові від 17 вересня 2020 року по справі №742/2298/17, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених статтею ст. 122 КУпАП, посадові особи Національної поліції України діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції.

Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 122 КУпАП.

Як вбачається з постанови серії ЕНА № 2884185 від 21 серпня 2024 року, вона винесена поліцейським 1 взводу 6 рота 2 батальйону полк-1 Управління патрульної поліції в місті Києві сержантом поліції Богушем Дмитром Сергійовичем, тобто посадовою особою Департаменту патрульної поліції, і тому Головне управління Національної поліції у місті Києві є неналежним відповідачем за вимогами позивача, у зв`язку з чим в задоволені позову щодо нього слід відмовити.

Враховуючи відмову в задоволені позову до даного відповідача судові витрати по справі за вимогами до вказаного відповідача слід покласти на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП, ст.ст. 5, 6, 18, 77, 139 246, 262, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 до Департаменту патрульної поліції, який розташований: м.Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 40108646 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову пронакладення адміністративногостягнення посправі проадміністративне правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2884185 від 21 серпня 2024 року винесену поліцейським 1 взводу 6 рота 2 батальйону полк-1 Управління патрульної поліції в місті Києві сержантом поліції Богушем Дмитром Сергійовичем відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 680 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити.

Судові витрати за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення покласти на відповідача.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 , в рахунок відшкодування судових витрат - судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп.

В задоволені позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Судові витрати по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 20 вересня 2024 року.

Головуючий: суддя Стрельников О. О.