Ухвала суду № 121729633, 19.09.2024, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/3422/16-к

провадження 1-кс/462/1641/24

У Х В А Л А

19 вересня 2024 року суддя Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України, суд

в с т а н о в и в:

16.09.2024 року Залізничним районним судом м. Львова зареєстровано заяву захисника ОСОБА_3 , подану через систему «Електронний суд», про відвід судді ОСОБА_5 у межах кримінального провадження № 42015140000000229 від 09.12.2015 щодо ОСОБА_4 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Заява про відвід судді обґрунтована тим, що наявні обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді, оскільки суддею у судовому засіданні 12.09.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання обвинуваченого про допит свідка, чим грубо порушила права обвинуваченого на справедливий розгляд.

Захисник ОСОБА_3 підтримала подану заяву, просила відвести суддю ОСОБА_5 від розгляду даного кримінального провадження, оскільки суддею проявлено неупередженість, не вбачає, що суддя винесене об`єктивне рішення по суті справи.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав заяву по відвід судді, зазначив, що йому не зрозуміло чому таке відношення судді до його захисника.

Прокурор ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою, в якій просив розглядати заяву про відвід судді без його участі, у задоволенні заяви просив відмовити у зв`язку із її безпідставністю та відсутністю підстав для відводу судді.

Суддя ОСОБА_5 , якій заявлено відвід, не висловила бажання щодо надання пояснення.

Заслухавши доводи захисника на обґрунтування заяви про відвід судді, думку обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до переконання, що заява про відвід судді не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Статтею 80КПК України встановлено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід, за цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивований.

Статтею 75КПК України передбачено вичерпний перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні, зокрема:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Статтею ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Відповідно до п. 1.1 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Відтак суд, який розглядає справу має бути безстороннім і незалежним за ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Розглядаючи питання безсторонності з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначив, що по-перше, йдеться про суб`єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці. Зокрема, суд не повинен суб`єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. По-друге, слід застосувати об`єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву; крім того, поняття незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою (справи «Пуллар проти Сполученого Королівства» і «Томанн проти Швейцарії», а також «Екедемі Трейдинг ЛТД та інші проти Греції» і «Дактарас проти Литви»). Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

Згідно з роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом (п.10). Відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Із поданої заяви про відвід судді вбачається, що мотиви, викладені у заяві, фактично свідчать про незгоду заявника із процедурою судового розгляду, що здійснює суддя ОСОБА_5 та з процесуальними рішеннями судді ОСОБА_5 у ході розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України, дана заява ґрунтується на суб`єктивних переконаннях заявника, що не може слугувати підставою для відводу.

Наведені обставини не підтверджують упередженого ставлення головуючої судді, а тому не є підставами для відводу судді у розумінні ст. 75 КПК України.

Враховуючи наведене, суд прийшов до переконання, що в обґрунтування своєї заяви про відвід заявник не навів належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді, що передбачені нормами КПК України, будь-які обставини, які б свідчили про заінтересованість, упередженість чи необ`єктивність судді, її безсторонність, при розгляді даного кримінального провадження, що відповідно до вимог ст.75,76КПК України є підставами для відводу - відсутні.

Відтак, оскільки судом не встановлено та заявником не наведено жодних підстав, передбачених ст.75,76 КПК України, суд приходить до переконання, що у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.75, 76, 80, 81, 344, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

у задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 про відвід судді Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1