Рішення № 121653102, 12.09.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/10982/24-ц

пр. № 2-5473/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Литвинової І. В.,

за участю секретаря судового засідання - Когут Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та пені,

УСТАНОВИВ:

І. Позиції учасників розгляду.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за освітні послуги у розмірі 7 751, 04 грн та суми пені у розмірі 2 916, 18 грн за договором від 30 серпня 2021 року № 31.

Вимоги обґрунтовано тим, що 30 серпня 2021 року сторони уклали договір про навчання у ІНФОРМАЦІЯ_2 № 31, за яким відповідача було зараховано студентом першого курсу денної форми навчання для здобуття ступеня бакалавра, за рахунок коштів фізичних та / або юридичних осіб. 04 листопада 2022 року відповідач за власним бажанням з 26 жовтня 2022 року був відрахований. Загальна вартість навчання з 01 вересня 2021 року по 26 жовтня 2022 року склала 39 151, 04 грн, з яких відповідач сплатив 31 400, 00 грн.

Відповідач не скористалася своїм правом на подання відзиву на позов.

II. Процесуальні дії та рішення суду.

08 березня 2024 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано судді Батрин О. В., для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

11 березня 2024 року судом отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру з інформацією про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача фізичної особи /а. с. 27/.

11 березня 2024 року ухвалою судді відкрито провадження у справі для розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання /а. с. 28/.

03 травня 2024 року на підставі розпорядження керівника апарату суду Ліннік Н. В. №184 проведено повторний автоматизований розподіл справи між суддями і передано 08 травня 2024 року судді Литвиновій І. В., згідно з протоколом.

12 вересня 2024 року представник позивача подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує і просить задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Отже представник позивача у судове засідання не з`явився, будучи повідомленим належним чином про його час, дату і місце призначення, враховуючи подану заяву про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідач у судове засідання не з`явився, окрім вищевказаних, як заяви з процесуальних питань, як і заяви по суті, не надходили до суду.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, частиною четвертою статті вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши справу за наявними у справі матеріалами, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

III. Фактичні обставини справи.

Наказом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30 серпня 2021 року № 220 ОСОБА_1 з 01 вересня 2021 року зараховано студентом першого курсу денної форми навчання для здобуття ступеня бакалавра за освітньою програмою «Організація захисту інформації з обмеженим доступом» спеціальності 256 «Національна безпека (кіберзахист, забезпечення державної безпеки в інформаційній сфері)» за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб.

30 серпня 2021 року ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідачем укладено договір № 31 про навчання у ІНФОРМАЦІЯ_2.

Як вбачається із п. 15 договору період навчання відповідача в ІНФОРМАЦІЯ_2 склав 8 семестрів.

Згідно з умовами зазначеного договору, позивач здійснював навчання відповідача на рівні стандартів вищої освіти.

Позивач належним чином виконував власні зобов`язання за договором, однак, умови договору були порушені відповідачем в частині своєчасного внесення плати за освітню послугу.

За період навчання будь-яких скарг щодо якості надання освітніх послуг. їх ненадання чи надання не в повному обсязі від відповідача на адресу позивача не надходило.

Наказом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04 листопада 2022 року № 126-ОС відповідача, студента другого курсу, відраховано за власним бажанням з 26 жовтня 2022 року та припинено дію договору про навчання в ІНФОРМАЦІЯ_2.

IV. Позиція суду та оцінка аргументів сторін.

Відповідно до пункту 9 договору від 30 серпня 2021 року № 31 здобувач зобов`язаний виконувати освітню програму, індивідуальний навчальний план та досягати визначених освітньою програмою результатів навчання, своєчасно з`ясовувати дату початку кожного семестру і вартість навчання та вносити плату за освітню послугу в розмірах та в порядку, встановлених договором.

Частиною першою статті 73 Закону України «Про вищу освіту», передбачено, що заклад вищої освіти відповідно до законодавства та статуту може надавати фізичним та юридичним особам платні послуги за умови забезпечення надання належного рівня освітніх послуг як основного статутного виду діяльності. Відповідно до частини 6 статті 73 вищезазначеного Закону, розмір плати за весь строк навчання для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, підвищення кваліфікації, а також порядок оплати освітньої послуги (разово, щороку, щосеместрово, щомісяця) встановлюються у договорі (контракті), що укладається між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов`язання щодо її оплати. Договір про надання послуг навчання відноситься до договорів про надання послуг, питання про які регулюються главою 63 Цивільного кодексу України.

Згідно з пунктом 14 договору розмір плати за надання освітньої послуги у повному обсязі встановлюється в національній валюті, при цьому виконавець має право в односторонньому порядку змінювати розмір плати за навчання не частіше одного разу на рік і не більше як на офіційно визначений рівень інфляції за попередній календарний рік, але не більше вартості навчання, визначеної для вступників на наступний навчальний рік, з обов`язковим інформуванням (розміщення на веб-сайті, на дошці оголошень, під особистий підпис тощо) про це здобувача до початку наступного навчального року.

Згідно з пунктом 15 договору загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання (на день укладання договору) становила 126 400, 00 грн.

Вартість освітньої послуги за перший навчальний рік (на день укладання договору) становила - 31 600, 00 грн.

Згідно з пунктом 16 Договору відповідач зобов`язаний вносити плату безготівково на рахунок закладу. За перший семестр навчання протягом семи банківських днів з моменту укладання цього договору одноразовим платежем у розмірі 50% вартості навчання за перший навчальний рік. За другий та насту пні семестри не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку кожного семестру у розмірі 50% вартості навчання за навчальний рік. Замовник має право внести оплату за надання освітньої послуги одноразово за навчальний рік або за весь період навчання.

Як вбачається, до відрахування за власним бажанням, відповідач навчався у ІНФОРМАЦІЯ_2 протягом першого, другого та частини третього семестрів. Відповідно до п. 20 договору у разі відрахування здобувача освітньої послуги за власним бажанням останнім днем надання освітньої послуги є день подання ним заяви про відрахування. Таким чином загальна вартість його навчання за цей період з

30 серпня 2021 року до 26 жовтня 2022 року склала 39 151, 04 грн, з яких відповідач сплатив лише 31 400, 00 грн.

Пунктом 17 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань, передбачених Договором сторони несуть відповідальність відповідно до закону.

У відповідності з положеннями статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а також, як зазначено у ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ціна договору визначена у відповідності до положень частини першої ст. 632 ЦК України.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається зі статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання здійснити оплату наданих послуг визначено частиною першою статті 903 ЦК України.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові уразі порушення боржником зобов`язання.

Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_2 в повному обсязі дотрималася своїх зобов`язань за договором, проте відповідач, в порушення умов договору, своїх зобов`язань не виконав, допустивши утворення фінансової заборгованості за надані освітні послуги у сумі 7 751, 04 грн.

Відповідно до пункту 18 договору за несвоєчасну оплату освітніх послуг замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1 % несплаченої суми за кожен день прострочення.

Таким чином, враховуючи, що відповідач добровільно свої зобов`язання за договором не виконав, станом на 05 лютого 2024 року за ним рахується заборгованість на загальну суму 10 667, 22 грн, зокрема: заборгованість за надані освітні послуги - 7 751, 04 грн, пеня за несвоєчасну оплату освітніх послуг в сумі - 2 916, 18 грн.

V. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджена сплачена сума судового збору у розмірі 3 028, 00 грн.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись

ст.ст. 3, 8, 21, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України,

ст.ст. 1-22, 509, 526, 610, 611 Цивільного кодексу України,

ст.ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 279, 280-282, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та пені задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2, АДРЕСА_2) суму заборгованості у розмірі 10 667, 22 грн, сплачений судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І. В. Литвинова