Рішення № 121648079, 10.09.2024, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/3448/24

Провадження № 2/577/979/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2024 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого-судді Рідзевської І.О.,

з участю секретаря Олійник В.П.,

прокурора Наталича А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотопа цивільну справу за позовною заявою керівника Конотопської окружної прокуратури Васильківського Олександра Юрійовича в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В :

Керівник Конотопської окружної прокуратури Васильківський О.Ю. звернувся до суду з позовом, в якому просить прохає конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області земельну ділянку з кадастровим номером 5922087800:04:002:0283 площею 4,2794 га, яка належить на праві власності ОСОБА_1 і (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) та знаходиться на території Попівської сільської ради Конотопського району Сумської області.

Вимоги обґрунтовує тим, що згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 30.05.2018 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) з кадастровим номером 5922087800:04:002:0283, площею 4,2794 га, розташовану на території Соснівської сільської ради (нині - Попівська сільська рада) Конотопського району Сумської області. Право власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано приватним нотаріусом Конотопського районного нотаріального округу Сумської області Гавриленком Д.В. на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.05.2018 № 1128. Відповідно до вказаного свідоцтва про право на спадщину за законом громадянка російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , успадкувала після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 вищевказану земельну ділянку. Відповідно до листа Управління державної міграційної служби України в Сумській області від 09.02.2024 № 5901.5-775/59.3-24 ОСОБА_1 посвідкою на постійне або тимчасове проживання в Україні не документована, за обліками встановлення належності до громадянства України/оформлення набуття/припинення громадянства не значиться. Оскільки відповідач є громадянкою російської федерації, а земельна ділянка, яка перебувають у її власності відносяться до земель сільськогосподарського призначення, тому вона і повинен була відчужити вказану земельну ділянку протягом року. Проте в порушення вимог ч. 4 ст. 81 та ст. 145 Земельного кодексу України протягом року відповідач не здійснив відчуження земельних ділянок, тому є підстави для їх конфіскації за рішенням суду.

У судовому засіданні прокурор підтримав заяву з підстав викладених у позові

Позивач Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надіслав на адресу суду заяву з проханням розгляд справи проводити за відсутності представника управління. (а.с. 26-29).

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена (а.с. 40).

Згідно ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до положень ч. 3, 4 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Згідно ч. 3, 4 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 «Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю), зокрема в агропромисловому комплексі, в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Відповідно до висновків Верховного Суду викладених у постанові від 26.05.2020 по справі №912/2385/18 прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 13, ст. 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.7

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За приписами ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Правовий статус та порядок використання, зокрема, земель сільськогосподарського призначення визначено Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

Набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть: а) громадяни України; б) юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади; в) територіальні громади; г) держава (ч. 1 ст. 130 ЗК України).

Згідно з ч. 4 ст. 81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Відповідно до вимог п. «д, е» ч. 1 ст. 140 ЗК України підставами припинення права власності на земельну ділянку є: конфіскація за рішенням суду: не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Примусове припинення прав на земельну ділянку у відповідності до п. «в» ч. 1 ст. 143 ЗК України здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 4 ст. 145 ЗК України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду.

Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Статтею 354 Цивільного України визначено, що до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.

Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний контроль за використанням та охороною земель також здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 15 зі змінами та доповненнями, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Згідно з п.п. 42 п. 4 вищевказаного Положення Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань подає позов про конфіскацію земельної ділянки у випадках, визначених законом.

Відповідно до п. 8 вищевказаного Положення Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом громадянка російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , успадкувала після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 земельну ділянку розміром 4,2794 га., кадастровий номер 5922087800:04:002:0283, що знаходиться на території Соснівської сільської ради Конотопського району Сумської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно листа Управління державної міграційної служби України в Сумській області від 09.02.2024 № 5901.5-775/59.3-24 ОСОБА_1 посвідкою на постійне або тимчасове проживання в Україні не документована, за обліками встановлення належності до громадянства України/оформлення набуття/припинення громадянства не значиться.

Конотопською окружною прокуратурою Сумської області листом від 08.05.2024 повідомлено Головне управління Держгеокадастру у Сумській області про намір реалізувати представницькі повноваження шляхом звернення до суду з позовом про конфіскацію у власність держави земельної ділянки сільськогосподарського призначення належної на праві власності громадянці іноземної держави ОСОБА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 протягом року з часу переходу права власності на спірну земельну ділянку не здійснила дій щодо відчуження вказаної земельної ділянки, яка призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а тому право власності на неї слід припинити примусово шляхом їх конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області.

Суд дійшов висновку, що конфіскація земельної ділянки відповідача відповідає вимогам закону, а саме ст. 145 ЗК України. Також конфіскація земельної ділянки відповідача відповідає інтересам українського суспільства, оскільки земля та її надра є об`єктами права власності Українського народу і згідно з чинним законодавством земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства не може належати іноземним громадянам.

Водночас за змістом ст. 145 ЗК України конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах; ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, якою відповідач незаконно володіє, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, як уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо конфіскації у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які незаконно використовуються іноземними громадянами. Зазначений спосіб захисту чітко визначений частиною 4 статті 81 Земельного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 392, 1218, 1222, 1225, 1258, 1235, 1268, 1278 ЦК України, ст .ст. 1, 3, 5, 7, 9-13, 81, 89, 141, 263-265, 273, 354-35 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву - керівника Конотопської окружної прокуратури Васильківського Олександра Юрійовича в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області задовольнити.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області земельну ділянку з кадастровим номером 5922087800:04:002:0283 площею 4,2794 га, яка належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та знаходиться на території Попівської сільської ради Конотопського району Сумської області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Сумської обласної прокуратури (м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 33, код ЄДРПОУ 03527891, р/р НОМЕР_2 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) кошти, витрачені на сплату судового збору за пред`явлення цього позову, у розмірі 2422,40 грн., та 1211,20 грн. за заяву про його забезпечення.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Конотопська окружна прокуратура, юридична адреса м. Конотоп, вул. Усп. Троїцька, 136, код 03527891.

Позивач Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, юридична адреса м. Суми, вул. Революції Гідності, 32.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Повний текст рішення виготовлено 17 вересня 2024 року.

Суддя Рідзевська І. О.