Ухвала суду № 121645473, 16.09.2024, Житомирський районний суд Житомирської області

справа 278/5026/24

У Х В А Л А

16 вересня 2024 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Євген Татуйко, розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частину майна,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду із зазначеною заявою, оглянувши яку приходжу до висновку, що підстав для відкриття провадження у справі на даний час немає, а заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Так, заявниця у прохальній частині вищезгаданого позову просить суд припинити право спільної часткової власності відповідачки на 1/3 частину житлового будинку та двох земельних ділянок, а також визнати право власності позивачки на зазначене майно із подальшим стягненням із неї на користь відповідачки грошової компенсації на відшкодування вартості 1/3 частини зазначених об`єктів нерухомості.

Відповідно до положень п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Згідно із приписами п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності - дійсною вартістю нерухомого майна

Відтак згідно з положеннями п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України даний позов повинен містити в собі зазначення коректної ціни позову, розмір якої визначається у порядку п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України.

Окрім того, за нормою ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Водночас, попри положення вищевказаних норм права, позивачкою у позовній заяві не вказана ціна цього позову і до матеріалів позову не долучені документи на підтвердження сплати судового збору в межах цього провадження у порядку, встановленому законодавством України.

Абзацом першим статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Стаття 5 вище вказаного закону визначає, що суб`єктами оціночної діяльності є: суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі. Права, обов`язки та відповідальність суб`єктів оціночної діяльності встановлюються цим та іншими законами.

Згідно абзацу 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов`язковим за рішенням суду.

Окремо суд звертає увагу позивачки на те, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16 грудня 2020 року в цивільній справі № 372/1080/19 виснувано, що тягар доказування вартості майна несе позивач. Крім того, у зазначеній постанові, Верховний Суд також звернув увагу на те, що належними та допустимими доказами, які підтверджують ціну позову у майнових вимогах можуть бути, зокрема: договори купівлі-продажу цього майна, відомості про його залишкову балансову вартість, звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, що підтверджують дійсну вартість такого майна безпосередньо на час звернення до суду з відповідними позовними вимогами.

Аналогічні позиції висвітлені також і у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 згідно з якою, вирішуючи питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Відтак, ОСОБА_1 слід надати суду актуальну інформацію щодо вартості спірних об`єктів нерухомості станом на момент звернення останнього до суду із цією позовною заявою, зазначити ціну позову та привести у відповідність із ціною позову оплату судового збору.

Окремо суд роз`яснює, що позивачка жодним чином не обмежена у можливості подання до суду звіту про оцінку майна або витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, що підтверджують дійсну вартість такого майна безпосередньо на час звернення до суду, а також будь-яких інших документів з яких можливо б було встановити дійсну вартість спірного майна.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб із 1 січня 2024 року установлено на рівні 3 028 грн.

Платiжнi реквізити для перерахування (доплати) судового збору:

Отримувач коштів ГУК у Жит.обл/Житомир.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA158999980313151206000006196

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський районний суд Житомирської області (назва суду, де розглядається справа).

Окремо суд звертає увагу на те, що за правилами ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Водночас вищевказаний процесуальний обов`язок ОСОБА_1 належним чином не виконаний.

За таких обставин, позивачці належить надати у розпорядження суду докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Також, за правилами абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Так, із матеріалів справи убачається та судом установлено, що представник позивачки адвокат Янчук М.О. звернувся до суду із цим позовом в інтересах ОСОБА_1 за допомогою підсистеми ЄСІСТ "Електронний суд".

За таких обставин, суд звертає увагу сторони позивачки на необхідність здійснення надіслання копії виправленого примірника позовної заяви разом із доданими до нього письмовими доказами іншим учасникам справи із подальшим надання суду відповідних доказів на підтвердження факту здійснення такого надіслання.

Недотримання позивачкою зазначених положень при зверненні з позовною заявою у справі перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на викладені вище обставини, суд дійшов висновку про залишення даної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 1 ст. 185 ЦПК України, --

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву залишити без руху з наданням п`ятиденного строку для усунення недоліків зазначених в даному рішенні з дня отримання його копії.

Роз`яснити заявнику, що у випадку неусунення зазначених недоліків заява вважається неподаною та повертається авторові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Євген Татуйко