Рішення № 121644243, 12.09.2024, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/1277/24

Провадження № 2-а/739/9/24

Р І Ш Е Н Н ЯІ М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2024 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої-судді - Кочура О.О.,

при секретарі - Неживець К.В.,

за участі: позивача – Кахути В.Ф.,

представника позивача – Костюченка В.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Кахути Віктора Федоровича, поданим представником позивача – адвокатом Костюченко Владиславом Костянтиновичем до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

29.05.2024 року позивач Кахута В.Ф., діючи через свого представника – адвоката Костюченка В.К., звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ГБВ № 597387 від 18.05.2024 року про притягнення Кахути Віктора Федоровича до адміністративної відповідальності за 183 КУпАП та провадження по справі закрити. В обґрунтування вимог позивач зазначає, що вищевказаною постановою Кахуту В.Ф. притягнуто до адміністративної відповідальності з формулюванням, що він 18.05.2024 року, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння о 04.52 год. здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме повідомив про те, що його б’ють, хоча цього факту насправді не було. Постанову вважає незаконною, оскільки позивач розповів, що 17.05.2024 року близько 24.00 год. він був незаконно затриманий (тобто без складання протоколу про адміністративне затримання) на блокпості військовослужбов-цями, які і викликали поліцію. По приїзді поліції на позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП. Після того як поліцейські склали протокол та покинули блокпост, його побили військовослужбовці, які перебували на блокпості. Саме з цього приводу він викликав поліцію на блокпост, при цьому його повідомлення не було безпідставним. Замість того щоб належним чином відреагувати на виклик, в тому числі з’ясувати підстави незаконного тримання особи на блокпості, поліцейськими винесена постанова про його притягнення до адміністративної відповідальності за завідомо безпідставний виклик поліції. В постанові позивачем зроблений запис про те, що він не погоджується з постановою, оскільки справді був побитий військовослужбовцями. В оскаржуваній постанові відсутні відомості про місце вчинення адміністративного правопорушення, тобто куди саме викликав поліцію позивач, та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Взагалі невідомо, яким чином поліцейським встановлений факт безпідставності виклику поліції. Отже постанова в справі про адміністративне правопорушення була винесена посадовою особою поліції без врахування фактичних обставин правопорушення. Ухвалою суду від 31.05.2024 відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання з викликом сторін, яке неодноразово відкладалось у зв’язку з неявкою представника відповідача. Відповідач відзив на позовну заяву не подав. У судовому засіданні позивач Кахута В.Ф. підтримав свій позов, просив його задовольнити, пояснив, що 17.05.2024 року близько 23.30 гол. він проїжджав через військовий блокпост, де був незаконно затриманий військовими без складання протоколу затримання, також військові намагалися відібрати у нього ключі від автомобіля і він зранку наступного дня - 18.05.2024 року був змушений викликати поліцію, після чого відносно нього склали адміністративний протокол та наклали стягнення у розмірі 850 грн. штрафу. Представник позивача Костюченко В.К. у судовому засіданні підтримав позов, та уточнив, що просить скасувати постанову про накладення на Кахуту В.Ф. стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн., а не 1000 грн., як це помилково зазначено у позові. Також звернув увагу суду на відсутність відзиву на позовну заяву та повторну неявку представника відповідача у судове засідання. Представник відповідача ГУНП в Чернігівській області повторно у судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив. За таких обставин, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів. Заслухавши вступне слово позивача та його представника, дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини. За змістом постанови серії ГБВ №597387 від 18.05.2024 року по справі про адміністративне правопорушення, яка винесена ДОП СП Новгород-Сіверського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській облаcті лейтенантом поліції Крутько Андрієм Ігоровичем на Кахуту Віктора Федоровича накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП у виді штрафу у розмірі 850 грн., та зазначено що він 18.05.2024 року о 04.52 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонував на лінію 102 та повідомив про те, що його б’ють, хоча цього факту насправді не було (а.с.18). Відповідно до ст. 8 Конституції України, Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Ст.7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 222 КУпАП, розгляд справ про правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП, покладено на органи Національної поліції. За змістом ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобовязані діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Тобто притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством. За змістом ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. У КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом. Як слідує із змісту ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобіганню правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. При розгляді даної справи суд перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови на момент її винесення. Згідно вимог ст. 183 КУпАП Завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку та законна діяльність спеціальних служб (для цілей цього Кодексу під спеціальними службами розуміється, серед інших, і поліція. Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у завідомо неправдивому виклику, зокрема, поліції. Дії особи при цьому спрямовані саме на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як, зокрема, поліція. Особа викликає поліцейського ніби - то для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Особа, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику поліцейських, зокрема. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, врегульовує Закон України «Про національну поліцію». За змістом ст. 2 Закону України «Про національну поліцію», завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги. За змістом ст. 18 Закону України «Про національну поліцію», поліцейський зобов`язаний, серед іншого: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно - правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно - правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я. Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь - якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції. Суд враховує, що відповідно до п. 4, 5, 8, 10, 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, інших публічних місцях; вживає всіх можливих заходів для надання невідкладної, зокрема домедичної і медичної, допомоги особам, які постраждали внаслідок кримінальних чи адміністративних правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в ситуації, небезпечній для їхнього життя чи здоров`я. За змістом ст. 31. Закону України «Про національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, як, зокрема: 1) перевірка документів особи; 2) опитування особи; 6) обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю; 9) застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису. Згідно з п. ст. 247 КпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. За змістом ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право, зокрема, - знайомитися з матеріалами справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Приписами ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол (у випадку його складання) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Згідно із ч. 1 ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Стаття 280 КУпАП. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити, серед іншого, опис обставин, установлених під час розгляду справи. Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС ) визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно ч.1,2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. За змістом постанови зазначено, що виклик було здійснено Кахутою В.Ф. у зв’язку з тим, що його б’ють, та інспектором зазначено, що такого факту не було. Яким чином були встановлені вказані обставини з оскаржуваної постанови не вбачається. Також у постанові не зазначені будь-які докази які б суд мав можливість оглянути у судовому засіданні, а ні відеофіксація, а ні пояснення осіб, а ні перевірка відсутності тілесних ушкоджень, що надає суду можливість прийти до висновку про вісутність вказаних доказів під час розгляду інспектором адміністративної справи, крім того в постанові взагалі не вказано місце її складання та місце вчинення адміністративного правопорушення. Так, ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція ) передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо. Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02). У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення,всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Вказані обставини та відсутність доданих до суду будь-яких обґрунтувань винесеної постанови дозволяють суду прийти до висновку про недоведеність наявності у діях Кахути Віктора Федоровича складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 183 КУпАП, що є підставою для задоволення позову та скасування постанови серії ГБВ №597387 від 18.05.2024 року по справі про адміністративне правопорушення, яка винесена ДОП СП Новгород-Сіверського районного відділу поліції в Чернігівській облаcті лейтенантом поліції Крутько Андрієм Ігоровичем про накладення на Кахуту Віктора Федоровича адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП. У відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Відповідно до вимог ч.1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Керуючись ст. ст. 241-243, 245, 246, 250, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Кахути Віктора Федоровича, поданий представником позивача – адвокатом Костюченко Владиславом Костянтиновичем до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГБВ № 597387 від 18.05.2024 року про притягнення Кахути Віктора Федоровича до адміністративної відповідальності за 183 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 850 гривень. Справу про адміністративне правопорушення за ст.183 КУпАП відносно Кахути Віктора Федоровича - закрити. Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.О.Кочура

Повний текст рішення виготовлений та підписаний головуючою 16.09.2024 року.