Рішення № 121633379, 16.09.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/3967/24

Справа № 760/27467/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Зуєвич Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві /далі - Пенсійний фонд/ (ЄДРПОУ: 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; e-mail: kiev_gu@kv.pfu.gov.ua) до ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

17.11.2023 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, за підписом начальника ГУ ПФУ України Бойко О.В., в якій ставиться питання про стягнення з відповідача на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві безпідставно отриманих коштів (пенсії) у розмірі 2 140,53 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2023 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Шереметьєву Л.А.

Судом в порядку ч.ч. 6, 8 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі. Відповідь на такий запит надійшла до суду 21.11.2023.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 22.11.2023 вказану позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмового провадження).

Розпорядженням керівника апарату Солом`янського районного суду міста Києва № 427 від 22.02.2024 у зв`язку з звільненням у відставку головуючого судді Шереметьєвої Л.А., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2024 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Доводи позову

В обґрунтування позовних вимог вказується, що на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві перебувала громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зазначається, що виплата пенсії ОСОБА_2 за її бажанням, проводилась через АТ «Укрпошта» та була припинена у зв`язку з її смертю ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як стверджується у позові, у червні 2020, Пенсійний фондом була нарахована ОСОБА_2 пенсія за період з 01.06.2020 по 30.06.2020 в сумі 21 40,53 грн, та перераховано її на поштове відділення м. Київ - 56.

Зауважується, що відповідно до графіку виплати пенсій, датою виплати пенсії ОСОБА_2 за доставочною дільницею № 56 поштового зв`язку 03056 встановлено 16 число щомісяця.

Як вказується у позові, при звернені за допомогою на поховання ОСОБА_1 було надано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 .

У позові звертається увага на те, що після встановлення факту смерті громадянки ОСОБА_2 18.06.2020, Пенсійний фонд звернувся до центру поштового зв`язку з проханням повідомити, ким і на підставі яких документів було отримано пенсію за померлу пенсіонерку.

При цьому, зазначається, що відповідно до листа Центральної пошти України «Укрпошта» від 28.02.2023 № 01.12,-793-23 було проінформовано, що з повідомлення Київської міської дирекції АТ «Укрпошта» пенсія ОСОБА_3 виплачена ОСОБА_1 на підставі довіреності 16.06.2020.

Таким чином, зі слів позивача, громадянкою ОСОБА_1 було отримано пенсію за громадянку ОСОБА_2 в сумі 2 140,53 грн після її смерті, на підставі довіреності, яка втратила свою чинність 13.06.2020.

Разом з тим, у позові наголошується, що з метою досудового врегулювання спору, Пенсійний фондом було направлено громадянці ОСОБА_1 листи від 23.11.2020 № 2600-0504-8/166631 та від 22.05.2023 № 2600-0504-8/101065 щодо добровільного повернення безпідставно отриманих коштів в сумі 2 140,53 грн, проте, як вказує позивач, зазначені листи відповідачем проігноровано та безпідставно отримані кошти в сумі 2 140,53 грн повернуті не були.

Щодо правової позиції відповідача

Відзив на позовну заяву не надійшов.

Судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

За змістом відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 332728 від 21.11.2023, відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 22.02.2000 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 23).

За змістом ч.ч. 6, 7 ст. 128 ЦПК України судова повістка …> надсилається …> разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням …> за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно з п. 5 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265, громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають на території України, зобов`язані протягом 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати/зареєструвати його.

За змістом п. 4 вказаного Порядку особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Судова кореспонденція є офіційною, тому повинна надсилатися саме за адресою зареєстрованого місця проживання або, як виняток, на адресу, зазначену самим учасником справи - адресатом (ч. 6 ст. 128 ЦПК України).

Суд двічі направляв на зареєстровану адресу відповідача копію ухвали про відкриття провадження з копіями позовної заяви та доданих до неї документів. Таким чином, суд виконав покладений на нього обов`язок інформувати учасників справи про її розгляд.

Відповідач кореспонденцію суду не отримала, а листи повернулися до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 28, 34).

Вживаючи всіх залежних від суду заходів задля повідомлення відповідача, суд 24.06.2024 зробив оголошення для відповідача про розгляд даної справи на офіційному сайті судової влади (а.с. 33; https://sl.ki.court.gov.ua/sud2609/gromadyanam/111/1625949/).

Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі - Конвенція) держава має позитивні зобов`язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов`язку суду розглянути справу.

Однак з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.

Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено п.п. 108, 109 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 130 ЦПК України особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою. Однак процесуальне законодавство не визначає наслідків невручення повістки-повідомлення з причин закінчення строку зберігання. В т.ч. жодними законами чи підзаконними актами не передбачено, скільки разів суд має перенаправляти кореспонденцію на єдину відому (офіційну) адресу, з якої вона повертається без вручення, для того щоб особа вважалась такою, що повідомлена.

Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (за зареєстрованим місцем проживання а також шляхом оголошення через сайт судової влади), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в м. Києві (а.с. 9).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 13.06.2020 Солом`янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) /а.с. 8/ 13.06.2020 у віці 70 років ОСОБА_2 померла.

З матеріалів справи вбачається, що 18.06.2020 відповідач ОСОБА_1 звернулась до Пенсійного фонду із заявою про виплату на поховання, недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 (а.с. 7).

Як вбачається з матеріалів справи, 08.02.2023 Пенсійний фонд звернувся до АТ «Укрпошта» з проханням повідомити, ким і на підставі яких документів було утримано пенсію за червень 2020 року у сумі 2 140,53 грн за померлу ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 (а.с. 10).

Відповідно до листа АТ «Укрпошта» від 08.02.2023 року № 2600-0504-8/22375 (а.с. 11) встановлено, що за червень 2020 року нарахована ОСОБА_2 в розмірі 2 140,53 грн отримана по довіреності 16.06.2020.

На а.с. 12 міститься копія довіреності від 05.06.2020, відповідно до якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уповноважила ОСОБА_1 представляти її інтереси, зокрема, щодо оформлення/переоформлення/отримання належної їй пенсії та/або будь-яких інших виплат. Довіреність видана з правом передоручення повноважень третім особам, строком на п`ять років та дійсна до 05.06.2025.

З метою досудового врегулювання спору, Пенсійним фондом було направлено відповідачу листи від 23.11.2020 № 2600-0504-8/166631 та від 22.05.2023 № 2600-0504-8/101065 щодо добровільного повернення безпідставно отриманих коштів в сумі 2 140,53 грн (а.с. 13-18).

З наданого позивачем перерахунку пенсії за особовим рахунком № НОМЕР_3 (а.с. 9) розмір пенсії, який підлягає поверненню складає 2 140,53 грн.

До позовної заяви також долучено копії: витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань щодо Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (а.с. 4); паспорту ОСОБА_1 (а.с. 5) довідки з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської РДА щодо місця проживання ОСОБА_1 (а.с. 6).

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсії, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Пенсія може виплачуватися за довіреністю, порядок оформлення і строк дії якої визначаються законом. Виплата пенсії за довіреністю здійснюється протягом усього періоду дії довіреності за умови поновлення пенсіонером заяви про виплату пенсії за довіреністю через кожний рік дії такої довіреності (ч. 2 ст. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Відповідно до пункту 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) заява про виплату неодноразової пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається особою до органу, що призначає пенсію, в якому померлий пенсіонер перебував на обліку як одержувач пенсії.

Пунктом 2.26 Порядку № 22-1 передбачено, що для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки. Непрацездатними членами сім`ї, зазначеними у частині другій статті 36 Закону № 1058, подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера. Члени сім`ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання пенсіонером на день його смерті. Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв`язку з відсутністю членів сім`ї або в разі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини надається свідоцтво про право на спадщину.

З викладеного вбачається, що після смерті пенсіонера, для отримання пенсії, необхідно подати до відповідного Пенсійного фонду документи, які підтверджують сімейні відносини та факт проживання з пенсіонером на день його смерті.

Відповідно до ст. 248 ЦК України, представництво за довіреністю припиняється у разі, зокрема, смерті особи, яка видала довіреність (п. 6 ч. 1).

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі України. Від імені та в інтересах держави України право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Згідно з ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Так, зокрема, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презумуються.

Тобто, підставою для стягнення безпідставно набутих грошових коштів є недобросовісність з боку їх набувача, що сприяла виплаті таких коштів.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 78 ЦПК України визначено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як встановлено ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З наявних матеріалів справи вбачається, що 16.06.2020 ОСОБА_1 отримала пенсію нараховану ОСОБА_2 за червень 2020 року у розмірі 2 140,53 грн, надавши довіреність, яка в силу ст. 248 ЦК України припинила свою дію 13.06.2020 у зв`язку із смертю особи, яка видала цю довіреність.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази доводять факт заподіяння шкоди відповідачем при обставинах, зазначених в позові, у зв`язку з недобросовісністю його як набувача зазначеної пенсії.

Щодо судового збору

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач при зверненні до суду з позовом у даній справі сплатив 2 684,00 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 2799 від 06.11.2023 (а.с. 3).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 684,00 грн у відшкодування судового збору, сплаченого за подання позову у даній справі.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 255, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення коштів, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ: 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; e-mail: kiev_gu@kv.pfu.gov.ua):

- 2 140,53 грн (дві тисячі сто сорок гривень п`ятдесят три копійок) безпідставно отриманої суми пенсії;

- 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) судового збору за подання позову.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Суддя Л. Л. Зуєвич