Рішення № 121629776, 16.09.2024, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1557/24

Провадження № 2/288/441/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

з участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне Товариство «Перший УкраїнськийМіжнародний Банк» (далі позивач) звернулось до суду з позовною заявою в якій вказує, що між ПАТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником всіх прав та обов`язків якого є AT «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_2 (далі відповідач) 06.08.2012 року на підставі кредитного договору № 26255018916139, видано кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 1000 гривень 00 копійок, який пізніше було збільшені до 52900 гривень.

19.07.2016 року Публічне Акціонерне Товариство «Банк Ренесанс Капітал» припинилося шляхом приєднання до Публічного Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк». Зазначена обставина підтверджується випискою з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Акціонерне Товариство «Перший Український Міжнародний Банк» є правонаступником усіх прав та зобов`язань Публічного Акціонерного Товариства «Банк «Ренесанс Капітал».

Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 30.04.2024 року складає 66785,85 гривень, з яких: - 52887,84 гривень - заборгованість за кредитом; - 13898,01 гривень заборгованість за процентами; - 0 гривень - заборгованість за комісією.

Позивач направив письмову вимогу (повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку вона зазначила у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.

Під час дії воєнного стану в Україні, відповідач звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від сплати неустойки (штрафи, пені) нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, які підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Кредитний договір укладено між сторонами процесу 06.08.2012 року. Однак кредитною карткою відповідач користувалась і здійснювала платежі до 17.02.2022 року, що відображено в розрахунку заборгованості та виписках по рахунку.

Позивач проситьстягнути з ОСОБА_1 , насвою користь заборгованістьу сумі66785гривень 85копійок тавитрати зісплати судовогозбору врозмірі 2422гривні 40копійок.Також впозовній заяві просять справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності представника банку, проти винесення заочного рішення не заперечують.

Ухвалою суду від 28 червня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі з викликом (повідомленням) сторін.

Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, згідно норм п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомила, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі доказів.

Згідно пункту 2 частини 7 статті 128 ЦПК України, судова повістка направляється фізичним особам, які не мають статусу підприємців - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Судові повістки направлені на адресу місця проживання відповідача повернулись на адресу суду з відміткою «Укрпошти» - «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання».

Згідно Судового виклику № 288/1557/24/11788/24 від 18 липня 2024 року розміщеного на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет, відповідач ОСОБА_1 була повідомлена про розгляд справи.

Частина 4 статті 223 ЦПК України передбачає, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Судом враховано, що в силу вимог частини 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи неявку належним чином повідомленого відповідача в судове засідання, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив, відповідно достатті 280 ЦПК Українисуд, за згодою представника позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надійшло, відповідно до положень ч. 5ст. 279 ЦПК України, тому суд з власної ініціативи розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, але без їх участі, за наявними у справі матеріалами та письмовими доказами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін, але без їх участі, відповідно до ч. 2статті 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів.

Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно з вимогами ст. ст. 274-279 ЦПК України.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі письмові докази, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, оцінивши ці докази в сукупності, дійшов висновку про задоволення позову з наступних мотивів.

Судом встановлено, що 06 серпня 2012 року між ОСОБА_3 та АТ «Банк Ренесанс Капітал» укладено Договір карткового рахунку, в якому вона просить відкрити їй картковий рахунок на її ім`я, випустити картку на її ім`я, встановити їй ліміт овердрафту. Основні умови договору: номер договору 26255018916139, валюта гривня, ліміт овердрафту -1000 гривень, строк користування овердрафтом 24, процентна ставка за користування овердрафтом - 0,0001 % річних при здійсненні розрахункових операцій в торгівельно-сервісній мережі за рахунок коштів овердрафту (в межах ліміту); 36% річних при здійснені інших дебетових операцій по рахунку за рахунок коштів овердрафту (в межах ліміту) /а.с. 7 на звороті/.

Даний договір підписаний відповідачем особисто.

Як вбачається з детальної інформації про юридичну особу, з якої вбачається, що 19.07.2016 року відбулось припинення юридичної особи ПАТ «Банк Ренесанс Капітал», його правонаступником зареєстровано ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» /а.с. 9 на звороті 11/.

Згідно письмової вимоги (повідомлення) № КНО-44.2.2/196 від 01 травня 2024 року, виданої АТ «Перший Український Міжнародний Банк», ОСОБА_1 повідомлялась про те, що станом на 30.04.2024 року у неї існує заборгованість перед банком у розмірі 66785,85 гривень /а.с. 11 на звороті 12/.

Дана письмова вимога направлялась на адресу відповідача рекомендованим листом, що підтверджується списком Укрпошти № 20240501 ПУМБ_655_1 згрупованих відправлень /а.с. 12 на звороті -13/.

Відповідно до довідки про збільшення кредитного ліміту по договору № 26255018916139, дата 06.08.2012 року, виданої АТ «ПУМБ», боржник ОСОБА_1 , 06 серпня 2012 року встановлення кредитного ліміту, сума 1000,00 гривень, 26 травня 2023 року - збільшення кредитного ліміту, сума 52900,00 гривень /а.с. 13 на звороті/.

Згідно розрахунку заборгованості, виданого АТ «Перший Український Міжнародний Банк», ОСОБА_1 має перед АТ «Перший Український Міжнародний Банк» за кредитним договором № 26255018916139 від 06.08.2012 року зі всіма змінами і доповненнями до нього, станом на 30 квітня 2024 року заборгованість в розмірі 66785 гривень 85 копійок, в тому числі: - заборгованість за сумою кредиту в розмірі 52887,84 гривень, - заборгованість за відсотками в розмірі 13898,01 гривень, заборгованість за комісією в розмірі 0 гривень /а.с. 14-17/.

Із матеріалів справи вбачається, що банком на підтвердження обґрунтування позову, крім розрахунку заборгованості, надано виписку /особовий рахунок з 06.08.2012 року по 30.04.2024 року, яка має статус первинного документа, що підтверджується Переліком типових документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5. Зазначена виписка є належним доказом отримання та користування відповідачем кредитними коштами, у ній зазначені всі операції з часу активації кредитної картки зі зняття грошових коштів, погашення заборгованості, яка відповідачем не спростована /а.с. 18-38/.

Згідно Статуту та Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АТ «Перший Український Міжнародний Банк» є юридичною особою зареєстрованою в передбаченому Законом порядку /а.с. 40-44/.

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідностатті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені встатті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України,правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно до вимогстатті 526 ЦК України,зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статей 527, 530 ЦК Україниборжник зобов`язаний виконати свій обов`язок у встановлений договором строк.

В силу вимогстатті 629 ЦК України,встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Частиною другою статті 1050 ЦК України встановлено що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Керуючись ст.ст. 509, 510 ЦК України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Положеннямстатті 610 ЦК Українивстановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов`язання встановленістаттею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За приписами частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Проте відповідачем на даний час зобов`язання щодо погашення вказаної заборгованості за кредитним договором не виконуються.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та проценти від простроченої суми.

Стаття 549 ЦК України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістомстатті 634 цього Кодексу,договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першоюстатті 81 Цивільного Процесуального Кодексу Українивстановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другоїстатті 89 Цивільного Процесуального Кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що сума заборгованості ОСОБА_1 по виконанню кредитного договору станом на 30 квітня 2024 року становить 66785 гривень 85 копійок, які підлягають стягненню з відповідача на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк».

Згідно пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 2422 гривні 40 копійок /а.с. 47/.

Керуючись статтями 207, 509, 525-527, 530, 549, 598-599, 610 - 612, 615, 625, 629, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 130, 133, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-283, 352, 354-355 ЦПК України; суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: квартира АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (04070, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 4, ЄДРПОУ: 14282829) заборгованість за Договором 26255018916139 від 06.08.2012 року в розмірі 66785 гривень 85 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: квартира АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (04070, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 4, ЄДРПОУ: 14282829) судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник