Ухвала суду № 121600737, 13.09.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/13050/24

1-кп/760/2955/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Про призначення судового розгляду

та продовження запобіжних заходів

(повний текст)

12 вересня 2024 року Солом`янський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м. Києві клопотання прокурора третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про продовження тримання під вартою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28 ч.1 ст.111-2 КК України, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.1 ст.111-2, ч.1 ст.366 КК України про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28 ч. 1 ст.111-2 КК України та провівши підготовче судове засідання

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023000000000025 від 11.01.2023 року, -

ВСТАНОВИВ:

В підготовчому судовому засіданні прокурор вважає за можливе призначити провадження до судового розгляду. Захисник ОСОБА_9 та обвинувачена ОСОБА_13 обвинувачений проти думки прокурора не заперечували, просили призначити обвинувальний акт до судового розгляду.

Захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 думку прокурора не підтримали. Захисник ОСОБА_7 , заявив клопотання про повернення обвинувального акта, вказавши, що правова кваліфікація, зазначена в ньому не відповідає обставинам та здобутим в ході розслідування доказам.

Крім того, захисники ОСОБА_8 , ОСОБА_7 подали свої заперечення на ухвалу слідчого судді від 17.05.2024 .

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали обвинувального акту, суд вважає за можливе призначити провадження до судового розгляду.

Обвинувальний акт в цілому складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Так, обвинувальний акт містить всі необхідні дані, передбачені ч. 2 ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України, а вимоги процесуального закону при його складенні дотримані.

Фактичні обставини інкримінованого правопорушення, в тому числі і правова кваліфікація інкримінованого діяння будуть перевірятися в ході судового розгляду, а тому будь-які спірні моменти, за їх наявності, можуть бути усунуті в ході судового розгляду та в цілому не перешкоджають винесенню законного та обґрунтованого рішення.

Питання правильності кваліфікації інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення має з`ясовуватися під час судового розгляду на підставі наданих сторонами належних та допустимих доказів, а тому суд позбавлений можливості оцінити правильність кваліфікації під час підготовчого судового засідання.

Таким чином підстави для повернення обвинувального акту прокурору відсутні. Підстав для закриття провадження суд також не вбачає.

Кримінальне провадження підсудне Солом`янському районному суду м. Києва.

Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні.

Коло осіб, які беруть участь, у судовому розгляді є наступним: прокурор, обвинувачені, захисники.

Суд долучає до матеріалів справи заперечення захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді від 17.05.2024, яким надасть оцінку в ході дослідження доказів.

Під час підготовчого засідання прокурор подав суду клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_13 , мотивуючи їх наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 проти задоволення клопотання заперечували, захисники подали клопотання про зміну запобіжних заходів, в яких вказали, що кваліфікація інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень дана невірно. Ризики, передбачені ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, відсутні. Обвинувачені не мають наміру та можливості переховуватися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Виходячи із зазначеного, захисники просили суд змінити запобіжні заходи своїм підзахисним з тримання під вартою на інші, що не пов`язані із позбавленням волі.

Захисник ОСОБА_7 надав до свого клопотання копії медичної документації про наявність у обвинуваченого ОСОБА_10 низки хронічних захворювань.

Обвинувачені своїх захисників підтримали, просили клопотання задовольнити.

Обвинувачена ОСОБА_13 та її захисник ОСОБА_9 поклались на розсуд суду.

Суд, заслухавши думку прокурора, обвинувачених, їх захисників, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновків, які мотивує наступним чином.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Прокурором в його клопотанні обґрунтовані ризики, передбачені ст.177 КПК України ризики, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, адже ч. 1 ст. 111-2 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої, тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, що загрожує обвинуваченим в разі визнання винуватими у вчиненні даного кримінального правопорушення, ураховуючи наявність широкого кола знайомих за кордоном, в тому числі серед громадян РФ, останні можуть переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Крім того, ризик переховування ОСОБА_10 від суду також зумовлений і тим, що з урахуванням його віку, останній у відповідності до положень ст.22 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» не може перебувати на військовій службі та в умовах воєнного стану на території України має право та можливість залишити територію України та виїхати за кордон, де зможе переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливатина свідків,інших обвинуваченихта іншихучасників кримінальногопровадження,адже обвинувачені ознайомлені з усіма матеріалами кримінального провадження, тому, перебуваючи поза межами установи попереднього ув`язнення, матимуть можливість обговорювати між собою обставини підготовки та вчинення кримінальних правопорушень з метою запобігання їх викриттю, усвідомлюючи невідворотність покарання; з великим ступенем ймовірності намагатимуться вплинути на свідків з метою повідомлення суду неправдивих відомостей щодо ролей кожного з обвинувачених у реалізації злочинного плану, відмовитися надавати викривальні показання, які отримані під час досудового розслідування;

- продовжити злочини, у яких обвинувачуються, та вчинити інші кримінальні правопорушення, що підтверджується системним характером вчинюваного кримінального правопорушення, а саме вчинення кримінального правопорушення організованою групою після ретельної підготовки із здійсненням низки узгоджених цілеспрямованих дій упродовж тривалого часу, продуманістю таких дій, цинічністю характеру протиправних дій.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

При цьому, як передбачено ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Суд також враховує, що за своєю правовою природою ризик вчинення підозрюваним, обвинуваченим дій, перелік яких визначений ч.1 ст. 177 КПК України, є твердженням, яке ґрунтується на доказах про ймовірність протидії підозрюваного, обвинуваченого кримінальному провадженню у один із способів, зазначених в указаній нормі закону. Така протидія може мати місце як у майбутньому, так і нинішньому чи минулому.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Крім того, виходячи з ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).

Так, ризик втечі не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку і може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (справа Бекчиєв проти Молдови).

Також, серед іншого, потрібно враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, статки, зв`язки з державою, в якій його переслідували в межах закону, та його міжнародні контакти (справа «В. проти Швейцарії», «Пунцельт проти Чехії»).

При цьому, згідно з практикою ЄСПЛ тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

З урахуваннямвищенаведеного,суд доходитьвисновку,що прокуророму клопотанняхпро продовженнястроку триманняпід вартоювідносно обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 в ціломудотримано вимогич.1ст.184КПК Українищодо клопотаньслідчого,прокурора прозастосування запобіжногозаходу,в т.ч. викладено обставини, що дають підстави висунути обвинувачення щодо ОСОБА_10 , ОСОБА_11 за ч.3 ст.28 ч.1 ст.111-2 КК України, ОСОБА_12 за ч.3 ст.28 ч.1 ст.111-2, ч.1 ст.366 КК України, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; викладено обставини, на підставі яких прокурор дійшов висновку про наявність ризиків переховуватися від суду; незаконно впливати на інших обвинувачених, свідків; продовжити кримінальне правопорушення, у яких особи обвинувачуються, і є посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; обґрунтування неможливості запобігання таким ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів тощо.

Суд також доходить висновку, що прокурором дотримано вимог ч. 3 ст.199 КПК України і в судовому засіданні, зокрема, доведено, що:

-існують обставини, якісвідчать проте,що заявленіризики,які виправдовуютьтримання ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 під вартою,не зменшилися,а самеризик переховуватисявід суду,оскільки останнів умовахвоєнного стануобвинувачуються узлочині протиоснов національноїбезпеки України,санкцією ч.1ст.111-2КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої; репутація та відомості про соціальні зв`язки обвинувачених не свідчать про наявність таких обставин, які можуть усунути цей ризик; слід також урахувати, що обвинуваченим інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України, організованою групою, а тому суд ураховує вказану в клопотаннях наявність широкого кола ділових і дружніх відносин із посадовими особами суб`єктів господарювання, установ та організацій як на території України, так і в інших державах, зокрема в РФ. Цей ризик ураховується судом у сукупності з іншим ризиком незаконно впливати на свідків, які працювали разом з обвинуваченими у ПрАТ «КЦКБА», оскільки останні в судовому засіданні не допитані.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 під вартою.

Суд також враховує, що згідно з положенням ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики ЄСПЛ обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загально - суспільних прав та інтересів.

На думку суду, продовження щодо обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, в даному випадку, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Разом з тим, відповідно до вимог норми ч. 3 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Вирішуючи данепитання,суд дослідивнадані йомуматеріали щодостану здоров`я ОСОБА_10 .Як встановленов судовомузасіданні,обвинувачений ОСОБА_10 є особоюпохилого віку-1956р.н. має стійкі хронічні захворювання та суттєві розлади здоров`я, що тягнуть за собою необхідність постійного догляду та лікування.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 178 Кримінального процесуального кодексу України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі стан здоров`я обвинуваченого. Так ж позицію висловив і ЄСПЛ в справі Авраамова проти України.

Так, як вбачається з відповіді Київської міської медичної частини, за результатом обстеження у обвинуваченого було виявлено: гіпертонічна хвороба II ст., 2 ст., ризик високий; ішемічна хвороба серця: атеросклероз коронарних судин; СН 1 ст.; розлад ліпідного обміну; хронічний гастрит; поліпи кишківника; есенціальний тремор (хвороба Мінора); мералгія парестерична обабіч (хвороба Бернгардта-Рота); гіперметропія слабкого ступеню обох очей, пресбіопія обох очей, артифакія обох очей, міопічний астигматизм обох очей, порушення бінокулярного зору, часткова амбліопія, оперована альтернуюча косоокість лівого ока, хвороба сухого ока обох очей, вторинна ішемічна оптична нейропатія, часткова атрофія зорового нерву лівого ока.

Так, однією із підстав порушення п. 1 ст. 5 Конвенції у справі «Барило проти України» (рішення ЄСПЛ від 16.05.2013 року) стало те, що у заявниці було наявне тяжке захворювання (третя група інвалідності), у зв`язку з чим вона потребувала спеціального лікування, дієти і постійного медичного нагляду.

У своїх рішеннях по справах "Кудла проти Польщі", "Ухань проти України", "Хумматов проти Азербайджану", "Пєтухов проти України". Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що держава повинна забезпечити тримання ув`язненої особи в умовах, які відповідають принципу поваги до її людської гідності, а також належним чином забезпечити її здоров`я та добробут з огляду на практичні потреби ув`язнення. Відсутність належної медичної допомоги може, таким чином, становити поводження, що суперечить ст. № 3 Конвенції.

Таким чином, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, похилий вік обвинуваченого ОСОБА_10 та стан його здоров`я, суд вважає за доцільне визначити йому розмір застави.

У клопотанні прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту зазначається, що оскільки строк дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_13 закінчується, виникла необхідність у його продовженні, зокрема, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам (відповідно до ст. 177 КПК України):

- переховуватися від суду, адже обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, що загрожує їй в разі визнання винуватою у вчиненні вищевказаного злочину, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується, адже ОСОБА_13 сприяла в організації здійснення активної прямої господарської діяльності із країною-агресором, з підприємствами, які входять в структуру російської ДК «Росатом». Наявність зазначеного ризику підтверджується системним характером вчинюваного кримінального правопорушення, а саме вчинення кримінального правопорушення організованою групою осіб після ретельної підготовки, із здійсненням низки узгоджених цілеспрямованих дій упродовж тривалого часу, продуманістю таких дій, цинічністю характеру протиправних дій.

Враховуючи думки учасників судового розгляду та обставини інкримінованого обвинуваченій правопорушення, суд приходить до висновку, що ризики в зв`язку з якими обвинуваченій обирався запобіжний захід у виді домашнього арешту і досі присутні, а тому застосування запобіжного заходу до неї є необхідним.

Так, ОСОБА_13 обвинувачується, у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкцією ч.1 ст.111-2 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, відомості щодо соціальних зв`язків обвинуваченого ОСОБА_13 суду не надано.

Крім того, виходячи із змісту обвинувального акту ОСОБА_13 в інкримінується те, що в організованій групі з іншими особами, всупереч законодавству України про заборону здійснення господарської діяльності із суб`єктами держави-агресора, не дивлячись на факт відкритої збройної агресії російської федерації проти України, окупації територій, вона сприяла в організації здійснення активної прямої господарської діяльності із країною-агресором, з підприємствами, які входять в структуру російської державної компанії ДК «Росатом».

Отже наявний ризик переховування від суду, в тому числі і на території держави-агресора.

Цей ризик ураховується судом з іншим ризиком незаконно впливати на інших обвинувачених та свідків у даному кримінальному провадженні з метою зміни останніми своїх показань, адже останні під час судового розгляду не допитані.

Таким чином, виходячи із зазначеного, суд, -

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд обвинувального акту в даному кримінальному провадженні у відкритому судовому засіданні на 14.00 22 жовтня 2024 р. у приміщенні Солом`янського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Грушецька, 1 в складі трьох професійних суддів.

В судове засідання викликати прокурора, обвинувачених, захисників.

Заперечення захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_7 на ухвалу від 17.05.2024 слідчого судді долучити до матеріалів справи.

Клопотання прокурора про продовження тримання під вартою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити частково

Клопотання прокурора про продовження тримання під вартою ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 задовольнити.

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - задовольнити.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про повернення обвинувального акту прокурору відмовити.

Клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_10 задовольнити частково.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 , про зміну запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 відмовити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до 10.11.2024 року включно, без визначення розміру застави.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до 10.11.2024 року включно, без визначення розміру застави.

Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою до 10.11.2024 року включно із можливістю внесення застави.

Розмір застави визначити у межах сімсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2119600 (два мільйони сто дев`ятнадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний рахунок:

код отримувача за ЄДРПОУ 26268059,

банк отримувача: ДКСУ, м. Київ,

МФО 820172,

рахунок отримувача НОМЕР_1 .

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_10 наступні обов`язки:

- прибувати до суду із встановленою ним періодичністю;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання суду свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування зі свідками та обвинуваченими у даному кримінальному провадженні (у тому числі телефонні розмови) щодо обставин даного кримінального провадження;

- не відлучатись з м. Києва та Київської області без дозволу суду.

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Продовжити до 10.11.2024 року включно, строк дії запобіжного заходу щодо обвинуваченої ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у виді домашнього арешту, заборонивши останній залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби.

Продовжити щодо ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , строком до 10.11.2024 року включно наступні обов`язки:

- прибувати до суду за першим викликом;

- не відлучатися із м. Києва без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками та обвинуваченими у даному кримінальному провадженні (у тому числі телефонні розмови) щодо обставин даного кримінального провадження;

- здати на зберігання суду свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Виконання ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту доручити органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченої ОСОБА_13 .

Визначити термін дії даної ухвали суду до 10.11.2024 року включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя

Судді