Ухвала суду № 121597141, 11.09.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 761/20822/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2024 року м. Київ

Печерський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12023100000001320 відомості про яке 20 листопада 2023 року внесено до ЄРДР за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. м. Кам`янець-Подільській Хмельницької області, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, -

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ; захисники: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; обвинувачений ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 клопотав про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під домашнім арештом, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зазначаючи про наявність ризиків вчинення особою дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказав, що застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 менш суворого запобіжного заходу, аніж домашній арешт, з урахуванням обставин вчинення інкримінованих злочинів, не є достатніми для запобігання вказаним ризикам, навіть з огляду на його позитивні характеризуючі дані.

Захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , а також обвинувачений ОСОБА_3 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, зазначаючи, що підозра та обвинувачення є необґрунтованими, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, неправомірної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 відсутніми, оскільки у поданому стороною обвинувачення клопотанні не наведено жодного факту порушення обвинуваченим застосованого відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а також невиконання покладених на нього обов`язків.

Захисник ОСОБА_5 клопотав про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання окремо наголошуючи на тому, що тривале утримання ОСОБА_3 під вартою у кримінальному провадженні №22022000000000408 від 04 серпня 2022 року призвело до погіршення стану його здоров`я, зокрема набуття захворювань, лікування яких потребує регулярного проведення реабілітаційних заходів, що вимагає полишення місця тримання під домашнім арештом.

Вислухавши думку учасників судового провадження, оцінивши ступінь обґрунтованості заявлених клопотань, дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, що стосуються клопотань які вирішуються, суд доходить до наступного висновку.

Згідно ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу здійснюється в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

У кримінальному провадженні № 12023100000001320 від 20 листопада 2023 року до обвинуваченого ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати житло цілодобово, строком до 18 вересня 2024 року та покладені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, такі як: прибувати за кожною вимогою до суду; утримуватись від спілкування з потерпілим ОСОБА_7 та свідком ОСОБА_8 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені ч.ч. 5 та 6 цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу згідно з правилами передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Аналіз вказаної норми встановлює порядок продовження строку дії лише тих обов`язків, які вже покладені на обвинуваченого, проте прокурор вказаної норми закону не дотримався, у поданому клопотанні просить про продовження строку дії обов`язків, які не відповідають змісту ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 18 липня 2024 року.

Застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту обвинувачений ОСОБА_3 не порушував, покладені на нього обов`язки виконує, порушень обов`язків правоохоронними органами не встановлено.

Наведене встановлює належну процесуальну поведінку обвинуваченого, що безумовно враховується судом при подальшому вирішенні аналогічних питань.

Суд зауважує, що на даний час у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 триває підготовче судове засідання. ОСОБА_3 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, як закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, як підбурювання до надання службовим особам, які займають особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовими особами в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища.

Інкриміновані ОСОБА_3 кримінальні правопорушення відносяться до категорії тяжких.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, належності та допустимості зібраних у справі доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

Обставини здійснення обвинуваченим конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії підготовчого провадження.

За такого, посилання сторони захисту на недостатність зібраних у справі доказів для доведення винуватості ОСОБА_3 , є передчасними та такими, що підлягають з`ясуванню та встановленню під час судового розгляду кримінального провадження по суті.

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.

Крім того, обґрунтованість цієї підозри раніше була предметом розгляду і знайшла об`єктивне підтвердження при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу. З матеріалів провадження не вбачається, що з того часу виникли будь-які нові обставини, які б спростували обґрунтованість цієї підозри або причетність ОСОБА_3 до інкримінованих йому злочинів. Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі є достатніми, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Раніше встановлені судом ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під домашнім арештом, на переконання суду об`єктивно продовжують існувати та свідчать про неможливість запобігання вказаним ризикам без продовження строку його тримання під домашнім арештом, із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки останній у такому випадку з високим ступенем вірогідності матиме змогу вчиняти дії, спрямовані на унеможливлення встановлення об`єктивної істини по вказаному кримінальному провадженню під час судового розгляду.

Водночас, застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, є застереженням від настання наслідків, що супроводжуються ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, а саме можливості переховуватися від суду та перешкоджати у розгляді кримінального провадження, впливати на потерпілого та свідка у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

За такого, суд вважає, що запобіжний захід у виді особистого зобов`язання не є співмірним із встановленими ризиками та також не здатен забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

Крім того, в ході перевірки доводів сторони захисту щодо необхідності зміни запобіжного заходу, враховуючи необхідність регулярного проведення реабілітаційних заходів з лікування набутих обвинуваченим захворювань, суд вважає доцільним зобов`язати прокурора забезпечити зняття обвинуваченому ОСОБА_3 електронного засобу контролю на час проведення магнітно-резонансної томографії за призначенням (рекомендаціями) лікаря ортопеда-травматолога ТОВ «Поліклініка сімейної медицини-2» ОСОБА_9 від 24 серпня 2024 року, наявність якого заважає для такого обстеження.

Таким чином, суд вважає, що застосований до обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту, на даному етапі кримінального провадження є достатнім разом із покладеними обов`язками для забезпечення його належної процесуальної поведінки.

За такого, враховуючи обставини кримінальних правопорушень у яких ОСОБА_3 обвинувачується, а також встановлені у підготовчому судовому засіданні дані про особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, має подяки, відзнаки та заохочення, має постійне місце проживання, існуючі ризики передбачені ст. 177 КПК України та способи їх подолання, суд вважає що клопотання прокурора частково обґрунтовано, що є наслідком продовження ОСОБА_3 строку тримання під домашнім арештом із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 194, 196, 199, 201, 309, 314, 315, 534 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора - задовольнити частково, продовжити до 11 листопада 2024 року строк тримання ОСОБА_3 під домашнім арештом, заборонивши останньому цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням прослідування в укриття цивільного захисту населення в разі оголошення повітряної тривоги, а також відвідування медичних закладів для отримання медичної допомоги, проведення медичного обстеження за рекомендаціями лікаря.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до суду, а також строком до 11 листопада 2024 року виконувати наступні обов`язки:

- утримуватись від спілкування з потерпілим ОСОБА_7 та свідком ОСОБА_8 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Зобов`язати прокурора забезпечити зняття обвинуваченому ОСОБА_3 електронного засобу контролю на час проведення магнітно-резонансної томографії за призначенням (рекомендаціями) лікаря ортопеда-травматолога ТОВ «Поліклініка сімейної медицини-2» ОСОБА_9 від 24 серпня 2024 року, наявність якого заважає для такого обстеження.

В іншій частині клопотання прокурора відмовити.

Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну ОСОБА_3 запобіжного заходу.

Строк дії ухвали в частині продовження строку тримання під домашнім арештом та покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, визначити до 11 листопада 2024 року включно.

Виконання ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала в частині продовження строку тримання під домашнім арештом може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом п`яти днів із дня її постановлення.

Суддя ОСОБА_10