Рішення № 12157836, 19.11.2007, Маневицький районний суд Волинської області

Номер справи: 2-472

Категорія: 15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2007 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Покидюка М. В.

при секретарі Боймиструк О.Ф.

з участю: представника позивача Левчик К.Ф.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Маневичі справу за позовом ВАТ „Укртелеком" в особі Центру електрозвязку № 3 Волинської філії ВАТ „Укртелеком” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги електрозвязку,

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2007 року ВАТ "Укртелеком" в особі Центру електрозвязку № 3 Волинської філії ВАТ „Укртелеком" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги електрозвязку в сумі 97, 13 грн.

Свої вимоги обгрунтовувало тим, що 14 січня 2002 року ВАТ „Укртелеком" в особі Цеху електрозвязку № 7 смт. Маневичі Центру електрозвязку № 3 (м. Ківерці) та ОСОБА_2, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, уклали договір про надання послуг електрозвязку № 3006. Згідно умов договору, норм Закону України „Про телекомунікації"", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг підприємство звязку зобовязане забезпечувати якісне і безперебійне надання послуг телефонного звязку, а споживач здійснювати своєчасну оплату отриманих телекомунікаційних послуг та належним чином виконувати інші умови договору. В порушення взятих на себе, згідно вказаного договору, зобовязань ОСОБА_2 має заборгованість, яка станом на 1 червня 2007 року становить 97, 13 грн. В добровільному порядку відповідач заборгованість не виплачує.

Покладаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 97, 13 грн. заборгованості за послуги електрозвязку, а також судові витрати по справі.

Представник позивача Левчик К.Ф. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у поданій до суду позовній заяві, пояснила, то згідно договору відповідач зобовязувався своєчасно проводити оплату за користування послугами електрозвязку, однак своїх зобовязань належним чином не виконував, що привело до виникнення заборгованості в сумі 97, 13 грн., яку в добровільному порядку, незважаючи на неодноразові нагадування, не погасив. Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за послуги електрозвязку у вказаному вище розмірі, а також судові витрати по справі, сплачені позивачем при поданні позову.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав, не заперечує проти стягнення з нього заборгованості за послуги електрозвязку та понесені позивачем витрати у звязку з поданням позову в суд.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до повного задоволення.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 5 ст. 33 Закону України „Про телекомунікації" від 18.11.2003 року споживачі телекомунікаційних послуг зобовязані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Згідно п. 32 постанови Кабінету Міністрів України № 720 від 9.08.2005 року „Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг" споживач зобовязаний: виконувати умови договору, своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.

Поясненнями представника позивача, відповідача, дослідженим в судовому засіданні договором № 3006 про надання послуг електрозвязку від 14.01.2002 року доведено, що цього числа між сторонами було укладено договір, згідно умов якого позивач зобовязувався забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного звязку відповідачу, а останньому в силу цього зобовязання - своєчасно вносити абонементну плату та плату за надані послуги. Проте, станом на 1 червня 2007 року заборгованість відповідача перед позивачем за користування телефоном становить 97, 13 грн. Це підтверджується оглянутою в судовому засіданні оборотною відомістю розрахунків за послуги електрозвязку.

Виходячи з наведеного, суд вважає доведеним, що відповідач ОСОБА_2 не виконав умов двосторонньої угоди, з його вини заподіяно шкоду позивачу, а тому з цих підстав позов підлягає до повного задоволення - на користь позивача підлягає стягненню з відповідача 97, 13 грн. заборгованості за послуги електрозвязку.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ВАТ „Укртелеком" 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційио-технічне забезпечення розгляду справи судом.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 526 ЦК України, ст. 33 Закону України „Про телекомунікації" від 18.11.2003 року, п. 32 постанови Кабінету Міністрів України № 720 від 9.08.2005 року „Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг", суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ВАТ „Укртелеком" в особі Центру електрозвязку № 3 Волинської філії ВАТ „Укртелеком" (р/р 26001107998 в КБ „Західінкомбанк", МФО 303484, ЗКПО 23251963) 97 (девяносто сім) гривень 13 копійок заборгованості за послуги електрозвязку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ВАТ „Укртелеком" в особі Центру електрозвязку № 3 Волинської філії ВАТ „Укртелеком" (р/р 26001107998 в КБ „Західінкомбанк", МФО 303484, ЗКПО 23251963) 51 (пятдесят одну) гривню судового збору та 30 (тридцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.